Статьи по экономическим темам

Г. О.Варваренко, аспірант Академії ДПС України

Доларизація – це реакція суб’єктів економіки на економічну нестабільність та високу інфляцію, а також на бажання резидентів диверсифікувати портфелі активів. Доларизація широко розповсюджена в умовах гіперінфляції. Це пояснюється прагненням фізичних та юридичних осіб до збереження вартості активів, які їм належать. Однак невірним є твердження про те, що зі стабілізацією економіки процес доларизації уповільнюється. Так в ряді каїн Латинської Америки процес стабілізації економіки супроводжувався ростом доларизації [7]. Глибину впливу процесу доларизації на темпи розвитку або економічну стабільність досліджувати досить важко.

Для розуміння суті процесу доларизації слід розрізняти два мотиви попиту суб’єктів економічних відносин на іноземну валюту: заміна національної валюти та заміна активів. Заміна національної валюти відбувається коли іноземна валюта використовується як основний платіжний засіб, а також виникає як наслідок високої інфляції та пов’язаної з останньою високою вартістю трансакційних операцій. Заміна активів відбувається як наслідок прагнення населення уникнути значних ризиків при оцінці активів в нестабільній національній валюті.

Психологічні витоки доларизації лежать в недалекому соціалістичному минулому, коли населення поділяло грошові знаки на два види: валюту з високим рівнем купівельної спроможності та свої “деревянные рубли”. Ця тенденція закріпилась в наступний період лібералізації ринку: приведення цін внутрішнього ринку до рівня світових. Навіть в повністю лібералізованих фінансових системах індивідуум для досягнення бажаного рівня безпеки та прибутковості прагне тримати переважну частину своїх активів у вигляді іноземної валюти. Слід враховувати, що готівкові долари також є основним розрахунковим засобом тіньової економіки [5]. . В країнах, де інфляційне очікування зруйнувало довіру до національної валюти доларизація дозволяє демонетизувати економіку, відновити фінансові зв’язки, зупинити відтік капіталу.

У міжнародній практиці використовуються три види активів деномінованих в доларах США [1, 7]:

· депозити в іноземній валюті на рахунках в банках (FCD);

· іноземна валюта в обігу в межах національної економіки (DSS);

· міжнародні депозити на рахунках закордоном (CBD).

Найбільш доступною є статистична інформація про депозити в іноземній валюті (FCD). Дані про обіг готівкової іноземної валюти в межах національної економіки, як правило, відсутні. В табл. 1 представлені дані вивозу доларів за межі США (реєструвались суми вивозу, що перевищували $10000), які дають певне уявлення про кумулятивний ввіз доларів США у вказані країни. В деяких з них надходження доларів США склали до 12% ВВП.

Таблиця 1 Вивіз долара за межі США, 1989-1996 рр.*

Країна

У мільйонах доларів США

У доларах США на душу населення

Відсоток від національної валюти в обігу

Відсоток від ВВП

Відсоток від депозитів в іноземній валюті

Аргентина

34737

1014

294

12,4

147,8

Болівія

831

103

290

11,9

36,2

Бразилія

1890

12

17

0,3

Естонія

43

28

12

1,2

Угорщина

23

2

1

0,1

Латвія

822

316

173

18,4

Перу

636

27

51

1,1

10,4

Польща

609

16

7

0,5

7,3

Румунія

44

2

3

0,1

Росія

43772

294

246

12,2

362,4

Туреччина

3648

60

110

2,8

17,8

Україна

37

1

2

0,0

Уругвай

2104

662

442

11,3

26,5

Венесуела

1191

54

141

1,8

* Джерело: Data from Financial Crimes Enforcement Network, U. S. Department of the Treasury, as recorded in the Customs Service [7].

Величина ввозу валюти в Україну на душу населення незначна (близько 1 долара США).

На рис. 1 показано результати аналізу обсягів купівлі-продажу іноземної валюти домашніми господарствами за період з 1996 р. по 1999 р. .

З рис.1 видно, що за винятком літніх місяців купівля валюти значно перевищує її продаж. За досліджуваний період домашніми господарствами накопичено (сукупне сальдо купівлі-продажу) більше 3,5 млрд. доларів США (рис.2).

Купівля та продаж іноземної валюти домашніми господарствами

Рис. 1. Купівля та продаж іноземної валюти домашніми господарствами (за даними Держкомстату України [3]млн. доларів США)

Динаміка накопичення валютних коштів у домашніх господарств

Рис. 2. Динаміка накопичення валютних коштів у домашніх господарств (за даними Держкомстату України [3], млн. доларів США)

Рівень доларизації економіки прийнято визначати на основі співвідношенні величини депозитів в іноземній валюті до загальної грошової маси [7]. Економіки країн, які мають рівень доларизації вищий 30% відносять до високо доларизованих.. Ступені доларизації економік різних країн наведені в табл. 2.

Таблиця 2. Відношення депозитів в іноземній валюті (FCD) до грошової маси в країнах з програмами МВФ*

Країна

1990

1991

1992

1993

1994

1995

Високо доларизовані економіки (FCD / М3 > 30 %)

Азербайджан

14,8

58,9

50,3

Білорусія

40,6

54,3

30,7

Грузія

80,1

30,8

Латвія

27,2

27,5

31,1

Таджикистан

33,7

Туреччина

23,2

29,7

33,7

37,9

45,8

46,1

Хорватія

53,8

50,2

57,4

Помірно доларизовані економіки (FCD / М3 < 30 %)

Албанія

2,1

1,3

23,8

20,4

18,5

Вірменія

41,6

20,4

Болгарія

12,0

33,4

23,4

20,3

32,6

28,4

Чехія

7,2

5,9

Естонія

23,0

3,8

9,9

11,4

Угорщина

12,2

16,5

14,3

18,7

20,4

26,6

Литва

27,0

25,9

Молдова

10,3

11,0

Польща

31,4

24,7

24,8

28,8

28,5

20,4

Румунія

3,9

17,9

29,0

22,1

21,7

Росія

29,5

28,8

20,6

Словацька Республіка

11,5

13,0

11,1

Україна

19,4

32,0

26,9

Узбекистан

20,1

5,1

22,5

15,5

Відібрані індустріальні країни

Греція

11,5

13,2

14,8

16,6

15,0

21,6

Нідерланди

8,7

7,2

7,2

3,9

4,7

4,4

Великобританія

11,4

7,7

10,5

10,9

12,6

15,4

* Джерело: IMF Staff Country Reports and International Financial Statistics [7].

Дані табл. 2 свідчать, що процес доларизації в тій чи іншій мірі є характерним для всіх країн СНГ.

З рис. 3, на якому представлена динаміка депозитів суб’єктів економіки України в іноземній валюті за період з1996 р. по 1999 р. , видно, що обсяги депозитів збільшилися на 32%, тоді як грошова маса зросла на 168% (з 7,6 млрд. до 20,4 млрд. грн.).

Динаміка депозитів в іноземній валюті та курсу долара США

Рис. 3. Динаміка депозитів в іноземній валюті та курсу долара США (за даними НБУ [2])

На рис. 4 показано, що рівень доларизації економіки України, за період 1996-1999 рр. зріс з 16% до 23%. Однак не цей процес суттєво відображав вплив заміни національної валюти іноземною. Накопичення валюти домашніми господарствами відбувалось з середньою швидкістю зростання 75 млн. доларів США на місяць, або 84 млн. USD на місяць, якщо рахувати, що накопичення почалось з нульового значення (див. рис. 2). Наведені характеристики значно перевищували середню швидкість зростання валютних депозитів яка складала тільки 6,1 млн. доларів США на місяць.

Рівень доларизації економіки України та курсу долара США

Рис. 4. Рівень доларизації економіки України та курсу долара США (за даними НБУ [2])

Найкращим чином трендовому зростанню валютних депозитів відповідає мультиплікативна модель x(t) = a ta з показником a = 0,08 значно меншим від одиниці Це свідчить про уповільнення темпів зростання депозитів в іноземні валюті, що в свою чергу вказує на зростання недовіри суб’єктів економічних відносин до банківської системи в цілому.

В табл. 3 наведені лінійні швидкості зростання грошових агрегатів, депозитів в іноземній валюті (FCD), іноземної валюти в обігу (DSS), отриманих в рамках лінійних моделей.

Таблиця 3. Швидкість зростання грошових агрегатів, FSD та DSS (на місяць)

M0, млн. гнн.

M1, млн. гнн.

M2, млн. гнн.

M3, млн. гнн.

DSS, млн. USD

FCD, млн. USD

126,8

179,6

315,3

322,8

84

6,1

Значний вплив на рівень доларизації економіки України має стабільність валютного курсу (див. рис.4). Якщо проаналізувати залежність рівня доларизації від валютного курсу (рис. 5), то цілком зрозуміло, що ця залежність має суттєвий характер. Рівень доларизації є лінійно зростаючою функцією курсу долара.

Рівень доларизації економіки України як функція курсу долара США

Рис. 5. Рівень доларизації економіки України як функція курсу долара США

На площині з координатами курсу долара та рівня доларизації майже всі досліджувані точки належать 95-відсотковому прогнозному інтервалу, що свідчить про високий рівень зв’язку, або впливу стабільності (а точніше нестабільності) курсу долару США на рівень доларизації. Використання даної залежності дозволяє спрогнозувати курс долара, при якому рівень доларизації досягне 50%. Ця подія можливо настане, коли курс досягне 11.6 грн. за долар США.

Динаміку валютних депозитів визначає нетільки курс долару США, а й величина обов’язкових резервів по них. (табл. 4). Дотримуючись традиційної термінології країни було розділено на три категорії: країни, що розвиваються, країни з перехідною економікою та країни з розвинутою економікою. Для перших при середньому рівні резервування в 19,7% рівень доларизації становить 43,8%, для країн з перехідною економікою при середній величині резервування 11,6% рівень доларизації - 38,4%, тоді як в країнах з розвинутою економікою при величині обов’язкового резервування 4,4% рівень доларизації становить 5,6%.

Для виявлення впливу доларизації на монетарну політику нами були досліджені щомісячні дані динаміки грошових агрегатів та дані обмінного курсу за період з 1997 по 1999 рік. Детальний аналіз взаємозв’язку динаміки грошових агрегатів з ВВП наведений в роботі В. Ющенка та В. Лисицького [6]. Період спостереження був розбитий на інтервали, в яких витримувався валютний коридор. Однак, декларація останнього не захищала суб’єктів валютних відносин від різких змін обмінного курсу, які носили шоковий характер.

Таблиця 4. Вимоги резервів по депозитах для відібраних країн ( у відсотках на кінець грудня 1996)

Країна

Вимоги резервів по депозитам в національній валюті

Вимоги резервів по депозитам в іноземній валюті

Відношення FCD до загальної суми депозитів

 

Країни , що розвиваються

Аргентина

17,0

17,0

50,0

Болівія

10-0

20,0

92,0

Єгипет

15,0

10,0

27,2

Індія

10,0

0,0

Йорданія

14,0

14,0

18,5

Ліван

13,0

0,0

53,7

Малаві

20,0

20,0

1 1,2

Перу

9,0

45,0

74,7

Туреччина

8,0

11,0

49,3

 

Країни з переходою економікою

Албанія

10,0

10,0

32,0

Вірменія

12,0

12,0

58,0

Білорусія

15,0

15,0

31,3

Болгарія

10,0

10,0

55,8

Хорватія

35,9

60,0

68,0

Чеська Республіка

11,5

11,5

7,0

Естонія

10,0

10,0

15,5

Латвія

8,0

8,0

52,9

Литва

7,0

7,0

37,6

Польща

17,0

2,0

17,3

Румунія

7,5

10,0

23,4

Росія

10,0

5,0

36,5

Словацька Республіка

9,0

9,0

11,2

Узбекистан

25,0

0,0

34,7

В'єтнам

10,0

10,0

29,8

 

Країни Організації економічного співробітництва і розвитку

Німеччина

2,0

2,0

0,6

Італія

15,0

15,0

2,0

Японія

1,3

0,3

5,1

Великобританія

0,4

0,4

15,7

* Джерело: IMF, Monetary and Exchange Affairs Department, Information System on Monetary Instruments [7].

За допомогою ППП “Statgraphics” була розрахована матриця загальної та часткової кореляції агрегатів грошової маси, обмінного курсу та індексу інфляції [4]. Всі розраховані коефіцієнти кореляції додатні та значимі, що вказує на наявність прямого зв’язку між процесами зростання грошової маси, інфляції та девальвації. Однак, якщо розглянути коефіцієнти часткової кореляції, то найбільш значимі додатні взаємозв’язки існують між індексом цін та валютним курсом. Зв’язок між валютним курсом та агрегатом грошової маси М0 виявився від’ємним, що підтверджує прагнення населення у моменти кризового підвищення долару позбавитися національної валюти.

Автором було зроблене припущення про залежність досліджуваних змінних від часу. В якості характеристики зростання змінних був розглянутий безвимірний коефіцієнт нахилу лінійної регресії (табл. 5).

Таблиця 5 Параметри лінійної зростання для агрегатів грошової маси (М0, М1, М2, М3), валютного курсу (Rate USD) та індексу цін (Index)

Параметри лінійної моделі

М0

М1

М2

М3

Rate USD

Index

b1 / b0

0,0299

0,028

0,037

0,038

0,05

0,0165

R2

0,89

0,873

0,932

0,93

0,86

0,91

t

16,6

15,2

21,6

21,45

7,79

19,49

Усі лінійні моделі адекватно описують процеси зростання грошових агрегатів, цін та девальвації гривні за досліджуваний період. Найбільша швидкість зростання спостерігається у курсу долара США, найменша – у індексу цін.

Результати розрахунків множинної лінійної регресії залежності агрегату грошової маси М0 від обмінного курсу та індексу цін подані в табл. 6.

Таблиця 6 Результати розрахунків лінійної залежності агрегату грошової маси М0 від обмінного курсу та індексу цін

Параметри

Оцінка параметрів

Стандартна похибка

Т статистика

Рівень значимості

Константа

-5695,56

2605,28

-2,18617

0,0360

Курс USD

-6,23175

5,25164

-1,18663

0,2438

Індекс цін

11499,0

3318,06

3,46559

0,0015

При розгляді лінійної залежності грошових агрегатів від індексу цін та курсу долару встановлено, що підвищення цін призводить до збільшення грошових агрегатів. Коефіцієнт при індексі цін є додатнім та значимим. При збільшенні цін на 1% відбувається збільшення агрегату М0 на 115 млн. грн. Зворотній вплив на динаміку грошових агрегатів має курс долара. Підвищення вартості 100 доларів на одну гривню зменшує величину агрегату М0 приблизно на 6,2 млн. гривні. Сумарний вплив динаміки курсу долару на інші грошові агрегати носить більш складний характер та вимагає дослідження протилежно направлених факторів.

ЛІТАРАТУРА

1.Абалкин Л. Качественные изменения структуры финансового рынка и бегство капитала из России // Вопросы экономики, 2000, № 2.

2.Бюллетень НБУ, 1996-1999 рр.

3.Бюлетень економічної кон’юнктури України, 1996-1999 рр.

4.Варваренко Г. Оцінка впливу зміни валютного курсу на динаміку грошової маси // Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці та бізнесі: тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції. Ірпінь: Академія ДПС України, 2000. - с. 213-214.

5.Скрипник А., Дудко В. Оцінка тіньового сектора економіки України // Вісник НБУ, 2000, №4 - с. 16-19.

6.Ющенко В., Лисицький В. Гроші: розвиток попиту та пропозиції в Україні. К.: “Скарби”, 1998. - 288 с.

7.Monetary policy in dollarized econоmies / Tomas Balino, Adam Bennett, and Eduardo Borensztein: Occasional paper 171. International Monetary Fund, Washington, 1999.

Аннотация на статью

Г. А.Варваренко, «Особенности процесса доларизации в странах с переходной экономикой»

В работе рассмотрены общепринятые характеристики доларизации экономики, то есть частичной подмены национальной валюты на устойчивую иностранную. По литературным источникам приведены основные параметры доларизации в развивающихся, развитых и странах с переходной экономикой. По данным Госкомстата и Национального банка Украины представлена динамика доларизации по двум показателям: депозиты в иностранной валюте на счетах банков и иностранной валюты в обращении. Делается вывод, что в основном процесс доларизации определяется не ростом депозитов на счетах банков, а увеличением наличной иностранной валюты у населения за счет положительного сальдо купли-продажи. Рассматривается влияние курса доллара США на динамику денежной массы.

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить