Статьи по агрономии

Шкідники і хвороби бобових культур. Інтегрована система захисту

Зернобобові культури пошкоджуються переважно спеціалізова­ними шкідниками. Із спеціалізованих шкідників гороховий зерноїд, квасолевий зерноїд, горохова плодожерка і бобова, або акацієва, вогнівка пошкоджують боби і зерна, бульбочкові довгоносики - листя та бульбочки на коренях, де містяться бульбочкові бактерії; горохова попелиця пошкоджує листя й боби. Із багатоїдних шкідників лучний метелик, совка-гамма, капустяна совка об'їдають листя, бавовникова совка вигризає зерна в бобах (нуту).

Бульбочкові довгоносики. Жуки з родини довгоносиків. Є 16 видів бульбочкових довгоносиків, які пошкоджують бобові рослини. Однорічним зернобобовим (горох, боби, вика тощо) шкодять головним чином смугастий бульбочковий довгоносик і щетинистий бульбочковий довгоносик.

Поширені вони всюди з однорічними бобовими.

Зимують жуки на ділянках із багаторічними бобовими травами під рослинними рештками і в поверхневому шарі грунту. Рано навесні жуки пробуджуються. Спочатку вони живляться на багаторічних бобових травах, а потім, коли температура підвищиться до 15°С, починають літати і переселяються на однорічні бобові. Відкладання яєць починається звичайно через два тижні після виходу жуків із місць зимівлі. Самки кладуть яйця на листки.

В основному шкодять жуки, об'їдаючи листя молодих рослин однорічних зернобобових культур. Особливо шкідливі вони в суху І жарку погоду, коли ріст рослин затримується.

Гороховий зерноїд. Жук з родини зерноїдів. Шкідник гороху, дуже пошкоджує його в степових і лісостепових зонах.

Жуки з'являються на горосі під час цвітіння і живляться на ньому пилком за пелюстками квіток, вигризаючи в них дірки. Ці пошкодження мало виливають на горох. Під час утворення бобів самки відкладають жовті яйця на лушпинки. Личинки, вийшовши з яєць, прогризають стулку бобу і вгризаються в горошини. У зерно може пробратись декілька личинок, але розвивається з них тільки одна, інші ж гинуть. За час живлення личинка виїдає в горошині велику округлу камеру.

Весь розвиток ЛИЧИНКИ І лялечки ПрОХЄ'ДИТЬ в одній горошині і триває 1,5-2 місяці. Із зібраним урожаєм шкідник завозиться у сховища, і тільки частина жуків зимує на полі в опалих зернах. Жуки які містяться в зернах, досить стійкі проти низьких зимових температур. У південних районах восени деяка частина жуків може вибиратися із зерен і зимувати в приміщенні, залазячи у щілини та пази, а в природних умовах - у грунті, під рештками соломи, під корою дерев. Після зимівлі такі жуки, покидаючи сховища, розлітаються по навколишніх посівах гороху в радіусі 3 км і більше. Основна маса шкідників попадає в поле з посівним матеріалом.

У результаті пошкоджень гороховим зерноїдом зменшується вага пошкодженого зерна, погіршується якість його через забруднення екскрементами та лиляльними шкурками і знижується до 75% схожість насіння. У деякі роки зерно в зібраному врожаї буває пошкоджене на 50% і навіть більше.

Горохова плодожерка. Метелик із родини листокруток. Пошкоджує горох, вику, кінські боби, сочевицю, дикорослі горошки.

Зимують дорослі гусениці в поверхневому шарі грунту і в місцях обмолоту урожаю серед неприбраного сміття. Заляльковуються навесні, і звичайно в першій половині червня починається літ метеликів. Метелики - нічні, вони літають під час цвітіння гороху, який приваблює їх запахом своїх квіток. Самки кладуть по 1-2 яйця переважно на листки і частково на боби та стебла гороху. Ембріональний розвиток триває 5-10 днів. Виплодившись гусениці зразу перелазять на боби і вгризаються в них через верхній шов. Із кількох гусениць, які проникли в біб, залишається тільки одна, решта гине. Гусениця живиться 2,5-3 тижні, обгризаючи зерна зовсім або частково, після чого покидає біб через проїдений отвір на лушпинці і спускається на землю, де в поверхневому шарі плете кокон, в якому зимує.

Внаслідок пошкоджень зменшується врожай, погіршуються харчові якості гороху через засмічення його екскрементами та личинковими шкірками і знижується схожість насіння. У деякі роки пошкоджується до 50-60% бобів гороху. Крім того, пошкодження гороховою плодожеркою посилюють захворювання гороху на аскохітоз.

Горохова попелиця. Сисна комаха з ряду рівнокрилих хобі)них. Поширена всюди.

Великої шкоди горохова попелиця завдає однорічним бобовим, особливо гороху і сочевиці. Багаторічним бобовим вона мало шкодить, бо не встигає в значній кількості розмножитись до першого укосу. На горосі попелиця оселяється на верхніх частинах рослин і ссе листки, ніжні стебла, суцвітти, плоди. Пошкоджені листки набирають

виродливої форми і навіть всихають; пагони перестають рости і викривлюються; боби недорозвиваються або в них у творюється менше зерен і до того ж легших. У роки масового розмноження горохової попелиці різко знижується врожай гороху.

Аскохітоз гороху. Уражує всі надземні органи рослини. На листках з'являються округлі коричневі з темно-бурою облямівкою плями. Пізніше в центрі їх утворюються темні цятки. На стеблах і бобах з'являються також плями, але вдавлені, у вигляді виразок. Збудник хвороби проникає і в насіння, яке стає бурим. Хвороба передається із зараженими рослинними рештками і насінням. Протягом вегетації гриб поширюється спорами вітром, з поливною і дощовою водою.

Антракиоз квасолі. Грибна хвороба, завдає великої шкоди у вологі роки. Уражує боби, насінини, листки і стебла. Хвороба найбільш небезпечна в період з'явлення сходів та утворення молодих бобів. На бобах виникають іржаво-червоні вдавлені плями. У вологу погоду вони вкриваються червоними подушечками. Гриб заражає насінини, на яких утворюються також вдавлені плями. Тому, насіння перед сівбою слід перебрати і вибракувати все заражене грибом. На сім'ядольних листках з'являються коричнево-червоні плями. На нижньому боці листків жилки буріють. Вздовж уражених жилок тканина листка розривається і вони стають дірчастими. На стеблах і черешках листків у творюються темні смуги.

Хвороба передається з рослинними рештками і насінням. На городі поширюється спорами гриба, які розносяться вітром, із дощовою водою і комахами.

Бура бактеріальна плямистість квасолі. Уражує сходи і дорослі рослини. На сім'ядолях з'являються світло-бурі плями. На листках плями спочатку дрібні, водянисті, пізніше вони збільшуються, навколо них утворюється жовта облямівка. ГІри сильному ураженні листки жовкнуть, розриваються вітром і залишаються на черешках смугами чи шматочками. Стебло покривається червоно-бурнми смугами. Іноді бактерії проникають у судинну систему рослини' і викликають її в'янення. На бобах утворюються темно-зелені водянист і плями, які потім стають вдавленими і набувають коричневого забарвлення.

Інтегрована система захисту бобових культур

1. Агротехнічні заходи: дотримання сівозміни, просторова ізоляція від багаторічних бобових не менше як на 1000 м; створення та вирощування стійких сортів.

3. Підготовка насіння: очищення зерна і доведення його до високих посівних кондицій, фумігація (проти зерноїда), обробка насіння протруйниками проти аскохітозу, пероноспорозу, сірої та кореневої гнилі, обробка насіння ризоторфіном та мікроелементами, що підвищує стійкість рослин проти комплексу хвороб.

4. Передпосівний період та під час сівби: ранні строки сівби, формування оптимальної густоти посіву, під досходову культивацію вносять гербіциди (півот, гезагард тощо), при безгербіцидній технології бур'яни знищують боронуванням.

5. Догляд за посівами: проти бульбочкових довгоносиків проводять крайові чи суцільні обробки інсектицидами (волатон 500, Бі-58 новин), проти горохової плодожерки, акацієвої вогнівки, лучного метелика, совок випускають трихограму, проти комплексу хвороб (пероносиороз, аскофітоз, іржа, гниль) до цвітіння і на початку утворення бобів посіви обприскують полікарбоцином.

6. Після збирання врожаю поле дискують та проводять глибоку оранку, що сприяє обмеженню поширення шкідників та збудників хвороб.

 

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить