Статьи по агрономии

Шкідники зерна і продуктів переробки під час зберігання. Система захисту зернових запасів

Комірний довгоносик (Sitophilus granarius L). Належить до ряду жуків, родини довгоносиків.

Зимують всередині зерна: жук, личинка і лялечка, а поза зерном - жук, який ховається в глибину зернового насипу, у щілини стін і підлоги або в землю під підлогою.

Яйця самка відкладає в зерно пшениці, жита, ячменю, вівса, рідше в зерно кукурудзи, у вигризене нею заглиблення. Отвір заливається потім рідиною, яка, тверднучи, утворює пробочку.

Пошкоджене довгоносиком зерно пшениці втрачає в масі до 50% і більше, а зерно кукурудзи - до 23%, майже цілком втрачає схожість, стає непридатним для споживання, бо може спричинити розлад травлення і запалення кишок. Порушуючи оболонку зернини, комірний довгоносик полегшує живлення кліщам і борошноїдам, які не можуть живитися цілим зерном. Він переносить мікроорганізми, що спричинюють самозігрівання і псування зерна яке зберігається.

Рисовий довгоносик (Sitophilus oryzae L). Належить до ряду жуків, родини довгоносиків.

Розмножується як комірний довгоносик, відкладаючи яйця в зерно по одному; всього самка може відкласти понад 500 яєць. Дає до 3-4 поколінь у центральних областях і до 4—5 в Криму. На півдні розвивається і в польових умовах, заражуючи зерно в колосках.

Рисовий довгоносик порівняно з комірним більше пристосований до живлення сухою їжею і може розвиватись у зерні пшениці з вологістю до 10%. Він багатоїдніший, ніж комірний довгоносик, і пошкоджує рис, пшеницю, жито, ячмінь, кукурудзу, сорго, висівки, сухарі, хліб, печиво, макарони, каштани і сухі яблука.

Борошняний хрущак (Tenebrio molitor L). Належить до ряду жуків, родини чорнишів.

У неопалюваному приміщенні личинка зимує в щілинах, у на­сипу борошняних продуктів, де розвивається 1-ше покоління шкід­ника. У теплих приміщеннях може бути 2-ге покоління. Перезимувала личинка весною заляльковується.

Жуки літають увечері і вночі та відкладають яйця на борошно й інші продукти, у щілини стін, на поверхню мішків. Усього самка відкладає в середньому близько 300 яєць. Вони розвиваються від 4-х до 19 днів; личинки - від 280 до 600 днів.

Личинки живляться переважно борошном і висівками, а також крупою, крохмалем, печеним хлібом, сухарями. Личинки можуть три­валий час голодувати. Відомі випадки, коли личинки пошкоджували дерев'яні частини будівель і тканину мішків. У природі личинки трапляються іноді в торфі, який зберігається, в грунті і в деревині пеньків.

Малий борошняний хрущак (ТгіЬоІіит сопіішит [)и\'.). Нале­жить до ряду жуків, родини чорнишів.

Зимує и холодних приміщеннях жук, і тут розвивається 2-3 по­коління. У теплих приміщеннях розвивається цілий рік і дає до 4-х по­колінь.

Жуки і личинки малого борошняного хрущака живляться борошном, висівками, манною крупою та багатьма іншими про­дуктами.

Хлібний точильщик (Б^оЬіит рапісеит Ь.). Належить до ряду жуків, родини точнльщиків.

Шкодять личинки Вони пошкоджують крупу, локшину, мака­рони, сухарі, галети, тютюн, перець, чай та деякі інші продукти. У продуктах після виходу жуків видно дрібненькі, діаметром до 2 мм, отвори.

ІСанровий жук (Тгоцосіегта granaпum Еу.). Належить до ряду жуків, родини шкіроїдів.

Зимують тільки личинки, ховаючись у вузьких щілинах і трі­щинах стін зерносховищ. Заляльковуються всередині личинкової шкірки, що лопнула. Лялечка при 30°С розвивається 4-5 днів.

Шкодять 'тільки личинки, які живляться зерном пшениці, яч­меню, вівса, кукурудзи, проса, сорго та їх продуктами переробки. Пошкоджуються також макарони, печиво та інші борошняні вироби.

Ьороншяннй кліщ (Асашв ьіго Ь.). Належить до класу павуко подібних, підкласу кліщів, ряду акариформних, родини борошняних кліщів.

Кліщ розвивається швидко: за оптимальних умов для розвитку 1-го покоління потрібно близько 15 днів. Він не розмножується при вологості зерна менш як 13% і вологості борошна 12%.

Борошняний кліщ пошкоджує зерно злакових культур, крупу, висівки, борошно, різне насіння та інші продукти, що зберігаються Живлення зерном злаків та продуктами переробки їх найсприятливіше для кліща, але він не може заглиблюватись у цілі, непошкоджеш зернини і проникає в них через тріщини або через пошкодженим, заподіяні зерну комахами.

Система захисту зернових запасів.

Профілактичні заходи.

1. Будівництво вдосконалених зерносховищ за типовими проектами.

2. Регулярне прибирання складів, млинів, прискладової іе риторії та очищання транспортних засобів, тари і машин від решим» зерна та сміття.

3. Підтримання визначеної інструкціями та стандартами тем­ператури і вологості зерна.

Винищувальні заходи.

Механічний і фізичний методи боротьбі

1. Змітання або збирання промисловими пилососами шкідників зі стін, підлоги та обладнання.

2. Очищення зерна.

3. Охолодження зерна відповідно до інструкцій про зберігання. При температурі нижче 10°С сповільнюється або припиняється розвиток шкідників, а при 0°С багато з них гинуть.

4. Використання відповідно до діючих інструкцій високих температур для знезаражування сухофруктів, сухарів та деяких інших продуктів.

5. Використання нових досягнень у фізичному методі боротьби із шкідниками: гамма-проміння, струмів високої частоти, вакууму.

Хімічні заходи захисту.

Для дезінсекції незавантажених складів застосовують вологу аерозольну обробку та фумігацію.

Вологу дезінсекцію рекомендується проводити в приміщеннях заражених нестійкими проти пестицидів шкідниками - кліщами - борошноїдами, вогнівками, молями тощо. Приміщення, в яких виявлено комірні і рисові довгоносики, зерновий шашіль, хруїцаки та інші найбільш небезпечні і стійкі проти пестицидів шкідники, доцільно піддавати фумігації або аерозольній обробці.

НЙзавантажені склади обробляють перед засипкою в них зерна нового врожаю при температурі не нижче І2°С, коли шкідники зтіаходяться в активному стані. Для цієї мети використовують вен­тиляторні обприскувачі. Одночасно знезаражують прискладську те­риторію, зерноочисну техніку, інвентар, транспортери, дерев'яні щити тощо. Перед обробкою проводять ретельну очистку приміщень та обладнання.

Для вологої дезінсекції (крім обробки проти кліщів) використо­вують інсектициди: арріво, карате, суміцндин, фастак.

Допуск людей і завантаження складів дозволяється через строки після обробки: карате - 72 год, фастак -20 днів, інші препарати - через 24 год.

Аерозольну дезінсекцію застосовують у тому разі, коли склад заселений найбільш небезпечними видами твердокрилих, але профумігувати його через недостатню герметичність чи близькість до житлових приміщень (менше 50 м) - неможливо. Роботи виконують за допомогою спеціальних аерозольних генераторів.

Фумігація. Широко застосовується на хлібоприймальних під­приємствах, у колективних та насінницьких господарствах для об­робки складів, млинів, елеваторів, зерна насінного і продовольчо - фуражного призначення, борошна, крупи, сухих овочів та іншої сіл ьгосп 11 роду к ції.

Фумігаційні роботи виконують із суворим дотриманням правил безпеки, обумовленими відповідними інструкціями. У них визначені також умови підготовки об'єктів до знезаражування і введення їх до експлуатації після дезінсекції.

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить