Статьи по педагогике

Проблеми вдосконалення виховної роботи у студентських групах

Скляр Н. В. – старший викладач кафедри філософії, історії і культурології.

У статті розглядаються питання роботи наставників в академічних групах, вказуються її особливості та значення в навчально-виховному процесі ВНЗ.

Виховання особистісного громадянина – означає підготувати молоду людину до участі у розв’язанні сьогоденних та перспективних завдань держави, до управління нею та виконання функцій трудівника і господаря, керівника і виконавця, громадського діяча та захисника Батьківщини. Щоб виконати це, вихователь повинен сформувати у студентської молоді комплекс особистісних якостей і рис характеру.

Виховна діяльність серед студентів у ВНЗ будується з урахуванням деяких особливостей цієї соціальної групи молоді. В організації роботи з студентами у ВНЗ слід врахувати насамперед своєрідність їх основної діяльності – навчальної. Першочергова соціальна роль їх – оволодіння системою знань, підготовка до життя і праці, активна участь у будівництві суспільства. Головна фігура у ВНЗ – викладач. Він і організатор, і керівник у багатоплановому навчально-виховному процесі. Але і студент виступає не тільки об’єктом навчання і виховання, він є в той же час і суб’єктом навчально-виховного процесу. У складі студентства він повинен діяти як активний помічник викладацького колективу у здійсненні всієї навчально-виховної роботи. Набуті знання мають стати точкою зору.

Найхарактернішим для юнацтва є інтенсивний розвиток само­свідомості, який проходить низку ступенів – від активної необізнаності щодо самого себе до все більш поглибленого самопізнання з відповід­ною самооцінкою. Пізнання своєї своєрідності та перехід до самооцінки особистого «я» як активного діяльного початку та знання своїх психіч­них якостей – типові для студента. Самосвідомість студента складається з таких форм: самовизнання, самовизначення, самостверд­ження, са­мостійність. Самостійність – це натуральне бажання студента, пов’язане з процесом його самоствердження. Тут найуспішніше нако­пичується життєвий та соціальний досвід, формується індивідуальність. Юнаки та дівчата нерідко дуже болісно реагують на спроби обмежити їх са­мо­стійність, не терплять замахів на свою «автономію». Складність взаємовідносин викладачів-педагогів і студентів часто пояснюється тим, що ревно охороняючи право на свою самостійність, юнаки та дівчата, однак, потребують підтримки та допомоги старших, чекають від них керівництва, поради, допомоги. Молодим притаманний юнацький мак­сималізм, в якому закладено невичерпні рушійні сили. Але для творчого їх використання потрібні життєвий досвід і поради дорослих, впевнена аргументація старших товаришів, добре ставлення до справ молоді. От­же, у процесі роботи зі студентами не можна не враховувати інтен­сивність та суперечливість формування особистості студента, зростання його самосвідомості, юнацький максималізм, активний пошук сенсу життя та інші особливості юнацтва.

Найголовнішим завданням виховного процесу в університеті є всебічний розвиток особистості, формування активної життєвої позиції молодої людини, комплекс мотивації для його подальшого розвитку і всебічного самовираження. Людство завжди потребувало всебічно розвиненої особистості, але ж її потрібно плекати, оскільки вона твориться тільки тоді, коли виборює свою життєву позицію. Справжній сенс морального життя – якомога повніша самореалізація. Кожна людина певним чином здібна. І наше завдання виявити ці здібності й розвинути їх, виховуючи віру у власні сили, спроможність реально оцінювати себе. Дуже важливо, коли педагог здатен миттєво реагувати на людські радощі та горе, як важливо, щоб його серце було опромінено світлом любові до людини. Саме кураторам груп треба віддати належне. Слід зазначити, що кожен з наставників шукає власні шляхи формування у студентів стійкої зацікавленості до обраного напряму діяльності, але ґрунтуються вони на тих традиціях і світоглядних засадах, які склалися в нас.

Виховна робота у ВНЗ, на мою думку, має носити комплексний характер. Перший напрямок – робота деканатів – заступників деканів з виховної роботи і кураторів груп. Тут ключовою фігурою є постать викладача, тому що формування світогляду майбутнього фахівця залежить не лише від ступеня виконання виховних функцій, а й від знань, поведінки інтелекту. Саме визнаний студентською групою авторитетний викладач швидше виявляє індивідуальні здібності студентів і формує групу як колектив.

Другий напрям зумовлює участь студентів у щорічних позанавчальних заходах: посвячення у студенти, конкурси самодіяльної творчості першокурсників та КВК, спортивні змагання між командами факультетів, шоу «Міс університет», «Лицарський турнір» та інші.

Третій напрям – зосередженість на розв’язанні реальних проблем, що з’являються у молоді останнім часом, особливо це стосується духовного життя, моралі, мотивації поведінки у конкретних ситуаціях. Для цього проводяться зустрічі деканату з і студентським активом, студентськими групами чи окремими студентами.

Продовженням цієї роботи є заходи, що проводяться в гуртожитку. Студком гуртожитку разом з кураторами та деканатом проводять роботу щодо організації життя студентів, спонукають мешканців до підтримки належного санітарного стану кімнат, створення задовільних побутових умов.

Сьогодні паління, наркоманія, алкоголізм, проституція стали звичайним явищем серед молоді. Все це ставить людину в певну залежність. Як боротися з зазначеними вище проблемами? Можливо, сьогодні наша держава не спроможна вирішити численні соціальні, економічні та інші проблеми молоді, але вберегти молодь від власного телебачення та інших засобів масової інформації вона зобов’язана. Телебачення і радіо транслюють низькопробну музику, кожного дня демонструють фільми, де вбивають, ґвалтують, грабують. Усе це негативно впливає на психічний та фізичний стан здоров’я молодих людей.

Ян Каменський застерігав: «Зневага до виховання є загибеллю людей, родин, держав і всього світу».

Роль наставника в академгрупі надзвичайно важлива і багатогранна. Це підтверджено багаторічним досвідом роботи зі студентською молоддю. Особливої уваги потребують першокурсники, адже їм треба адаптуватися до студентського життя. Процес адаптації першокурсника потребує значних зусиль як від самого студента, так і від наставника академічної групи. Саме це визначає особливості виховної роботи на першому курсі. Наставнику треба прилучити першокурсників до студентського життя, включити їх у нові умови, новий ритм життя.

Дуже важливе значення має перша зустріч з першокурсниками в перші дні вересня. Прийти у групу, познайомитись зі студентами, представити себе і в загальних рисах розповісти, як будуть проходити кураторські години, – цього зовсім мало. До першої зустрічі треба добре підготуватися і за змістом і за формою, щоб студентів зацікавити, «вразити» всім: змістом майбутніх зустрічей, планом екскурсій та культпоходів у музеї, театри, що відбудуться протягом навчання. Але про­відною темою має бути навчальний процес, трудова дисципліна та гідна поведінка студента як у навчальних аудиторіях, так і в побуті та громадських місцях.

Уся робота наставника академгрупи починається зі збору об’єктивних даних про кожного студента за розробленою формою, з якої можна отримати майже повну інформацію про кожного студента. Але мало зібрати ці дані, їх треба якнайшвидше проаналізувати. Чим ретельніше це буде зроблено, тим більше у наставника шансів «завоювати» дійсний авторитет і довіру першокурсника. Дуже важливо вивчити склад групи. Для цього варто провести соціологічні опитування, виявити нахили студентів, їхні інтереси, зустрітися з викладачами-предметниками та з’ясувати в них причини невстигання деяких студентів, встановити зв’язки з батьками і підтримувати з ними контакти, передусім з батьками тих студентів, які за результатами рубіжного контролю знань мали незадовільні оцінки або були неатестовані.

З перших днів перебування в університеті потрібно створити у групі атмосферу сумлінного ставлення до навчання, обстановку вимогливості та відповідальності. Для цього використовуються бесіди про специфіку навчання у ВНЗ, про значення систематичної роботи, а також збори групи, де обговорюються результати успішності студентів, індивідуальні та групові співбесіди. Постійно прищеплювати думку, що студенту треба розвивати в собі працьовитість, наполегливість у досягненні поставленої мети, привчати до самоаналізу і самоконтролю своєї роботи.

Важлива роль наставника у створенні згуртованого студентського колективу, який покликаний бути джерелом збагачення особистості. Водночас кожен студент повинен вносити свою частку в збагачення колективного життя. Цьому сприяють збори групи, де присутні висловлюють свої міркування, що треба зробити для згуртування колективу. А наставник для себе може зробити певні висновки, які врахувати в майбутній роботі. На деяких студентів позитивно діє похвала, на інших зауваження, з третіми необхідно проводити бесіди, до окремих вживати жорсткі методи впливу (листування з батьками, зустрічі з ними, телефонні розмови).

Частина студентів мешкає в гуртожитку. У цьому середовищі виникають різноманітні зв’язки, прихильності, можливі труднощі і навіть конфлікти. Тому потрібна увага наставника, його поради, співчуття, підтримка. Необхідно домагатися, щоб студенти усвідомили режим у гуртожитку як сукупність правил співжиття, які забезпечують їм необхідні умови для життя і розвитку.

У роботі з першокурсниками варто поступово послаблювати зовнішній контроль, а система роботи ВНЗ має розвивати контроль внутрішній – самоконтроль, самоорганізацію, самодисципліну, почуття відповідальності. Наставник групи покликаний спрямувати і стимулювати самовиховання, допомагати студентам знайти шлях самопізнання і самовдосконалення.

Хороша професійна підготовка – важливий момент у викладацькій роботі, але зовсім недостатній у вихованій. Тому не кожен викладач може бути вихователем. Виховний процес може реалізуватися тільки через вихователя, здатного шанувати і любити людей.

Видатний педагог К. Ушинський відзначав, що вплив особистості вихователя являє собою ту виховну силу, яку не можна замінити ні підручником, ні моральними сентенціями, ні системою покарань та заохочень. Тому так важливо, щоб наставниками студентської молоді працювали не байдужі, відповідальні, переконані в правоті того, що вони хочуть прищепити своїм вихованцям, викладачі. Які віддають цій справі розум і серце, працюють з бажанням, за покликанням. Лише такі риси особистості вихователя–наставника сприяють формуванню відповідного світогляду у вихованців.

Література

1. Богданова Н. Виховання як засіб управління естетичною свідомістю. // Вища освіта України. – 2008 .– №4.

2. Максимовська Н. Актуалізація соціального виховання у навчально-виховному процесі. // Вища освіта України. – 2008. – №3.

3. Ткачук І. Основні чинники формування духовно-морального потенціалу молоді та студентів. // Вища освіта України. – 2008. – №4.

Аннотация

В статье рассматриваются вопросы работы наставников в академических группах, указывается на ее особенности в учебно-вос­пи­та­тельном процессе ВУЗа.

Summary

This article studies the questions of supervisors work in academic groups, indicates its importance and difficulties connected with educational and teaching process in a higher education establishment.

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить