Химерність у рослин.
Термін химера застосував Н. Winkler (1907) з метою характеристики рослини, одержаної ним у дослідах з прищеплюванням між двома видами роду Solanum L. (S. Licopersicum х S. nigrum), яка складалася з тканин прищепи та підщепи. Ця рослина виросла із бруньки, що утворилася на калюсі в місці прищеплювання. З того часу химерами називають організми (як рослинні, так і тваринні), що містять популяції клітин більше, ніж одного каріотипу, які походять від двох незалежних індивідумів.
Механізм утворення химер досить різноманітний: подвійне запліднення, прищеплювання, або трансплантація.
Химери слід відрізняти від мозаїків. У останніх усі клітини походять від одного запліднення, а нові клітинні типи у них виникають шляхом наступних хромосомних чи генних мутацій. Але в ботаніці химерами називають будь-які рослини, що складаються з двох або більше клітинних типів, незалежно від походження: чи вони виникли від різних індивідумів, чи від одного.
При вивченні явища химерності на прикладі тканин кореня, залежно від характеру розташування ініційних клітин в його апікальній меристемі, було визначено чотири типи химер: мозаїчні (гіпер-хімери), у яких генетичне різні тканини утворюють тонку мозаїку; секторіальні, різнорідні тканини в яких розташовані великими ділянками-сектор а ми; периклинальі—тканини розміщені шарами один над одним; мериклинальні — тканини складаються з суміші сектор і альних і периклияальних ділянок.
Химерність рослин можна використовувати для вивчення гістогенезу і морфогенезу рослин. Потомство химер відповідає тканині, з якої воно походить. Якщо генеративні клітини рослин виникають із другого шару точки росту, то потомство пе-риклинальних химер відповідає генотипу цього шару. Взаємодія між компонентами химер та міграція різних речовин з одного компонента в інший часто призводить до аномального розвитку, а іноді до безпліддя химер. У практиці садівництва та декоративного господарства багато химер, що виникли випадково у результаті прищеплювання, продовжують розводити із покоління в покоління. Наприклад, химери між померанцем і лимоном, а також між зіноваттю пурпурною та золотим дощем, мушмулою та глодом.