Лекции по лесному хозяйству

Ліси Гірського Криму - Типологічна характеристика

 

Загальна площа лісів Гірського Криму становить 309 тис. га. Це-свідчить про його високу лісистість, яка досягає 32 %. В лісах пере-ваяїають насадження з твердолистяних порід. Вони займають 89,2 %. вкритої лісом площі, в тому числі: дуб пухнастий і гірський — 64 %, бук — 14,7, граб — 6,3 %; серед хвойних порід (7,2 %) переважають сосна кримська (Палласа) і сосна Сосновського. М'яколистяні й ча­гарники займають 3,6 % площі лісів. Поширені також грабинник, ясен звичайний, берест, клен гостролистий, польовий і Стевена, оси­ка, вільха тощо. У Гірському Криму налічується 150 видів дерев­них і чагарникових порід, багато введених екзотів.

Зміна грунтово-кліматичних умов із збільшенням висоти над рів­нем моря, наявність ділянок з різними грунтами, схилів різної крутизни і експозиції, різноманітність деревно-чагарникової рослиннос­ті сприяли утворенню великої кількості типів лісу. П. П. Посохов (1964) виділив у Гірському Криму понад 40 типів лісу в різних типах лісорослинних умов: сухі і свіжі бори (Аі, А2), дуже сухі, сухі і свіжі субори (Во, Ві, В2), сугрудки (Co, С\, С2), груди (D0Du Dz), вологі і сирі сугрудки і груди (Сз, Di, Сі, Di). Найбільшу площу в держлісфонді займають сухі та свіжі груди (45 %) і сугрудки (43%).

Основна лісоутворююча порода лісів Гірського Криму — дуб. На північному макросхилі гір дубові ліси утворюють три пояси. Пояс дуже сухих і сухих низькорослих насаджень з дуба пухнастого із грабинником займає висоти від 100 до 300 (400) м н. р. м. У лісо­вих угрупованнях трапляються груша лохолиста, фісташка дика, глід східний, яловець червонуватий (вони утворюють самостійні типи рідколісь). У заплавах річок передгір'їв сформувалися зарості тамарикса, чагарникових верб, насадження з ясена гостролистого. Переважаючими типами лісу в цьому поясі є дуже сухі й сухі гра-бинникові і скумпієві судіброви і діброви. Пояс сухих низькобонітет-них насаджень із дубів скельного і пухнастого з домішкою сосни кримської, грабинника і кизила займає висоти 300—500 (600) м н. р. м. (Л. К. 4б). Тут домінують сухі грабинникові судіброви (з со­сною кримською, в західній частині — з ялівцем червонуватим) й діброви. Круті південні макросхили зайняті сосною з ярусом дуба пухнастого кущової форми. Тут сформувалися сухі грабинникові су­діброви (Сі), а на північних макросхилах — сухі грабові судіброви і діброви з дубів звичайного і скельного (рідше трапляються сосно­во-дубові сугрудки).

Пояс свіжих високопродуктивних грабово-дубових лісів (з дуба скельного) займає висоти 500—750 (800) м н. р. м. (Л. К. 4В). У цьому поясі переважають свіжі грабові і букові діброви й судібро­ви, грабові бучини й субучини.

У дубових насадженнях південного макросхилу можна виділити три пояси:

150—250 (350) м н. p. м.— передгірний пояс дуже сухих низько­продуктивних насаджень з дуба пухнастого із грабинником, руску-сом, пірокантою, ялівцем високим із ділянками сосен кримської, Станкевича тощо. Тут переважають дуже сухі й сухі фісташково-ялівцеві грабинникові судіброви, шибляки і аридні рідколісся, а на сході — сухі грабинникові діброви;

300—450 (560) м н. р. м.— нижньогірський пояс сухих змішаних лісів із сосни кримської, дубів пухнастого і скельного та багатьох порід першого поясу. Переважають сухі дубово-чорнососнові сугруд-ки, свіжі судіброви, на сході — грабинникові судіброви та діброви;

450—800 (900) м н. р. м.— середньогірський пояс свіжих (рідко сухих) лісів із сосни кримської з ярусом дуба скельного (рідше — пухнастого), грабинника: крім того, тут ростуть ясен звичайний, бук кримський, берека, клен польовий і Стевена, липа кавказька і дрібнолиста, осика, горобина домашня, груша лохолиста, інші поро­ди, які формують сухі й свіжі сугрудки, на сході — сухі й свіжі грабові діброви та судіброви.

З усіх зазначених типів лісу, де росте дуб, найпоширеніші сухі грабинникові судіброви, свіжі грабові судіброви і діброви (рис. 15). Продуктивність їх незначна: дуб скельний і пухнастий мають IV— V (Vа) бонітети, лише у найсприятливіших умовах у свіжій грабовій діброві він досягав II бонітету.

Значні площі лісів Гірського Криму представлені також соснови­ми деревостанами із сосни кримської, дещо менші — сосни Соснов-ського, а поблизу Судака — сосни Станкевича. Бідні грунти примор­ської частини Головної гряди зайняті насадженнями сосни крим­ської. У Криму сформувалися різноманітні типи лісу. На кам'янис­тих розсипах утворилися сухі бори (Аі), сухі дубові субори (Ві) з дубом пухнастим, сухі ялівцеві субори (Ві) на родючіших грунтах — свіжі буково-чорнососнові і букові субори (Вг). Значна участь сосни спостерігається в сугрудках і субучинах: дуже сухих ялівцево-чорно-соснових сугрудках (Co), сухих ялівцевих сугрудках (Сі), свіжих чорнососнових сугрудках (Сг), свіжих соснових субучинах (Сч) тощо.

Продуктивність насаджень у сухому борі не перевищує IV—V бонітетів, в сухому суборі — III—IV, сухій судіброві — II—III боні-тетів. В цих насадженнях другий ярус часто утворює дуб пухнастий (в типах Ві, Сі), а підлісок — кизильник, шипшина, держидерево. На північному схилі гір соснові ліси займають невеликі ділянки на висоті 400—800 м н. р. м. Найвищою продуктивністю (І—Iа боніте­ти) характеризуються насадження сосни кримської середньої части­ни гір в умовах свіжої судіброви (С2). В першому ярусі цих наса­джень трапляється дуб скельний, у другому — граб, клен гостролис­тий.

Сосна Сосновського утворює лісові масиви природного походжен­ня на висоті 800—1300 м н. р. м. на північному і південному схилах західної частини Головної гряди. Ці масиви є залишками хвойних лісів льодовикового періоду. У високогірних соснових лісах Криму також трапляються представники дендрофлори північних лісів: бере-за бородавчаста, осика, горобина. У змішаних лісах на північному і південному схилах гір ростуть бук, граб, сосна кримська, клен, липа, ясен, осика в типі Сі, С2- Невеликі ділянки і куртини сосни Соснов­ського, букові ліси та зарослі ялівців поширені на плоскогір'ях. Вище дубових і соснових лісів ростуть грабові й букові, невеликі ді­лянки сосни кримської, а на схилах південної експозиції — гаї де­ревовидного ялівцю. За даними С. В. Малахової (1965), у південно-східній частині Гірського Криму на висоті вище 800 м н. р. м. до верхньої межі лісу ростуть мезофітні грабово-букові ліси різного складу, високої продуктивності (II—І бонітетів). Найпоширенішими типами лісу в цій зоні є свіжа грабова субучина, букова діброва, дубова бучина, свіжі й вологі грабові субучини, букова діброва і дубова бучина, свіжі й вологі грабові бучини, рідше — свіжа ясенева ■бучина і чиста бучина. До складу букових насаджень входять ясен, граб, липа, клен. У свіжих субучинах, які займають верхню частину поясу букових лісів, продуктивність бука різко знижується (IV бо­нітет), а ще вище ліси представлені низькорослими деревами із ви­кривленими стовбурами. Підлісок у букових лісах дуже рідкий (лі­щина, бруслина, кизил).

Прияйлинські букові ліси Криму мають незначне поширення і лредставлені типами свіжої і вологої прияйлинської бучини (П. П. Посохов, 1965). Вони займають верхню межу букового поясу, нагірні лісові масиви на пологих схилах, в широких лощинах, у по­ниженнях тощо. Свіжі прияйлинські бучини (D2приурочені до поясу 1000—1300 м н. р. м., а вологі — вище 1150. Продуктивність ■букових насаджень тут досягає III—IV бонітетів; зімкнутість де­ревного намету не перевищує 0,7—0,8, висота насаджень — 20 м, діаметр — до 50 см. Граб, який росте у букових лісах як домішка, має IV клас бонітету. В трав'янистому покриві трапляються мега-трофи: молочай мигдалевидний, купина багатоквіткова, маренка за-лашна, проліска багаторічна, кропива. Для вологих ділянок харак­терні цірцея паризька, шавлія клейка, безщитник жіночий, латук степовий, котовник крупноквітковий, щитник чоловічий і підмарен­ник.

П. П. Посохов (1965) вважає, що на кримських нагір'ях перева­жають свіжі (А2, Сі, В2, D2і вологі (С%, Ьг) умови місцезростання. Сосна звичайна і ялівці утворюють зарості сланникової форми, кри-волісся і рідколісся з нагірним лучно-степовим травостоєм, а бук, граб, клен, дуб скельний та інші породи — різні криволісся з гір­сько-лісовим травостоєм і домішкою нагірно-лучних видів. Кримські ліси мають незадовільний санітарний стан. Це наслідок надмірного випасання худоби, інтенсивних рубок, які зумовили заміну корінних деревостанів на похідні, багаторазового порослевого походження, утворення чагарникових заростей, що знизило біологічну стійкість лісів, їх довговічність.

Дубові ліси і ліси з інших листяних порід пошкоджуються лис-■тогризучими комахами, мучнистою росою. В унікальних ялівцевих насадженнях у дуже сухих і сухих ялівцево-чорнососнових сугруд-ках (CoC\) масово поширений ялівцеядник. У букових лісах, особ­ливо в прияйлинських бучинах і субучинах, інтенсивно розвиваються стовбурні гнилі. Підріст бука повсюдно на території Кримського заповідно-мисливського господарства пошкоджується оленями. Ці та інші фактори, які негативно впливають на лісові насадження, слід враховувати при розробці лісогосподарських систем, здійсненні захо­дів, спрямованих на підвищення продуктивності, біологічної стійкос­ті, санітарно-гігієнічних та інших корисних функцій лісів.

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить