Правила украинского языка
1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 4.09 (16 Голоса)

Складним називається речення, що складається з двох або кількох простих речень, об’єднаних в одне ціле за змістом та інтонацією.

Інтонація – є універсальним засобом зв’язку частин складного речення в одне ціле. Прості речення в складному втрачають інтонаційну завершеність. Інтонацію кінця має все складне речення, а не кожне з простих, що входять до нього.

Типи складних речень.

Складні речення поділяються на:

1.  За кількістю простих у складі складного:

·  двокомпонентні: Прозорий Вересень Іде по нивах, Іскряться Ріки в срібних переливах.

·  багатокомпонентні: Садок [Є, знаходиться] вишневий коло хати, Хрущі над вишнями Гудуть, Плугатарі з плугами Йдуть, Співають ідучи Дівчата, а Матері вечерять Ждуть.

2.  За способом поєднання простих речень у складне (за наявністю чи відсутністю сполучних засобів):

Основними засобами зв’язку простих речень у складне є інтонація і сполучні засоби (сполучники і сполучні слова).

За наявністю чи відсутністю сполучних засобів у складному реченні розрізняють:

·  Безсполучникові – складні речення, частини яких поєднуються між собою без використання сполучників і сполучних слів. Основним засобом поєднання частин таких речень є інтонація.

·  Сполучникові – складні речення, частини яких поєднуються за допомогою сполучних засобів (сполучників або сполучних слів).

Сполучникові складні речення залежно від того, за допомогою яких сполучників поєднуються їхні частини поділяються на дві групи:

1)  складносурядні речення;

2)  складнопідрядні речення.

У перших частини поєднуються в одне ціле за допомогою сполучників сурядності, а в других – за допомогою сполучників підрядності і сполучних слів.

Складносурядним називається речення, що складається з двох і більше простих речень, незалежних одне від одного.

-  з єднальними відношеннями між частинами (перераховуються однорідні події) (перелічувальна інтонація)

І (й), та, ні…ні

Надворі розгодинолася, і діти пішли на прогулянку.

-  з протиставними або зіставними відношеннями між частинами (йдеться про зіставлення явищ; повідомлення про суперечливість дій, станів, фактів) А, але, та (=але), проте

Під ногами була безодня, але Соловія вхопилася за кущ очерету і вилізла.

-  з розділовими відношеннями між частинами (ідеться про різночасові події, які чергуються)

Або…або, чи…чи, то…то

То падає сніг, то ллє дощ

Складнопідрядним називається речення, в якому одне просте речення залежить від іншого і пояснює його.

-  з підрядними означальними (який?)

Який, що, де, куди, звідки, коли, наче, неначе, ніби, як, щоб

Я знайшла книгу, яка була мені дуже потрібна.

-  з підрядними з’ясувальними (що?)

Що, як, наче, ніби, мов, хто, який, чий, котрий де куди як коли

Батьківська хата – це те, що завжди згадується, сниться.

-  з підрядними обставинними:

§  Способу дії (як? яким способом?) (спосіб протікання дії, про яку йдеться в головній частині) Як, ніби, наче, мов

Співала так, як лиш вона уміла.

§  ПорівняльнІ (як саме? подібно до чого?) (характеристика змісту головної частини через порівняння)

Як, наче, неначе, ніби, нібито, мов, немов

На пагорбах біленькі хати, мов птиці сіли спочивати.

§  Міри та ступеня (якою мірою? наскільки?) (міра чи ступінь дії, про яку йдеться в головній частині)

Що, що аж, скільки, чим…тим

Руки в Іванка так змерзли, що аж зашпори позаходили.

§  Місця (де? куди? звідки?) (характеризує місце або напрямок дії, про яку йдеться в головній частині)

Де, куди, звідки

Серце завжди проситься туди, де легким серпанком бринить мамина колискова.

§  Часу (коли? Відколи? Доки?) (містить вказівку на час або період тривання дії, про який йдеться в головній частині)

Коли, поки, доки, як

Стару дитячу колиску берегли доти, доки люди жили в оселі.

§  Умови (коли? За якої умови?) (вказує на умову, від якої залежить здійснення дії, про яку йдеться в головній частині)

Якби, якщо (б), коли (б)

Якби не мамина пісня, яким убогим було б наше життя?

§  Мети (для чого? З якою метою?) (вказує на мету чи призначення того, про що йдеться в головній частині)

Щоб, аби, для того щоб, в ім’я того щоб

Художниця знайшла барви, щоб змалювати образ рідної землі.

§  Причини (чому? через що?) (вказує на причину дії, про яку йдеться в головній частині)

Бо, тому що, через те що, у зв’язку з тим що, адже

Я не шукав свого щастя під чужими небесами, бо наші предки лишили нам цю землю.

§  Наслідку (наслідок або результат того, про йдеться в головній частині) Тому, так що

Не можуть матері своїх дітей захистити від війни, тому війни передусім спрямовані проти матерів.

§  Допустові (незважаючи на що?) (повідомлення про явища, всупереч яким відбувається дія, про яку йдеться в головній частині) Хоч, хоча, дарма що, незважаючи нате що

Дарма що був осінній дощ, Київ за всякої погоди прекрасний.

Безсполучникові

За характером відношень між частинами розрізняють:

·  безсполучникові складні речення з однотипними частинами;

·  безсполучникові складні речення з різнотипними частинами:

З однотипними частинами:

-  зі значенням одночасності (перелічувальна інтонація):

За дубами сонечко грає, пташки в ліщині виспівують, квітки рябіють у траві.

-  зі значенням послідовності (перелічувальна інтонація):

Червонясть лягло сонце за обрій, сизі присмерки обволікали навколишність.

З різнотипними частинами:

§  зіставні (зіставна інтонація):

Небо було синіше од моря, море було синіше од неба.

§  протиставні (протиставна інтонація):

Вони не загинули – вони живуть і нині.

§  пояснювальні (у першій частині є опорне слово, зміст якого розгортається у другій частині) (пояснювальна інтонація):

Мамині руки завжди випромінювали якісь пахощі: пахло гарячим хлібом.

§  уточнювальні (у першій частині є слова, які потребують уточнення, а друга містить це уточнення) (пояснювальна інтонація):

Там був звичай: кожен гість садив дерево.

§  коментуючи (друга частина речення коментує сказане у першій або дає йому оцінку, часто містить вказівні слова це (оце), то (те), так) (пояснювальна інтонація):

Павлина присіла поруч, мабуть, усі жінки в селі сідали так, швиденько й легко.

§  доповнюючи (друга частина доповнює сказане у першій) (пояснювальна інтонація);

Ми повернули праворуч – до місця призначення залишилось кілька вулиць.

§  часові (пояснювальна інтонація):

Прийде осінь – у засіках буде хліб золотий.

§  умовно-наслідкові (пояснювальна інтонація)

Посіють зерно золоте – заколоситься жито.

§  причиново-наслідкові (пояснювальна інтонація):

У мені горіла жага знань: я читав, читав і читав.

§  допустові (інтонація зумовленості)

Мене сварили, гнобили, я все витримала.

§  обґрунтування (пояснювальна інтонація):

Можна заспокоїтися: мама про все вже довідалася.

§  мети (інтонація зумовленості):

Тепер заспівуй – розрадиш душу мою.

Складни речення - 4.1 out of 5 based on 16 votes

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить