Статьи по растениеводческим темам
  • Регистрация
1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 0.00 (0 Голоса)

ЯКІСТЬ ТА ОДНОРІДНІСТЬ БІОЛОГІЧНИХ ТА ГОСПОДАРСЬКИХ ОЗНАК ПЛОДОВИХ РОСЛИН в умовах маточнику та розсаднику

Потанін Д. В. - кандидат с.-г. наук (ЮФ НУБіП України «КАТУ»)

Вступ. За останні 10 років у теорії та практиці сільськогосподарського експерименту відбулися значні якісні перетворення [6].

В науково-дослідній справі все ширше використовуються такі прийоми, які призводять до збільшення кількості ознак, що вивчаються. Це у свою чергу обумовлює збільшення об’єктів, які знаходяться у вивченні [1, 2, 4, 8, 9].

Намагаючись знайти оптимальну кількість об’єктів дослідження в експериментах, вчені садівники, як правило, надають перевагу чисто математичним методам, не намагаючись визначити фізіологічну причину появи відхилень, які призводять до збільшення варіювання показників.

Так, існує істотна сортова відмінність та вплив плодоношення на анатомічну структуру вегетативної частини рослини [5]. Особливо великі відмінності в розвитку провідних елементів ксилеми; ці відмінності найбільш чітко виражені в інтегральних показниках парціального об’єму судин – у ксилемі та пагоні в цілому, а також в індексі відношення загального об’єму судин до об’єму флоеми. Незважаючи на деякі винятки, не підлягає сумніву, що великий врожай здатен позитивно впливати на розвиток судин навіть на однорічних пагонах, не пов’язаних безпосередньо з плодами, які формуються [5, 10].

Дослідження взаємного впливу підщепи й прищепи показало цікаву залежність: кількість закладених у пагоні судин, в більшості, залежить від прищепи, розміри судин – від підщепи [5].

Методика досліджень. Для вирішення поставлених завдань було закладено декілька дослідів [11].

1.Визначення варіювання показників приживлюваності клонових підщеп при зеленому живцюванні в плівкових теплицях.

Дослід закладено в 2000 р. підщепами: 54-118 (яблуня), L-2 (вишня), Мрія (вишня), Зелена Колонна (слива).

Дослід проведено на протязі 2000-2001 року в комплексі зеленого живцювання Інституту садівництва. Вивчався вплив ступеню здерев’яніння зразків і місця розташування на пагоні (апікальна, медіальна, базальна частини) на їх приживлюваність. Також визначали приріст рослин за період від висаджування до викопування рослин. Отримані дані використовували в подальшому для визначення їх, коефіцієнтів варіювання.

2. Визначення варіювання показників росту саджанців абрикосу в умовах південного Степу (АР Крим)

Дослід закладено в 1998…1999 рр. сортами: Ананасний Цюрупинський, Букурія, Молдавський ювілей, Нікітський, Форум, Червонощокий.

Дослід закладено найбільш поширеними в т. ч. районованими в Криму сортами з різною стійкістю до несприятливих кліматичних умов. Схема садіння – 70х30 см, основний спосіб отримання саджанців – методом окулірування однорічних сіянців. Повторюваність варіантів чотирикратна, розміщення рендомізоване. Визначали сумарний приріст саджанців, та розраховували коефіцієнт варіювання цього показника.

3. Визначення варіювання показників росту в розсаднику однорічних саджанців сортів персика, щеплених на сіянцях персика й мигдалю в умовах південного Степу.

Дослід закладено в 1998…2000 рр. сортами: Ветеран, Золота Москва, Золотий Ювілей, Коллінз, Муза, Орфей, Посол Миру, Редхавен, Фаворит Мореттіні, Червневий Ранній. Підщепа сіянці персику та мигдалю.

У розсаднику були висаджені середньо рослі форми мигдалю й персиком за схемою садіння 90х50 см з урахуванням можливості вирощування кронованих саджанців. Варіанти мали чотирикратне повторювання і розташовані в межах однієї підщепи рендомізовано. Щеплення проводили окуліруванням однорічних сіянців. На другий рік, при початку галуження пагонів провели формування рослин шляхом проведення зелених операцій. Визначали діаметр штамбу і його коефіцієнт варіювання в межах сорто-підщепної комбінації.

Результати і обговорення. Варіювання ознак приживлюваності і приросту клонових підщеп при розмноженні їх зеленим живцюванням неоднакове відповідно до місця розташування живців на первинному пагоні (рис. 1). Так, коефіцієнти варіації приживлюваності базальної частини пагона в переважній більшості випадків, окрім підщепи яблуні 54-118, були меншими, ніж відповідні показники по інших частинах пагона. Слід зауважити, що і абсолютні показники приживлюваності живців, взятих із базальної частини пагона, були найвищими, окрім підщепи 54-118. Низька приживлюваність базальної частини пагона підщепи 54-118 (1%), пояснюється її здерев’янінням і закінченням розвитку пагона в цій частині, тому при зеленому живцювання базальна частина в такі календарні строки вже не може утворити кореневу систему, що і призводить до неспроможності таких здерев’янілих частин рослини до укорінення в туманоутворюючих установках. В деяких випадках приживлюваність живців, взятих з різних частин пагона не співпадає з їх, середніми показниками. Так, у підщепи 54-118 загальний рівень приживлюваності знаходиться на рівні 91,3% у той час як у базальної частини приживлюваність - 1%. Але в цьому помилки немає, так як вихід живців, взятих з середньої частини пагона, більший у кількісному відношенні, і вони повинні мати більший вплив на загальні показники. Така ж тенденція відмічена і в інших підщеп.

Показники довжини однорічного приросту були найвищими у живців з апікальної частини. Це може бути пояснено тим, що в живцях, взятих з апікальної частини пагона, ендогенних гормонів було більше і тому після коренеутворення вони використовували поживні речовини на відтворення органів, яких рослині не вистачає, більш інтенсивно, ніж це робили вкоріненні живці, взяті з інших частин пагонів.

Загальне коливання показників варіювання довжини пагонів живців, які прижилися менше, ніж відповідні показники по приживлюваності і становлять відповідно 28,28…33,47% і 35,9…99,9%. Виходячи з того, що на умови самого процесу отримання вкорінених зелених живців не впливають ні погодні, ні ґрунтові умови (туманоутворюючі установки нівелюють вплив погодних умов, а ґрунтова суміш нівелює ґрунтові умови), отримані дані по показниках приживлюваності і знаходяться в межах, які визначені нами і можуть бути використані при закладанні подібних експериментів у подальшому.


Рис. 1. Варіювання ознак приживлюваності та довжини пагонів різних клонових підщеп при зеленому живцюванні в плівкових теплицях.

(Дані 2000 р. Інститут садівництва УААН)

Загальної тенденції впливу підщепи на діаметр штамбу й довжину пагонів знайдено не було. Це повністю збігається з даними, які отримав І. М. Мережко [7]. Саджанці плодових порід не проявляють відмінності в рості до закладання генеративних утворень. Через достатність поживних речовин і при відсутності аттрагуючих центрів у вигляді генеративних органів, рослини мають можливість всі пластичні речовини використовувати для інтенсивного росту пагонів саджанців.

На підставі отриманих результатів і проведеного інформаційного пошуку, який свідчить, що найбільш вигідним для дослідника є вивчення в розсаднику саме довжини приросту, вивчення варіювання саджанців кісточкових порід був проведений за їх цим показником.

Довжина приросту саджанців абрикоса має досить невелику розбіжність у показниках варіювання і коливається в межах 21…29% (табл. 1). Найменше варіювання відзначено у сорту Червонощокий, який у більшості випадків при закладанні дослідів на території України є контролем. Найбільшим коефіцієнтом варіації відзначений сорт Молдавський Ювілей – 28,9%. Спостерігається вплив сорту на абсолютні показники приросту, що є цілком звичайним у зв’язку з тим, що кожен сорт має свої особливості щодо сили росту. Відносно високий рівень варіювання (більший за стандартні 14%) можна пояснити впливом різноякісності сіянцевої підщепи під впливом розщеплення ознак при насіннєвому розмноженні. Тобто, незважаючи на те, що сіянцевий матеріал був отриманий з насінин одного дерева, пилок, завдяки якому пройшло створення цього насіння був, напевно, з інших дерев, що контролювати практично неможливо. Тому генетично матеріал, отриманий з одного дерева все ж таки має відмінності за силою росту від материнської рослини, що і призводить до збільшення варіювання.

Зрозуміло, що окрім впливу сіянцевої підщепи на збільшення варіювання існують і інші ознаки, які ми не маємо змоги контролювати, але при використанні насіння з одного дерева, на одній досить вирівняній за показниками й мікрорельєфом ділянці, ми досягали найбільш достовірного уникнення впливу неконтрольованих ознак на рослини, тому і можемо висловлювати таку думку.

Таблиця 1

Варіювання висоти саджанців абрикоса в умовах південного Степу України на підщепі жерделі в 1999-2000 рр.

Сорт

Х, см

Дисперсія

Варіювання, %

n, шт.

Ананасний Цюрупинський

151

1542,53

26,01

42

Букурія

155

1114,69

21,54

29

Молдавський Ювілей

168

2357,29

28,9

52

Нікітський

161

1185,96

21,39

29

Форум

160

1304,07

22,57

32

Червонощокий

154

1043,88

20,98

28

Визначення впливу типу підщепи на приріст саджанців призвело до досить несподіваних результатів (табл. 2). Так, саджанці персика, щеплені на сіянці мигдалю, в переважній більшості мали меншу суму приросту, ніж ті самі сорти, щеплені на сіянцях персика.

Відомо [3], що персик, щеплений на сіянцях мигдалю, має більшу силу росту ніж рослини на персиковій підщепі. Але, згідно з сучасною технологією вирощування саджанців персика, в період інтенсивного росту саджанців у другому полі розсадника виконують зелені операції по формуванню крони у саджанців. Це призводить до того, що деякі пагони рослин, щеплених на мигдалі, видаляють, а на таких само рослинах, які щеплені на персику, відносно слабкі пагони не видаляють, що і призводить до того, що більш рослі саджанці мають суму приросту меншу, ніж слаборослі.

Таблиця 2.

Варіювання показника сумарної довжини пагонів різних сортів персика в розсаднику. Дані середньозважені за період 1999-2001 рр.

Сорт

Підщепа

Х, см

Дисперсія

Варіювання, %

n

Ветеран

мигдаль

350

3528,00

16,92

18

персик

360

3732,48

16,97

18

Золота Москва

мигдаль

320

3112,96

17,43

19

персик

328

3098,41

16,95

18

Золотий ювілей

мигдаль

350

3528,00

16,98

18

персик

345

3618,36

17,43

19

Коллінз

мигдаль

350

3920,00

17,81

20

персик

360

3732,48

16,93

18

Муза

мигдаль

320

2785,28

16,49

17

персик

330

3136,32

16,89

18

Орфей

мигдаль

340

3514,24

17,43

19

персик

349

3897,63

17,85

20

Посол Миру

мигдаль

352

3370,19

16,49

17

персик

365

3836,88

16,91

18

Редхавен

мигдаль

328

3098,42

16,99

18

персик

341

3534,94

17,43

19

Фаворит Мореттіні

мигдаль

351

3942,43

17,88

20

персик

342

3181,42

16,49

17

Червневий ранній

мигдаль

312

3115,01

17,86

20

персик

328

3270,55

17,43

19

Загалом, варіювання показника суми приросту однорічних саджанців персика має дуже вузький діапазон і коливається в межах від 16 до 18%, що є досить невеликим показником і в абсолютному відношенні. Тенденції впливу підщепи й сорту на коливання варіювання знайдено не було, що свідчить про вирівненість матеріалу і точне дотримання принципу єдиної відмінності при закладанні досліду.

Висновки:

1. Наші дослідження показали, що варіювання показників росту саджанців і підщеп знаходиться в межах, %: у комплексі зеленого живцювання: яблуня - 47…67, підщепи кісточкових - 70…141; у розсаднику: персик - 13…18, абрикос - 10…23.

2. Для закладання досліду з плодовими культурами слід використовувати, орієнтовно таку, кількість об’єктів у варіанті: для комплексу зеленого живцювання: яблуня - 47…67, підщепи кісточкових 70…141; для розсадника: персик - 11…18, абрикос - 20…45.

Список використаної літератури

1. Вайнберг Дж. Статистика / Дж. Вайнберг, Дж. Шумекер – М.: Статистика, 1979. – 389с.

2. Введение в теорию планирования экспериментов / Д. Финни [Перев. с англ.]. - М.: «Наука», 1970. с. 289.

3. Достижения в плодовом и ягодном питомниководстве. – Кишинёв: Штиинца, 1982. – 168 с.

4. Дуда Г. Г. Об одном типе комбинационных квадратов. / Дуда Г. Г., Егоршин А. А./ Мат. всесоюз. конф.// Планирование эксперимента при исследовании свойств многокомпонентных систем:, Тбилиси, 1972, С. 36-37.

5. Зухейр Афиф Рида Шукейр. О связи структуры побегов с ростом и плодоношением у некоторых плодовых сем. Rosaceae : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. биол. наук / Зухейр Афиф Рида Шукейр – К., 1981. – 29 с.

6. Куян В. Г. Плодівництво / Куян В. Г. – К.: Аграрна наука, 1998.

7. Мережко И. М. Качество посадочного материала и продуктивность плодовых насаждений / Мережко И. М. – К.: Урожай, 1991. – 152 с.

8. Муханин В. Г. Системы обрезки яблони на основе биологических особенностей её роста и развития/ Муханин В. Г., Муханин И. В., Григорьева Л. В. // Садоводство и виноградарство. – 2001 - №3 – С. 12-14.

9. Перегудов В. Н. О методике полевого опыта с плодовыми многолетними культурами / Перегудов В. Н., Сошникова М. И. // Вестник с.-х. науки. - 1968. - №14.

10. Хаустович И. П. Влияние ретардантов на рост и плодоношение деревьев яблони в Центральной Чёрнозёмной зоне : автореф. дис. на соискание учен. степени д-ра с.-х. наук – специальность 06.01.07./ Хаустович И. П. - Плодоовощной ин-т им. Мичурина. – Мичуринск, 1984.

11.Потанін Д. В. Якість та однорідність господарсько-біологічних ознак плодових рослин у зв’язку з варіюванням продуктивності насаджень. автореф. дис. на соискание учен. степени канд. с.-г. наук / Потанін Д. В. – К., 2004. – 19 с.

Анотації.

УДК 634.1/.7:631.50:581.151

Потанин Д. В. Качество и однородность хозяйственно-биологических признаков плодовых растений в связи с варьированием в условиях маточника и питомника.

УДК 634.1/.7:631.50:581.151

Потанін Д. В. Якість та однорідність господарсько-біологічних ознак плодових у зв’язку з варіюванням в умовах маточнику та розсаднику.

УДК 634.1/.7:631.50:581.151

Quality and uniformity of the fruit plants economic and biological properties in connection with variation in the condition nursery

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить

По темам:

История Украины

Культурология

Высшая математика

Информатика

Охотоведение

Статистика

География

Военная наука

Английский язык

Генетика

Разное

Технологиеские темы

Украинский язык

Филология

Философия

Химия

Экология

Социология

Физическое воспитание

Растениевосдство

Педагогика

История

Психология

Религиоведение

Плодоводство

Экономические темы

Бухгалтерские темы

Маркетинг

Иностранные языки

Ветеринарная медицина

Технические темы

Землеустройство

Медицинские темы

Творчество

Лесное и парковое хозяйство