Сучасний словник - мінімум іншомовних слів
  • Регистрация
1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 0.50 (1 Голос)

О

ОБЕР-... [нім.] — у складних словах означає стар­шинство за посадою, напр., обер-кондуктор, обер-майстер.

ОБСТРУКЦІЯ [лат.] — протест, метод боротьби, пе­реважно парламентської, спрямований на затягу­вання або зрив засідань, зборів, чиїх-небудь висту­пів, пропозицій, прийняття або обговорення того чи іншого законопроекту.

ОБ'ЄКТИВНИЙ [лат.] — 1) такий, що існує поза свідомістю та незалежно від неї; о. реальність — матеріальний світ у всій його багатогранності, все, що існує насправді незалежно від людської свідо­мості;
2) безсторонній, неупереджений, такий, що відповідає дійсності.

ОВАЦІЯ [лат.] — піднесене вираження схвалення та привітання; бурхливі тривалі оплески.

ОДІОЗНИЙ [лат.] — неприємний, небажаний, такий, що викликає до себе вкрай негативне ставлення.

ОЙКУМЕНА [гр.] — заселена людиною частина зем­ної кулі.

ОКСИМОРОН, ОКСЮМОРОН [гр.] — стилістич­ний прийом, що полягає у поєднанні протилежних за змістом слів.

ОЛІГАРХІЯ [гр.] — політичне та економічне пану­вання, правління невеличкої групи, а також власне така група, напр., фінансова О.

ОМЕГА [гр.] — остання літера грецького алфавіту; альфа та омега — початок та кінець будь-чого, основне.

ОМОНІМИ (одн. омонім) [гр.] — слова, що мають од­накове звучання, але різне значення.

ОНОМАСТИКА [гр.] — 1) сукупність власних імен у мові; 2) розділ мовознавства, що вивчає власні імена.

ОПЕРАЦІЯ [лат.] — 1) хірургічне втручання, до яко­го вдаються з лікувальною метою; 2) бойові дії, об'­єднані спільною метою, спільним завданням; 3) фі­нансова, торговельна тощо справа; 4) окрема завер­шена частина технологічного процесу;

5) кожна з самостійних дій, що становить діяльність підприєм­ства, напр., банківська О.

ОПОЗИЦІЯ [лат.] — 1) протидія, опір (якійсь полі­тиці, чиїм-небудь діям, поглядам); 2) група осіб всередині якоїсь організації, яка виступає всу­переч думці більшості, провадить політику протидії.

ОПОНЕНТ [лат.] — 1) супротивник у суперечці; 2) особа, наперед визначена для виступу при захисті дисертації, обговоренні доповіді тощо.

ОПТАНТ [лат.] — особа, що має право обрати інше громадянство.

ОПТИМАЛЬНИЙ [лат.] — найсприятливіший, най­кращий з можливого.

ОПТИМІЗМ [лат.] — світосприйняття, просякнуте життєрадісністю, бадьорістю, вірою у краще майбут­нє; схильність у всьому вбачати найкращі сторони.

ОРАКУЛ [лат.] — у давніх греків, римлян та народів Давнього Сходу — жрець, котрий давав віруючим відповіді, продиктовані божеством, а також — міс­це, де робилися ці пророкування, напр., Дельфій­ський О.

ОРАТОР [лат.] — 1) особа, що виступає із промовою на зібранні; 2) красномовна людина, що має талант виступати перед широким загалом.

ОРДЕР [фр.] — 1) письмове розпорядження; доку­мент на видачу, одержання чого-небудь; 2) харак­тер поєднання, художньої обробки деяких архітек­турних конструкцій (колон, карнизів).

ОРДИНАРНИЙ [лат.] — 1) звичайний, пересічний; 2) при позначенні вчених посад у Російській імпе­рії — штатний, напр., О. професор.

ОРІЄНТАЛІСТИКА [лат.] — сходознавство — сукупність наук, що вивчають історію, економіку, мови, літературу, мистецтво, пам'ятки матеріальної та духовної культури країн Сходу.

ОРТОДОКСАЛЬНИЙ [гр.] — той, хто неухильно сповідує певне вчення, напрям, систему поглядів; той, хто суворо дотримується якогось вчення у його первісному чи загальноусталеному вигляді.

ОРФОГРАФІЯ [гр.] — правопис.

ОРФОЕПІЯ [гр.] — система правил, що визначає правильну, літературну вимову; дотримання правил вимови.

ОФІС [англ.] — контора, канцелярія, служба.

ОФІЦІОЗ [нім.] — друкований орган, що виражає точку зору уряду, але не є його офіційним органом.

О - 0.0 out of 5 based on 1 vote

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить