Статьи по экономическим темам

Автоматизація бізнес-моніторингу на оптовій фірмі

Є. В. ЄНЧЕНКО, студент, Київський національний економічний університет

На сучасному етапі глибинної реструктуризації економіки, в умовах 8-річного спаду показника ВНП України значна увага підприємств приділяється підвищенню якості продукції та послуг з метою збільшення обсягів виробництва. Значну користь в організації комп’ютерного обліку діяльності та підтримки прийняття рішень щодо контролю якості продукції та розподілення ресурсів підприємства здатні принести найкращі закордонні програмні засоби класу МRР, зорієнтовані на планування ресурсів підприємства. Але такі системи занадто коштовні для більшості середніх і навіть великих вітчизняних підприємств, що переживають етап глибинної реструктуризації. Нестабільне політичне становище в Україні не сприяє отриманню потрібного кредитування для багатьох підприємств. Впровадження передових систем класу МRР для більшості українських підприємств означає непомірно великі витрати. Так, згідно з результатами дослідження рішень у галузі систем планування ресурсів на підприємстві, проведеного у 1998 році «МЕТА GROUP» [1], загальні витрати на володіння системою, що включають вартість апаратури, програмних засобів, послуг фахівців з впровадження та підтримки інформаційної системи в працездатному стані, варіюють у діапазоні еквівалентів від 4.1 до 52.2 мільйонів доларів (рисунок).

Вартість володіння інформаційною системою для різних постачальників інформаційних систем

Вартість володіння інформаційною системою для різних постачальників інформаційних систем

У дослідженні брали участь 63 компанії, причому кількість підприємств, що репрезентують постачальника програмного забезпечення, не була меншою десяти. Термін дії системи після повного впровадження для кожної з копаній не був меншим за шість місяців. З 63 компаній, що були задіяні у дослідженні, 45 (71%) вели бізнес у сфері виробництва, виробничих послуг або виробничих інструментів, з 18 компаній, що залишилися, 11 (близько 17%) були задіяні в операціях з роздрібної торгівлі або у сфері послуг (фінансових, медичних, готельних, ресторанних).

На більшості підприємств діють елементарні системи складського та бухгалтерського обліку. Ціна популярного програмного пакета для бухгалтерського та складського обліку «1С Підприємство 7.7» без витрат на впровадження та підтримку сягає еквівалента 200—3000 USD і є сприятливою для більшості підприємств. Пакет «1С Підприємство» чи інші пакети, що розробля­ються власними силами підприємства, дозволяють вести податковий облік, але не виконують або виконують слабо в порівнянні з розвинутими системами класу МRР аналітичні функції фінансового менеджменту чи логістики [5].

У ситуації, що склалася, для підприємств з рівнем доходів, недостатнім для ефективного впровадження інформаційної системи перелічених на рисунку постачальників, ефективним може стати застосування інформаційної бази діючої на підприємстві інформаційної системи бухгалтерського та складського обліку для виконання статистичних розрахунків у сфері фінансового менеджменту та логістики, що є базовими функціями системи класу МRР [2]. Статистичні програми мають невисоку закупівельну ціну (еквівалент кількох сотень доларів), розвинутий користувацький та міжпрограмний інтерфейси, дозволяють запобігти або звести до мінімуму потрібність програмування, що потребує спеціальної підготовки користувача. Це дозволяє залучити осіб з вищої ієрархії менеджменту — головного бухгалтера або фінансового директора — безпосередньо до процесу розробки. Як правило, підприємства, де впроваджують інформаційні системи, мають людину, яка займається інформаційними системами, тому роль технічного помічника можуть виконувати саме ці особи.

Враховуючи відносно невеликі ресурси, що має підприємство (2—3 людини з відносно низьким фаховим рівнем у галузі програмування, 2—4 місяці часу), можна поставити відносно нескладне завдання. І хоч не можна, наприклад, запланувати створити інформаційну систему з розвинутим комплексом модулів — таких, як «Фінанси», «Збут, постачання, сховища», «Виробництво», «Транспорт», «Проект», «Процес», «Сервіс», що є в системі ВААN [2], але навіть з такими ресурсами можна запланувати реалізувати базові для інформаційної системи класу МRР функції, що налаштовані на специфічну для підприємства предметну область, за такими спрямуваннями:

— створення факторної моделі прибутків підприємства;

— прогнозування потреб ресурсів з визначенням рівня достовірності прогнозу;

— визначення оптимального рівня запасів та розробка оптимальної моделі підтримки запасів;

— створення автоматичної системи спостереження за критичними показниками діяльності підприємства та системи повідомлень на випадок критичних ситуацій;

— ведення статистичної оцінки постачальників та контроль якості.

Створення факторної моделі прибутку підприємства базується на виявленні кореляційних залежностей факторів та коефіцієнтів чутливості цільової функції прибутків від основних факторів, що впливають на неї. Так можна запропонувати факторну модель прибутку, що включала б такі чинники, як обсяг продажів, обіговість грошових коштів, відрахування на амортизацію, фондоозброєність виробництва, інфляцію, біржовий індекс ділової активності країни чи галузі, валовий національній дохід держави [3]. Для полегшення розрахунків, фактори, що слабо впливають на діяльність підприємства, можна виключити.

За умови ексклюзивної присутності фірми на вітчизняному ринку товарів, коли вона не має можливості експериментувати з ціною або це є економічно невигідним, еластичність попиту від ціни можна виявити на основі знижок, що надаються клієнтам. На основі такого ана­лізу фінансовий директор може встановлювати оптимальні ціни, що можуть змінитися як у бік збільшення, так і в бік зменшення від поточних. Як було виявлено під час впровадження аналізу на одній з вітчизняних оптових парфумерних фірм, цінова еластичність деяких парфумерних товарів має від’ємну еластичність, що є резервом для зрос­тання прибутків. З курсу мікроекономіки [4] відомо, що еластичність залежить від купівельної спроможності, культури, моди, очікувань покупця та інших специфічних для кожного регіону чинників, вплив яких змінюється з часом. Тому для кожної фірми важливо встановити еластичність попиту в кожному з регіонів, де фірма продає свій товар.

У більшості статистичних програмних пакетів є розвинуті бібліотеки методів прогнозування. Застосування цих методів є базовою функцією планування ресурсів, але специфічним для кожної предметної області підприємства. Для оптової фірми спрощеною моделлю використання ресурсів може бути прогнозування попиту поліномом обраного типу. В середовищі статистичного пакета користувач може, наприклад, задати в символьній формі обрану форму полінома цільової функції, що найбільше відповідає його специфічній семантичній моделі предметної області. Використовуючи цільову функцію, статистичний пакет у змозі відобразити очікувані величини потрібних ресурсів. Особливість цього методу в тому, що видом цільової функції користувач може враховувати не тільки тенденції минулого, а й додавати значенням, що прогнозуються, очікувані тенденції ринкової кон’юнктури, наприклад, зміна керівництва, роздрібних цін, сезонна періодичність попиту, що очікується, й т. ін. В пакетах класу МRР на систему планування ресурсів підприємства впливають:

— обрана модель підтримки запасів;

— ретроспектива замовлень на закупку;

— замовлення за договорами субпідряду;

— планові замовлення з модулів інвентаризації, технічного обслуговування, транзитних виробничих складів.

Велике значення при використанні запропонованої моделі має погодження моделі планування ресурсів з матеріально відповідальною особою. Адже модель накладає на минулі тенденції суб’єктивне сприйняття поточної ситуації особою, яка склала модель, що може нести за собою матеріальну відповідальність особи, яка затвердила вид цільової функції.

Підрахунок достовірності прогнозу можна реалізувати обчисленням значень коефіцієнтів детермінації, Фішера та середньої помилки апроксимації, що також можна зробити без написання програмного коду в середовищі пакета обробки статистичних даних.

Розробка моделі мінімізації ресурсів має неабияке економічне значення для підприємства. Завдяки застосуванню цієї моделі можна оптимізувати кількість обігових коштів, скоротити перерви діяльності через нестачу ресурсів, зменшити витрати на зберігання ресурсів на складах. В основі методів прийняття рішень про попов­нення запасів лежить мінімізація цільової функції витрат, що залежить від вартості поставки, зберігання, витрат від простою через нестачу ресурсів, інших специфічних витрат. Загальними методами мінімізації цієї функції є численні методи оптимізації, що їх можна використати з бібліотеки функцій статистичного пакета.

Автоматичну систему спостереження за критичними показниками діяльності підприємства можна організувати у формі відстеження різкої зміни обсягу продажів у порівнянні з попереднім періодом, генерування повідомлення при досягненні визначеними показниками критичних рівнів, наприклад, оформлення замовлення на закупку ресурсів, видача екранного повідомлення, використання системи форматування критичних об’єктів тощо.

Прикладом системи спостереження за критичними значеннями може слугувати система визначення товарів з різкими відхиленнями обсягу продажу від передбачуваного. При показі карти регіонів форматуються у відповідності до обсягу продажів у регіоні. Обравши конкретний регіон, користувачу може бути представлена форматована таблиця або графік торгових точок, обсяг продажів яких суттєво змінився порівняно з попереднім періодом. Така система дає можливість аналізувати причини зниження чи підвищення попиту. Так, наприклад, деякі магазини з часом можуть припинити замовлення певних груп товарів. Провівши навчання продавців, презентацію товарів, можна відновити присутність товарів фірми в торговій точці.

Індексування обсягу попиту в порівнянні з попередніми періодами дозволяє виявляти вплив на грошовий обсяг продажу та прибуток змін обсягу продажу товарів, структури продажу товарів та ціни товарів [3].

Однією з первинних умов контролю якості є статистична оцінка постачальників [6]. Це дозволяє оптимізувати закупівельні витрати за параметрами ціни, якості, надійності виконання, строків поставки, можливості укладення довготермінового контракту. Так, використання надійних комплектуючих за більш високими цінами може знизити збитки від псування інструментів, що використовуються у виробництві, та зменшити негативні відгуки покупців. При оцінці рентабельності впровадження системи контролю якості слід оцінювати вплив системи на діяльність усіх підрозділів підприємства в довгостроковому періоді.

Корисність застосування запропонованих методів на практиці була підтверджена під час розробки інформаційної системи для оптової парфумерної фірми. Час упровадження системи зусиллями одного розробника на стандартному обладнанні сягнув двох місяців. Вартість статистичного пакета була еквівалентна $60. При еквіваленті заробітної платні розробника $100 на місяць вартість розробки можна оцінити еквівалентом $260. Таким чином, розробка мала невисоку вартість.

ЛІТЕРАТУРА

1. www/sap. son, 25.01.2000 р.

2. ВААN: Интегрированная система планирования ресурсов и управления предприятием. — К.: Инмерс, 1998.

3. Савицкая Г. В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия, 1998.

4. Бакалов М. И. Теория экономического анализа, 1997.

5. 1С: Предприятие. Версия 7.5. «Конфигурирование и администрирование». — М.: Фирма «1С», 1997. — 520 с.

6. «Statistical quality control», Еugtne L. Grant, Richard S. Leavenwortg, ISBN 07-024117-1.

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить