Статьи по экономическим темам

Дербенцев В. Д., Молодший наук. співробітник Державного науково-дослідного інституту інформатизації і моделювання економіки (ДНДІІМЕ), аспірант КНЕУ.

В умовах реформування економічних відносин для обгрунтування перспектив розвитку економіки держави, оцінки її ресурсів, для вирішення нагальних соціально-економічних проблем та інших завдань, на макроекономічному рівні потрібні кількісні характеристики показників зміни цін в розрізі основних галузей матеріального виробництва. Такі оцінки корисні також для аналізу тенденцій та моделювання інфляційних процесів.

Дослідження залежності характеру інфляційних процесів від технологічної структури економіки та прогнозування рівня оптових цін на макрорівні можливе на основі аналізу потоків обміну продукцією між галузями, які задаються в таблиці міжгалузевого балансу в системі національних рахунків (МГБ СНР), та аналізу зміни цін (індексів цін) на продукцію галузей і в цілому по економіці. Досвід оцінки динаміки цін на основі моделей формування та розподілу продукції і послуг в системі показників МГБ на перших етапах трансформації економіки на стадії інтенсивної зміни матеріальних затрат підтвердив його раціональність [1-4].

Якщо деяка з галузей економіки збільшує вартісний обсяг виробництва за рахунок підвищення цін на свою продукцію, то цей факт знаходить своє відображення у вартісному МГБ і потребує коригування коефіцієнтів прямих затрат по інших галузях. Це відбувається завдяки тому, що в вартісному МГБ коефіцієнти питомих витрат безпосередньо залежать від цін на продукцію суміжних галузей. Найбільш сильний вплив справляє збільшення цін у галузях, продукція яких користується значним попитом (попит на яку мало еластичний від ціни): галузі паливно-енергетичного комплексу, електроенергетика, транспорт та ін. Тому тісний зв’язок оптових цін та вартості факторів виробництва при використанні прямих, повних витрат або питомої ваги галузей у ВВП дають досить ефективний інструментарій для визначення тенденцій зміни цін у середньо - та довгостроковому періодах.

Таким чином, на основі показників МГБ можливо визначити співвідношення між показниками затрат, розподілу та споживання продукції галузей економіки, а на основі індексів оптових цін по галузях - з’ясувати, як ці зміни відбуваються у короткі проміжки часу. Встановлення відповідності показників загальних обсягів виробництва промислової продукції галузей їхнім базисним індексам дозволяє отримати досить зручний метод подальшої диференціації МГБ по показниках та складати прогнози.

Запропонований у даній роботі підхід базується на використанні моделі формування показників МГБ за методологією СНР. Основною перевагою такого підходу є забезпечення кількісної оцінки тенденцій зміни індексів цін на продукцію галузей матеріальної сфери з урахуванням матеріальних затрат та попиту на продукцію. В продовження підходу, запропонованого у [4-6], будемо розглядати МГБ у вартісному виразі. Введемо наступні позначення:

i, j - індекси галузей народного господарства та витратних і розподільчих показників, ;

t - період часу,

А - матриця показників МГБ,

В - вектор обсягів виробництва та виробничих витрат по галузях, ;

С - вектор обсягів розподілу та споживання промислової продукції галузей,

D - матриця ланцюгових індексів оптових цін на продукцію по галузях, які входять до МГБ,

Е - матриця базисних індексів оптових цін,

L - вектор суми базисних індексів оптових цін за відповідний період,

Ланцюгові індекси оптових цін продукції по галузях, які входять до складу показників МГБ, дозволяють розрахувати базисні індекси оптових цін та їхні суми відповідно: для першого (базового) місяця (періоду), - для наступних місяців (періодів), - за період, на якому визначено показники МГБ.

Оскільки ланцюгові індекси оптових цін визначаються як відношення обсягів виробництва у вартісному виразі поточного періоду до попереднього, то можливе зіставлення розрахованих базисних індексів та показників МГБ. Для приведення у відповідність показників загальних обсягів виробництва продукції галузей їхнім базисним індексам знаходимо значення вектору обсягів виробництва та розподілу і споживання промислової продукції та показників витрат виробництва по кожній галузі на основі показників МГБ:

При цьому показники витрат виробництва і обсягів споживання повинні дорівнювати один одному:

За розрахунковими показниками та даними МГБ знаходимо питому вагу обсягів виробництва-споживання на одиницю індексу, обсяги галузі за обраний період часу t, коефіцієнти відхилень цих обсягів для кожного періоду від річного та розкриваємо показники МГБ за кожний період:

де vi – питома вага обсягів на одиницю базисного індексу для і-ї галузі ;

vit – обсяги виробництва і-ї галузі за період t ;

- відносні коефіцієнти відхилень обсягів виробництва і-ї галузі від обсягів, визначених у МГБ, ;

- проміжна матриця МГБ за період t.

Визначені показники дозволяють прогнозувати оптові ціни (їх індекси) як для сукупності галузей, так і окремо.

Характерною рисою прогнозу є те, що індекси цін при їхній зміні в окремій галузі безпосередньо впливають на ціни інших галузей, при цьому обов’язковим є виконання умов балансу. Крім зміни загального індексу ціни окремої галузі (галузей), існує можливість враховувати і прогнозувати безпосередньо індекси цін при умові коливань всіх (окремих) елементів чистої продукції чи розподілу (споживання), навіть коли елементи мають взаємозалежність.

Матриця являє собою частку загального МГБ, показники якої відповідають показникам обсягів виробництва та розподілу кінцевої продукції за період t, тому не є повною, оскільки не розкрито елементи її вартісного складу, що характеризують показники оплати праці та чистого прибутку по всіх галузях.

Для знаходження елементів, яких бракує, скористаємось умовами балансу, тобто у вартісному виразі повинно бути: .

У матриці відокремимо значення міжгалузевих виробничих витрат та їхнього вартісного складу, тобто елементи першого і другого квадрантів, у матрицю , а елементи третього та четвертого квадрантів у матрицю.

На основі елементів відокремлених матриць А¢ і А² знаходимо вектори обсягів виробничих витрат і вартісного складу для кожної галузі:

Далі знаходимо матрицю питомої ваги кожного елемента вартісного складу показників МГБ по кожній галузі

.

Враховуючи, що економіка являє собою досить інерційну систему, а МГБ відображає відносини між галузями за тривалий час, знайдені значення питомої ваги вартісного складу будуть дійсними і для розглядаємого періоду. Виходячи з такого припущення на основі матриці знаходимо для окремого періоду t відповідно:

Отже, проміжна матриця являє собою частку загального МГБ для виділеного періоду t. Зауважимо, якщо визначено питому вагу обсягів виробництва на одиницю базисного індексу V, розраховано відповідні вектори різниці Vt¢, відомо питому вагу кожного елемента вартісного складу, то знаходження матриці Z не становить проблеми.

Нехай відбулося збільшення оптової ціни у деякій s-й галузі у ds=cst+1/cst разів. Але підвищення ціни призведе до того, що по інших галузях економіки з’являться додаткові витрати на придбання продукції s–ї галузі, а тому і збільшиться вартість їхньої власної продукції. Причому ці витрати будуть пропорційними обсягам придбаної продукції. Тому, виділивши у базисному МГБ (в нашому випадку ) вектор засобів виробництва s–ї галузі і знайшовши добуток

,

одержимо відповідно показники вартості засобів виробництва при підвищенні ціни.

Загальна вартість засобів виробництва (розподілу) буде збільшена на

,

а відношення вказуватиме, на скільки підвищиться ціна (її індекс) у j–й галузі при її зміні у s–й.

За умов одночасної зміни цін у декількох галузях розрахунки слід проводити послідовно для кожної виділеної галузі, а загальне збільшення вартості продукції для окремої галузі буде становити: .

Прогнозована оптова ціна при цьому визначається за формулою

.

Теоретичне обгрунтування подальшої диференціації МГБ по періодах, в першу чергу за рахунок паливно-енергетичної складової, викладено в [5]. Але для визначення прогнозованих значень, крім часткового МГБ, який приймається за базу, необхідно з’ясувати і інші питання - залежність індексів оптових цін не тільки від складових чистої продукції, але й від зовнішніх факторів: девальвації гривні, індексації заробітної плати, зміни тарифів на житлово-комунальні і платні послуги, доходів населення та ін.

Розклад МГБ та визначення необхідних показників для розрахунку прогнозованих значень виконується за схемою:

- формування бази індексів оптових цін за період звітного МГБ по галузях, які входять до його складу;

- розрахунок базисних індексів оптових цін по галузях МГБ;

- визначення питомої ваги загального індексу для кожної галузі МГБ як відношення обсягів виробництва до суми базисних індексів за звітний період;

- визначення обсягів виробництва та споживання за окремий термін звітного періоду (місяць, квартал, півріччя);

- обчислення структури звітного МГБ (визначення частки кожної галузі в загальному обсязі споживання і витрат);

- формування часткового звітного МГБ як основи подальшого виконання прогнозу за визначеними структурою і обсягами виробництва - споживання за період, який приймається за основу розрахунків;

- формування порівняльних коефіцієнтів для виконання розрахунків та уточнення прогнозних індексів оптових цін.

Необхідною умовою прогнозування оптових цін на основі показників МГБ є завдання планових значень приросту тим факторам, які виділені в якості головних ціноутворюючих чинників, наприклад, заробітна плата, амортизаційні відрахування, споживання домашніми господарствами, імпорт (експорт) продукції, податки (субсидії) та ін., або планові зміни цін у деяких галузях економіки [5,6]. Зазначені показники є складовими доданої вартості і тому зміна хоча б одного з них неодмінно вплине на значення кінцевої вартості продукції. Стосовно показників оптових цін, то їхня зміна відбувається в основному у галузях паливно-енергетичного комплексу, електроенергетиці, що призводить до суттєвого коливання цін у інших галузях.

За допомогою розглянутої вище моделі та програмних засобів було проведено дослідження впливу основних цінових факторів на динаміку індексів цін в окремих галузях, в комплексах галузей та по народному господарству в цілому та виконано варіантні розрахунки індексів оптових цін та інфляції (ІСЦ) на 2000-2001 роки. Оскільки зміна валютного курсу гривні через імпортну складову у витратах визначає рівень цін на паливно-енергетичні ресурси та сировину, то рівень девальвації гривні і був покладений в основу прогнозних розрахунків як головний вхідний параметр визначення очікуваної динаміки оптових цін та темпів інфляції. В якості іншого важливого фактора, який впливатиме на динаміку цін було обрано зміни у доходах населення, тому що низька купівельна спроможність населення виступає стримуючим фактором, що певною мірою гальмує зростання цін.

Розрахунки динаміки цін на 2000 рік виконані у двох варіантах:

- девальвація національної валюти на кінець року досягне 6 грн. за 1 дол. США, а зростання доходів населення складе 16 відсотків;

- курс гривні буде на рівні 5.5 грн. за 1 дол. США, доходи населення в 2000 році зростуть на 10 відсотків.

Решта факторів моделі обрана на тому рівні, що склався у базовому періоді (грудень1999 року).

Результати варіантних розрахунків свідчать, що при сформульованих умовах у 2000 році темпи зростання оптових цін на промислову продукцію слід очікувати на рівні 107.2-112.6 відсотки. При цьому, інфляція досягне (грудень 2000 до грудня 1999 року) 114.4-116.5 відсотки.

На закінчення, слід вказати на окремі ризики дестабілізації цінової ситуації у 2000-2001 роках, на яку, як уявляється, будуть впливати наступні чинники:

- визначеність монетарної політики Національного банку і підтримка виваженого курсу національної валюти;

- зростання світових цін на енергоносії;

- державна політика щодо обслуговування значного державного боргу (як зовнішнього, так і внутрішнього), на яку буде істотно впливати стан відносин із міжнародними фінансовими установами (реструктуризація боргів, одержання додаткової фінансової допомоги);

- рівень активізації внутрішнього ринку товарів та послуг.

Серед інших складових інфляційного тиску можна також виділити політику уряду, спрямовану на наповнення бюджету будь-якою ціною. Це означає розширення податкових стягнень з тих підприємств, що відносно успішно розвиваються та мають прибутки. Погіршення власного фінансового стану вимагатиме від них збільшувати ціни для споживачів. На динаміку оптових промислових цін, окрім зазначених факторів, будуть впливати зміни світових цін на основні товари українського експорту та імпорту, а також зміни у державній політиці щодо цін та тарифів у окремих галузях економіки.

Список літератури:

1. Михалевич В. С., Михалевич М. В. Динамические макромодели процессов ценообразования в переходной экономике // Кибернетика и системный анализ, 1995, № 3, С. 116-130.

2. Михалевич М. В., Сергиенко И. В., Кошлай Р. В., Хмиль Р. В. Учет внешних факторов в производственно-финансовых моделях переходной экономики // Кибернетика и системный анализ, 1996, № 4, С. 59-69.

3. Пугачев В. Ф., Пителин А. К. Инфляция в технологически отсталой монополизированной экономике (концепция, моделирование, методы борьбы) // Экономика и математические методы, 1995, т. 31, вып. 1, С. 31-47.

4. Шибалкин О. Ю. Анализ структуры инфляции издержек в российской переходной экономике // Экономика и математические методы, 1995, т. 31, вып. 2, С. 53-66.

5. Степура В. С., Тимошенко Л. М., Непийпа О. І. Складання економічних прогнозів на базі міжгалузевого балансу в системі національних рахунків // Моделювання соціально-економічних процесів в Україні.: Зб. наук. праць. – Київ: ДНДІІМЕ НАІ та НАН України, 1997. – С. 123-132.

6. Чиркін Б. П., Самсонова Т. В., Руденко Н. І., Тимошенко Л. М. Прогнозування показників динаміки оптових цін у галузях матеріального виробництва з урахуванням змін у попиті на продукцію // Моделювання соціально-економічних процесів в Україні.: Зб. наук. праць. – Київ: ДНДІІМЕ НАІ та НАН України, 1997. – С. 159-171.

В статье рассматриваются проблемы моделиорооння инфляционных процессов в экономике Украины. Показано, что на динамику промышленных цен влияют изменения мировых цен на основные товары украинского экпорта и импорта.

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить