Українська мова - практичні завдання
  • Регистрация
1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 1.00 (1 Голос)

ФРАЗЕОЛОГІЯ

34. Прочитайте речення, виділіть у них фразеологізми й запишіть їх. Підкресліть фразеологізми, що зустрілися вам уперше.

1. – Чого це він як ногу вломив? – спитала Валентина Артемівна.
2. І став він жити нижче трави, тихіше води. 3. – Нічого не злякався. Просто треба мати голову на плечах, а не качан капусти, – сказав Сашко. (З тв. В. Захарченка.) 4. Нові соляні варниці задиміли в Дрогобичі і над Перемишлем. Сіль – золота жила. (Р. Федорів.) 5. Великий логофет люто ненавидів свого господаря і вже здавна почав на нього точити зуби. (М. Івасюк.) 6. Гнат, наймолодший з братів, – майстер на всі руки.
(У. Сам-чук.) 7. Нас з вами мають за ніщо. В мене таке передчуття, ніби сидимо на пороховій бочці. (В. Сичевський.)

35. Користуючись «Фразеологічним словником української мови», поясніть значення фразеологізмів і встановіть кількість значень кожного з них.

Брати на Бога, брати на глум, голий як бубон, важити головою, верстати шлях, не в ті взувся, вивертати душу, видавати себе з головою, вильнути наверх денцем, висіти на телефоні, виходець з того світу, відколоти номер, викидати на вітер, між двох вогнів, впекти у живе, підколодна гадюка, летючий голландець, гризти граніт науки, дати дуба, ділити шкуру невбитого ведмедя, на божій дорозі.

36. Прочитайте, спишіть. Установіть значення виразу Бабине ліТо в кожному випадку: 1) погідні, теплі дні на початку осені; 2) павутиння, що літає в цей період.

1. Ще тепло. Ще ніяк не виплутається сонце Із білих сітей бабиного літа. (М. Малахута.) 2. А на подвір'ї по споришеві стрибали діти. Бабине літо вихоплювали з неба. (М. Малахута.) 3. Над Полтавою – літо бабине. У Санжарах – падолист. (Б. Олійник.) 4. Година стояла як у бабине літо. З-за садка крізь голе віття жовто сяяло сонце. (Григір Тютюнник.) 5. У те бабине літо випала мені нагода побувати в Гуцульському. (Р. Федорів.) 6. Високо в піднебессі каравани гусей мовчки відносили на крилах бабине літо. (В. Стерльов.) 7. Над Полтавою летіло бабине літо. (О. Гончар.) 8. Літо бабине, бабине літо... Серце чує осінні путі... (В. Сосюра.)

37. До кожного з наведених фразеологізмів доберіть слово-синонім, запишіть їх парами. З'ясуйте, чи є фразеологізми однослівні.

Дістати рукою на носі, не за горами, кров холоне в жилах, зійти в могилу, хоч картину малюй, до останньої крапки, нам'яти боки, дихати вогнем, аж ребра світяться, передати куті меду, море по коліна, одним миром мазані, пекти раків, тримати камінь за пазухою, обвести навколо пальця, як раз плюнути, без царя в голові, ані крихти, ламати шапку, ні живий ні мертвий, на краю світу. Христова наречена, робити з мухи слона.

38. Прочитайте, знайдіть фразеологічні словосполучення, поясніть їхнє значення.

І. Довга вулиця, давати зелену вулицю, обминати десятою вулицею, на вулиці не валяється, ганяти вітер по вулицях, сусідня вулиця, центральна вулиця, через вулицю навприсядки; залізний замок, за сімома замками, тримати під замком, рот на замок, поцілувати замок, відкрився замок.

II. 1. Радістю було, якщо їм зустрічалась якась перелітна птаха.
(В. Скуратівський.) 2. Василь – справжня перелітна птаха: ніде більше року не всидить. 3. В цей час на порозі стала мати. Вона окинула поглядом подвір'я і пішла до сусідів. (М. Стельмах.) 4. – Невже і в її маленьке серце постукало кохання? Чи вона тільки дихає чарами любові, ще не знаючи її, як це буває на порозі юності? (М. Стельмах.)

39. Спишіть речення, виділіть фразеологізми, з'ясуйте їхні синтаксичні функції.

1. Максим все це намотує на вус і пальцями заховує усмішку на відкопилених вустах. 2. А жінка – ранній птах: ще сонце у колисці, а вона на ногах. 3. – Діду, а чого на місяці такі чорні плями? – і собі дивиться хлопець на чумацьке сонце. 4. Максим тихенько бавиться з лелекою і не спускає очей з діда. 5. Нашого пана круг пальця сам граф Потоцький не обведе. 6. Розмовляв я з найстарішими людьми села, які вже між небом і землею ходять. (З тв. М. Стельмаха.)

40. Спишіть речення, виділіть фразеологізми, зробіть їхній структурно-граматичний аналіз (зі слів яких частин мови вони складаються, співвідносяться з реченням чи словосполученням, яку синтаксичну роль відіграють у реченні).

1. – Прощай, Софіє. Сонце пригріва, а козакові стелиться дорога. 2. – Козак, Софіє, у сідлі вродивсь, а по трудах своїх почине в Бозі.
3. Звільнився люд із воєводських пут. Тепер князям прибулим не до лоску. 4. Бач, я прошу у нього [Брюховецького] козаків, а він мовчить собі, із вуст ні пари. 5. І це мені, мені – січовику ставати на коліна аби нащо? Гай-гай, доживсь, Іване, на віку, що вже тебе рахують за пропащо. 6. Якщо без нас освятиться вода, то я, старий, повік пектиму раків. 7. Ще ми в Цареборисів не зайшли, а жителі вже вбили приказного і нам назустріч плавом попливли, зрадівши, що збулися ката злого.
(З тв. Л. Горлача.)

41. Доберіть до фразеологізмів (І) їхні тлумачення (II), визначте, до яких виразів (іменникових, прикметникових, дієслівних чи прислівникових) вони відносяться. Запишіть за поданим зразком.

Своя кров – рідна дитина (імен.); і довбнею не доб'єш – дужий (прикм.); кислиці розводити – плакати (дієсл.); у двох словах – коротко (присл.).

І. Не своїм голосом, на головах ходити, обоє рябоє, хоч коники ліпи, жовтороте пташеня, дійна корова, як за гріш маку, не ликом шитий, зчинити ґвалт, дим стовпом, золоте дно, наламати дров, мов у воду опущений.

II. Підлабузнюватися; глевкий; дуже багато; голосно кричати;

Безладдя; голосно; бешкетувати; людина, що є джерелом прибутку; однакові по духу; недосвідчена людина; розумний; розгублений; невичерпне джерело збагачення; допустити багато помилок.

Фразеологія - 1.0 out of 5 based on 1 vote

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить