Українська мова - практичні завдання
  • Регистрация
1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 2.58 (6 Голоса)

ПРИКМЕТНИК

139. Прочитайте текст, знайдіть прикметники. Яку ознаку вони позначають?

Небо прояснилось; легкі, тонкі хмарки летіли прудко, неначе літом після зливи; синє небо ледве світилось через тонкий туман; місяць обсипав легким світом верхи лісу. Поїзд летів. Картини мінялись, ніби декорації в театрі. Починався старий дубовий та берестовий ліс. Дорога пошилась у гущавину; високі дерева зовсім прикрили дорогу, що крутилась неначе вузькою стежкою, обминала товсті дуби. У лісі було поночі, тільки чорніли товсті дуби. Але місяць піднявся вгору, вийшов з-за хмар, — і картина змінилась — якісь чари розлилися по лісі!

Тихий світ місяця заграв по верхах дубів, ще вкритих листом, на котрому масами задержався пухкий сніг, а далі розлився по лісі, по ярах, по долинах, розлився в самі далекі закутки, облив кожне дерево, кожну гілку; на сучках, на розложистому гіллі неначе хто наложив прозорої вати. Тихий світ лився через сніг, через іній, неначе через тонкий прозорий кришталь, і обливав дерева з верху, з боків найделікатнішим матовим блиском; однизу од свіжого снігу лився вгору ще тихіший, ще делікатніший матовий світ; усе в лісі було освічене з усіх боків; од дерева не було видно навіть тіні. Світ був трохи синюватий. Ліс став якимсь фантастичним, — здавалось, ніби то якийсь дивний зачарований храм, заставлений темними колонами, прикритий незвичайною кришталевою покрівлею. Чорні товсті пеньки, прикриті снігом, були схожі на велетенські гриби; кущі папороті, дроку стояли неначе квітки в якомусь фантастичному, зачарованому саду. (І. Нечуй-Левицький.)

140. Знайдіть у тексті прикметники, що позначають колір, вкажіть на їхню стилістичну роль.

І як вони добралися такі: мов кольори веселки, усі різні — і гармонійні. Червона, зелена, синя барва... Як ото в світловій музиці.

Червоний колір тої троїстої веселки — то темперамент, запал, лукавість та вогонь (і ліризм!) Валентини Пархоменко. Її так і називають жартома поміж собою: не колоратурне, а лукаве сопрано. Сріблисте, дзвенюче... Невисока собою — найменша з-поміж них виросла. Кирпатенька, бистра, грайлива у співі.

— На сцені як вивірка, — весело характеризують подруги. - Одне слово, червоний колір, вогонь.

Голос ніжний, м'який, соковитий — як ото на Зелені свята у хаті, віє од нього пахощами лугу, — то співає Елеонора Миронюк. І сама вся на сцені — ніжна, замріяна, лагідна... Щось від Мавки, од Берегині, щось прадавнє, слов'янське бачу в тім образі. Вона — зелене свято на сцені, зелений колір для мене — та й годі.

Третій голос — широкий, розлогий, від блаватового до темно-фіолетового, як небо вечорове, — то Юлія Громова. Її меццо — глибинне, тривке, проникливе. Може той оксамит бути тихим, задумливим фоном, а коли набирає сили, драматичних висот, то спокійно це тріо слухати вже не можна. «Підсвічений» іншими голосами, що змінюють яскравість забарвлення, підсилений почуттям, спів набирає вразливої мистецької сили.

Отож — три кольори. Троє людей, голосів, характерів. Усі — різні. І всі — однакові: милі, щирі, безпосередні. Недарма цей ансамбль їхній уподобав собі назву «Дніпрянка», бо має власне творче обличчя, котре охарактеризуєш одним словом: душевність. (Є. Колодійчук.)

141. Прочитайте, виділіть у тексті прикметники. Поміркуйте, яку роль вони виконують у створенні зорових і слухових образів.

Старезний, густий, предковічний ліс на Волині. Посеред лісу простора галява з плакучою березою і з великим прастарим дубом.

Галява скраю переходить в куп'я та очерети, а в одному місці в яро-зелену драговину — то береги лісового озера, що утворилося з лісового струмка. Струмок той вибігає з гущавини лісу, впадає в озеро, потім, на другому боці озера, знов витікає і губиться в хащах. Саме озеро — тиховоде, вкрите ряскою та лататтям, але з чистим плесом посередині. Містина вся дика, таємнича, але не понура, — повна ніжної задумливої поліської краси. Провесна. По узліссі і на галяві зеленіє перший ряст і цвітуть проліски та сон-трава. Дерева ще безлисті, але вкриті бростю, що от-от має розкритись. На озері туман то лежить пеленою, то хвилює од вітру, то розривається, одкриваючи блідо-блакитну воду. В лісі щось загомоніло, струмок зашумував, забринів, і вкупі з його водами з лісу вибіг «Той, що греблі рве» — молодий, дуже білявий, з буйними і разом плавкими рухами; одежа на йому міниться барвами, від каламутно-жовтої до ясно-блакитної, і поблискує гострими золотистими іскрами. Кинувшись з потоку в озеро, він починає кружляти по плесі, хвилюючи його сонну воду; туман розбігається, вода синішає. (Леся Українка.)

142. Спишіть текст, визначте синтаксичну роль прикметників, підкресливши їх як члени речення. З'ясуйте, які з них є епітетами.

I. Стоять у палісаднику вмиті жоржини, задивляються на їхню вроду кручені паничі — сині, рожеві, темно-фіалкові. Духмяно пахнуть жовтогарячі чорнобривці й непоказні з вигляду блідо-рожеві пелюстки матіол так щедро сповнюють всеньке подвір'я ніжним ароматом свого цвітіння...
(А Шиян.)

II.  Мела легка, прозора хурделиця. М'яко поскрипував, вгинаючись під полозками, сніг. Він улігся товстим шаром на гіллях, обліпив віти і стовбури дерев. Усе довкола було іскристо-білим, сяючим, незбагненно-чистим і врочистим. (Р. Іванченко.)

III. На півдні України та у Лісостепу часто зустрічається тополя Болле. Стрункий стовбур і блідо-зелена кора, пірамідальна крона і сріблясті зі споду листки роблять цю породу елегантною та витонченою.

По всій Україні культивують тополю пірамідальну. У неї вузька, компактна пірамідальна крона, а листки дрібніші, ніж в осокора, загострені, знаходяться на червонуватих черешках. (Б. Сімкін.)

143. Знайдіть прикметники, розподіліть їх на групи за значенням, обґрунтуйте свій розподіл.

Стояла глибока осінь. Вітер гнав важкі череди обвислих сірих хмар над кручами правого берега Дніпра. Сердито бурунились сиві каламутні хвилі Великої ріки, аж пінилась вона й крутила у чорних вирвах шалені кола, поглинаючи все, що траплялось, падало з берега на воду. З прибережних дібров і лісів хмарою підіймалось жухле сухе листя, уже прибите памороззю перших холодів. Оголились дерев'яні стіни Печерської обителі. Чорними сліпими норами позирали до неба вузькі влази до чернечих печер схимників, які тепер опустіли... Над усією монастирською горою кружляли зграї крикливого вороння. Віщували морози, сніги, вітровії. (Р. Іванченко.)

144. Утворіть з поданими прикметниками словосполучення, добираючи необхідні за значенням іменники.

Комерційний ..., дипломатичний..., страховий..., торговельний..., банківський..., бюджетний..., інвестиційний..., кредитний..., кошторисний..., безвідсотковий..., майновий..., цінний..., пільговий..., дрібнооптовий..., номінальний..., оптимальний..., орендний..., підзвітний..., рентабельний ..., приватний..., позичковий..., валовий... .

145. З'ясуйте, до якого розряду за значенням належать прикметники в наведених словосполученнях.

Драматична розмова, нервова поведінка, кам'яний характер, вишневий костюм, медова посмішка, театральний жест, материнське піклування, золота пшениця, шовкова трава, кришталеве повітря, оксамитовий голос, весняний настрій, вовчий апетит, орлиний погляд, крокодилячі сльози, варварське ставлення.

146. Укажіть, в якій групі слів усі прикметники — якісні.

1) Рідкуватий, світлий, готовий, дерев'яний; 2) рішучий, щасливий, каламутний, босий; 3) пахучий, батьків, синій, металевий;
4) прегарний, малиновий, лисий, міський.

147. Утворіть прості форми вищого й найвищого ступенів порівняння прикметників. З'ясуйте, коли вживається суфікс -ш-, А коли — -іш-.

Рідкий, грубий, дешевий, розумний, здоровий, тихий, дужий, високий, поганий, великий, добрий, відважний, складний, смачний, надійний, вагомий, щедрий, голосний, сердечний, міцний, багатий, густий, цілий, скупий, меткий, вірний, потужний.

148. Утворіть складені форми вищого й найвищого ступенів порівняння прикметників.

Чуйний, розкішний, яскравий, уважний, бадьорий, авторитетний, цікавий, відповідальний, дошкульний, згубний, наполегливий, доцільний, вразливий, активний, сприятливий, кваліфікований, прогресивний, працьовитий.

149. Випишіть прикметники, що не мають ступенів порівняння. Поясніть чому.

Гарний, білявий, відомий, премудрий, глибокий, малий, синюватий, легкий, короткий, тонесенький, чорний, білий, сліпий, дорогий, готовий, русий, щирий, хворий, грамотний, живий, більш-менш відомий, милий, старший (лаборант), пахучий, охайний, видний, порожній, молодший (продавець), слизький, талановитий, далекий, більш-менш чистий, рідний.

150. Перепишіть речення, підкресліть форми вищого й найвищого ступенів порівняння прикметників. Поясніть, з якою метою вони вжиті.

1. Жоден найменший рух доччиного серця не уникає материного погляду. (С. Добровольський.) 2. І тільки дуби, мов кремезні парубки, у білих полотняних сорочках, вищі за всіх, сильніші за всіх, простягають у синє небо свої похолоділі руки... (А. Шиян.) 3. Ой висока та гора, А ще вища друга, Ой тяжка-тяжка жура, А ще важча туга. (М. Ткач.)
4. Люб'язні вороги ще більш ворожі. (А Листопад.) 5. Мабуть, найважчою, найскладнішою загадкою на єгипетській землі була писемність. (77. Утевська.) Б. Школа повинна стати більш самостійною, більш оперативною, тонкішою. (О. Бердник.) 7. Та чи ж є ніжніший, веселіший і радісніший, малиновіший і дорожчий звук для вчительського серця, як оцей малиновий дзвін звичайного шкільного дзвіночка?
(Ю. Збанацький.) 8. Писанкарство — один з найдавніших і найцікавіших видів творчості українського народу. (З календаря.)

151. З'ясуйте, яких прийменників у відповідних відмінках вимагають після себе форми вищого ступеня порівняння прикметників. Складіть словосполучення з поданими словами і введіть їх у речення.

Більший ..., кращий..., розумніший..., молодший..., старіший..., довший... .

152. Доберіть за зразком до поданих словосполучень граматичні синоніми, зробіть висновки про їхні стилістичні відтінки.

Зразок. Кам'яний будинок — будинок з каменю.

Космічний експеримент, студентський хор, батьків приїзд, зрошувальний канал, залізна руда, дерев'яний посуд, річний звіт, обласна рада, прозовий твір, відмінкова форма, слов'янська мова, електричний струм, нервове захворювання, яблуневий сад, медовий напій, йодовий розчин, сталевий прут, смакове відчуття.

153. Поміркуйте, якими смисловими, емоційно-експресивними чи функціонально-стилістичними відтінками різняться наведені словосполучення.

Красен день — красивий день, срібен дзвін — срібний дзвін, зелен клен — зелений клен, повен хід — повний хід, дрібен дощик — дрібний дощик, ясен місяць — ясний місяць, славен край — славний край.

154. Прочитайте тексти, знайдіть прикметники, назвіть у них різновиди закінчень. З'ясуйте, яку стилістичну роль виконують повні нестягнені форми прикметника.

I. Ой рання сівба урожайна,

А пізня сівба неврожайна,
Ой на раннії — женці жнуть,
А на пізнії — косарі тнуть.
Ой на раннії — пшениця,

А на пізнії — мітниця.

На раннії — пшениця, як вода,

А на пізнії — кукіль, лобода. (Нар. творчість.)

II. Тихо над річкою в ніченьку темную

Спить зачарований ліс. Ніжно шепоче хтось казку таємную.

Сумно зітха верболіз. Нічка розсипала зорі злотистії:

Он вони — в річці, на дні. Плачуть берези по той бік сріблистії,

Стогне хтось тяжко вві сні. (С. Черкасенко.)

155. Запишіть словосполучення в родовому, давальному та орудному відмінках однини, поясніть правопис відмінкових закінчень іменників та прикметників.

Дружнє ставлення, довший день, безкрає поле, учорашня зустріч, свіжа паляниця, вища груша, краща площа, пекуча сльоза, гаряча каша, дружний колектив, вужча лінія, тутешній тесляр, літній столяр.

156. Допишіть відмінкові закінчення прикметників. Визначте їхній відмінок та поясніть правопис.

I. Над землею вставав ясн.. ранок. Сонце натягувало тонк.. шовков.. основу між небом і землею, заплутувало її прозор.. серпанком ранков.. туману. Сонце не шкодувало свого блиску, і він віддзеркалювався в широк.. плесі тих.. Росі. Сонце щедро сипало міріадами сріблист.. крапель, що росою осіли на травах... Куди не кинь оком — сяяння ранков.. роси, сяяння висок., неба, сяяння безмежності, від якої і сам стаєш ніби вищ.., чистіш.. і осяйн.. . (Р. Іванченко.)

II. Вищ.. середн. зросту, гнучк.. і туг.., як молод.. дубок, з густ.. темно-русяв.. закучерявленим чубом, а не з довг.. віхтем-оселедцем, — традиційн.. зачіскою запорожців, — таким був цей молодик. Він розпашівся од бою і з ясн.. весел., усміхом тіснив старого. На його чисто поголеному довгаст.. обличчі цвів яскрав.. червінь — рум'янець, а бистр.. світло-сір.. очі під виразн.. розльотист.. бровами блищали від молодецьк.. захоплення. (В. Малик.)

157. З'ясуйте, в яких словах наявні однакові закінчення. Визначте серед них омонімічні.

Днів, батьків, Петрів, голів, батьків (наказ), школярів; позицій, літній, веселій, надій, давній, срібній.

158. Назвіть «третє зайве», використовуючи явища морфології.

Солодкий, високий, заячий; вороний, гнідий, широкий; бронзовий, гранітний, стрункий; батьків (дім), батьківський, доччин; синій, білий, чистий; торішній, крайній, круглий; білолиця, осіння, вранішня; материному, Маріїному, ведмежого.

159.Складіть по п'ять речень з якісними, відносними та присвійними прикметниками, типовими для професії вчителя (або лікаря, юриста, інженера тощо).

160. Напишіть твір-опис людини (друга, подруги, знайомого), використовуючи прикметники.

161. Доберіть до поданих іменників якнайбільше означень. Мелодія, наказ, питання, результат, сльоза, хустина, край, вигляд.

162. Вставте замість крапок пропущені прикметникові епітети. Порівняйте з авторським текстом. Зробіть висновок про доцільність використання образних засобів у тексті.

Весна була (яка?) ..., ... . Сніг запав, зарябив (якими?) ... латками таловин. По низинах і шляхах стояли (які?) калюжі. Удень відбивалися в них (які?)... хмари, а вночі — (які?) ... зорі і (який?)... серп (якого?) ... місяця. (Який?) ... вітер з'їдав сніги, але на ранок підмерзали шляхи, (яка?) ... вода в коліях бралася (якою?) ... плівкою, а (яка?) ... паморозь укривала, наче сіллю, (яку?) ... землю.

Весна була рання, дружна. Сніг запав, зарябив чорними латками таловин. По низинах і шляхах стояли великі сині калюжі. Удень відбивалися в них сліпучо-білі хмари, а вночі — променясті зорі і тонкий серп щербатого місяця. Вогкий вітер з'їдав сніги, але на ранок підмерзали шляхи, блискуча вода в коліях бралася блисняковою плівкою, а блакитнувата паморозь укривала, наче сіллю, горбасту землю. (3. Тулуб.)

163. Поставте наголос у поданих прикметниках, перевірте правильність за словником. Прочитайте, дотримуючись орфоепічних норм.

Корисний, зручний, порядковий, оптовий, обрядовий, характерний, житловий, грошовий, лагідніший, яскравіший, простий, волошковий, близький, приязний, рясний, виразний, чарівний.

164. Випишіть складні прикметники, поясніть їхній правопис.

I. Хто не збирав восени великі п'ятипалі листки клена! Золотисті, червоні, жовтогарячі, вони нібито випромінюють тепло літнього сонця. Поряд з цими деревами росте їхній непоказний родич, який за зовнішнім виглядом дуже відрізняється від них. Листки в нього непарноперисті і восени довго залишаються зеленими. Лише плоди-крилатки свідчать про приналежність до роду кленів.

Це дерево має багато назв. За формою листків воно дістало назву ясенолистий клен, за походженням його називають ще Американським. (В. Протопопова.)

II. 1. Густо-синє, аж чорне небо низько висіло над головою, здається, простягни руку — і схопиш блискучу золоту зорю. (В. Малик.)
2. Караван гостроносих човнів на чолі з яхтою лине назустріч сонцю.

(С. Добровольський.) 3. Беру оберемок проміння Жовто-пухкої кульбаби, Стелю і лягаю. (С. Бен.) 4. По мілководді скрізь розляглося широколисте латаття... (І. Нечуй-Левицький.) 5. Уставав ранок світло-радісний, ясно-синій, святочно-блискучою білизною оповитий, а десь далеко в урочистій тривозі, рожево-синіми барвами обвиті, бились і коливались святочні дзвони, і лагідно десь удалечині скрипів сніг під ногами. (М. Івченко.) 6. За вікнами куріла сірувато-біла снігова круговерть. (В. Козаченко.) Мій Києве, гайда до неї. Гайда, мій Києве-листопад... В багряно-сизому інеї, У сизо-збурену небопадь... (М. Вінграновський). Темно-червоні, яскраво-сині, Як небеса, голубі, Ніби веселку, квіти осінні В коси вплету я тобі, Тільки тобі. (М. Ткач.) 9. Надвечір по небу блукали хмарки; заходячи, сонечко засвітило їх злото-рожевою барвою. (М. Жук.) 10. Матінка-земля тепер уже надовго й надійно входила в своє сніжно-морозяне владарювання... (А. Шиян.)
11. Світить повновидий місяць. (А Шиян.)

165. Спишіть слова, розкрийте дужки. Поясніть правопис складних прикметників.

Загально (державний), високо (кваліфікований), урядово (господарський), дво (сторонній), адміністративно (розподільчий), арбітражно (процесуальний), соціально (економічний), соціально (культурний), соціально (необхідний), соціально (орієнтований), фінансово (майновий), конкурентно (спроможний), електронно (касовий), плато (спроможний), високо (технологічний), зовнішньо (політичний), товарно (фондовий), науково (дослідний), податково (бюджетний), високо (продуктивний).

166. Відшукайте слова із суфіксами суб'єктивної оцінки. З'ясуйте їхню стилістичну роль.

1. Сизі димки стрімко піднімаються вгору над коминами біленьких мазанок, що розсипалися в широкій долині понад Сулою.
(Б. Малик.) 2. Зимонько-снігуронько, Наша білогрудочко, не верти хвостом, А труси тихесенько, Рівнесенько, гладесенько Срібненьким сніжком. Ми повибігаємо, Снігу накачаємо Купу за садком; Бабу здоровенную, Уночі страшенную Зліпимо гуртом. (Л. Глібов.) З. Я — дерево, що виросло край поля з маленького слабкого корінця. (М. Ткач.) 4. Ті квіти дрібненькі, Мов дітки маленькі, Розбіглись у гаю... (О. Пчілка.)
5. Тиха нічка, теплесенька, А дитина малесенька. (Нар. пісня.) 6. Там луг зелененький, Там зайчик сіренький... (Нар. пісня.) 7. Хоч невеличкий млин, та, знаєш, чепурнесенький... (Є. Гребінка.) 8. Славна була то жіночка — звали Катрею: білявенька собі, трошки кирпатенька, очиці голубоцвітові, яснесенькі, а сама кругленька і свіжа, як яблучко. (Марко Вовчок.)

167. Складіть казку за поданим початком, використавши в ній слова із суфіксами суб'єктивної оцінки.

Спи, мій малесенький, спи, мій синок, Я розкажу тобі безліч казок! (О. Олесь.)

168. Утворіть за поданим зразком прикметники від наведених іменників за допомогою суфіксів -ськ - (-зьк-, - цьк-). Поясніть їхній правопис.

Зразок. Грек Грецький.

Чумак, Токмак, ткач, Кагарлик, Перемишль, Ніжин, матрос, студент, парубок, Дрогобич, Ятрань, Кавказ, Черкаси, альпініст, Прага, латиш, гігант, Золотоноша, солдат, Коростень, турист, Буг, Виборг.

169. Утворіть від наведених власних імен присвійні прикметники чоловічого та жіночого роду. З п'ятьма з них (на вибір) складіть речення.

Олексій, свекруха, Ольга, Олекса, Параска, теща, Софія, Одарка, Михайло, Вікторія, Віталій, Матвій, Оля, Олег, токар, Терентій, невістка, Соломія, доярка.

170. Визначте способи словотворення прикметників, накресліть за зразком схеми словотвірного аналізу.

Зразок. Безсонний -'сон (префіксально-суфіксальний спосіб).

Будівельний, взаємовигідний, довгуватий, екстраординарний, двомовний, Іванків, докорінний, краплистий, вічнопам'ятний, здоровенний, Миколин, прездоровий, тремтливий, волелюбний, досвітній, яскраво-червоний, блідолиций, зубастий, масивний, суб'єктивний, одеський, достроковий, тридобовий, хворобливий, маловживаний, північний, саморобний, березовий, молекулярний.

171. Виділіть у кожній групі слів одне, що відрізняється від інших способом словотворення. Визначте цей спосіб.

1) Премудрий, завеликий, прибережний; 2) неуважний, невідкладний, заплічний; 3) передз'їздівський, антинародний, архімодний; 4) паризький, полоцький, міжспілчанський; 5) доречний, мідний, доцільний; 6) малопродуктивний, багатокілометровий, семимильний;
7) вічнозелений, життєрадісний, малонаселений; 8) науково-дослідний, товарно-заготівельний, техніко-економічний.

172. Запишіть речення. Користуючись зразком, виконайте повний морфологічний розбір прикметників за такою схемою: 1) прикметник для розбору; 2) початкова форма (називний відмінок однини чоловічого роду); 3) розряд за значенням (якісний, відносний, присвійний);
4) ступінь порівняння (для якісних прикметників); 5) група з кінцевим приголосним основи; 6) рід; 7) число; 8) відмінок; 9) форма (повна чи коротка); 10) спосіб творення (якщо слово похідне); 11) правопис;
12) синтаксична роль.

Зразок. Вітер весняний співає Пісню свою золоту...(Л. Могилянська.)

1) Весняний(вітер); 2) весняний; 3) відносний; 4) — ; 5) тверда група; 6) чоловічий рід; 7) однина; 8) називний відмінок; 9) повна форма; 10) суфіксальний спосіб творення; слово утворене від іменникової основи за допомогою суфікса -ян-; 11) правопис ненаголошеного голосного в корені слова; 12) у реченні виступає означенням. Весна! Прекрасна, чарівна, Скрізь животворча, де не стане... (О. Олесь) У барвах осені сміється білая хатина, Ніби десь на дні морському срібная хвилина... (X. Алчевська.) 3. Пізня глибока, як безвість, осінь. (М. Сиротюк.) 4. Я люблю веселий ранок Холоднючої зими. (Я. Щоголев.)
5. Де-не-де виднілися заячі сліди. (А. Шиян.) 6. Тихне спів пташиний. (Г. Гордасевич) 7. У процесі національно-культурного відродження західноукраїнських земель історичну роль зіграла громадсько-просвітницька й літературна діяльність Маркіяна Семеновича Шашкевича. (П. Хропко.) 8. Ой у полі, край дороги, Рожа пишна червоніла, Рожа пишна, запашная... (О. Корсун.) 9. Попід гаєм зелененьким Чиста річка тече, На яворі зелененькім Соловій щебече. (Я. Головацький.)
10. Додому поверталися при мерехтливому світлі вечірньої зірниці та круторогого молодика. (М. Сиротюк.) 11. Тоненькі павутинки срібні Летять і никнуть до землі. (Г. Гордасевич.)

173. Прочитайте. Розкрийте значення слів, згрупуйте за синонімічними рядами і запишіть.

Основний, запопадливий, запашний, аналогічнийі, працелюбний, пахучий, головний, докорінний, радикальний, подібний, роботящий, духмяний, схожий, працьовитий, кардинальний, ароматний.

Назвіть орфограму у виділеному слові. Утворіть по два словосполучення «прикметник + ім.», взявши по два прикметники кожного синонімічного ряду. Складіть розповідь у науковому стилі. Прочитайте, правильно вимовляючи слова. Вкажіть особливості наголосу поданих слів. Підберіть до них антоніми. Із антонімічними парами складіть словосполучення.

Простий, урочистий, ясний, новий, товстий, гучний, однаковий, легкий, мілкий, оптовий, швидкий.

1. Позначте орфограми у виділеному слові. Прочитайте словосполучення, поясніть їх значення.

Визначте, які прикметники – за значенням.

Революційне перетворення суспільства. ЕконоМічна самостійність, правова країна, якісно широке обговорення, радикальна перебудова , попередні десятиліття, гігантський потенціал, гуманне Суспільство, вільний розвиток, Тривалий етап.

З виділеними словами складіть речення.

2. Прочитайте, дайте назву тексту. Перепишіть, вставляючи пропущені літери. Підкресліть прикметники. Функція якого члена речення типова для прикметникiв?

Пісня змінювала одна одну. Здавалося, ми хотiли..співати все, що знали, всі пісні, якими багатий наш Народ. Були тут і чумац..кі, і бурлац..кі, і давні козачі, овіяні смутком та журою. Були й бадьористі та голосисті. Бони враз проливалися таким шалом і Завзяттям, Що навіть вогонь не в силі був змагатися з горін..ям тих пісень. На зміну старовинним мотивам приходили ніжні ліричні, на зразок нашої рідної зін..ківс..кої «Тихо над річкою в нічен..ку темную». І тоді здавалося, що пісня народилася цієї миті, в цю ніч, так органічно впліталися в неї і б..рези сріблястії, що зітхають під зоряним небом, і зачарований ліс, повитий сном, і темні води, в яких купалися лілеї... І. Цюпа.

Зробіть морфологічний розбір виділених слів. Напишіть твір-роздум «Моя улюблена пісня».

174. Прочитайте. Назвіть слова, що виражають ознаки. Чи всі вони є прикметниками? З'ясуйте, які ознаки виражають прикметники (колір, розмір, вагу, вік, запах, зовнішні чи внутрішні властивості).

1. Сплив вересень, синій, як терен. Жовтень палає, червоний, як глід. (І. Гончаренко.) 2. Вже й ліс кінчився, блиснуло в ранкових росах зріле, золоте поле. (І. Цюпа.) 3. Степ розлігся довкруг, вільний і щасливий, а високо в небі літає самотній шуліка. (Є. Гуцало.) 4. Долівка в зіллі запашнім спочила, за стіл сім'я сідає. (В. Підпалий.) 5. Чоловік мав кругле добродушне обличчя. (Є. Гуцало.) 6. День видався Сонячний, Лагідний, здавалось, високі небеса ДзвенілИ Блакитним кришталем, скликаючи дітей до школи. (І. Цюпа.)

Назвiть орфоепічні норми виділених слів. Визначте, у яких реченнях є слова, ужиті в переносному значенні.

175. Прочитайте текст. До якого стилю мовлення він належить? Про що він? Виділіть слова, що називають ознаку предмета. Яка це частина мови?

Після травневих дощів з жартівливим гуркотом грому й грайливими гадючками блискавок у червні прийшла тривала година, що наприкінці місяця перетворилася на спеку, а далі в нерухомому розпеченому повітрі зависла посуха. Никли В невеликому міському саду гіллясті клени, не берестах і тополях перешіптувалося застигле листя, на центральній вулиці вкривалися цупким шаром пороху  кущі жовтої акації, і старі верби на берегах мілкої річки, що пробігала через місто, сумно спускали до води довге віття.

Все навколо Благало Дощу, але з білястого, злинялого від спеки неба Нещадно Пекло сонце, і тільки вечорами в останні дні над обрієм стали громадитися хмари. (Б. Антоненко-Давидович.) До виділених слів доберіть синоніми.

176. Прочитайте речення, перепишіть їх. Визначте, яким членом речення виступав в них прикметник. Підкресліть його як член речення. Дайте відповіді на питання: 1) Яка основна синтаксична функція прикметника? 2) Коли прикметник може виступати підметом чи додатком? (Коли субстантивується.)

1. Весна. Бреде полями синій ранок. 2. Хмари білі, як молоко, пропливають, мов кораблі. 3. Поети вміють бути веселими. 4. Це бої не найважчі, найважчі битви — з собою. 5. Ми — вічні діти! Доле, збережи нам наших матерів, бо — що без них ми? Хворий іде в атаку, як в тії — далекі ранки. 7. Щоранку виходить із дому... Як хочеться мати сліпому діла які-небудь свої. (В. Коротич.)

Зробіть розбір слів Матерів, доле Як частин мови.

177. Прочитайте і за «Словником паронімів української мови»
Д. Г. Гринчишина і О. А. Сербенської визначте значення поданим слів. Як вони називаються? Утворіть з ними словосполучення і введіть у речення. Запишіть.

Зразок. Їстівний Їстівний гриб; їстівний –– Їстівна тварина. Треба збирати тільки їстівні гриби, Теля добре росло, бо було їстивною твариною, охочим до будь-якої їжі.

Економічний, економний; змістовий, змістовий лікарняний, лікарський; людний, людяний; судний, судній.

178. Прочитайте. Визначте, яке значення мають слова-прикім’явки у словосполученні Доберіть антоніми до багатозначних прикметників у словосполученнях. Запишіть.

Легкий день, легкий нежить, легке завдання; міцний дуб, міцна дружба, міцне слово; свіже повітря, свіжа газета, свіжа думка, свіжий хліб, холодна батарея, холодне серце, холодний погляд, холод війна; вільні рухи, вільне місце, вільний переклад, вільні люди. Назвіть слова з орфограмами.

179. Прочитайте і поясніть значення поданих виразів. У якому значенні — прямому чи переносному — вжиті в них прикметники?

1. Відкласти в довгий ящик. 2. Випити гірку чашу. 3. Гострий на язик. 4. Голими руками не візьмеш. 5. Мати вовчий апетит. 6. Діяти тихою сапою. 7. Пам'ятати до нових віників. 8. Манна небесна.

Складіть речення з тими фразеологізмами, які можна вжити, характеризуючи людину.

180. Прочитайте, визначте значення прикметників. Підберіть по два іменники (один чоловічого, другий жіночого роду) до кожного з поданих прикметників, складіть словосполучення. Запишіть їх. У чому узгоджуються прикметники з іменниками?

Оригінальний, оптимістичний, справжній, завтрашній, безкорисливий, нев'янучий, непримиренний, честолюбний, педантичний.

Виділіть у прикметниках ту частину, у якій орфограма.

181. Прочитайте. До поданих іменників доберіть прикметники, які б характеризували цей предмет за часом, місцем, простором. У словосполученні іменник поставте у формі місцевого відмінка однини. Поряд з іменниками, в яких відбувається чергування приголосних, запишіть звуки, що чергуються.

Зразок. Потік У гірському потоці ([к] [ц]).Робота, пора, сонце, село, квітка, степ, дощ, берег, дорога, рух, місце, книжка, горіх, місто, берізка.

Зробіть фонетичний аналіз слова Дощ.

182. Прочитайте. Передайте зміст близько до тексту. Перепишіть.
Підкресліть прикметники. Над кожним напишіть, який він: якісний (я.), Відносний (в.), Присвійний (п.).

По берегах річок Середньої і Східної Європи, край тихих стариць та на болотистих луках часто зустрічається аїр звичайний, багаторічна рослина з родини аїрових. Подекуди він утворює цілі зарості. Над дзеркальним плесом водойм схиляються його яскраво-зелені мечовидні листки, серед яких рожевіють великі зонтиковидні суцвіття сусака, стелеться плетуха. Здається, що аїр росте тут споконвіку. На Україні цю рослину називають лепехою, або татарським зіллям. Її пахучим листям колись стелили долівки в хатах, а кореневища і тепер використовують для лікування різних хвороб.

183. Прочитайте. Доберіть до поданих словосполучень синоніми словосполучення «прикметник + іменник». Позначте в и головне слово і поставте від нього питання до залежного.

X | Яка? Яка?

Зразок. Хустка з шовку Шовкова хустка.

Листя дуба, вода з джерела, поля пшениці, ім'я дядька, фонтан з мармуру, будинок з цегли, місце біля моря, простори степів, морози у січні, устаткування для заводу, Варення з яблук, Плавання пiд водою, Програма на рік, Вінок з барвінку.

Поясніть, які фонетичні зміни відбулися у прикметниках, вжитих у синонімічних рядах до виділених словосполучень.

184. Прочитайте. З поданими іменниками складіть словосполучення «прикметник + іменник», у яких би прикметник означав матеріал, з якого зроблено предмет. У словосполученнях імен поставте у формі орудного відмінка однини закінчення іменника і узгодженого з ним прикметника, виділіть.

Зразок. Посуд Глиняний посуд Глиняним посудом.

Хліб, будинок, сукня, блузка, ручка, стіл, поле, ключ, прут.

Вкажіть орфограми в закінченнях виділених іменників у формі орудного відмінка однини.

185. Пам'ятаємо.

Якісні, відносні і присвійні прикметники можуть уживатися в переносному значенні. У зв'язку з цим відносні прикметники переходять у розряд якісних, присвійні — у розряд відносних і якісних, якісні — у розряд відносних. Розгляньте таблицю.

Прикметник - 2.5 out of 5 based on 6 votes

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить