Статьи по растениеводческим темам
  • Регистрация
1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 0.00 (0 Голоса)

УДК 631.53.01:631.56

ВПЛИВ ТРАВМУВАННЯ НА ЯКІСТЬ НАСІННЯ

ТА УРОЖАЙНІСТЬ СОЇ

Каленська С. М. - доктор с.-г. наук, професор (Національний університет біоресурсів і природокористування України)

Новицька Н. В. - кандидат с.-г. наук, доцент, (НУБіП України)

Стрихар А. Є. (Київська обласна Державна насіннєва інспекція)

Вступ. Проблема травмування насіння останнім часом набуває загрозливих масштабів у зв’язку з незадовільним станом матеріально-технічної бази при вирощуванні, збиранні, очищенні та зберіганні посівного матеріалу сільськогосподарських культур. Обладнання фізично та морально застаріле, експлуатується за межами амортизаційних термінів та потребує докорінної реконструкції та заміни. Досить часто при післязбиральній доробці насіннєвих мас травмоване насіння не вдається в повній мірі відділити від цілого, що впливає як на посівні кондиції насіння, так і врожайність культури в цілому. Травмування – одна з найбільш суттєвих причин зниження посівних якостей насіння сільськогосподарських культур безпосередньо в рік їх збирання та зниження продуктивності рослин в наступних поколіннях. Загальні втрати з кожного гектара посіву зернових за рахунок сівби травмованим насінням становлять 2-5 ц, що в цілому по Україні складає 5-6 млн. т зерна щорічно [1, 2].

Природа виникнення цього складного та багатогранного явища, яке залежить як від контрольованих людиною факторів технології вирощування культури, так і не регульованих природних процесів, вивчена ще не достатньою. Травмування насіння широко досліджував відомий вчений І. Г.Строна, який класифікував ступінь виявлення цього явища, природу його походження, шкідливість впливу на ростові процеси [3].

Травмування залежить як від екологічних та антропогенних чинників, що обумовлюють формування насіння, так і від морфологічної і анатомічної будови. Для зернобобових культур характерним є такий тип пошкодження, як подрібнення, втрата частини оболонок і внутрішні тріщини, які часто проходять через брунечку та корінець. Корінець в насінні бобових розміщено близько до оболонки, тому дуже часто він ушкоджується від ударів. Мікротравми у бобових культур більш шкідливі, ніж у злакових, а ушкодження ведуть до різкого зменшення схожості насіння та пригнічення розвитку рослин. Слід зазначити, що шкідливість травмування визна­чається не тільки типом, але й умовами, в яких насіння проростає [4-6].

Враховуючи значущість показника травмування, ми вивчали характер травмування насіння сої залежно від групи стиглості сорту, способу збирання культури, вологості насіння на час збирання, типи травм і залежність посівних властивостей насіння і урожайності в цілому від типу пошкоджень.

Методика досліджень. Польові дослідження проводили на експериментальній базі кафедри рослинництва у ВП “Агрономічна дослідна станція” Національного університету біоресурсів і природокористування України (с. Пшеничне Васильківського району Київської області) на чорноземах типових малогумусних крупнопилувато-легкосуглинкових впродовж 2005-2008 рр. Загальна площа елементарної ділянки – 84 м2, облікової – 52,8 м2. Повторність досліду чотириразова. Сою висівали за температури ґрунту 10-12 °С на глибині заробки насіння сівалкою СОН-4,2. Насіння – супереліта, оброблене ризоторфіном, висівали на кінцеву густоту 600 тис. схожих насінин на 1 га. Схема досліду передбачала сівбу сортів сої: Єлена (ранньостиглий), Київська 98 (середньоранній), Артеміда (середньостиглий). Варіанти удобрення: 1 – контроль; 2 – NPK - 15:15:15; 3 – NPK - 30:30:30; 4 – NPK - 45:45:45. Вологість і лабораторну схожість насіння сої визначали згідно методик ДСТУ 4138-2002 [7] проводили у науковій лабораторії "Якості насіння та садивного матеріалу" кафедри рослинництва Національного університету біоресурсів і природокористування України та в лабораторіях Київської обласної насіннєвої інспекції.

Визначення травмування насіння сої проводили за методикою фарбування розчином індигокарміну робочих проб насіння по 100 шт., виділених з насіння основної культури. Через 1-2 хвилини розчин зливали, насіння підсушували на фільтрувальному папері і в кожній пробі підраховували макротравмовані насінини (з видимими неозброєним оком відчленованими частинами насінин) та мікротравмовані насінини (з пофарбованими тканинами). Вміст макро- і мікротравмованих насінин виражали у відсотках як середнє з двох повторень. До макротравм відносили такі типи ушкоджень: 1) вибита частина сім’ядолей; 2) частково або повністю видалена насіннєва оболонка; 3) різні вм'ятини та деформації насіння, які виникають в умовах зміни вологості насіння. До мікротравм відносили такі типи ушкоджень: 1) омертвіння частини тканини насінини, яка відокремлюється від насінини, але не бере участі у життєдіяльності; 2) мікроушкодження сім’ядолей із внутрішніми тріщинами; 3) мікроушкодження оболонок насіння;

Мінливість урожайності сої залежно від типу травм насіння визначали шляхом постановки однофакторного дрібноділяночного модельного досліду. Для сівби використовували насіння сої Київська 98 з якого були виділені фракції насіння з різними типами травм. Площа облікової ділянки 1 м2 , повторність 10-ти разова. Дослід закладали за наступною схемою:

1.  Нетравмоване насіння.

2.  Мікротравми насіннєвої оболонки.

3.  Макротравми насіннєвої оболонки.

4.  Мікротравми сім’ядолей.

5.  Макротравми сім’ядолей.

Насіння висівали вручну за трафаретом, з розрахунку на норму висіву 600 тис. схожих насінин на 1 га. Збирання врожаю проводили вручну за методом пробного снопа.

Результати досліджень. Проведені нами дослідження щодо характеру травмування насіння сої засвідчили, що рівень пошкодження насіння сої суттєво залежить від багатьох чинників, і передусім від вологості насіння на момент збирання насіння. Зокрема, зростання кількості травмованого насіння сої в середньому за роками досліджень відмічено як при зниженні вологості насіння до критичних значень, так і при підвищенні останньої. Зона мінімального травмування насіння сої знаходиться в межах 13,0-15,0 % вологості на час збирання культури (рис. 1).

Рисунок 1 – Травмування насіння сої залежно від його вологості на час збирання (середнє за 2005-2007 рр.)

Кількість травмованих насінин (табл. 1) у зразку вологого насіння перевищує половину і складає 50,6 % , у зразку сухого насіння – 59,5 %. При обмолоті вологого насіння сої частина його деформується, що викликає відповідно до мікротравмування як оболонки, так і сім’ядолей в цілому, і навпаки – при обмолоті сухого зростає відсоток насіння з макротравмами, тобто відчленованими частинами, насіннєвої оболонки та сім’ядолей. Найпоширеніший тип травмування насіння сої у наших дослідженнях – макро - та мікротравмування сім’ядолей, який залежно від вологості насіння досягав 8,5 та 27,6 % відповідно.

Таблиця 1 – Типи травмування залежно від вологості насіння сої (середнє за 2005-2007 рр.)

Показники

Вологість насіння, %

18,2

17,8

16,6

15,4

14,0

13,2

12,5

11,6

10,8

9,7

Цілих насінин, %

49,4

52,1

65,3

68,5

69,1

70,6

67,3

63,7

61,1

40,5

Травмованих насінин, %

з них мають:

50,6

47,9

34,7

31,5

30,9

29,4

32,7

36,3

38,9

59,5

макротравми насіннєвої оболонки (вибита частина оболонок)

5,6

6,1

5,8

5,7

5,7

5,7

5,9

7,4

11,3

17,2

мікротравми насіннєвої оболонки

10,5

9,9

7,0

4,8

6,9

6,1

4,0

6,6

5,2

5,8

макротравми сім’ядолей

8,5

4,3

7,0

7,1

5,8

5,6

10,1

8,0

10,2

17,4

мікротравми сім’ядолей

26,0

27,6

14,9

13,9

13,3

12,0

12,7

14,3

12,2

19,1

Лабораторна схожість цілих насінин, %

93,0

95,0

93,2

94,4

95,3

96,0

96,8

99,0

100

98,4

Лабораторна схожість травмованих насінин, %

68,4

76,5

70,5

78,8

78,0

81,8

85,1

88,6

90,2

89,8

Встановлено, що вищу лабораторну схожість має насіння сої з низькою вологістю на час збирання. При підвищенні вологості різко знижується схожість у травмованого насіння (рис. 2). Так, схожість травмованого насіння з вологістю 10,8% складала 90,2%, з вологістю 13,2 – 81,8%, з вологістю 18,2 – 68,4%.

Визначена нами залежність типів травм і лабораторної схожості насіння сої від вологості на час збирання та схожості насіння від типів травм свідчить про їх тісну взаємодію. Зокрема, висока пряма залежність виявлена між вологістю насіння та відсотком насінин з мікротравмами сім’ядолей, а також між макротравмами насіннєвої оболонки та лабораторною схожістю травмованого насіння. Коефіцієнт кореляції складав відповідно: r = 0,93 (вологість-мікротравми сім’ядолей) та r = 0,86 (макротравми оболонки-схожість травмованого насіння).

Рисунок 2 – Лабораторна схожість травмованого насіння сої залежно від його вологості на час збирання (середнє за 2006-2007 рр.)

Виходячи з одержаних даних слід відмітити суттєву обернену залежність кількості насіння з макротравмами насіннєвої оболонки, лабораторної схожості цілого та травмованого насіння від вологості останнього, а також схожості травмованого насіння від мікротравм сім’ядолей. Коефіцієнт кореляції при цьому становив: r = –0,87 (макротравми оболонки-вологість), r = –0,90 (схожість цілого насіння-вологість), r = –0,94 (схожість травмованого насіння-вологість) та r = –0,88 (схожість травмованого насіння-мікротравми сім’ядолей).

Отримані результати досліджень свідчать про те, що схожість насіння значною мірою залежить від його травмованності та погодних умов в період формування насіння (табл. 2). В усі роки проведення досліджень схожість травмованого насіння на 8-50% була нижчою порівняно з нетравмованим насінням, яке було зібрано вручну. Зниження схожості травмованого насіння при ручному збиранні не спостерігалося взагалі (2005 рік), було незначним (2006 рік) або воно було суттєво нижчим ніж у травмованого насіння зібраного механізованим способом (2007 рік).

Таблиця 2 – Лабораторна схожість травмованого і нетравмованого

насіння, %

Варіант удобрення

2005 рік

2006 рік

2007 рік

Фракція насіння *

1

2

3

4

1

2

3

4

1

2

3

4

Єлена

Контроль

80

96

100

100

78

94

95

95

56

74

78

80

N15P15K15

82

95

100

100

80

96

96

96

40

76

80

82

N30P30K30

82

93

100

100

80

95

96

96

40

79

86

88

N45P45K45

82

94

100

100

80

95

96

96

30

80

90

98

Артеміда

Контроль

88

96

100

100

88

95

96

96

76

92

92

94

N15P15K15

86

97

100

100

85

94

96

96

65

90

93

94

N30P30K30

81

94

100

100

79

95

96

96

41

92

95

96

N45P45K45

78

96

100

100

73

95

96

96

56

90

95

96

Київська 98

Контроль

86

94

100

100

68

90

92

93

60

94

95

96

N15P15K15

84

92

100

100

68

91

92

93

54

91

93

93

N30P30K30

78

87

100

100

66

89

90

92

54

93

92

93

N45P45K45

76

88

100

100

68

90

85

85

36

93

92

93

* Примітка: 1 – травмоване насіння (механізоване збирання); 2 – нетравмоване насіння (механізоване збирання); 3 – травмоване насіння (ручне збирання); 4 – нетравмоване насіння (ручне збирання)

Найнижчу схожість нетравмоване насіння мало в 2007 році – 74-93%, що було встановлено для всіх сортів при механізованому способі збирання, при цьому схожість насіння у ранньостиглого сорту Єлена була значно нижча ніж у інших сортів.

Рівень схожості насіння суттєво залежав від групи стиглості сорту і погодних умов періоду формування насіння в конкретних умовах вегетаційного року. В 2005 році в цілому сформувалося кондиційне насіння. Схожість насіння зменшувалася лише при травмуванні і знаходилась на рівні 76-88 % при механізованому збиранні насіння і 100% при ручному збиранні. Так, в умовах 2006 року нижчий рівень схожості травмованого насіння при механізованому збиранні був відмічений у сорту Київська 98 – 68%, при 78-80 у сорту Єлена та 73-88 % у сорту Артеміда, що було пов’язано з відносно низькими температурами в період формування насіння більш пізньостиглого сорту сої. Травмоване ж насіння урожаю 2007 року мало критично низьку схожість у всіх сортів, а особливо у ранньостиглого сорту: 30-56 % у сорту Єлена; 41-76 % у сорту Артеміда; 36-60 у сорту Київська 98. Партії такого насіння використовувати в якості посівного матеріалу неможливо у відповідності до існуючих вимог і стандартів.

Схожість насіння залежно від системи удобрення материнських рослин в окремі роки різнилася досить мало, особливо у нетравмованого насіння. Проте різниця відмічалася і між різними сортами і в різні роки. Була відмічена закономірність, що у насіння зібраного механізованим способом схожість насіння при застосуванні більших норм мінеральних добрив, була дещо нижчою ніж без них. При цьому відмічалася різниця і між сортами.

Травмоване насіння сої, як відмічено нами вище, має значно нижчу енергію проростання і схожість, ніж ціле. Разом з цим, різні типи травм, як встановлено нами за розрахунком коефіцієнтів кореляції, по різному впливають на посівні якості насіння сої. Так лабораторна схожість насіння сої знижується залежно від типу травм в наступному порядку: насіння з макротравмами насіннєвої оболонки, насіння з макротравмами сім’ядолей, насіння з мікротравмами насіннєвої оболонки та насіння з мікротравмами сім’ядолей (табл. 3). Так при макротравмуванні насіннєвої оболонки схожість насіння знизилась на 8%, при макротравмуванні сім’ядолей – на 15 % в порівнянні з цілим насінням. Найбільш шкідливий тип пошкодження насіння сої в наших дослідах – мікротравми сім’ядолей, лабораторна схожість при цьому не перевищувала 73 %, польова схожість знижувалася до 60,8 %, врожайність культури була на рівні 1,95 т/га.

Таблиця 3 – Посівні якості насіння та врожайність сої залежно від типів травм (середнє за 2006-2007 рр.)

Типи травм насіння

Енергія проростання, %

Лабораторна схожість, %

Польова схожість, %

Врожайність, т/га2

Ціле насіння (контроль)

90

96

84,0

3,27

Мікротравми насіннєвої оболонки

83

76

69,4

2,36

Макротравми насіннєвої оболонки

91

88

77,9

2,62

Мікротравми сім’ядолей

64

73

60,8

1,95

Макротравми сім’ядолей

88

81

73,9

2,41

НІР 0,05

4,6

1,3

6,5

0,12

Будь-який тип травмування насіння сої викликає зниження його польової схожості. Головна причина – значне ослаблення проростків при подоланні опору ґрунту та ураження рослин хворобами. З пошкодженого насіння утворюються слабкі проростки, які втрачають геотропічну орієнтацію, загнивають. В подальшому – відстають в рості, утворюють слабкі рослини. Нижча польова схожість травмованого насіння в порівнянні з цілим також пояснюється різницею в проведенні аналізувань.

Так, лабораторну схожість визначають в стерильних умовах лабораторії, насіння пророщують в стерильному піску і за стабільних, сприятливих умов, тоді як в польових умовах спостерігаються як різкі перепади температурного режиму, так і згубна дія ґрунтових мікроорганізмів. Ціле насіння забезпечує дружне з’явлення сходів і високу польову схожість, тоді як період з’явлення сходів у травмованого насіння сої розтягнутий, проросток дуже відстає в розвитку і сходи з’являються на 7-10 днів пізніше.

Період сівба-сходи в середньому за роки досліджень у травмованого насіння тривав 22 дні, тоді як у цілого – 14. Згідно з результатами досліджень, сівба травмованим насінням сої призводить до зниження врожайності на 20-40 % залежно від типу пошкодження, і найбільш шкідливим є мікротравмування сім’ядолей. Урожайність сої на даному варіанті досліджень в середньому складала 1,95 т/га, при 3,27 т/га на контрольному варіанті.

Таким чином поєднання таких факторів як несприятливі погодні умови та травмування насіння може призвести до формування партій некондиційного насіння, яке неможливо використовувати для сівби, що свідчить про те, що необхідно мати страхові партії кондиційного насіння з минулих років.

Висновки. Приведені дані указують на те, що збирання насінницьких посівів і післяжнивну доробку насіння слід проводить при вологості зерна сої в межах 13,0-15,0 %. В цьому випадку механічні впливи не приводять до значної деформації зерна, а посівні якості насіння істотним чином не знижуються.

При обмолоті вологого насіння сої частина його деформується, що викликає мікротравмування оболонки і сім’ядолей, при обмолоті сухого –зростає відсоток насіння з відчленованими частинами насіннєвої оболонки та сім’ядолей. При підвищенні вологості насіння сої лабораторна схожість як цілого, так і травмованого насіння знижується. Тісну пряму залежність виявлено нами між вологістю насіння сої та мікротравуванням сім’ядолей сої, між макротравмами насіннєвої оболонки та лабораторною схожістю травмованого насіння. Суттєву обернену залежність встановили між кількістю насіння з макротравмами насіннєвої оболонки, лабораторною схожістю цілого та травмованого насіння з його вологістю, та схожості травмованого насіння від мікротравм сім’ядолей. Найбільш шкідливий тип пошкодження насіння сої в наших дослідах – мікротравми сім’ядолей, лабораторна схожість при цьому не перевищувала 73 %, польова схожість знижувалася до 60,8 %, врожайність культури була на рівні 1,95 т/га.

Список використаної літератури

1.  Тарасенко Р. А. Снижение травмирования семян путем совершенствования процесса их послеуборочной обработки : дис… канд. техн. наук: специальность 05.20.01 / Р. А. Тарасенко. – Воронежский государ. Аграрный ун-т им. К. Д.Глинки, – 2006.- http://www. rsl. ru/index. php? doc=104

2.  Лихочвор В. В. Технології вирощування сільськогосподарських культур. / В. В.Лихочвор. – Львів: Українські технології, 2002. – 797 с.

3.  Травмирование семян и его предупреждение / Под. общей ред. И. Г.Строны. – М.: Колос, 1972. – 159 с.

4.  Венедіктов О. М. Формування урожайності і якості сої залежно від технологічних прийомів вирощування в умовах Правобережного Лісостепу України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: специальность 06.01.09 - рослинництво / О. М. Венедиктов. – Вінниця, 2006. – 19 с.

5.  Скоромний С. В. Передпосівне поліпшення якості насіння сої з використанням стресових факторів / С. В. Скоромний, Б. М. Зінченко // Матеріали міжнар. наук. конф. студентів та аспірантів [«Екологічні проблеми сталого розвитку агросфери в умовах реформування земельних відносин та шляхи раціонального використання земель»]. – Харків, 2005. – С. 39.

6.  Сичкарь В. И. Взаимосвязь компонентов продуктивности у сои / В. И. Сичкарь // Науч.- техн. бюл. ВСГИ. – 1984. – №4. – С. 25-28.

7.  ДСТУ 4138-2002. Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначання якості. – К.: Держспоживстандарт України, 2003. – 173 с.

УДК 631.53.01:631.56

Каленська С. М., Новицька Н. В., Стрихар А. Є. Вплив травмування на якість насіння та врожайність сої

Стаття відображає результати досліджень типів та ступеню травмування насіння сої та залежність їх від особливостей сорту. Досліджено вплив вологості насіння під час збирання сої на характер його пошкоджень, визначено шкідливість різних типів травм. Виявлено певні види пошкоджень, які в найбільшій мірі погіршують посівні якості насіння та призводять до зниження врожайності культури в цілому.

УДК 631.53.01:631.56

Каленская С. М., Новицкая Н. В., Стрихар А. Е. Влияние травмирования на качество семян и урожайность сои

Статья отображает результаты исследований типов и степени травмирования семян сои и зависимость их от особенностей сорта. Исследовано влияние влажности семян во время уборки культуры на характер их травмирования, определено вредность различных типов травм. Установлено определённые типы травм семян, которые в наибольшей степени ухудшают посевные качества семян и вызывают снижение урожайности культуры в целом.

УДК 631.53.01:631.56

Kalenskaya S., Novitskaya N., Strihar A. Influence of damages on quality of seeds and productivity of soybean

The Article displays results of studies on types and degree of soybean seeds damages and their dependency on peculiarities of the sort. Influence of seeds humidity on the character of their damages during harvesting is investigated; harm of various types of seeds damages is defined; certain kinds of damages which to the greatest degree worsen sowing qualities of seeds and cause decrease in productivity of crop as a whole are determined..

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить

По темам:

История Украины

Культурология

Высшая математика

Информатика

Охотоведение

Статистика

География

Военная наука

Английский язык

Генетика

Разное

Технологиеские темы

Украинский язык

Филология

Философия

Химия

Экология

Социология

Физическое воспитание

Растениевосдство

Педагогика

История

Психология

Религиоведение

Плодоводство

Экономические темы

Бухгалтерские темы

Маркетинг

Иностранные языки

Ветеринарная медицина

Технические темы

Землеустройство

Медицинские темы

Творчество

Лесное и парковое хозяйство