Методические материалы по иностранным языкам

Розвиток у студентів немовних вищих навчальних закладів умінь роботи з іншомовним текстом за спеціальністю у рамках проведення наукової роботи

Кушнарьова Т. І. – старший викладач кафедри іноземних мов ПФ НУБіП України “КАТУ”.

У статті розглядаються види читання, необхідні для формування вмінь професійно орієнтованого читання у рамках проведення наукової роботи студентів.

Ключові слова: уміння професійно орієнтованого читання, види читання, наукова робота студентів, гурткова робота.

Автономна діяльність студента у рамках проведення наукової роботи щодо підвищення рівня володіння іноземною мовою найчастіше пов’язана з читанням як з джерелом професійної інформації.

Актуальність нашого дослідження обумовлена необхідністю розробки проблеми розвитку у студентів немовних вищих навчальних закладів умінь роботи з іншомовним текстом за спеціальністю у рамках проведення наукової роботи студентів як майбутніх наукових діячів, дослідників та викладачів, а також сучасних фахівців конкретного сектору виробництва [1]. Метою навчання професійно орієнтованого читання у немовному вищому навчальному закладі є формування навичок та вмінь читання іноземною мовою, якими студенти будуть користуватися у своїй професійній діяльності [2].

Методологічну основу та теоретичну базу дослідження склали концептуальні положення про навчання читання як рецептивного виду мовленнєвої діяльності (Берман І. М., Бухбіндер В. А., Вайсбурд М. Л., Вейзе А. А., Славіна Г. І.), а також навчання читання в немовному вищому навчальному закладі (Авраменко Л. А., Величко Т. Г., Григоренко И. В., Філімонова Л. Н., Фоломкіна С. К., Шалімо Н. Г.).

Мета нашого дослідження – розглянути читання, його види й результати, які можна отримати при вивченні іноземної мови студентом під час роботи у науковому гуртку та проведенні наукового дослідження зі своєї спеціальності, комбінуючи аудиторну та самостійну позааудиторну роботи.

Найбільш розповсюдженим є читання з розумінням основного змісту тексту, тобто ознайомлювальне. Виділяють такі особливості даного виду читання, як читання з високим темпом (англ. мова – 180 слів/хв.), ознайомлення з цілим текстом, точність розуміння основного змісту – 75%, великі за обсягом тексти для розвитку вмінь, фіксація більшості мовних явищ [3].

Метою іншого виду читання – вивчаючого – є досягнення максимально повного і точного розуміння інформації тексту критичного осмислення цієї інформації. Даний вид читання можна характеризувати як вдумливе з повільним темпом (50–60 слів/хв.) читання, об’єктом якого є вилучення та ретельне вивчення інформації в тексті, а також читання, навички і вміння якого формуються на базі нескладних ав­тен­тичних або адаптованих текстів різних жанрів, які мають прагматичний характер [3, 4].

Третім видом є вибіркове або переглядове читання з метою пошуку необхідної інформації [3]. Даний вид читання націлений на формування уміння швидко переглянути матеріали з декількох джерел для того, щоб знайти конкретну інформацію. Особливостями вибіркового виду читання є висока швидкість (400–500 слів/хв.), розуміння основного змісту тексту, фіксація тільки тих фактів, які відображають тему, використання тематично пов’язаних текстів, які несуть нову інформацію.

Далі розглянемо пошукове читання, для успішності якого необхідні не лише вміння ознайомлення з текстом та його аналіз, а й вміння вибрати необхідну інформацію з кількох джерел. Під час наукової діяльності удосконалення цього виду читання проводиться шляхом безпосередньої самостійної роботи студента. Для виконання завдань з пошукового читання обов’язковою є певна база знань з іноземної мови, якою володіє студент, уміння вибирати з кількох джерел та оперативно опрацьовувати об’ємну інформацію з подальшим її використанням. На цьому етапі студенту даються тексти, що стосуються теми його наукового дослідження: реклама, прес-релізи, статті наукового, економічного, фінансового, політичного та професійного спряму­вання.

Практика керівництва науковою роботою та гурткова робота показали, що зосередження на оволодінні читанням під час навчального процесу сприяє збагаченню граматичних навичок, удосконаленню лек­сичних навичок, збагаченню фонетичних навичок, різносторонньому розвитку розумових здібностей студента, стимулюванню до роз­мовної практики, закріпленню мотивації до вивчення іноземної мови.

У своїй роботі для розвитку у студентів умінь самостійної роботи з текстом за спеціальністю у рамках проведення наукової роботи ми використовуємо визнані у методиці викладання іноземної мови три основних види вправ, які допомагають оволодіти студенту вмінням самостійної роботи з текстом:

- pre-reading – це завдання, які виконує студент перед безпосереднім читанням тексту: ознайомлення із заголовком, розміром, тематикою тексту й завданнями, поставленими після тексту;

- reading (while reading) – це завдання, які студент виконує, читаючи текст: запам’ятовування чи нотування ключових слів, складання плану, визначення головної думки твору та сортування інформації на основну та другорядну;

- post reading – це завдання, які подані після самого тексту. Це може бути перелік запитань, на які потрібно відповісти усно або письмово, участь в обговоренні тексту, висловлення власної думки та думки автора з використанням цитат з тексту тощо.

Ми вважаємо важливим виконання вправ, спрямованих на оволодіння мовним матеріалом, усуненням труднощів при роботі з текстом у лексиці та граматиці, дотримання вказівок, які допомагають більш точно зрозуміти текст і передбачають самостійну роботу.

Далі розглянемо вправи перед читанням тексту (pre-reading).

Викладач ознайомлює із заголовком та основними дійовими особами, власними назвами, подіями, явищами, фактами. Студенти дають відповіді на запитання:

1. Чи можна здогадатися про зміст тексту за заголовком?

2. Чи є асоціації, думки щодо поданих ключових слів?

3. Чи знаєте ви що-небудь стосовно теми тексту?

4. Чи можете ви описати малюнки, діаграми чи схеми?

Студенти також говорять про асоціації та висловлюють думки про можливий зміст тексту за зображенням (за наявності), усно описують, деталізують. Викладач обговорює зі студентами їх думки, асоціації та може записати їх на дошці, а також запропонувати студентам самостійно скласти міні-таблицю.

Наступна підгрупа завдань (reading (while reading)) складається для того, щоб студент виділив конкретну інформацію з тексту.

Студенти спершу читають текст, вилучаючи задану інформацію, при цьому не приділяючи надмірної уваги незрозумілим частинам тексту. Етапи такої роботи наступні:

1. Викладач пропонує вголос прочитати перший та останній абзаци тексту та висловити думки щодо головної думки тексту.

2. Студентам пропонують речення, а вони вирішують, правдиві твердження чи ні.

3. Викладач може ставити певні запитання для обговорення.

4. Безпосереднє уважне читання тексту.

У деяких ситуаціях ми поділяємо студентів на групи для надання цьому завданню забарвлення змагання для більшого зацікавлення та максимального залучення аудиторії.

Наступні вправи спрямовані вже на деталізоване усне обговорення та усунення незрозумілих частин тексту [4]:

- тлумачення заголовку тексту;

- пояснення певних ключових слів своїми словами;

- складання розгорнутого плану;

- запис певних тез;

- нотування цитат першочергової інформації;

- перефразування активу в пасив, чи навпаки; використання прямої та непрямої мови;

- підбір синонімів, антонімів до конкретного слова;

- заповнення пропущених частин мови; підбір смислового слова;

- знаходження у тексті тлумачення певного слова-терміна;

- знаходження слова-відповідники;

- знаходження тлумачення ключового слова у паралельній колонці;

- складання речень з новим словом-терміном (для кращого запам’ятовування та подальшого використання слова).

Завершальний характер мають post reading вправи: підбиття підсумків, аналіз думки автора та зіставлення їїз власною. Такі вправи включають:

- пояснення заголовка тексту та його влучності (студент може запропонувати власний заголовок);

- порівняння з іншими статтями, дослідженнями, творами з цієї теми;

- впорядкування непослідовно розмішених абзаців за складеним планом;

- написання власного закінчення твору, висновку чи рецензії до статті;

- написання листа до автора тексту чи складання переліку запитань для уявного інтерв’ю з автором чи вигаданим героєм тексту;

- складання таблиці всіх “за” та “проти” щодо прочитаного тексту;

- спільне обговорення зроблених висновків;

- підбиття підсумків.

Слід зазначити, що всі запропоновані вправи можуть варіюватися за змістом і комбінуватися між собою за бажанням викладача з метою підвищення рівня ефективності та зацікавлення студентів у самостійній роботі в позааудиторний час та на заняттях у гуртку.

Оволодіння студентом іноземною мовою є поступовим акумулятивним процесом, під час якого відбувається формування та систематизація здобутих знань. Однією з основних складових частин вивчення іноземної мови є читання, оскільки саме з його допомогою збільшується поінформованість студента в різних сферах: науці й культурі, мистецтві та соціальному житті.

Висновки. Компонування гурткової аудиторної та позааудиторної самостійної роботи студента, яка включає читання професійно орієнтованої літератури, сприяє розвитку у студентів немовних вищих навчальних закладів умінь самостійної роботи з текстом за спеціальністю у рамках проведення наукової роботи студентів як майбутніх науковців. Професійно орієнтовані тексти слугують джерелом для поповнення активного та пасивного словникового запасів студента. Оволодіння різними видами читання є важливим та основоположним чинником для вільного використання іноземної мови майбутнім спеціалістом як у професійній, так і в інших сферах суспільного життя.

Література

1. Ільків О. С. Формування інформаційної культури студентів аграрних закладів освіти І – ІІ рівнів акредитації: Автореф. дис…. канд. пед. наук. – К., 2003. – 20 с.

2. Hutchinson T., Waters A. English for Specific Purposes (a learning-centred approach). – Cambridge: Cambridge Univ. Press, 1994. – 183 p.

3. Фоломкина С. К. Обучение чтению на иностранном языке в неязыковом вузе. – М.: Высш. школа, 1987. – 207 с.

4. Barnett M. A. “More than meets the eye. Foreign language reading: Theory and practice.” (Language in Education series No. 73). Englewood Cliffs, NJ: Prentice Hall Regents / M. A. Barnett / Center for Applied Linguistics-ERIC Clearinghouse on Languages and Linguistics. – 1989.

Аннотация

В статье рассматриваются виды чтения, необходимые для формирования умений профессионально-ориентированного чтения в рамках проведения научной работы студентов.

Summary

The types of reading required for the formation of reading vocation-oriented skills as a part of the scientific work of students are shown in the article.

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить