Статьи по растениеводческим темам

Технологія високого врожаю на озимому полі

Вступ

Пшениця як продовольча культура – одне з основних джерел енергії для людини. Значення її в світі буде безперестанно зростати, оскільки вона являє собою висококалорійну і економічно вигідну продовольчу культуру, яку можна вирощувати в дуже широких і різноманітних умовах.

Площа посіву пшениці в нашій країні коливається від 5 до 7 млн. га. Степова і Лісостепова зони України, є ведучими продуцентами пшениці, і на їхню частку приходиться 85% від усієї площі посіву. До числа областей, де площа озимої пшениці складає понад 500 тис. га відносяться: Миколаївська, Одеська, Херсонська, Дніпропетровська та Харківська.

Середній врожай озимої пшениці по Україні знаходиться в межах 23 ц/га, притому, що генетичний потенціал сучасних сортів здатний відтворювати більш 100 центнерів зерна з гектара високої якості.

Всебічне вивчення вимог озимої пшениці до факторів життя є основою розробки високоврожайних ресурсоощадних технологій. Вимоги до температури, вологи, світла, забезпечення поживними речовинами та ін. впродовж вегетації змінюються. Агроном досягне запланованого врожаю, якщо зможе поєднати технологію вирощування з конкретними гідротермічними умовами року і внести відповідні корективи. Для цього необхідно знати оптимальні параметри чинників, які впливають на врожай.

Місце в сівозміні.

Результати досліджень і досвід передових господарств показує, що в грунтово-кліматичній зоні півдня України основним прийомом підвищення врожаю озимої є розміщення її по чистим парам, де накопичено достатня кількість вологи, що є визначальним чинником одержання дружних сходів і нормального розвитку рослин до зимівлі у гостро посушливі роки. Також до основних попередників озимої пшениці, що не поступаються по своїй цінності відносяться багаторічні трави, пари зайняті однолітніми травами, горох, рання картопля, кукурудза на силос та зелений корм.

Впровадження науково-обґрунтованих сівозмін дозволяє успішно вирішувати проблему попередників, ефективніше вести боротьбу з бур'янами, хворобами і шкідниками, більш раціонально використовувати ґрунтову вологу і поживні елементи, зберегти родючість ґрунту, захистити його від водяної і вітрової ерозії.

Підготовка ґрунту.

Правильний вибір способу обробітку ґрунту та якісне проведення його сприяють створенню для рослин найбільш сприятливих режимів (водяний, повітряний, поживний та температурний), створюють кращі умови для проникнення коренів в глибокі шари ґрунту, приводять до зменшення засміченості. Обробіток слід виконувати з урахуванням грунтово-кліматичних умов, попередників, ступеня засміченості бур’янами та інших факторів.

В умовах степу вирішальне значення має волога і всі прийоми обробітку ґрунту повинні бути спрямовані на найбільше накопичення і збереження її в ґрунті, знищення бур'янів і підвищення родючості.

Тому, досвід науково-дослідних господарств компанії «Райз», дозволяє виділити наступні тенденції розвитку прийомів і методів мінімальної обробки ґрунту при інтенсивній технології вирощування озимої пшениці; заміна традиційної обробки ґрунту на без відвальну; сполучення декількох операцій за один прохід агрегату; заміна механічної обробки ґрунту прямим посівом після внесення гербіциду. ( дв. технологічну карту).

Мінеральне живлення.

При правильному застосуванні добрив значно підвищується врожай озимої пшениці, зростає стійкість рослин до несприятливих погодних умов (морози, посуха й ін.), хвороб, шкідників, поліпшується якість зерна.

Озима пшениця в порівнянні з іншими зерновими культурами, більш вимоглива до добрив у зв'язку з слаборозвиненою кореневою системою і її порівняно слабкою здатністю поглинати поживні речовини з ґрунту, особливо важкорозчинні. З іншого боку, маючи дуже довгий вегетаційний період, озима пшениця поглинає з ґрунту основну масу поживних речовин у дуже короткий період з фази виходу в трубку і до молочної стиглості зерна. За цей короткий період (травень – кінець червня) рослини засвоюють 78-92% азоту, 75-88% фосфору і 85-88% калію. Але значним періодом залишається - осінній, коли поглинається 20-25% елементів живлення. Тому терміни і дози внесення мінеральних добрив необхідно прив'язувати до біологічних фаз розвитку озимої пшениці і приступності поживних речовин в ґрунті.

В екологічних умовах півдня України основними добривами, що забезпечують найбільше збільшення врожаю по всіх попередниках є азотні. Озима пшениця добре реагує на внесення фосфорних добрив, однак ефективність їх значно вище при внесенні після бобових культур, багаторічних трав і слабкіше після кукурудзи і колосових.

На полях, призначених для вирощування озимої пшениці за інтенсивною технологією, необхідно провести агрохімічний аналіз ґрунтів для визначення реакції ґрунтового розчину, вмісту доступних форм макро - і мікроелементів.

Інтенсивна технологія містить в собі складну систему добрив. Туки, загальна кількість яких розраховано з урахуванням властивостей ґрунту, вносяться, у кілька прийомів з метою створення безупинного надходження поживних речовин в оптимальній кількості і співвідношенні до коренів рослин в усі фази розвитку (включаючи основне, передпосівне та 2-3 підживлення), а також регулюванні доз азоту при вегетаційних підживленнях на основі даних діагностики харчування рослин.

Найбільш простим і досить точним методом розрахунку оптимальних доз добрив сільськогосподарських культур є балансовий метод. По цьому методу доза добрив визначається – виходячи з потреби рослин у мінеральних елементах для створення планованого врожаю і їхнього вмісту в ґрунті.

Азот необхідно вносити в 2-4 прийоми: половину розрахункової дози восени одночасно з повною дозою фосфорно-калійних добрив від 45-60 до 80 кг д. в., а другу половину у вигляді підживлень.

Перше азотне підживлення варто проводити після поновлення вегетації пшениці, відразу при першій можливості виходу техніки в поле. На добре разкущених з осені посівах азотні туки доцільно вносити зерновими сівалками на глибину залягання вузла кущіння поперек чи по діагоналі посіву. Друге проводять на початку виходу рослин у трубку.

. Із загальної розрахункової дози азоту при першому підживленні вносять 40%, але не більш 60 кг/га, при другому – 30%, але не більш 45 кг/га д. р. азоту.

На посівах озимої пшениці, що вирощуються за інтенсивною технологією та призначені для одержання сильного і цінного зерна, проводять ще одне підживлення у фазу трубкування і до початку наливу зерна розчином сечовини з розрахунку 30-40 кг/га д. р. азоту (30%-ним розчином).

При обробленні короткостеблових сортів пшениці загальну дозу азоту, внесеного у виді підживлення, можна збільшувати до 30%.

Однак найбільшу ефективність від підживлення можна досягти, якщо проводити її відповідно до результатів ґрунтової, листової і тканинної діагностики.

У харчуванні зернових культур все більш зростає роль впливу мікроелементів для отримання високих врожаїв якісного зерна. Це пов'язано, по-перше, зі зменшення доз органічних добрив, що є основним джерелом мікроелементів, по-друге з використанням концентрованих добрив, що містять значно менше мікроелементів, ніж прості.

Найбільш ефективним добривом в наш час, що містить мікроелементи, є Кристолон який має усі необхідні речовини в легкодоступній хелатній формі. Усі марки кристолона містять заліза (0,07%), цинку (0,025%), бора (0,025%), міді (0,01%), марганцю (0,04%), молібдену (0,004%).

Позакореневе підживлення Кристолоном проводиться в одно час з обробкою пестицидами та стимуляторами росту в дозі 2 кг/га. З метою поповнення ґрунтів мікроелементами необхідно більш широко використовувати такі добрива, як гідрокомплекс, нитробор, а також суперфосфати, збагачені бором, марганцем, молібденом, кобальтом, цинком і міддю.

Застосування в НВП «Райз-Таврія» кристолона особливого в дозі 2 кг/га дозволило в середньому по господарству одержати збільшення врожаю – 5,6 ц/га, а також підвищити якість продукції.

Сорти.

При інтенсивній технології правильний підбір сортів набуває особливого значення. Як правило, необхідно вирощувати тільки районировані і перспективні високопродуктивні сорти, здатні максимально використовувати всі сприятливі фактори життя в результаті створення високого агрофону. Тому в умовах півдня України при вирощуванні озимої пшениці за інтенсивною технологією вирощують сорти, чутливі до підвищеного аграфону і зрошення, стійких до полягання. До таких сортів відносяться Дріада –1, Херсонська безоста, Одеська 267, Вікторія одеська, Ніконія, Українка одеська, Лузанівка, Селянка та інші.

Насіння.

Одним з головних факторів комплексу агротехнічних заходів щодо інтенсивної технології, що забезпечують одержання високих і стійких врожаїв озимої пшениці, є посів високоякісним насінням. Від якості насіння залежить своєчасність появи сходів, розвиток рослини восени, перезимівля і в остаточному підсумку величина врожаю. Так передовий досвід «Райз-Агро» показує, що посів високоякісним насінням районованих сортів дає можливість додатково одержувати 3-4 ц/га зерна озимої пшениці.

Насіння повинно мати, по-перше високу сортову чистоту і репродукцію, по-друге володіти відмінними посівними якостями (чистота, схожість, енергія проростання), підтверджуваними відповідними сортовими документами і по-третє бути протруєне.

Проти захворювань, що передаються з насінням – сажкових захворювань, а також гельминтоспориозов і фузариозов – після ретельного очищення проводять завчасне протравлення насіння з зволоженням. Норми витрати й ефективність препарату представлена в таблиці.

Спектр дії препарату і його норми витрати.

Препарат

Норма

кг/л/т

Сажки

Кореневі гнилі

Пліснявіння

Снігова плісень

Хвороби сходів

тверда

летюча

фузаріозна

гельмінтоспоріозна

Борошниста роса

плямистості

септоріоз

Байтан Універсал,

19,5% з.п.

2,0

+

+

+

+

+

+

+

+

Вінцит, 5% к.с.

2,0

+

+

+

+

+

+

Вітавакс 200 ФФ,

34% в.с.к.

2,5-3,0

+

+

+

+

+

+

+

Дерозал, 50% к.с.

1,5

+

+

+

Дивіденд-стар, 036 FS т.к.с.

1,0

+

+

+

+

+

Колфуго супер, 20% к.с.

3,0

+

+

+

Лоспел, в.м.е.

1,2

+

+

+

+

+

+

+

Раксіл, 6% т.к.с.

0,4-0,5

+

+

+

+

Раксіл Екстра

1,5-2,0

+

+

+

+

+

Фундазол, 50% з.п.

2,0-3,0

+

+

+

+

+

У процесі протравлення основним моментом, є контроль за подачею води і препарату, а також за повнотою протравлення і вологістю насіння. Відхилення показників подачі насіння і протруйника не повинно перевищувати 5% від заданої. Повнота протруєння повинна складати не менш 80%.

У зв'язку з недостатньою забезпеченістю господарств протруйниками, ми рекомендуємо використовувати ті протруйники, що знищують спектр переважних хвороб на посівах озимої пшениці в конкретних умовах.

Посів.

Головними факторами якісного посіву, є рівномірність посіву, спосіб посіву, норма висіву і глибина закладення насінь.

Терміни посіву в значній мірі впливають на появу і повноту сходів, наступний їх ріст, розвиток рослин і в остаточному підсумку на величину і якість врожаю.

При занадто ранньому посіві рослини переростають, гірше зимують, важче переносять весняні і літні посухи, сильніше уражаються хворобами і шкідниками. При пізніх термінах сівби рослини входять у зиму слаборозвиненими, без вторинної кореневої системи, іноді сходи з'являються тільки рано навесні. Вони не встигають розвити достатню вегетативну масу, не цілком використовують запаси вологи і поживних речовин із ґрунту. Тому при визначенні термінів сівби озимої пшениці варто враховувати, що рослини за період осінньої вегетації повинні добре раскущитися, утворити 3-4 пагона. Для цього при достатній вологозабезпеченості ґрунту необхідно 45-60 днів осінньої вегетації і сума середньодобових ефективних температур близько 3000С. Згідно багаторічним науковим дослідженням, найбільш високі врожаї озимої пшениці на півдні України забезпечуються посіви в другій-третій декаді вересня, а для АР Криму третій декаді вересня – першій декаді жовтня.

Глибина посіву повинна бути такою, щоб насіння знаходилося у вологому шарі ґрунту. При цьому враховується тип ґрунту: на среднесуглинистих ґрунтах насіння висівають на глибину 5-6 см; на супіщаних – на 6-7 см, а при пересиханні верхнього шару ґрунту – на 7-8 см і глибше; на важких ґрунтах – на 4-6 см. Але необхідно пам’ятати, що велике значення для вибору глибини закладання насіння має біологічні особливості сорту - напівкарликові, низькорослі сорти мають не велику довжину колеоптиля, що ускладнює проростання з глибини 6-8 см.

Таким чином, у процесі встановлення глибини заробки насінь, особливо при інтенсивній технології вирощування озимої пшениці, необхідно враховувати не тільки час посіву, якість насіннєвого матеріалу, але і біологічні особливості сорту.

Догляд за посівами.

Догляд за посівами передбачає створення оптимальних умов для появи сходів, руйнування ґрунтової кірки, у випадку її утворення, розрідження загущених посівів, боротьбу з бур'янами, шкідниками і хворобами, а також поляганням посівів.

Після посіву при недостатній вологозабезпеченості роблять прикочування. Для цієї операції краще використовувати кольчато-шпорові котки, що забезпечують більш тісний контакт насінь із ґрунтом.

Протягом зими необхідно систематично контролювати стан посівів. Це дозволить вчасно скорегувати весняно-польові роботи.

Для знищення проростків бур'янів і попередження утворення ґрунтової кірки варто проводити боронування. На пухких ґрунтах, а також поганорозкущених посівах краще використовувати легкі борони.

З метою підвищення стійкості рослин до полягання посіви озимої пшениці (крім короткостеблових сортів) у весняний період обприскуються регуляторами росту. Для цього краще використовувати препарати компанії БАСФ – Хлормекватхлорид - 2 л/га, або Терпал С - 2,5 л/га. У першу чергу варто обробляти озимі на зрошенні, а також по чорним і зайнятим парам. Оптимальний термін обробки посівів препаратом – перед фазою виходу в трубку. Найбільший економічний ефект застосування цих препаратів досягається шляхом внесення їх з гербіцидами.

Комплекс заходів щодо захисту посівів починається задовго до посіву. При виборі поля під озиму пшеницю, оброблювану за інтенсивною технологією, поряд з обліком його вирівняності, попередників, агротехнічних характеристик проводиться фітосанітарна оцінка, що включає засміченість найбільш злісними бур'янами, заселеність шкідниками, наявність патогенів небезпечних хвороб. На підставі цих обстежень розробляється план комплексного застосування засобів хімізації.

Для зниження ризику поширення хвороб і шкідників не слід відводити під інтенсивну технологію поля, на яких у попередній сезон відзначалося масове розмноження шкідливих об'єктів, а також прилічені до них ділянки.

Незважаючи на останні досягнення в хімізації сільського господарства, появи новітніх фунгіцидів, усе-таки використання генетичної стійкості сортів – найбільш ефективний і економічний шлях скорочення втрат зерна. Стійкими сортами до комплексу патогенів, для півдня України, є Херсонська безоста, Одеська 267, Ніконія, Дріада –1, Лузанівка, Находка 4 та інші.

Боротьба з хворобами.

При поширенні борошнистої роси сходи обприскують Фундозолом чи Байлетоном - 0,5 л/га. Навесні обприскування повторюють. З початком кущіння рекомендується профілактична обробка Байлетоном проти іржі. З появою на листах пшениці перших пустул іржі необхідна повторна обробка. У районах поширення кореневої гнилі і снігової плісняви сходи обприскують Фундазолом - 0,6 кг/га.

Економічно вигідна система боротьби з хворобами повинна містити в собі: профілактичні обробки на основних критичних стадіях розвитку рослин і одночасне спостереження за виникненням хвороб для коректування термінів обробок і вибору найбільш ефективних фунгіцидів.

При інтенсивній технології вирощування озимої пшениці слід з високою віддачею використовувати наступні фунгіциди Альто супер - 0,4-0,5 л/га, Дерозал - 0,5 л/га, Імпакт - 0,5 л/га, Рекс Т - 0,5-1,0, Фалькон - 0,6, Фолікул БТ - 1,2 л/га. Своєчасне їхнє застосування і правильне сполучення дозволяє уникнути втрат від багатьох захворювань пшениці: твердої і летючої сажки, борошнистої роси, жовтої, бурою і стеблової іржі, септоріозної плямистості листів, кореневих гнилій, снігової плісняви. Головною метою боротьби з хворобами в період вегетації – захистити асиміляційний апарат рослини від загибелі на самому початку літа.

Боротьба з шкідниками.

Не менш важлива умова високого і якісного врожаю – своєчасна обробка посівів пшениці проти озимої совки, злакових мух, попелиці, трипсів, клопа шкідливої черепашки, п’явиці, хлібної жужелиці.

Принципи боротьби зі шкідниками озимої пшениці ті ж, що і з хворобами. Застосування інсектицидів ґрунтується на економічних порогах їхньої шкідливості по окремих видах. Обстеження посівів на наявність шкідників починають з моменту появи сходів. Особливу увагу в цей період варто приділяти злаковим мухам, якими в осінній період може бути ушкоджене до 20% стебел. Проти хлібної жужелиці краще використовувати фосфорорганічні інсектициди, що мають широкий спектр дії з добре виявленою контактною і кишковою активністю. До таких високоефективних препаратів відносяться - Діазинон - 1,5-1,8 л/га і Нурел Д - 0,75-1,0 л/га. Проти попелиць, трипсів, злакових мух, п’явиць і клопа добре зарекомендували такі препарати як: Арріво - 0,2 л/га, Бі-58 новий - 1,5 л/га, Бульдок - 0,25 л/га, Данадім - 1,0-1,5 л/га, Децис Форте - 0,06-0,07 л/га, Карате - 0,15-0,2 л/га та Фастак - 0,1 л/га.

Боротьба з гризунами.

З гризунами борються за допомогою отруєних приманок. Ми рекомендуємо використовувати Роденфос на основі фосфіду цинку. Роденфос використовується шляхом розкладання в житлові нори гризунів у кількості 3 гр на нору з наступним загортанням входу в нору. Норма витрати – 1-2 кг/га в залежності від заселеності гризунами.

Боротьба з бур'янами. При вирощуванні озимої пшениці за інтенсивною технологією поле повинне бути очищене від бур'янів. При цьому ми рекомендуємо використовувати поля по кращим паровим і напівпарової попередникам, на яких проводився комплекс агротехнічних заходів. У випадку появи бур'янів після використання всіх агротехнічних прийомів необхідно проводити хімічну прополку, підбираючи гербіциди з урахуванням видового складу, чисельності бур'янів і економічних порогів їхньої шкідливості, тобто рівнів засміченості, при яких сума можливих втрат врожаю відповідає витратам на хімпрополку. При виборі препарату в першу чергу необхідно враховувати його технологічні характеристики, тому що при порушенні технології його застосування не буде досягнуто ефекту препарату, або одержати негативний вплив на культуру.

Першими препаратами які можна застосовувати рано навесні (середньодобова температура більш 50С) – Ларен – 10 гр/га, Пріма – 0,4-0,6 л/га, Естерон – 0,6-1,0 л/га – ці препарати характеризуються високим ефектом проти широкого спектра дводольних бур'янів у тому числі стійкими до 2,4-Д.

Надалі при настанні середньодобової температури повітря 100С, основними препаратами для боротьби з бур'янами залишаються 2,4-Д - 0,7-1,2 л/га, Діален супер – 0,15-0,4 л/га, Базагран новий – 2-3 л/га. Ці препарати придушують майже всю групу однолітніх дводольних бур'янів і частково багаторічні. Однак слід зазначити, що діапазон дії гербіцидів групи 2,4-Д порівняно вузький: від початку кущіння до виходу в трубку. За межами цього періоду пшениця практично не захищена від бур'янів, тому ми радимо застосовувати Гроділ Ультра - 0,1-0,15 кг/га та Гранстар – 25 гр/га – до появи пропорцевого листа. Крім того, при тривалому застосуванні препаратів групи 2,4-Д на тих самих полях у ряду бур'янів виробляється стійкість до них, особливо у багаторічних коренепаросткових, найкращим буде ефект від застосування – Лонтріма – 1,5-2,0 л/га. Схема хімічної прополки зернових повинна мати циклічність препаратів. Керівництвом для організації ефективної боротьби з бур'янами повинна служити карта засміченості полів, необхідна в кожнім господарстві, що застосовує інтенсивну технологію.

Проведення повного комплексу захисних заходів значно збільшує рівень витрат на виробництва зерна, тому необхідно ретельно продумувати необхідність кожного обприскування.

Збирання врожаю.

Воно вимагає максимальної злагодженості й організованості, повного і продуктивного використання техніки і трудових ресурсів.

Збирання потрібно проводити швидко, без утрат, у найкоротші і стислі строки. На півдні України темпи дозрівання більш швидкі і перехід від воскової стиглості до повної нерідко відбувається в продовж 2-3 днів. У цьому випадку до збирання роздільним способом доцільно приступати вже на початку воскової стиглості при вологості зерна не більш 40%, з таким розрахунком, щоб з основної площі посіву встигнути скосити її до середини цієї фази.

Крім того, у передзбиральний період, коли зерно знаходиться у фазі молочної і воскової стиглості, нерідко бувають сильні суховії. Під дією цих вітрів зерно, дозріваючи на корені, виходить щуплим, поганої якості.

Перевага роздільного способу збирання цілком виявляються на посівах, що мають висоту стеблистою не менш 60 см, і за умови, що валки після підсихання негайно обмолочуються. Густота стеблостою повинна бути не менш 300 стебел на 1 м2.

Виходячи з цього у виробничих умовах необхідно раціонально сполучити роздільне збирання і пряме комбайнування. Так, короткостеблови і безості сорти краще забирати прямим комбайнуванням.

Збереження зерна.

Зерно пшениці містить багато елементів, необхідних для харчування людини і цілком забезпечують кормом цілу групу комах, відому під назвою комірні шкідники. В умовах, сприятливих їхньому розвитку, ці шкідники можуть швидко понизити якість і цінність зерна пшениці.

До основних шкідників при збереженні зерна відносяться – зернові довгоносики, зернові молі, мукоїди, точильники і хрущі, а також гризуни. Для знищення їх необхідно застосовувати фумігацію складських приміщень. Для цього краще використовувати Фостаксін - 2 таблетки на 1 м3 – цей препарат діє на всіх шкідників сільськогосподарської продукції незалежно від стадії їхнього розвитку, а також на гризунів. Газ проникає в усі види пакувальних матеріалів, а також у герметично упаковані товари.

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить

По темам:

История Украины

Культурология

Высшая математика

Информатика

Охотоведение

Статистика

География

Военная наука

Английский язык

Генетика

Разное

Технологиеские темы

Украинский язык

Филология

Философия

Химия

Экология

Социология

Физическое воспитание

Растениевосдство

Педагогика

История

Психология

Религиоведение

Плодоводство

Экономические темы

Бухгалтерские темы

Маркетинг

Иностранные языки

Ветеринарная медицина

Технические темы

Землеустройство

Медицинские темы

Творчество

Лесное и парковое хозяйство

Агрономия

Преподавателям

Юридические темы