Статьи по растениеводческим темам
  • Регистрация
1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 4.00 (1 Голос)

Модифікаційна мінливість та її використання в насінництві та рослинництві. Тривалі модифікації. Генотипна норма реакції.

Згідно з прийнятою нами класифікацією мінливість поділяють на спадкову, або генотипну, та неспадкову, паратипну, або модифікаційну.

У процесі онтогенезу у рослин спостерігається як генотипна, так і модифікаційна мінливості.

 

Модифікаційна мінливість — зміни ознак у окремій особин чи певних груп організмів, що викликаються дією навколишніх факторів (живленням, вологою, температурою, світлом тощо).

Модифікації, як звичайно вважають, неспадкові. Але І. І.Шмальгаузен (1946) від такого категоричного твердження застерігає. Він вважає, що сама здатність до певних модифікацій цілком спадкова. Конкретна модифікація виявляється неспадковою лише тому, що її спадкова база не змінюється — вона завжди для своєї реалізації потребує певних умов у вигляді тих чи інших інтенсивностей навколишніх факторів.

Отже, між неспадковою І спадковою мінливістю існує тісний зв'язок. Згідно Із IX Шмальгаузєном, неспадкових (у буквальному розумінні) властивостей не існує, оскільки неспадкові зміни є відображенням спадково зумовленої здатності організмів реагувати певними змінами ознак па діюфакторів навколишнього середовища. При ньому межі неспадкових змін визначаються генотипною нормою реакції на умови середовища. Таким чином, генотипна норма реакції— амплітуда (межі) мінливості ступеня вираження ознаки під впливом умов навколишнього середовища, що контролюється незмінним генотипом. Генотипна норма реакції організму виявляється крайніми позитивними і негативними модифікаціями кількісної ознаки та в модифікаційній присутності чи відсутності якісної ознаки.

Прийнято розглядати кілька типів модифікаційних змін. Найбільш відомі адаптивні модифікації—неспадкові зміни, корисні для організму, які сприяють його виживанню при мінливих умовах. Так, у рослин, що ростуть в умовах затінення, збільшуються листкові пластинки, й цим самим активізується фотосинтез.

Прикладом адаптивних модифікацій може бути реакція клітини на дію опромінення і хімічних мутагенів. Збереження у ДНК клітини ци-клобутанових димерІв та інших продуктів дії ультрафіолетового опромінення, що не виправляються при репарації при великих його дозах, індукує резервну систему SOS-репарації.

Отже, адаптивні модифікації — реакція клітин і організму на мінливість умов середовища, які неодноразово діяли на організм у процесі еволюції. Усі вони перебувають у межах норми реакції, що задана генотипом.

Явище модифікаційної* мінливості ми спостерігаємо всюди. На посіві пшениці бачимо, що в окремих місцях якась група рослин має більшу висоту та інтенсивніше забарвлення — це результат нерівномірного внесення добрив. На полі кавунів, де зрошення відбувається за допомогою системи «Фрегат», у колі, яке поливається, рослини міцні, зелені, а плоди досягають маси до 10 кг і більше. У кутах цього ж поля, де полив не відбувається, рослини слабо розвинені із дрібними плодами.

 

Цікаво виявляється реакція генотипу на мінливість умов навколишнього середовища у стрілолиста. У цієї рослини різко змінюється форма листя залежно від умов розвитку: на землі, під водою чи частково зануреної у воду.

Потенціальна продуктивність сортів визначається генотипом у комплексі з оптимальними умовами вирощування рослин. Але реальна їх урожайність сильно коливається залежно від погодних умов року, удобрення та інших елементів технології вирощування. Так, згідно з даними Інституту зрошуваного землеробства УААІІ, урожайність озимої пшениці сорту Одеська напівкарликова протягом 1984—1986 рр. становила від 57,2 до 72,2 ц/га, а сорту Херсонська 86 — від 74,8 до 88 ц/га. Отже, можна прийняти, що у сорту Херсонська 86 норма реакції генотипу більш вузька (різниця становить 12,7 ц/га, або 14,4 %), у сорту ж Одеська напівкарликова вона більш широка (15 ц/га, або 20,8 %). Таким чином, норма реакції є показником не лише потенційної можливості сорту, а її стабільності його урожайності по роках, тобто його екологічної пластичності.

 

Ефект модифікацій виявляється, як правило, у одному поколінні рослин, тобто — це короткочасні модифікації. Але разом з ним є ще тривалі модифікації— ознаки, Індуковані умовами навколишнього середовища, які зберігаються протягом кількох і навіть багатьох поколінь. Як правило, тривалі модифікації зумовлюються цитоплазматичними структурами, їх ефект проявляється протягом деякого обмеженого проміжку часу. Збереження відповідної ознаки чи її зникнення пояснюється тим, що складові частини цитоплазми не просто змінюються один раз, але можуть також у цьому зміненому вигляді ауторепродукуватися.

 

Згодом змінені частини цитоплазми набирають свого вихідного стану, й модифікація, що індукована цим фактором, зникає. Тривалі модифікації торкаються морфологічних, фізіологічних та імуннобіологічних ознак у різних органів.

М. І. Вавилов (1962) надавав великого значення модифікаційній мінливості. Він вважав, що поряд з генотипною мінливістю потрібно приділяти не метне уваги дії факторів середовища на індивідуальну мінливість, яка може часто пригнічувати сортові спадкові підміни.

 

Післядія живлення материнського організму значною мірою виявляється на урожайності потомства. Із цього твердження М. І. Вавилова витікає основна заповідь працівників насінництва: про насіння потрібно дбати постійно, створюючи на насінницьких ланках усіх етапів-від розсадників розмноження до елітного та репродуктивного насінництва, оптимальні умови для формування біологічно найбільш цінного посівного матеріалу.

Щодо тривалих модифікацій М. І. Вавилов зазначав, що великій інтерес становить питання про перехід таких змін у мутації. Тривалі модифікації слід вивчати як при статевому, так І нестатевому розмноженні та при партеногенезі.

Модифікаційна мінливість.Тривалі модифікації. Генотипна норма реакції. - 4.0 out of 5 based on 1 vote

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить

По темам:

История Украины

Культурология

Высшая математика

Информатика

Охотоведение

Статистика

География

Военная наука

Английский язык

Генетика

Разное

Технологиеские темы

Украинский язык

Филология

Философия

Химия

Экология

Социология

Физическое воспитание

Растениевосдство

Педагогика

История

Психология

Религиоведение

Плодоводство

Экономические темы

Бухгалтерские темы

Маркетинг

Иностранные языки

Ветеринарная медицина

Технические темы

Землеустройство

Медицинские темы

Творчество

Лесное и парковое хозяйство