Статьи по растениеводческим темам
1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 0.00 (0 Голоса)

УДК 635.646:631.531.13:658.562

УДОСКОНАЛЕННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ НАСІННИЦТВА БАКЛАЖАНА В ЗОНІ СТЕПУ УКРАЇНИ

Яковченко А. В., молодший науковий співробітник, аспірант (Донецька дослідна станція ІОБ УААН)

Вступ. У останні роки на Донецькій дослідній станції ІОБ УААН створений високоврожайний сорт баклажана Сауран, площа під яким розширюється, але попит на якісне насіння ще не задовольняється. Одна з причин дефіциту якісного насіння баклажана – в відсутності наукових розробок по технології його вирощування на насіння, недостатній рівень механізації насінництва.

При насінництві баклажана часто використовують звичайну технологію вирощування на продовольчі цілі, в якій не всі заходи відповідають задачам насінництва [1]. Зважаючи на це, досить актуальними залишаються розробки нових та удосконалення існуючих методів поліпшення посівних та врожайних властивостей насіння баклажану. В цьому плані у вирощуванні баклажану на насіння є ряд нез’ясованих питань про спосіб вирощування розсади, схем садіння, дозарювання насіннєвих плодів, проведення розвантажень рослин у конкретній грунтово-кліматичній зоні. Невизначено, які з цих факторів найбільшою мірою впливають на формування насіннєвої продуктивності та на якість насіння.

Насінництво баклажану зосереджено в регіонах де сума позитивних температур за період вегетації близька до 3000°С [2]. Період від сходів до біологічної стиглості у баклажану триває від 120 до 160 діб [3]. Тому насінництво цих культур ведеться через розсаду 40-60-денного віку [4], що пов’язано зі значними витратами на її вирощування. На даний час витрати на вирощування розсади сягають 35-40 % собівартості. Кількість їх залежить від затрат енергії, яка витрачається для створення штучного клімату в спорудах закритого ґрунту [5].

Методика досліджень. Польові досліди проводились на Донецькій дослідній станції Інституту овочівництва і баштанництва УААН на полях наукової сівозміни. Станція знаходиться у центральному Степу з помірно-континентальним кліматом, на території Ясинуватського району. Попередники: 2005 р. – огірок, 2006 – капуста. Основні агротехнічні заходи вирощування баклажану проводились в оптимальні строки, рекомендовані для умов Степу України на краплинному зрошенні[6, 7].

Основний обробіток ґрунту складався з лущення на глибину 8-10 см. (після збору попередника) та оранки на глибину 25-27 см.

На весні поле заборонували з метою закриття вологи, знищення бур'янів та активізації мікробіологічних процесів. Потім провели дві культивації (перша на глибину 10-12 см, друга – 16-18 см. Перед висадкою розсади провели вологозарядковий полив нормою 50 м3/га.

Розсаду вирощували в теплицях вкритих поліетиленовою не стабілізованою плівкою без штучного обігріву[8]. Насіння висівали: для горшечної розсади 30.03, для касетної розсади 10.04, для без горшечної розсади 26.03. Догляд за розсадою складався з поливів, двох прополок з проривкою, підкормки мінеральними добривами (на 1 м2 аміачної селітри 20 г, подвійного суперфосфату 40 г, калійної солі 15 г) та обприскування штефесіном проти колорадського жука. Висаджували в ручну, вік розсади на час посадки склав: безгорщечної 57 днів, горшечної 55 днів, касетної 46 днів. Розсаду вирощували в плівкових теплицях без штучного обігріву. Розмір чарунки касети - 3×3см, глибина – 4см. Розмір торфоперегнійного горщечка: верхній діаметр 8см, нижній – 5см, глибина – 8см.

Після посадки провели післясадивний полив з нормою 30 м3/га. Агротехнічний догляд складався з двох механізованих міжрядних та ручних розпушувань. Добрива вносились тільки в підживлення – N50 аміачною селітрою. Було проведено два вегетаційних полива з мінімальною поливною нормою (50 м3/га ) Рослини захищали: тричі інсектицидами – Штефесин (0,5 л/га) 2 р., Конфідор Максі (0,045 кг/га) 1 р.; двічі фунгіцидом - Квадріс (0,6л/га) 2 р. Насінневі плоди, які залишились після розвантажень рослин, збирали вручну, подрібнювали на пастоприготувальній машині “Волгарь”, після чого насіння відмивали в бочках вручну. Сушили насіння на вулиці природним вентилюванням, після чого сортували на машині “Алмаз МС - 2”.

Дослідження проводились згідно „Методики дослідної справи в овочівництві і баштанництві” [9]. Досліди закладались на сорті Сауран східно – азіатського підвиду в 4-х повтореннях, площа однієї ділянки 29,4 кв. м, облікової – 20 кв. м, при загальній площі досліду 1060 кв. м.

Сорт Сауран середньостиглий. Рослина має добре залистнений розлогий кущ середньої висоти. Стебло без антоціанового забарвлення з помірним опушенням. Плід грушоподібний. Середня вага товарного плоду 260 г. В технічній стиглості плоди темно-фіолетового кольору з сильним глянцем. М’якуш середньої щільності, білий, містить 11,04 % сухої речовини. Гіркота відсутня навіть у фізіологічній стиглості. Плоди універсального призначення. Вихід насіння – 1,3-1,6 % від ваги насінника. Середня маса 1000 насінин – 3,7-3,8 г. Облік врожаю плодів проводився шляхом зважування з кожної облікової ділянки. Врожай насіння – після переробки плодів, сушки та доопрацювання до посівних кондицій. Посівну якість насіння (енергія проростання, схожість, масу 1000 насінин, вологість) визначали в районній насіннєвій інспекції відповідно чинної методики[10].

Таблиця 1

Схема досліду

Варіанти

Спосіб вирощування розсади

(фактор а)

Схема посадки

(фактор б)

Густота

рослин, шт / га

1

горшечний

(90+50)×25

57,1

2

горшечний

(90+50)×35

42,8

3

горшечний

(90+50)×50*2

57,1

4

безгоршечний

(90+50)×25

57,1

5контроль

безгоршечний

(90+50)×35

42,8

6

безгоршечний

(90+50)×50*2

57,1

7

касетний

(90+50)×25

57,1

8

касетний

(90+50)×35

42,8

9

касетний

(90+50)×50*2

57,1

Результати досліджень. Встановлено що горшечна розсада в 2007 році помітно збільшила врожайність плодів і насіння баклажана на фоні інших способів вирощування.(таблиця 2). Валова врожайність плодів з горшечної розсади мала суттєве перевищення (7,3 – 8,1 т/га ) в порівнянні з контролем. По врожаю насіння спостерігалось така закономірність : горшечна розсада дала прибавку до врожаю насіння 17,3 – 18,2 кг/га, а касетна 1,4 – 2,6 кг/га у порівнянні з контролем. У вартісних показниках економічна ефективність горшечного способу вирощування розсади, при інших рівних умовах, перевищує контроль на 5,2 – 5,5 тис. грн., в розрахунку на 1 га. У 2008році, за меньш сприятливих погодних умов, але при використанні краплинного зрошення, показники врожайності плодів та насіння перевищували минулорічні.

Таблиця 2

Вплив способу вирощування розсади та схеми садіння на врожайність плодів і насіння баклажана (2007-2008 рр.)

Варіанти

Плоди

Насіння

урожайність т/га

середня за 2007-2008 рр., т/га

відхилення від контролю, %

урожайність кг/га

середня за 2007-2008 рр., кг/га

відхилення від контролю, %

2007

2008

2007

2008

1

39,9

52,2

46,1

48

59,6

76,4

68

60

2

39,5

48,6

44,1

41

59,3

71,9

65,6

55

3

39,1

47,8

43,5

39

58,7

70,7

64,7

53

4

32,1

29,2

30,7

2

42,6

42,2

42,4

0

31,8

30,6

31,2

41,4

43,3

42,4

6

32,2

27,0

29,6

-5

41,9

38,1

40

-5,7

7

32,9

35,2

34,1

9

42,8

51,5

47,1

11

8

33,3

34,4

33,9

9

43,3

50,2

46,8

10

9

33,8

31,3

32,6

4

44,0

46,1

45,1

6

НІР0,5

3,4

7,6

8,1

9,2

У 2007 році найбільш ефективний спосіб вирощування розсади баклажану – горшечний, при схемі посадки (90+50)×25. За таких умов отримано на 18,2 кг/га насіння більше ніж у контролі. Тобто загущення посадки розсади не привело до зменшення показників якості насіння. Касетна розсада має тенденцію до збільшення врожайності насіння в роки з несприятливими погодними умовами. Аналізуючи показники середні за два роки можна відмітити показник відхилення від контролю який для горшечної розсади коливався в межах 39 – 48 %, для касетної 4 – 9 %.

Посівні якості насіння при використанні горшечної розсади мали більш високі показники ніж в контролі.(табл. 3)

Таблиця 3

Вплив способу вирощування розсади та схеми садіння на посівні показники насіння в 2007, 2008 р.

Варіанти

Посівні якості насіння

Енергія проростання, %

Схожість, %

Маса 1000 насінин, г

2007

2008

2007

2008

2007

2008

1

87

78

95

86

4

3,9

2

85

79

96

88

3,9

3,9

3

79

77

93

82

3,9

3,8

4

80

51

84

69

3,7

3,8

81

48

86

68

3,7

3,8

6

84

34

90

59

3,8

3,7

7

82

65

86

79

3,8

3,8

8

82

72

91

81

3,9

3,8

9

85

64

93

76

3,8

3,8

У 2007 році схожість насіння була високою в усіх варіантах, що зумовлено високою сумою позитивних температур. Схожість насіння в контролі склала 84-90 %, з горшечної 93-95, з касетної 86-93. Невелика розбіжність в результатах зумовлена сприятливими погодними умовами звітного року, хоча простежується тенденція до збільшення розриву між контролем і горшечної та касетною розсадою. Відсутність різниці результатів в схемах садіння дає можливість до збільшення густоти садіння. Найбільш якісніші показники якості насіння простежуються у варіантах де було використано горшечну розсаду. У 2008 році у варіанті де використовувалась безгоршечна розсада зі схемою (90+50)×50*2 (по дві рослини в лунці) показник схожості не відповідає мінімуму для РС – 2, 3 тобто насіння є некондиційним. У варіантах з горшечною розсадою схожість коливається у межах 82 – 88 %, енергія проростання 77 – 79 %. Насіння отримане за допомогою касетної розсади відповідає вимогам ДСТУ.

Висновки

1. Схема посадки, при горшечному способі вирощування розсади, суттєво не вплинула на врожайність плодів, що дає змогу скоротити витрати на вирощування, шляхом зменшення кількості горщечків при схемі (90+50)×50*2 (по дві рослини в лунці).

2.За способом вирощування розсади максимальна врожайність насіння (70,7-76,4 кг/га) отримана при використанні горшечної розсади. Касетна розсада не дала суттєвого приросту врожайності плодів, але за рахунок скорочення вегетаційного періоду надає змогу зменшити витрати на вирощування розсади до 30 %.

3. У вартісних показниках економічна ефективність горшечного способу вирощування розсади, при інших рівних умовах, перевищує контроль на 5,2-5,5 тис. грн., в розрахунку на 1 га.

4. При використанні безгоршечної розсади зі схемою (90+50)×50*2 (по дві рослини в лунці) показник схожості не відповідає мінімуму для РС – 2, 3 тобто насіння є некондиційним.

Список використаних джерел

1. Боос Г. В. Вирощування насіння овочевих культур / Боос Г. В. - Л.: Колос, 1972. – 9 с.

2.  Алексеев Р. В. Семеноводство овощних культур при орошении / Алексеев Р. В. – М.: Росагопромиздат, 1990. – 38с.

3.  Семеноводство овощных и бахчевых культур / Под ред. А. Ф.Ткаченко. – К.: Урожай, 1973. – 287 с.

4.  Ткаченко Ф. А. Сорта овощных и бахчевых культур / Ткаченко Ф. А. – К.: Урожай, 1978. – 325с.

5.  Степуро М. Ф. Продуктивность овощных овощных культур в зависимости от вида пленки при ограждении теплиц / М. Ф. Степуро, Т. В. Матюк, В. М. Гришкевич // Сборник научных трудов. – Т. 12. – Минск, 2006. – С. 139-142.

6.  Гуркина Л. К. Перец и баклажани / Л. К. Гуркина // Защита и карантин растений. – 2002. – №7. – С. 41-44.

7.  Рекомендації по вирощуванню високих урожаїв насіння овочевих культур / Мін. сільського господарства УРСР. – К.: Урожай, 1973 – 18 с.

8.  Вітанов О. Д. / Насінництво овочевих культур / Вітанов О. Д., Солоненко І. І. – Х., 2007.– С.207-210.

9.  Степуро М. Ф. Продуктивность овощных овощных культур в зависимости от вида пленки при ограждении теплиц / М. Ф. Степуро, Т. В. Матюк, В. М. Гришкевич // Сборник научных трудов. – Т.12. – Минск, 2006. – С. 139-142.

10.  Горова Т. К. Особливості проведення дослідів по насінництву овочевих і баштанних культур : Методика дослідної справи в овочівництві і баштанництві / Т. К. Горова, К. І. Яковенко, О. Я. Жук [За редакцією Г. Л. Бондаренка, К. І. Яковенка] – Х.: Основа, 2001. – С. 220-226.

11.  ДСТУ 2240-93. Насіння сільськогосподарських культур. Сортові та посівні якості. Технічні умови. – К.: Держстандарт України, 1993.

УДК 635.646:631.531.13:658.562

Яковченко А. В. Удосконалення елементів технології насінництва баклажана в зоні степу України

Досліджено вплив способів вирощування розсади на подальший ріст, розвиток і насіннєву продуктивність рослин баклажану, та встановлено оптимальні схеми розміщення рослин при вирощуванні на насіння;

УДК 635.646:631.531.13:658.562

Яковченко А. В. Усовершенствование элементов технологии семеноводства баклажана в зоне степи Украины

Изучено влияние способов выращивания рассады на последующий рост, развитие и семенную продуктивность растений баклажана, и установлены схемы посадки растений при выращивании на семена.

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить

По темам:

История Украины

Культурология

Высшая математика

Информатика

Охотоведение

Статистика

География

Военная наука

Английский язык

Генетика

Разное

Технологиеские темы

Украинский язык

Филология

Философия

Химия

Экология

Социология

Физическое воспитание

Растениевосдство

Педагогика

История

Психология

Религиоведение

Плодоводство

Экономические темы

Бухгалтерские темы

Маркетинг

Иностранные языки

Ветеринарная медицина

Технические темы

Землеустройство

Медицинские темы

Творчество

Лесное и парковое хозяйство