Статьи з Украинскої мови
  • Регистрация
1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 0.00 (0 Голоса)

Предикати кількості і числівниковий різновид іменного складеного присудка

 

Числівниковий різновид основної частини іменного складеного присудка відрізняється від іменникового та прикметникового складом дієслівних зв'язок та формами вираження підмета, з яким зв'язки поєднують числівникову частину. Традиційно цей морфологічний різновид основної частини іменного складеного присудка пов'язують з підметом у формі називного відмінка [11, с. 13; 4, с. 20]. Услід за І. Р.Вихованцем, [3, с. 111] почали виокремлювати числівникову частину іменного складеного присудка, яка поєднується за допомогою зв'язкових компонентів з підметом у нетиповій для нього формі родового відмінка [10, с. 81; 6, с. 24; 7, с. 54; 12, с. 2; 9, с. 18]. Появу цієї частини складеного присудка спричинило виділення в самостійний семантичний тип предикатів кількості, спеціалізованим морфологічним засобом вираження яких визнано числівники [3, с. 110].

Числівникову частину іменного складеного присудка поєднують з підметом форми двох власне-зв'язок (бути І Становити) Та форми тих самих, що й в іменникової та прикметникової частин, невласне-зв'язок (ставати/стати, лишатися/лишитися, залишатися/залишитися, зоставатися/зостатися, виявлятися/виявитися) І деяких нових, серед яких – Дорівнювати, налічувати, нараховувати, сягати/сягнути, налічуватися, нараховуватися, мати, досягти, виповнюватися/ виповнитися, сповнюватися/сповнитися, минати/минути, кінчатися, зрівнятися Та ін., причому вони неоднаково закріплені за типовою і нетиповою формами вираження підмета [5, с. 37]. Незважаючи на це числівниковий різновид іменного складеного присудка усіх типів двоскладних речень, подібно до прикметникового різновиду, репрезентує цілий предикат, що є предикатом кількості семантично елементарного речення, а підмет у формі називного та родового відмінка – залежний від цього предиката компонент із семантичною функцією суб'єкта кількості. Проте його зв'язковий компонент інакше модифікує семантику призв'язкової числівникової частини і, відповідно, ознаку, виражену предикатом кількості. Зокрема, різні форми власне-зв'язки Бути Поєднують основну числівникову частину, виражену числівником або числівниково-іменниковою сполукою, з підметом передусім у формі родового, а також називного відмінка, визначаючи кількість кого-, чого-небудь або кількісний вияв чого-небудь тощо, пор.: Дітей – троє; Курчат – 50 штук; Братів Було Три; Стільців Буде Багато; Доза – 10 крапель.

В українському мовознавстві предикати кількості спочатку поділяли на два підкласи: “предикати означеної кількості, які позначають точну кількість відповідних предметів, і предикати неозначеної кількості, що не утворюють такої викінченої сукупності елементів, як предикати означено-кількісні”, вони “передають точно не визначені, узагальнено-кількісні поняття”, що “стосуються кількісних визначень у межах від приблизної кількості незначної репрезентації предметів до приблизних кількісних визначень їх надмірності” [3, с. 110]. Згодом двокомпонентний поділ предикатів кількості було розширено до шести основних семантичних різновидів, серед яких: 1) предикати власне-кількості (точно означеної кількості); 2) предикати неозначеної кількості; 3) предикати приблизної кількості; 4) предикати розподільної кількості; 5) предикати кількості-відношення; 6) предикати динамічно-кількісної ознаки [12, с. 5 – 8]. Третя спроба значеннєвої диференціації предикатів кількості ґрунтувалася на характері та способі вираження кількості, унаслідок чого постало в одних дослідників п'ять семантичних різновидів предикаті кількості: 1) предикати означеної кількості; 2) предикати неозначеної кількості; 3) предикати приблизної кількості; 4) предикати кількості-відношення; 5) предикати кількісно-змінної ознаки [6, с. 24 – 26]; а інших – чотири значеннєві групи таких предикатів: 1) предикати означеної кількості, що мають три значеннєві підгрупи залежно від способу вираження кількості [1, с. 26]: а) предикати власне-кількості; б) предикати із семантикою збірної (сукупної) кількості; в) предикати на позначення кількості частин від цілого; 2) предикати неозначеної кількості; 3) предикати приблизної кількості; 4) предикати розподільної кількості [8, с. 150 – 168].

Із семантичним розмежуванням предикатів кількості тісно пов'язана їхня морфологічна реалізація. І. Р.Вихованець, який розмежовував лише предикати означеної і неозначеної кількості, обмежував їх лише морфологічним класом числівників [3 с. 110; 2, с. 257]. Інші дослідники розширили морфологічний потенціал предикатів кількості за рахунок прислівників, дієслів та іменників з кількісним значенням, проте на перше місце в цьому ряду поставили числівник [10, с. 81 – 82; 6, с. 26]. Треті до цих чотирьох частин мови додали одиниці нечастиномовного характеру, передусім фразеологізми та стійкі словосполуки, що є еквівалентами прислівників зі значенням малої, великої та дуже великої неозначеної кількості, та вигуки [8, с. 156].

Характерно, що предикати зі значеннями означеної, неозначеної та приблизної кількості в українській мові реалізує числівниковий різновид іменного складеного присудка, утворений з нульової форми власне-зв'язки Бути, А також із її форм минулого, майбутнього часу та умовного способу, і предикативного числівника або числівниково-іменникової сполуки зі згаданими кількісними значеннями. До того ж, такий числівниковий складений присудок двоскладного речення поєднується з підметом лише у формі родового відмінка. Пор.: І от нас троє... (В. Винниченко); Геніїв між нами Небагато (В. Симоненко); Бог один, а нас, старців, – Багато (І. Жиленко); Нас Було шістдесят (Ю. Смолич); Нас, невісток, Було сім, А дочок Було вісім, То Й зятів вісім... (І. Багряний); Їх було четверо (І. Багряний); Качок Було Тут Чимало (І. Багряний); З п'ятдесяти мільйонів, які населяли державу Ахеменідів, персів Було десь близько мільйона (В. Чемерис); Сто років будеш жити, і діток Буде п'ять (Л. Костенко); У мене їх Буде багато (В. Симоненко); Щоб отаку домну нагодувати рудою, самих каталів треба Було б тисячу чоловік (О. Гончар).

Так само послідовно експлікує предикати зі значеннями означеної, неозначеної та приблизної кількості числівниковий складений присудок, утворений такими типовими невласне-зв'язками, як Ставати/стати, лишатися/лишитися, залишатися/залишитися, зоставатися/зостатися, оставатися/остатися, виявлятися/виявитися, налічуватися, нараховуватися, Причому помітно переважають їхні кореляти доконаного виду, уживані переважно у формах минулого і майбутнього часу та умовного способу, що так само семантично модифікують основну числівникову частину, як і прикметникову, а саме вказують на набуття кількісної ознаки (пор.: Їх Стало десятеро; Автівок Стало багато;...наприкінці десятого року Стане їх семеро (В. Шевчук), збереження певної кількісної ознаки, залишок (пор.: Ситцю Лишилося 2 м; Лінолеуму Залишилося 10 м; 3 усього дівочого намету Зосталось Їх у таборі тільки Двоє... (О. Гончар); Курчат Зосталося 20 штук),Вияв, фіксацію кількісної ознаки (пор.: Членів партії Нараховується 10 тисяч). Зрідка трапляються форми інших, менш уживаних дієслівних невласне-зв'язок, зокрема таких, як Зібратися, назбиратися, Що є семантико-граматичними аналогами форм Стало, виявилося, Пор.: Брелоків Зібралося (=стало) вже Понад двісті (І. Цюпа); Однакових значків Назбиралося (=стало, виявилося) майже Двадцять.

Числівниковий різновид іменного складеного присудка, що реалізує предикати кількості в двоскладному неелементарному речення з підметом у формі називного відмінка, має форми третьої особи однини та множини теперішнього-майбутнього часу, родові форми минулого часу та умовного способу власне-зв'язки Становити (пор.:...вік міста Сміли... насправді Становить Щонайменше 612 років (Урядовий кур'єр, 5.09.2009); Загалом площа Качанівського садибного парку Становила 732 га (Урядовий кур'єр, 9.09.2009); Падіння реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України в 2009 році Становитиме близько 14% (Україна молода, 10.09.2009) і такі ж форми специфічних, суто причислівникових невласне-зв'язок Налічувати, нараховувати, Що визначають кількість кого-, чого-небудь і поєднують основну числівникову частину складеного присудка з підметом у формі називного відмінка, вираженим іменником зі значенням лексичної сукупності (пор.: Табун Налічує 100 коней; Стадо Налічувало 200 голів; Група Нараховує 25 осіб; Колектив Нараховував 120 працівників) Та невласне-зв'язок Дорівнювати, сягати/сягнути (пор.:...реальна сума заборгованості Сягає 3 млрд. грн. (Голос України, 10.09.2009); Щупальці, які відходять від їхнього “тулуба “ у вигляді гриба чи парасольки, часом Сягають ЗО м (Науковий світ. – 2009. – № 6); За даними Нацбанку, збитки комерційних банків за перше півріччя Сягнули 14,3 мільярда гривень (Голос України, 28.07.2009).

Форми власне-зв'язки Становити Та невласне-зв'язок Дорівнювати, сягати/сягнути Представляють значення основної числівникової частини складеного присудка подібно до нульової форми власне-зв'язки Бути, Пор.:...номінал майнового сертифікату...Становив 10-15 тисяч американських доларів (Україна молода, 17.07.2008) і...номінал майнового сертифікату -10-15 тисяч американських доларів; Доплата Становить 100 гривень І Доплата – 100 гривень; Витрати Становитимуть 500000 гривень І Витрати – 500000 гривень; Збитки Становили кілька мільйонів доларів І Збитки – Кілька мільйонів доларів; Два плюс два Дорівнює чотири І Два плюс два – Чотири; Площа Дорівнює 120 га І Площа – 120 га; Залишок Дорівнював семи гривням І Залишок – Чотири гривні; Пеня дорівнюватиме 4 копійкам І Пеня – 4 копійки; Щупальці, які відходять від їхнього “тулуба” у вигляді гриба чи парасольки, часом Сягають 30 м І Щупальці – 30 М (Науковий світ. – 2009. – № 6).

Такі формально-граматичні двоскладні речення зі згаданими дієслівними власне - та невласне-зв'язками семантично складні, тобто ґрунтуються на двох семантично елементарних реченнях.

Література

1. Арполенко Г. П. Числівник української мови / Г. П. Арполенко, К. Г. Городенська, Г. Х. Щерба тюк. – К. : Наук. думка, 1980. – 242 с.

2. Вихованець І. Р. Граматика української мови. Синтаксис: Підручник. – К. : Наук. думка, 1993. – 368 с.

3. Вихованець І. Р. Нариси з функціонального синтаксису української мови. – К. : Наук. думка, 1992. – 222 с.

4. Вінтонів М. О. Типологія форм присудка в сучасній українській мові : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук. : спец. 10.02.01 “Українська мова”. – Дніпропетровськ, 1997. – 23 с.

5. Городенська К. Г. Координація форм у предикативному ядрі / К. Г. Городенська // Лінгвістичні студії : зб. наук. праць. – Х., 2004. – Вип. 12. – с. 32-37.

6. Городенська К. Г. Семантичний і морфологічний потенціал предикатів кількості / К. Г.Городенська // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки. – Луцьк : Вежа, 2002. – №5. – с. 23-26.

7. Городенська К. Г. Синтаксична сфера компаративних і суперлативних прислівників міри і ступеня // Ucrainica II. Současná ukrajinistika. Problémy jazyka, literatury a kultury: Sbornik článků. 3. Olomoucke symposium ukrajinistů 24 – 26. srpna 2006. – Olomouc, 2006. – 1. část. – S. 53-58.

8. Кавера Н. В. Семантична типологія предикатів стану : дис. …канд. філол. наук. : 10.02.01 “Українська мова”. – К., 2007. – 206 с.

9. Кавера Н. В. Семантична типологія предикатів стану : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук. : спец. 10.02.01 “Українська мова”. – К., 2008. – 24 с.

10. Межов О. Г. Суб’єктні синтаксеми у структурі простого речення : дис. …кандидата філол. наук. : 10.02.01 “Українська мова”. – Луцьк, 1998. – 208 с.

11. Пискун А. О. Типы составного и сложного сказуемого в современном украинском литературном языке : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. филол. наук. : спец. 10.02.01 “Украинский язык”.– Львов, 1972. – 20 с.

12. Попович Н. М. Синтаксична структура речень з числівниковими компонентами в сучасній українській мові : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук. : спец. 10.02.01 “Українська мова”. – К., 2002. – 19 с.

Косенко Катерина, викладач кафедри гуманітарних та економічних дисциплін Економіко-правового факультету ОНЮА в м. Сімферополі

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить