Статьи по экономическим темам

С. Ріппа, д. е.н. Академія ДПС України

Останнім часом надзвичайно зросла актуальність тематики проектного менеджменту гіпервеликих БД у податковій системі, оскільки якість та ефективність подібних систем безпосередньо скла­да­ють інформаційні ресурси податкових служб (ПС), що визначають ефективність виконання їх основних функцій. Додатковий негативний вплив на розвиток інформаційної інфраструктури ПС і відповідних БД створюють проблеми як зовнішнього економічного середовища (відсутність цілісної економічної стратегії розвитку суспільства, конституційного, економічного, фінансового, бюджетного, податкового законодавств), так внутрішніх колізій інформаційного забезпечення податкових функцій. До них можна віднести помилки проектування і застарілі концепції і продукти СУБД ПС, відсутність ефективної корпоративної мережі, клієнт-серверних компонентів і розподіленої архітектури БД, порушення вимог реляційної моделі даних, відсутність конструктивних проектних рішень для реалізації аналітичних функцій (OLAP-технології), сховищ даних, систем підтримки прийняття рішень (СППР), експертних систем і баз знань.

Основні колізії впровадження і розвитку технологій БД у податкових службах можна зосередити у трьох характерних групах: а) переважна орієнтація на облікові та транзакційні процедури використання податкової інформації (OLTP-системи); б) неоднорідність архітектури, наявність застарілих технологій і програмних продуктів; в) відсутність високотехнологічних аналітичних засобів для інтегрованої підтримки великої кількості баз даних податкової інформації.

Для групи проблем а) використання БД проявляються у вигляді аномалій підтримки актуальності БД між обліковою та аналітичною інформацією, коли, наприклад, потрібно співставити навіть нескладні показники на районому рівні ДПІ в межах окремих підрозділів для різних аспектів податкової інформації або між підрозділами. Подібна ситуація відбувається в умовах функціонування великої кількості оперативних БД при виконанні числених коротких і частих запитів. Реляційні СУБД можуть звести підсумкові показники, припустимо, які фіксують суми недоїмки, переплати, багаторівневі підсумки тощо. Проблеми починаються при спробах проаналізувати причини і наслідки невиконання податкових надходжень. У транзакційних БД такої інформації не існує.

Для групи колізій б) характерні проблеми зведення податкової інформації вже між рівнями корпоративної мережі ДПА (райони-області-головні управління) або між внутрішніми БД і зовнішніми джерелами інформації (Мінстат, Мінфін, банки і т. ін.), причому виникають труднощі у виявленні джерел достовірних або недостовірних даних. Проблеми міжрівневої інтеграції гіпервеликих БД виникають частково як прояви недостовірності і порушення цілісності в завданнях прийняття рішень і менеджменту податкових надходжень. Цей рівень вже характерний для систем оперативного аналізу (OLAP-систем), висвітлює суперечності різнорідних БД, підсилює помилки першої групи розглянутих проблем.

Третя група колізій підсилює нестійкість і порушення цілісності сукупної системи вже на рівні гіпервеликої БД у розподілених процедурах аналізу, оцінки та експертизи зведеної податкової інформації. Сюди ж додаються можливості прийняття невірних рішень та неадекватної оцінки наслідків модернізації податкової системи. На цьому рівні вже можливі достатньо небезпечні наслідки невірних оцінок і аналітичних висновків стосовно податкової політики. Цей рівень характеризується потенційно найбільшими втратами податкової системи у плані бюджетних ресурсів і навіть незворотними наслідками трансформації бюджетної системи.

Дослідження показують, що одним із найефективніших інструментів подолання кризи OLTP-OLAP-технологій є використання метатекстових і метамовних моделей нормалізації (metatext and metalanguage normalisation - MMN) текстових БЗ, які дозволяють представити архітектуру неоднорідних гіпервеликих БД і одночасно забезпечити цілісність їх реляційної моделі. Засоби MMN розвиваються у Науково-дослідному центрі з проблем оподаткування при Академії державної податкової служби України (НДЦ Академії ДПС України) на базі відділу розвитку облікових та інформаційних технологій податкових служб.

Концепція метамовної і метатекстової нормалізації (MMN) грунтується на трансфор­маційних підходах до теорії нормалізації реляційних систем щодо нерегулярних структур природномовних текстів. Основними складовими MMN-моделі баз знань (БЗ) податкової інформації є сукуп­ність відношень, в яких структурні компоненти мови, інформаційних технологій та цільових економічних даних, які виражені в природно­мовних текстах, описуються у вигляді реляційної моделі з додаванням необхідних елементів для підтримки принципів нормалізації і цілісності реляційної системи. Метатекстова модель реляційної БД є узагальненням поняття відношення щодо текстових структур БЗ, в яких так звані стандартні табличні структури є лише окремими випадками текстових форм знань. Таким чином, завдяки метатекстовим структурам відбувається розширення реляційної БД у бік можливостей моделювання структур текстових знань і дослідження проблем їх цілісності та реалізації систем управління базами знань [1]. Метатекстова модель реляційної БД розглядається як композиція гетерогених розподілених підмоделей, для яких принципи нормалізації підтримуються засобами окремих гомогених реляційних систем. Формальний апарат метатекстової нормалізації базується на елементах апарату резолюцій логічних або дедуктивних СУБД.

Інша складова MMN-методології ‑ метамовна нормалізація — забезпечує отримання інстру­ментальних засобів реалізації текстових баз знань (у першу чергу для складних аналітичних та експертних функцій) у середовищі інформатизації конкретних предметних областей. Важлива складова частина метамовної нормалізації - це використання технологій рекурсивних запитів для ієрархічних і мережних структур текстових даних, в яких фіксуються основні компоненти баз знань податкової інформації у вигляді словників, тезаурусів, довідників тощо. Концептуальні положення створення комп'ютерних БЗ та елементи формальних методів реалізації текстових БЗ на прикладі СППР фінансового менеджменту викладені в [2].


Наступне важливе питання - це визначення вартості впровадження технологій гіпервеликих БД податкової інформації. За оцінками експертів, загальна вартість гіпервеликих інформаційних технологій (гіпертехнологій), до яких можна віднести АІС ДПА, залежить як від ступеня підтримки бізнес-процесів податкового менеджменту і методології управління, так і від їх взаємної інтеграції і рівня супроводу. Основними джерелами економії є зростання продуктивності праці податківців (15-20%) і прискорення термінів виконання робіт з адміністрування податкових надходжень (20-50%). Підсумкові оцінки виглядають приблизно таким чином: для державних управлінських структур з бюджетом до 400 млн. гр. вартість інформатизації досягає приблизно 1% від суми бюджету, для більших систем - до 3%. В умовах реформ аналіз експертів показуює, що витрати на інформатизацію гіпертехнологій можуть зрости у 2-3 рази.

Діаграма. Модель СВВ-розподілу витрат на гіпертехнології ПС

Діаграма. Модель СВВ-розподілу витрат на гіпертехнології ПС

Оцінка вартості і рішень про інвестиції в гіпертехнології, як і будь-які інші ділові рішення, приймаються виходячи з економічної доцільності, яка визначається як мінімум, за трьома факторами: вигідністю, ризиком і витратами. Перші два фактори, які використовуються для оцінки інвестицій в інформатизацію, залежать від конкретної установи, галузі державного управління і попередніх системних рішень, що вже впроваджені і підтримуються. Стосовно податкових служб вони є детермінованими, а останній, третій фактор – і є основним потенційним джерелом економії інвестиційних ресурсів. Специфіка подібних гіперсистем у процесах впровадження полягає в тому, що традиційні моделі оцінки вартості інформаційних технологій мають дуже велику похибку і не зовсім прийнятні. Аналіз витрат на інформаційні технології із застосуванням моделі сукупної вартості володіння або ССВ (Total Cost Ownership, TCO) підтверджує, що витрати на програмно-апаратні засоби пов’язані з іншими статтями витрат, наприклад, на технічну підтримку, навчання і простої (у тому числі з врахуванням розходів на супровід попередніх версій системи і застарілих програмних засобів). Модель СВВ, запропонована спеціалістами фірм Interpose i Microsoft [3], дає можливість уявити розподіл витрат на гіперсистеми класу великих державних установ, до яких належить і податкова система. Модифікація оцінок окремих статтей моделі СВВ, представлена на діаграмі, виконана спеціалістами НДЦ Академії ДПС України з урахуванням зведених даних на супровід і модифікацію діючої АІС ДПА. Головна її особливість полягає у тому, що дані розподілу витрат скореговані на обсяги робіт, пов’язаних з підтримкою і модернізацією компонентів АІС ДПА, які були оцінені за попередні роки (1993 – 1997 рр.).

Характерно, що для розв’язання різноманітних задач менеджменту податкових надходжень і адміністрування податків необхідне використання різних програмних продуктів. Подібна ситуація зумовлена різними вимогами навіть до однорідних (гомогенних) програмних продуктів на відповідних рівнях ієрархії ПС (район-область-головні управління). Причому основна вимога до таких системних проектів – ефективна взаємна інтеграція всіх продуктів програмного забезпечення і СУБД. Спроби пристосувати однакові програмні продукти для усіх видів діяльності або усіх рівнів управління як правило безуспішні, тому що універсальних систем немає. Запропоновані вище можливості технологій MMN стосовно гетерогенних БД і БЗ забезпечують конструктивні інструменти створення і підтримки гіпертехнологій на їх основі і одночасно відкривають резерви економії в реалізації проектів реформування і реорганізації таких систем, як податкові служби.

Література

1. Дейт К. Дж. Введение в системы баз данных : Пер. с англ. – К.: Диалектика, 1998. — с. 784.

2. Ріппа С. П. Прийняття рішень в економіці на основі комп’ютерних баз знань. – Львів: Каменяр, 1997. — с. 268.

3. Решения Microsoft’99. (Выпуск 7). – М.: Компьютер Пресс, 1999. – с. 292.

В статье рассматриваются проблеми создания гипертехнологий и сверхбольших СУБД в налогових службах Украины. Проанализированы концепции реляционного моделирования БД налоговой информации и предложены методи построения баз знаний в системе ДПА на основе принципов метатекстовой и метаязыковой нормализации сверхбольших СУБД, оцениваются стоимостные затраты на гипертехнологии.

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить