Статьи по растениеводческим темам

Ефективність систем обробітку ґрунту в поєднанні з добривами, соломою і сидератами на врожайність еспарцету в передгірському Криму

Ільїн О. В.

Кримський державний аграрний університет

В стаціонарному 3-х факторному польовому досліді в польовій сівозміні "озима пшениця після зайнятого пару – озимий ячмінь – соняшник – сорго на силос – озима пшениця – ярий ячмінь з підсівом еспарцету" еспарцет отримував післядію двох систем обробітку ґрунту: різноглибинної комбінованої (з оранкою під озиму пшеницю і сорго на силос) і безполицевої грунтозахисної. На варіантах обробітку ґрунту, шляхом поздовжнього розщеплення ділянок, закладалися три біологічних фони: 1) без сидератів і соломи; 2) післяжнивна редька олійна на зелене добриво; 3) поєднання сидератів із залишенням соломи озимих колосових культур. Впоперек досліджуваних систем обробітку ґрунту накладалися фони добрив з розрахунку на запланований врожай.

В середньому за 2000-2001 рр., системи обробітку істотно не впливали на засміченість еспарцету, однак проявляється тенденція до деякого зростання кількості багаторічних бур'янів при безполицевому розпушуванні ґрунту. Проміжний посів редьки олійної на зелене добриво, як у поєднанні із соломою, так і без неї, у порівнянні з варіантом без сидератів і соломи, також значно не впливав на чисельність бур'янів і їхню масу. Різниця спостерігалася лише по фонах добрив. Так, у порівнянні з фоном без добрив, використання в сівозміні тільки мінеральних туків збільшувало засміченість посіву в 1,3 рази, а заміна частини мінеральних добрив органічними сприяла подальшому зростанню цього показника. На цих варіантах збільшувалася сира і повітряно-суха маса бур'янів (на мінеральному фоні на 77 %, на органо-мінеральному – на 73,3 %). Диференційований хімічний контроль бур’янів на озимих і сорго на фоні органо-мінеральних добрив у післядії знижував засміченість еспарцету в 1,7-1,8 рази.

Врожайність зеленої маси еспарцету по різноглибинній комбінованій системі обробітку істотно не відрізнялася від безполицевого розпушування ґрунту (FA< F05 (A)) і ці системи обробітку були рівноцінні між собою. На біологічних фонах відмічалася тенденція росту врожайності на варіанті з редькою олійною на зелене добриво, як із залишенням соломи, так і без неї. Істотне підвищення врожаю еспарцету спостерігалося при застосуванні мінеральних і органо-мінеральних добрив незалежно від способу їх заробки в ґрунт. Так, у порівнянні з контролем (вар. без добрив) підвищення врожайності зеленої маси відповідно по фонах у 2000 р склало 14,3 і 26,7 ц/га при НІР05=7,8 ц/га, а в 2001 р – 50,0 і 39,1 ц/га при НІР05= 15,5 ц/га. Аналіз врожаю на вміст нітратного азоту свідчить про відсутність негативного впливу внесених у сівозміні добрив на якість корму (цей показник не перевищував ГДК).

Таким чином, при вирощуванні еспарцету в передгірському Криму в сівозміні доцільно застосовувати розпушування ґрунту безполицевими знаряддями, сівбу сидератів під ярі культури (соняшник, ярий ячмінь), як із залишенням соломи озимих колосових, так і без неї з внесенням під покривну культуру мінеральних добрив у нормі N100P70 або N85P65 на фоні післядії гною, що підвищить його цінність як попередника озимої пшениці.

* Робота виконана під керівництвом кандидата с.-г. наук Осіннього М. Г.

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить

По темам:

История Украины

Культурология

Высшая математика

Информатика

Охотоведение

Статистика

География

Военная наука

Английский язык

Генетика

Разное

Технологиеские темы

Украинский язык

Филология

Философия

Химия

Экология

Социология

Физическое воспитание

Растениевосдство

Педагогика

История

Психология

Религиоведение

Плодоводство

Экономические темы

Бухгалтерские темы

Маркетинг

Иностранные языки

Ветеринарная медицина

Технические темы

Землеустройство

Медицинские темы

Творчество

Лесное и парковое хозяйство

Агрономия

Преподавателям

Юридические темы