Інструментальні моделі підтримки прийняття рішень. Підходи до створення та використання
Галузинський Г. П., канд. тех. наук, Київський національний економічний університет
В статті пропонується спосіб прискорення впровадження комп'ютерної підтримки прийняття рішень в практику господарювання шляхом формування банку інструментальних моделей ситуаційного аналізу. Визначаються властивості, які повинні мати такі моделі, та обгрунтовується вибір інструментальних засобів для їх створення.
Суспільна ефективність виробництва як в умовах ринковоі економіки, так і в перехідний період принципово залежить від якості приймаємих рішень на всіх рівнях та етапах управління. Це надає актуальності проблемам розробки комп'ютерних систем підтримки прийняття рішень. Проте проектування та впровадження у практику господарювання таких систем потребує розв'язання низки теоретичних і практичних проблем, пов'язаних з представленням, поповненням та опрацюванням знань стосовно проблемних економічних ситуацій [1].
Один із шляхів вирішення цих проблем - це формування банка інструментальних моделей підтримки прийняття рішень. Під інструментальною моделлю розуміється логічно цілісна сукупність знань з певної предметної галузі, які формалізовані за правилами певних інструментальних засобів [2]. Метою створення кожної інструментальної моделі є надання певній групі користувачів можливості автоматизувати процес аналіза конкретної ситуації з використанням методик, що узагальнюють як вітчизняний, так і зарубіжниї досвід. Незалежно від свого функціонального призначення інструментальна модель повинна мати такі основні властивості:
- зберігати інформацію, що характеризує деяку проблемну економічну ситуацію;
- бути активною, тобто мати певну поведінку, яка виявляється в особливостях взаємодії з користувачами;
- мати зовнішній вигляд і інтерфейс, інтуітивно зрозумілі для особи, яка працює з моделлю в інтерактивному режимі;
- відображати інформацію у такій формі, що полегшує її сприйняття особою, яка приймає рішення (ОПР);
- бути мобільною, тобто бути спроможньою виконувати свої функції в достатньо розповсюдженому програмному середовищі, звичному для користувачів – спеціалістів різних професій та кваліфікації.
Наявність банку таких моделей, кожна з котрих є інструментом ситуаційного аналізу, дозволить, з однієї сторони, значно спростити для ОПР застосування у своїй повсякденній діяльності процедур підтримки прийняття рішень і за рахунок цього підвищити ефективність приймаємих рішень, а з іншої - зменшити витрати часу, зусиль і грошей при створенні корпоративних інформаційних систем завдяки тому, що кожна така модель може бути використана як компонента інформаційної системи. Додатковим аргументом на користь такого підходу може бути також те, що при наявності відповідного інструментального забезпечення впровадження у практику господарювання комп'ютерних методів підтримки прийняття рішень може бути значно прискорене, оскільки розробка окремих моделей або навіть системи моделей під силу окремо працюючим висококваліфіковним спеціалістам.
Важливим питанням, від якого в значній мірі залежить ефективність запропонованого підходу, – це вибір програмного середовища для створення моделей.
Незважаючи на все різноманіття управлінської діяльності в ній можна виділити три основні напрямки: робота з документами, організація комунікацій та інформаційного обміну і евристична діяльність. Графічно це можна представити у вигляді трьохмірної схеми:
Робота з документами необхідна для інформаційного забезпечення виробничих процесів і включає операції створення, регістрації, збереження, редагування та обертання документів у вигляді текстів і таблиць.
Організація комунікацій між різними учасниками виробничого процесу забезпечує інформаційний обмін між ними та їхнє спілкування.
Евристична діяльність пов'язана з отрманням релевантної інформації, її вивченням і аналізом та з подальшим її тлумаченням при підготовці та прийнятті управлінських рішень.
Саме від цих напрямкі управлінської діяльнсті залежить ефективність (цінність і своєчасність) управлінського рішення, яка позначена на схемі у вигляді куба на координатних осях (напрямках діяльності). Створення банка інструментальних моделей спрямовано на покращення комп'ютерної підтримки саме еврестичної діяльності, але важливо те, що ефективність управлінських рішень у значній мірі залежить від збалансованості комп'ютерної підтримки всіх напрямків управлінської діяльності і недостатня увага до будь-якого з них призводить до загальної низької ефективності інформаційної системи.
