Статьи по экономическим темам

Напрямки моделювання економічної вартості підприємства у разі фінансової реструктуризації

Климчук С. В. кандидат економічних наук.

Цугунян К. М.

Розглядаються напрямки оптимизації фінансової реструктуризації у трансформації оцінки економічної вартості підприємства. Проаналізовано процес запропонування окремих підходів до моделювання економічної вартості підприємства щодо фінансової реструктуризації.

Tackled in the article the directions of the models of economical value of financial restructurisation. The author selves into the motives of models of economical value of enterprises of financial restructurisation.

Метою статті є пропонування окремих підходів до моделювання економічної вартості підприємства у разі проведення фінансової реструктуризації.

Практика здійснення фінансової реструктуризації як на Україні, так і у країнах СНД, так і за кордоном, показує, що успішно розвивається той бізнес, який трансформований у процесі реструктуризації, що демонструвала високі темпи росту вартості протягом тривалого періоду часу, але у останній час блискавично втратила практично всю вартість. Що відбувається в цій фатальній переломній крапці, у якій вартість бізнесу нестримно спрямовується до нульової точки? Ключовою характеристикою бізнесу, як економічної системи, є майбутня вартість, що втілює в собі результати попередньої діяльності бізнесу.

Таким чином, стрімке й значне падіння вартості бізнесу, відбите на рис. 1, пояснюється насамперед кардинальною зміною очікувань грошових надходжень із приводу зміни моментальної вартості бізнесу в майбутньому й наявністю рефлексії, що забезпечує вплив цих очікувань на вартість.

“Обвал” вартості бізнесу1

V – вартість бізнесу (грошових одиниць)

t – очікування (період часу)

Рис. 1 “Обвал” вартості бізнесу1

Найбільш прийнятою концепцією оцінки поряд з метою очікувань вартості бізнесу є концепція моментальної вартості2.

V = f(M), (1)

де М – моментальна вартість.

Багато вчених оцінюють моментальну вартість, як суму чистих активів на рівні мінімального значення вартості акцій працюючого підприємства.

В. Галасюк пропонує проводити оцінку бізнесу методом умовно грошових потоків3.

Зміни в процесі фінансової реструктуризації являють собою суть будь-якого процесу. У кожний конкретний момент часу процес характеризується безліччю величин. Зміну величини можна зафіксувати за допомогою процедури порівняння двох її чисельних значень, що ставляться до різних моментів часу. Як елементарний процес можна розглядати зміну величини в часі (тобто безліч величин, що характеризують процес, містять один момент, наприклад вартості).

Таким чином, чисельно процеси характеризуються зміною чисельних значень величин, що вимірюють ці процеси.

Якщо розглядати елементарну модель (рис. 2) у контексті оцінки бізнесу, то Мi та Mi + 1 являють собою величини моментальної вартості бізнесу у відповідні моменти часу. Допустимо, що вартість повинна бути визначена в момент часу t. Тоді величина М являє собою різницю між величиною Мi та величиною Мoмоментальної вартості бізнесу в момент його створення, що дорівнює 0, а відношення Mi + 1i ,являє собою коефіцієнт, що є коефіцієнтом росту моментальної вартості бізнесу за певний період часу.

Елементарна модель чисельного аналізу процесів зміни моментальної вартості.

V – вартість бізнесу (грошових одиниць)

t – очікування (період часу)

Рис. 2. Елементарна модель чисельного аналізу процесів зміни моментальної вартості.

У випадку чисельного аналізу кожний елементарний процес у будь-який момент часу характеризується абсолютною величиною, що має відповідну розмірність, і коефіцієнтом – відносною безрозмірною величиною. У контексті завдання оцінки бізнесу абсолютна величина відповідної розмірності являє собою моментальну вартість бізнесу, що відображає результат діяльності бізнесу в минулому, а безрозмірний коефіцієнт відображує очікування із приводу зміни моментальної вартості бізнесу у майбутньому. У такий спосіб оцінки бізнесу як і будь-якого об’єкта необхідно здійснювати на основі його моментальної вартості (результату минулої діяльності) і очікувань з приводу зміни його моментальної вартості. Дану позицію викладеного раніше можна виразити наступною формулою

V = f(M, k) (2)

де k – безрозмірний коефіцієнт, відбиваючий очікування із приводу зміни моментальної вартості об’єкта за певний період часу в майбутньому.

Значення показника k відповідає значенню кутового коефіцієнта k лінії, що відображає очікуване направлення розвитку процесу зміни моментальної вартості об’єкта. Продемонструємо це на прикладі елементарної моделі процесу змін моментальної вартості бізнесу (рис. 3).

 Елементарна модель процесу зміни моментальної вартості бізнесу.

V – вартість бізнесу (грошових одиниць)

t – очікування (період часу)

k – кутовий коефіцієнт лінії очікування

Рис. 3. Елементарна модель процесу зміни моментальної вартості бізнесу.

Кутовий коефіцієнт прямий, що відображає очікуваний напрямок розвитку процесу зміни моментальної вартості бізнесу k дорівнює відношенню очікуванню величини приросту моментальної вартості бізнесу. У такий спосіб, якщо прийнята як крапка підрахунку момент часу t=0 те рівняння яке описує пряму процесу зміни моментальної вартості бізнесу, буде мати такий вигляд

Mt = Mo + kt, (3)

де Mt – очікувана моментальна вартість бізнесу у момент часу t;

t момент часу в майбутньому.

Модель процесу зміни моментальної вартості бізнесу

Рис. 4 Модель процесу зміни моментальної вартості бізнесу

На підставі вище викладеного В. Галасюк оформлює наступну теорію:

Теорема G1. Вартість об’єкта визначається його моментальною вартістю й очікуваннями із приводу зміни його моментальної вартості в майбутньому.

Теорема G2. Вартість бізнесу визначається його моментальною вартістю й очікуваннями із приводу зміни його моментальної вартості в майбутньому.

Дані теореми розкривають можливість обліку оцінки бізнесу, але вони не відповідають на запитання: Чому ж стрімкі темпи росту бізнесу в процесі реструктуризації не приведуть до бажаного ефекту?

Справа в тому, що при проведенні фінансової реструктуризації підприємств доводиться вирішувати дилему – або рентабельність або ліквідність. Ліквідні утруднення й відповідно низькі значення коефіцієнтів поточної ліквідності у разі модернізації та високому рівні капіталовкладень можуть свідчити не про фінансову не стійкість і неплатоспроможність, а про динамічний розвиток підприємства. Але з іншого боку, за надто стрімкі темпи росту обороту сприяють ліквідними труднощами.

Оптимальні відношення рентабельності й ліквідності можливо одержати виходячи з рівняння формалізованого співвідношення рентабельності й ліквідності, запропонованого Стояновой4.

Економічна рентабельність по фактору ліквідності виглядає в такий спосіб:

Економічна рентабельність по фактору ліквідності

Використовуючи представлення рівняння, отримане завдяки визначенню:

Використовуючи представлення рівняння, отримане завдяки визначенню

і затвердження про припустимий рівень рентабельності:

затвердження про припустимий рівень рентабельності

Підставляємо шукане вираження у формалізований вид економічної рентабельності по фактору ліквідності як співвідношення економічної ефективності по фактору ліквідності і економічної ефективності по фактору рентабельності одержимо:

HPEI = 0,33 • середньо річне значення активу. (10)

Таке значення має бути контрольною величиною для керування економічної вартості підприємства по значенню очікувань, які відповідають руху грошових потоків.

Вартість бізнесу має бути задана контрольними змінами рентабельності та ліквідності, які мають бути застосовані до кожного підприємства.

Література

1. Галасюк В. В. Условные денежные потоки и пространство// Финансовые риски. – 2000- № 1 – с. 120-122.

2. Галасюк В. В. К проблеме использования понятия «условный денежный поток» // Академічний огляд. – 2000. – № 1. – С. 54-55.

3. Галасюк В. В. О необходимости использования понятия «условный денежный поток» // Финансовые риски. – 2000. – № 1. – С. 125-128.

4. Стоянова Н. С. Финансовый менеджмент. Российская практика. – М.: Перспектива, 1995. – 256 с.

 

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить