Статьи по экономическим темам

Композиційне моделювання логістики в інформаційних системах

В. М. ГУЖВА, ст. викладач, Київський національний економічний університет

За останні двадцять років пройшла значна якісна зміна стратегічних концепцій управління підприємствами, що складають основу побудови інформаційних систем управління, — від планування матеріальних ресурсів (MRP) до планування ресурсів, синхронізованого з вимогами споживачів (CSRP). У рамках останньої підприємство розглядають як не­розривний ланцюг «постачальник—виробник—споживач», а це означає, що процес управління виходить за межі підприємства, тобто підприємство розглядається як логістичний
ланцюг.

Розглянемо один із методів комп’ютерного моделювання логістики в інформаційних системах, спочатку давши визначення основним поняттям, пов’язаним з даною предметною областю.

Ланцюги постачання в логістиці. Під ланцюгом постачання розуміють сукупність усіх компонентів і функцій, пов’я­заних зі створенням і кінцевою доставкою продукту чи послуги.

Логістика об’єднує в собі всі види діяльності, пов’язані з отриманням, переміщенням, зберіганням і доставкою товарів усередині ланцюгів постачання (тобто продукту на всіх стадіях його виробництва та реалізації). Логістика включає такі бізнес-функції, як транспортування, розподіл, зберігання, матеріалообіг і управління запасами, та тісно пов’язана з виробництвом і маркетингом.

Ланцюги постачання в логістиці (інші назви — системи логістики або мережі логістики) виникають у численних сегментах бізнесу чи у виробничих фірмах, на підприємствах роздрібної торгівлі, в армії, на транспортних підприємствах (автотранспортних та залізничних), у компаніях, що надають послуги, на пошті тощо.

Рішення в логістиці. До числа фундаментальних питань, які виникають при проектуванні та у діяльності ланцюгів постачання в логістиці, слід насамперед віднести такі (рис. 1):

294"Ключові питання при проектуванні ланцюгів постачання в логістиці

Рис. 1. Ключові питання при проектуванні ланцюгів постачання в логістиці

Вище наведена лише частка питань з логістики, але навіть ця обмежена кількість відтворює розмаїття складних проблем, пов’я­заних з проектуванням та діяльністю систем логістики. Більшість рішень з логістики включає п’ять головних характеристик:

1. Здійснюється вплив на декілька бізнес-функцій.

2. Існують компроміси між протилежними цілями.

3. Вплив систем логістики важко оцінити точно.

4. Існують певні питання, що є унікальними для кожної системи логістики.

5. Кількісний аналіз є основою «розумних» рішень.

Композиційне моделювання в логістиці. Складність і сфера використання логістики та проблем, пов’язаних з цим, дозволяють твердити, що немає єдиного найкращого підходу, найкращого представлення, найкращої моделі або найкращого алгоритму для оптимізації рішень у логістиці. Кожний ланцюг постачання в логістиці має певні унікальні характеристики, які завжди ускладнюють роботу з прийняття рішень у цій сфері.

Головні елементи підходу композиційного моделювання

Рис. 2. Головні елементи підходу композиційного моделювання

Проте зараз існує значний набір концепцій і засобів дослідження операцій, географічні інформаційні системи, СУБД та графічні інтерфейси користувача, що в сукупності сприяють особі, яка приймає рішення, значно поліпшити якість та своєчасність відповідних рішень у логістиці. На рис. 2 маємо концепції та інструменти, корисні у логістичному аналізі.

Процес композиційного моделювання. Єдиним практичним шляхом поліпшення операцій з логістики є формування та оцінка логістичних альтернатив. Структурний підхід, представлений нижче, об’єднує набір інструментів, що використовуються при прийнятті рішень з логістики, у Композиційну модель логістики (КМЛ) з метою оптимізації прийняття відповідних рішень (рис. 3).

Елементи композиційного моделювання логістики в інформаційних системах

Рис. 3. Елементи композиційного моделювання логістики в інформаційних системах

В рамках КМЛ усі зазначені етапи — від прийняття стратегії логістики до розробки архітектури процесів підтримки прийняття рішень (ППР) — реалізуються за допомогою засобів комп’ю­терного моделювання в рамках інформаційної системи управління підприємством. Наприклад, для побудови засобів (підсистеми) підтримки прийняття рішень використовується структурне моделювання [2]. В центрі концепції структурного моделювання знаходиться система визначень усіх елементів, які складають сутність поняття «модель». Схема структурно базується на ієрархічній побудові і має три рівні — елементну структуру, родову структуру та модульну структуру. В елементній структурі модель розглядається як набір дискретних елементів, що має бути зображений у вигляді направленого графа елементів (вузлів) і «викликів» (дуг). До типів елементів належать:

— елементи примітивних об’єктів (РЕ);

— елементи складених об’єктів (СЕ) (наприклад, зв’язок у транспортній (логістичній) системі між виробником і споживачем);

— атрибутні/змінні елементи (АTTR/VATTR);

— функціональні елементи (FUNC), значення яких залежать від правил, що використовуються для виконання обчислень;

— перевірочні (тестові) елементи (TEST), значеннями яких бувають «істинність» або «хибність».

Як спосіб комп’ютерної реалізації структурного моделювання пропонується візуальне моделювання — орієнтований на користувача підхід до створення та маніпулювання візуальними моделями. Він являє собою інтерактивний процес, під час якого користувач застосовує згідно з певними правилами наперед визначені в системі моделювання візуальні елементи (піктограми, пункти мето, діалогові вікна, лінії, графічні символи тощо) для побудови та маніпулювання моделями. Зокрема, в процесі візуального моделювання використовуються такі графічні символи для подання вузлів, мовилося про які вище (рис. 4):

Типи вузлів для візуалізації структурного моделювання

Рис. 4. Типи вузлів для візуалізації структурного моделювання

На рис. 5. за допомогою засобів візуалізації представлена структурна модель транспортно-виробничої (логістичної) системи.

Візуальна структурна модель логістичної системи підприємства

Рис. 5. Візуальна структурна модель логістичної системи підприємства

ЛІТЕРАТУРА

1. Баранов В. В. и др. Автоматизация управления предприятием. — М.: ИНФРА-М, 2000. — 239 с.

2. Ситник В. Ф., Гужва В. М. та ін. Системи підтримки прийняття рішень. — К.: Техніка, 1995. — 162 с.

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить