Шкідники і хвороби технічних культур. Інтегрована система захисту
Шкідники соняшника. Серед шкідників соняшника зустрічаються такі, що пошкоджують й інші культури (поліфаги), і такі, що шкодять лише соняшнику (олігофаги).
Із шкідників першої групи найбільш поширені: личинки жуків - коваликів, які мають назву дротяників; піщаний чорний - жуки і їхні личинки (несправжні дротяники), а також личинки (несправжні дротяники) інших жуків - чорнишів та пилкоїдів; жук-кравчик; личинки підгризаючих совок (озимої, окличної тощо) і лучного метелика, різні довгоносики тощо.
Із специфічних шкідників соняшнику найбільш небезпечні: соняшниковий вусач, шипоноска соняшникова і соняшникова міль.
Дротяники пошкоджують проростаюче насіння, перегризаючи проростки, корінці або вигризаючи в них глибокі ямки. Вони < головними шкідниками сходів соняшнику в усіх природних зонах України і часто завдають великої шкоди посівам.
Несправжні дротяники шкодять, як і дротяники. Зовні відрізняються від останніх лише тим, що перша пара ніг у них довша.
Пошкоджують листки, обгортки кошиків і обплітають їх павутинням. За дощової погоди пошкоджені міллю кошики загнивають. Звичайно протягом року міль дає одне покоління; розвиток гусениці триває 15-17 днів, по закінченні якого вона спускається вниз і зимує у верхньому шарі грунту, в щільному білому коконі. Заляльковується весною, проте, деяка кількість гусениць заляльковується влітку і дає друге покоління метеликів.
Скачать полный текст (5 листов) Шкідники і хвороби технічних культур в Word