Саме тому бажано щоб середовище для створення моделей дозволяло розробнику легко і швидко включати у свою роботу різні інструментальні засоби: бази даних, електронні таблиці, графічні і текстові редактори, експертні системи і т. ін. Крім того, середовище для створення моделей підтримки еврестичної діяльності обов'язково повинно включати потужну мову програмування, за допомогою якої можна створювати об'єкти, потрібні для конструювання моделі та її настроювання відповідно до запитів користувачів.
Фірма Microsoft, увівши термін Цифрова Нервова Система (Digital Nervous System) підприємства, фактично запропонувала концепцію відкритої розподіленої корпоративної системи, в якій використовується документо-орієнтований стиль роботи [3]. Згідно з цією концепцією підприємство повинно мати бази даних, сховища даних, і вузли по опрацюванню даних. Внутрішні дані підприємства, а також дані, що є зовнішніми щодо цього підприємства, повинні бути легкодоступними в кожному вузлі, а в результаті опрацювання даних повинні створюватись видимі образи документів. Всі документи повинні легко переміщуватись і бути доступними для колективної роботи. Характерною особливістю документо-орієнтованого стилю роботи є те, що документ трактується не просто як сховище певної частини структурованої інформації, а скоріше як об'єкт в об'єктно-орієнтованому програмуванні - він поєднує в собі інформацію різноманітного типу разом з певними функціональними можливостями (методами) її обробки.
Оскільки при документо-орієнтованому стилі роботи інформаційна система не виступає перед користувачем у вигяді єдиного цілого, а документи мають видимі образи, то технологія роботи користувача залишається дуже схожою на звичну для нього технологію роботи з текстовими документами і тому потребує мінімальної кількості додадкових навичок та легко освоюється. Другий позитивний момент полягає у тому, що завдяки відкритості інформаційної системи спрощується технологія її розробки. Розробка стає еволюційною (розподіленою у часі) і в значній мірі зводиться до більш-менш автономного проектування і впровадженню окремих документів. Фактично відпадає потреба у найбільш трудомісткому етапі розробки - комплексному налагодженні інформаційної системи і зникає різниця між розробкою системи та її модифікацією. Останні продовжуються протягом всього життєвого циклу системи і в значно більшій мірі до цього процесу можуть залучатись користувачі.
Одна з ключових ролей по опрацюванню інформації в цій "нервовій системі" електронного документообігу відводиться пакету MS Office. Це пояснюється насамперед такими причинами:
- всі програми пакета підтримують документо-орієнтований стиль роботи користувача (в рамках MS Office під документами розуміються документи Word, робочі книги Excel, бази даних Access, підшивки Binder та презентації PowerPoint) і з кожним документом зв'язуються і певні дані і програми для їхної обробки;
- пакет підтримує роботу в мережі, що необхідно для забезпечення колективної роботи над документами. Прикладні програми, що входять в Office забезпечують можливість не тільки спільної, а й одночасної роботи декількох користувачів над одним документом. Головне в цьому напрямі - підтримка роботи не тільки в локальній мережі підприємства, але й у інтрамережах та Інтернеті. Опублікувати будь-який документ MS Office в Інтернеті стало так само легко, як просто надрукувати його. Важливо, що над такими опублікованими документами можлива спільна робота в мережі.
- завдяки використанню Відкритого інтерфейсу підключення до баз даних (Open Database Connectivity або ODBC ), який представляє собою незалежну від типу баз даних технологію доступу до даних, програми пакета мають можливість отримувати широкий спектр даних за допомогою запитів на мові SQL. Суттєво, що від користувача не вимагається розуміння синтаксису цієї мови, оскільки він може застосовувати MS Query - інтерактивний засіб побудови запитів;
- одним із останніх нововведень в MS Office є встановлення більш тісного зв'язку з іншим продуктом фірми Microsoft - SQL Server 7.0, який відповідає за ефективне збереження, пошук, архівацію та аналітичне опрацювання даних, - за усе те, що називається клієнт-серверними технологіями роботи.
- разом з MS Office 2000 поставляється програмне забезпечення постачальника даних для засобів OLAP (On-Line Analytical Processing). Використання MS Query (через Excel) і системи доступу OLAP, дозволяє створювати і працювати з базами даних OLAP (налагоджувати джерела баз даних, створювати куби OLAP з реляційних баз даних, зберігати файли визначення куба OLAP). Це підвищує ефективність доступу до великих об'ємів зовнішніх даних і дає можливість зменшити час і зусилля при їх аналітичній обробці в Excel.
Таким чином, використання таких можливостей MS Offic, як документо-орієнтований стиль роботи, доступ до широкого спектру даних, колективна робота в локальній мережі, інтрамережах та Інтернеті, а також тісна взаємодія MS Offic з SQL Server та можливість працювати з даними з баз даних OLAP практично і означає для підприємства реалізацію Цифрової Нервової Системи.
Дуже важливо, що програми пакета (в першу чергу Excel) мають розвинуті засоби пітримки прийняття рішень, які надають величезні можливості для обробки даних без використання традиційного програмування. Набір функцій для роботи з фінансовою інформацією, потужні засоби для проведення статистичного аналізу, можливості вирішення задач оптимізації, зведені таблиці та сценарії, не говорячи вже про більш традиційні засоби роботи з електронними таблицями – все це дійсно дозволяє проводити складний аналіз даних без програмування. Тому при опрацюванні даних в середовищі MS Offiсc провести межу між програмуванням і роботою вручну достатньо складно. Для такої діяльності як найкраще підходить термін Візуальне програмування. Це забезпечує відповідність пакета сучасному принципу: прості задачі повинні вирішуватися просто. Потужність будь-якого інструмента визначається тим, які задачі для нього є простими. У цьому відношенні MS Offic унікальний пакет - коло простих задач для нього дуже широке.
В той же час в усі прогами пакета вбудовано сучасну, дуже потужну, об'єктно-орієнтовану мову програмування - Visual Basic for Application (VBA). Тому останні версії цього пакета забезпечують "масштабоване" середовище розробки. Тобто середовище, яке добре підходить як для вирішення невеликих, відносно простих задач, так і для вирішення складних, таких, як розробка корпоративних систем. У тих випадках, коли можливостей стандартних засобів MS Officе і мови VBA недостатньо (або використання останної недоцільно), можна підключати і використовувати компоненти ActiveX, розроблені за спеціфікацією СОМ. Зараз значна кількість фірм створює і постачає на ринок пакети таких компонентів. Технологія розробки компонентів ActiveX завдяки зусиллям Microsoft досягла такого розвитку і настільки широко використовується, що достатньо кваліфікований користувач може самостійно створювати такі компоненти, використовуючи мови VB та С++.
Вбудована в пакет мова програмування VBA продовжує активно розвиватися. З'явилися нові можливості створення сімейств класів, зв'язаних спадкуванням інтерфейсів, що повною мірою дозволяє реалізувати таку важливу властивість сімейства класів як поліморфізм. Є багато й інших корисних нововведень, наприклад, в межах Офіс 2000 стало можливим створювати незалежно працюючі компоненти VBA COM Add-Ins, що є ще одним кроком у розвитку компонентного програмування.
При виборі будь-якого інструментального засобу, який є продуктом сучасної високоінтелектуальної інформаційної технолгії, обов'язково треба враховувати не тільки його сьогоденні позиції, але і перспективи подальшого розвитку. Пакет MS Officе вже протягом декількох років утримує пальму першості на ринку програмних продуктів. Поява нової версія пакета MS Officе-2000 свідчить про те, що Microsoft не збирається здавати своїх позицій, що пакет розвивається в потрібному, магістральному напрямі програмування, і варто очікувати, що він і надалі буде залишатися найбільш популярним пакетом. Щоб користувач не робив, із якими б документами не працював, його оточує єдине середовище з єдиною мовою програмування і, що має неабияке значення, це середовище для усіх: в ньому працюють як розробники інформаційних систем так і кінцеві користувачі - люди різних професій та кваліфікації. Об'єктний підхід до побудови середовища, мережні технології, що активно розвиваються, технологія компонентного програмування, - усе це переконує у тому, що MS Officе буде широко викристовуватись та інтенсивно розвиватись і у ХХІ сторіччі.
Виходячи з усього сказаного, слід визначити, що пакет MS Officе є мабуть найбільш підходящим інструментальним середовищем для створення і використання моделей підтримки прийняття рішень. На користь такого висновку до тих доводів, що були наведені вище, можна ще додати й такі:
- користувач має можливість в повній мірі взяти у свої руки управління моделлю і модифікувати її так, як це йому потрібно. Розробник моделі, надаючи користувачу засіб підтримки певного класу рішень, може навіть і не підозрювати, чого може домогтися з її поміччю спеціаліст, що розуміється у своїй справі;
- користувач сам, не будучи спеціалістом у програмуванні, спроможний створювати прості види моделей, поступово удосконалюючись у цій діяльності;
- користувач буде працювати в єдиному середовищі, незалежно від того, з якою моделлю йому доведеться працювати і хто є розробником цієї моделі. А завдяки значній популярності цього пакету і тому що він вивчається практично у всіх вищих навчальних закладах, це середовище достатньо добре знайоме переважній більшості користувачів;
Але наявність всіх цих можливостей зовсім не означає, що комп'ютерізація процедур підтримки прийняття рішень стає тривіальною задачою. Вона продовжує зоставатись однією з найскладніших, оскільки вимагає значних зусиль для отримання необхідних знань, по-перше, у відповідній сфері прийняття рішень і, по-друге, з методів представлення цих знань в пам'яті комп'ютера з метою генерування ефективних прототипів рішень. Крім того, великій набір можливостей пакета MS Offic, кількість яких безперервно зростає, утворює певні складності для їхнього освоєння і правильного використання. З цього випливає, що якщо пакет MS Offic створює сприятливі умови для розробки і впровадження в управління моделей підтримки прийняття рішень, то, з іншого боку, наявність банку таких моделей дозволить значно підвищити ефективность його використання. Причому зовсім необов'язково (хоча і бажано), щоб моделі були представлені у вигляді готового програмного продукту. Достатньо щоб був зроблений докладний опис способів побудови моделі і перевірки її правильності, методів використання моделі для одержання нової інформації та методів використання отриманої інформації для обгрунтування управлінських рішень. При наявності таких описів сам користувач буде в змозі реалізувати потрібну йому модель і ефективно її використовувати.
З точки зору розробника моделі у середовищі MS Office метою її створення є отримання документа (у тому значенні як це розуміється в MS Office) з широким спектром функціональних можливостей, що дозволить ОПР в результаті роботи з цим документом-моделлю отримувати нову інформацію, потрібну для прийняття більш виважених рішень. Необхідна передумова досягнення цієї мети – побудова моделі на основі добре організованих структурованих даних. Але важливо і те, щоб модель була активною, тобто, щоб з її даними можна було працювати в інтерактивному режимі, аналізувати, змінювати й одержувати нові дані в процесі такої роботи.
При створенні документа-моделі, як і при створенні будь-якого іншого документа в середовищі MS Office, це середовище використовується як бібліотека класів, які являють собою каркаси основних документів - текстових, електронних таблиць, презентацій, баз даних. Щоразу, коли створюється новий документ, його каркас складають об'єкти бібліотек, відібраних для побудови цього конкретного каркасу документа. А це означає, що всі об'єкти, класи яких входять в цей каркас, будуть доступні в цьому документі. Тобто сам документ по суті є сукупністю об'єктів з їхніми властивостями, методами та подіями.
Якщо при використанні системи програмування метою розробки є створення програмного проекта, то при використанні MS Office саме документ, а не програма, стає такою метою. Програмний проект є лише частиною документа, яка нерозривно зв'язана з цим документом і зберігається разом з ним. Призначення цієї частини полягає, по-перше, у створенні можливостей нестандартного використання об'єктів каркасу документа з метою розширення його функціональних можливостей і, по-друге, у створенні нових нестандартних об'єктів, які необхідні для реалізації більш ефективних способів взаємодіі користувачів з документом.
Об'єктно-орієнтований підхід до створення програмних засобів у тому числі і засобів підтримки прийняття рішень є відносно новим і потребує певних зусиль для його впровадження. Ситуація нагадує ту, що склалася у 60-70 роках при впровадженні універсальних мов програмування. Тоді для прискорення їхнього розповсюдження регулярно публікувалися реалізації на алголі та фортрані різноманітних алгоритмів, а також підтвердження та зауваження до них з обговоренням виявлених помилок [4, 5]. Спираючись на цей досвід, його, мабуть, слід застосувати у сьогоденних умовах відносно реалізацій моделей підтримки прийняття рішень з метою прискорення їхнього впровадження в практику управління.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Ситник В. Ф., Олексюк О. С., Ріппа С. П. та ін. Системи підтримки прийняття рішень. - К.: Техніка, 1995. - 162 с.
2. Галузинський Г. П. - Інструментальні моделі як засіб підвищення сучасного рівня економічної освіти - Університетський рівень освіти: зміст та напрямки забезпечення: Матеріали науково-методичної конференції. - К.: КНЕУ, 1999. - С. 47 - 48.
3. Биллиг В. А. - VBA в Office 2000. Офисное программирование. - М.: Издательско-торговый дом "Русская Редакция", 1999. - 480 с.
4. Communications of the ACM. Algorithms. - USA, 1960 - 1971.
5. Библиотека алгоритмов. Справочное пособие. Вып. 1-4. - М.: Советское радио, 1975 – 1981.