Статьи по растениеводческим темам
  • Регистрация
1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 5.00 (2 Голоса)

УДК 634.83:631.537:631.542.35

ВПЛИВ МІКРОБНИХ ПРЕПАРАТІВ КОМПЛЕКСНОЇ ДІЇ НА РОЗВИТОК ТА ЯКІСТЬ ЩЕПЛЕНИХ САДЖАНЦІВ ВИНОГРАДУ

Новицька – Боровська Н. А. – кандидат с.-г. наук, науковий співробітник (ННЦ «ІВіВ ім. В. Є. Таїрова)

Вступ.

Незважаючи на те, що наприкінці ХХ і напочатку ХХІ сторіч техногенне навантаження на агробіоценози та інтенсивність ведення сільського господарства дещо знизились, процеси вичерпання природних ресурсів не припинилися. Порушення кругообігу поживних речовин, ерозійні процеси, руйнація меліоративних систем, широке розповсюдження сегетальної фітобіоти, шкідників і збудників хвороб, зростаючі ризики подальшої руйнації сучасних агроландшафтів, усього природного середовища загрожують агропромисловому виробництву України [1, 2]. Нині постала необхідність відновлення природних екосистем, збереження їхнього біологічного розмаїття, а також захисту агроекосистем від деградації.

З усіх факторів, що визначають продуктивність складної системи ґрунт – рослина – мікроорганізми, останні відіграють значну, а часом – головну роль. Мікроорганізми суттєво впливають на формування і генезис ґрунту, значною мірою визначають його родючість.

У зв’язку з цим велике значення надається корекції мікробних процесів у ризосфері рослин шляхом застосування бактеріальних препаратів, виготовлених на основі високоактивних штамів мікроорганізмів, які мають позитивний вплив на розвиток та врожайність сільськогосподарських культур [3]. Інтродуковані в кореневу зону мікроорганізми здатні формувати активні рослинно-бактеріальні асоціації, активізувати процеси азотфіксації та фотосинтезу, стимулювати розвиток кореневої системи, підвищувати абсорбуючу здатність кореневої системи, що в цілому позитивно впливає на ступінь засвоєння рослинами поживних речовин з грунту [4, 5, 6, 7, 8]. Використання асоціативних мікроорганізмів у технологіях вирощування сільськогосподарських культур набуває широких масштабів і є пріоритетним та перспективним напрямом сучасного аграрного виробництва [9, 10].

Застосування в галузі виноградарства мікробних препаратів на основі асоціативних азотфіксувальних та фосфатмобілізувальних мікроорганізмів також є перспективним.

Оскільки вплив таких препаратів на ріст виноградних саджанців до цього часу не визначено, ми поставили перед собою завдання дослідити вплив бактеріального препарату комплексної дії на розвиток та якість виноградних саджанців при їх вирощуванні у шкілці відкритого грунту.

Методика досліджень

Дослідження проводились у 2009 р. в лабораторії фізіології відділу розмноження винограду та на дослідній ділянці шкілки ННЦ „ІВіВ ім. В. Є.Таїрова”.

З метою поліпшення розвитку щеп в шкілці було вивчено дію комплексного мікробного препарату на основі активних аеробних штамів азотфіксувальних та фосфатмобілізувальних мікроорганізмів (4-х компонентний у співвідношенні 1:1:1:1). До його складу входять:

1. Діазофіт (Agrobacterium radiobacter штам 204);

2. Фосфоентерин (Еnterobacter nimipressuralis штам 32–3);

3. Азотобактерин (Azotobacter chroococum штам10–6);

4. Біополіцид (Paenibacillus polymyxa штам П).

Комплексний мікробний препарат наданий нам для досліджень Кримською Південною дослідною станцією Інституту сільськогосподарської мікробіології УААН. Площа облікової ділянки 190 м2, повторність – трикратна. Розміщення ділянок – рендомізоване. Дослід був закладений щепами сорту Восторг на Ріпаріа х Рупестріс 101 -14. Схема досліду включала такі варіанти: Варіант 1. Контроль – без внесення мікробних препаратів; Варіант 2. Інокуляція в кореневу зону КМП (комплексний мікробний препарат) у співвідношенні 1:1000; Варіант 3. Інокуляція в кореневу зону КМП у співвідношенні 1: 500. Суспензію препарату з водою вносили безпосередньо в грунт перед висадженням щеп у відповідних співвідношеннях. Через два тижні після висаджування повторно вносили водні розчини препарату шляхом інокуляції в кореневу зону щеп у розрахунку 2 мл препарату під кожну рослину (В. 2) та 4 мл відповідно (В. 3).

При проведенні досліджень використовували такі методи: фізіологічні – для визначення обводнення і водозатримуючої здатності листків (в % легкозатримуючої води від загального її вмісту) за методом Л. І. Сергеєва, К. О. Сергеєвої і В. К. Мельникова [11]; інтенсивності дихання – за методикою Бойсен –Йенсена [12]; вмісту хлорофілів „а” „б” і каротиноїдів в тканинах листків – ацетоновим методом за Т. М. Годневим [13]. З біометричних показників визначали: площу листкової поверхні і облиств'янність пагонів ампелометричним методом С. О. Мельника, В. І. Щигловської [14]; довжину пагонів (см); діаметр пагонів (мм); вихід стандартних саджанців (%) (згідно з ДСТ 46-13-80); аналіз структури кореневої системи саджанців (кількість коренів, шт. та їх довжина, см). Весь цифровий матеріал, одержаний в результаті досліджень, обробляли методом варіаційної статистики [15].

Результати дослідження. В результаті проведених досліджень встановлено, що застосування мікробних препаратів позитивно впливає на ріст та розвиток виноградних саджанців в шкілці. При цьому активізується перебіг основних фізіологічних процесів, стимулюється робота листкового апарату в тканинах листків. Так, у листках щеп, оброблених мікробним препаратом, спостерігається збільшення кількості пігментів: вміст хлорофілу „a” перевищував контрольні рослини (без обробки) на 53,4 – 65,2 %, хлорофілу „b” – на 36,8 – 52,6 %, каротиноїдів – на 9,4 – 49,8 % (табл. 1). При цьому, більш інтенсивно синтез пігментів проходить в листках щеп, в варіанті застосування КМБ більшої концентрації (1:500), де вміст їх становив відповідно 3,28 мг/ г сирої маси при 2,19 мг/ г в контрольному варіанті. Збільшення вмісту пігментів в інокульованих рослин можна пояснити тим, що азотфіксувальні мікрооргані-

Таблиця 1

Вплив мікробних препаратів на фізіологічні показники в тканинах листків щеп винограду (сорт Восторг) ЛТК ННЦ „ІВіВ ім. В. Є. Таїрова”, 2009 р.

Варіанти/

показники

1. Контроль

(без обробки )

2. КМП (1:1000)

3. КМП (1:500)

НІР05

Вміст пігментів, мг/ 1 г сирої маси

chl a

1,18±0,02

1,81±0,05

1,95±0,01

0,20

chl b

0,38±0,03

0,52±0,01

0,58±0,04

0,12

каротиноїди

0,64±0,06

0,70±0,06

0,76±0,03

0,17

Обводнення

тканин листків, %

63,4±1,29

68,2±1,51

67,6±1,44

3,90

Кількість легкозатримуваної

води, %

16,89±0,33

15,74±0,12

12,62±0,21

0,50

Інтенсивність дихання лист-ків, мг СО2 на 1 г сирої маси

0,82±0,01

0,96±0,02

1,01±0,05

0,10

зми, які входять до складу КМП, маючи здатність підвищувати коефіцієнти використання мінеральних добрив і надходження поживних речовин з грунту, а також підсилювати фіксацію атмосферного азоту, призводять до надходження доступного для рослин азоту. Відомо, що азот входить до складу нуклеїнових кислот, фосфатидів, хлорофілу і відіграє велику роль в процесі фотосинтезу. В результаті цього в листках дослідних варіантів утворювалось більше органічних речовин, необхідних для процесу росту і розвитку саджанців.

Нормальний перебіг процесів життєдіяльності рослинного організму пов'язаний з наявністю в клітинах і тканинах достатньої кількості води, яка з іншими клітинними компонентами утворює цілісну систему. Відомо, що зниження вмісту води в листках порушує фотосинтетичне фосфорилювання. В результаті досліджень виявлено позитивний вплив КМП на вміст води в листках. Зокрема, вміст загальної води у щеп дослідних варіантів перевищував контрольний варіант на 6,6 – 7,6 % (табл. 1). Слід відмітити, що в листках дослідних рослин при більш високому обводненні тканин вміст легкоутримуючої води був значно нижчим, ніж у контрольному варіанті, на 7,3 –33,8 %. Найбільшою водозатримуючою здатністю відрізнялись листки щеп, інокульовані КМП у співвідношенні 1:500. Період інтенсивного росту і розвитку щеп у шкілці супроводжувався підвищенням інтенсивності дихання тканин листків щеп під впливом КМП. Інтенсивність дихання листків в дослідних варіантах підвищувалась на 17,1 – 23,2 % порівняно з контролем.

Кращий фізіологічний стан оброблених КМП щеп сприяв збільшенню їх біометричних показників (табл. 2). Так, у дослідних варіантах довжина пагонів

зростала на 20 –85 % порівняно з контролем. Найбільший приріст пагонів був у варіанті застосування комплексного мікробного препарату (1:1000) – 163 см при 88 см у контролі. В дослідних варіантах також збільшувався діаметр пагонів на 36– 44 % порівняно з контролем. Об’єм приросту щеп знаходиться в тісному взаємозв’язку з довжиною та діаметром пагонів. Цей показник в дослідних варіантах зростав в 3,2 – 4,2 рази. Визрівання пагонів зростало на 24 –26 %. Слід зазначити, що важлива роль у цьому процесі належить фосфатмобілізаторам, адже достатнє надходження фосфору в тканини рослин покращує їх визрівання та збільшує накопичення цукрів. Позитивно впливали обробки препаратами і на формування листкової поверхні щеп. Залежно від варіанту досліду їх площа зростала на 28– 84 % порівняно з контролем.

Дослідження показали, що зазначені мікробні композиції сприяли не тільки розвитку вегетативної маси щеп, а і розвитку кореневої системи саджанців (табл. 2). Як видно з таблиці, в усіх дослідних варіантах відзначається збільшення кількості, довжини та маси коренів рослин відносно контролю, що сприяє зростанню адсорбційної поверхні і, як наслідок – надходженню більшої кількості доступних поживних речовин. Так, у саджанців під впливом КМП розвивалось більше добре розвинених коренів (діаметром більше 1,5 мм) (6,5 – 8,5 шт.), порівняно з контролем (5,6 шт.) Загальна довжина коренів і довжина одного кореня збільшувалася відповідно на 33,1 – 79,3 % та 11,9 – 34,3 %, порівняно з контролем. Одним з основних показників ефективності технологічних процесів виробництва щеплених саджанців винограду є їх вихід.

Таблиця 2

Вплив мікробних препаратів на біометричні показники та якість виноградних саджанців (сорт Восторг )

ЛТК ННЦ „ІВіВ ім. В. Є. Таїрова”, 2009 р.

Варіанти/

показники

1. Контроль

(без обробки )

2. КМП (1:1000)

3. КМП (1:500)

НІР05

Довжина приросту пагонів, см

88,0±2,20

163,0±3,34

106,7±2,31

8,1

Середній діаметр пагонів, мм

5,0±0,14

6,8±0,09

7,2±0,17

0,48

Об’єм загального приросту саджанця, см3

17,27±2,50

61,16±2,26

42,78±3,01

7,3

Площа листкової поверхні, дм2

14,38±0,44

27,09±0,19

18,04±0,62

1,83

Визрівання пагонів, %

48,3±1,27

59,7±1,30

60,7±1,52

4,6

Кількість коренів, шт

d ≥1,5 мм

5,6±0,36

6,5±0,45

8,5±0,31

1,17

d ≤1,5 мм

6,4±0,44

7,4±0,40

4,3±0,35

1,45

Вихід саджанців, %

60,4

79,8

75,0

5,56

Більш кращий розвиток оброблених рослин в шкілці призвів в кінцевому підрахунку до збільшення, порівняно з контролем, виходу саджанців від кількості висаджених і становив 75 – 79,8 %, що на 15 – 19 % (в абсолютних величинах) більше, ніж в контролі.

ВИСНОВКИ

1.Використання комплексних мікробних препаратів на основі азотфіксувальних та фосфатмобілізувальних мікроорганізмів в виноградному розсадництві є ефективним.

2. Інокуляція в кореневу зону КМБ сприяє активізації перебігу основних фізіологічних процесів, зростанню якісних показників саджанців винограду.

3. Вихід стандартних саджанців з розсадника, при застосуванні альтернативної системи живлення саджанців, склав 75 – 79,8 %.

4. Дослідження з даного питання слід продовжити з метою розробки нових принципів застосування добрив в технології вирощування винограду та виноградних саджанців на основі біологічного обґрунтування фізіологічно доцільних доз мінеральних добрив, яка дозволить зекономити 20-50 кг/га мінеральних добрив (90-135 грн. на га) та зменшити хімічне навантаження на агроекосистеми.

Список використаної літератури.

1. Перспективи використання, збереження та відтворення агробіорозмаїття в Україні / За ред. В. П. Патики, В. А. Соломахи. – К.:Хімджест, 2003. – 256 с.

2. Шикула М. К. Біорізноманіття в грунтозахисному землеробстві / М. К. Шикула, О. Є. Бикова // Науковий вісник Нац. аграрн. ун-ту. – 2006. – Вип. 93. – С. 185 – 200.

3. Курдиш І. К. Перспективи і проблеми інтродукції мікроорганізмів у агроценози / І. К. Курдиш, Л. С. Церковняк, Я. П. Цвей, Д. М. Черната // Наук. вісник Чернівецького ун-ту. Біологія. – 2005. – В. 252. – С. 126-131.

4. Патика В. П. Мікроорганізми і альтернативне землеробство / Патика В. П., Тихонович І. А., Філіп’єв І. Д. [та ін.] – К., 1993. – 176 с.

5. Белимов А. А. Смешанные культуры азотфиксирующих бактерий и перспективы их использования в земледелии / А. А. Белимов, А. П. Кожемяков // С.-х. биология. – 1992. – № 5. – С.77-87.

6. Whipps J. M. The inluence of the rhizosphere on crop productivity / J. M. Whipps, J. M. Lynch // Adv. Microb. Ecol. – 1986. – Vol. 9. – P. 187-244.

7. Lugtenberg B. J.J. Microbial stimulation of plant growth and protection from disease / Lugtenberg B. J.J., de Weger L. A., Bennett J. W. // Curr. Opin. Microbiol. – 1991. – Vol. 2. – P. 457-464.

8. Надкернична О. В. Особливості взаємодії мікро - і макросимбіонтів в системі діазотрофи – небобова рослина: автореф. дис…. д-ра біол. наук: 03.00.16 / Надкернична О. В. - Київ, 2004. – 33 с.

9. Патика В. П. Мікробіологічні фактори сталого розвитку сучасного землеробства / .В. П. Патика, О. В. Шерстобоєва, Т. І. Патика [та ін.] // Зб. “Аграрний вісник Причорномор’я”. Сільськогосподарські науки. – Одеса, 1999. – Вип. 3 (6), Ч.1. – С. 156-160.

10. Волкогон В. В. Мікробіологія у сучасному аграрному виробництві / В. В. Волкогон // Сільськогосподарська мікробіологія: Міжвід. тем. наук. зб. – Чернігів: ЦНТЕІ, 2005. – Вип. 1-2. – С. 6-29.

11. Сергеев Л. И. Морфо-физиологическая периодичность и зимостойкость древесных растений / Сергеев Л. И., Сергеева К. А. Мельников В. К. – Уфа, 1961. – С. 58 – 89.

12. Практикум по физиологии растений / Н. Н. Третьяков, Т. В. Карнаухова, Л. А. Паничкин [и др.] [Под ред. Е. В. Кирсанова]. – М.: Агропромиздат, 1990. – 271 с.

13. Годнев Т. Н. Строение хлорофилла и методы его количественного определения / Годнев Т. Н. – Минск.: Изд-во АН БССР, 1967. – 162 с.

14. Мельник С. А., Щигловская В. И. Ампелографический метод определения площади листовой поверхности виноградного куста / С. А. Мельник, В. И. Щигловская // Труды ОСХИ. – Одеса, 1951. – Т. 8. – С. 82 – 88.

15. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта / Доспехов Б. А.– М.: Агропромиздат, 1985. – 351 с.

Анотації

УДК 634.83:631.537:631.542.35

Новицька-Боровська Н. А. Вплив мікробних препаратів комплексної дії на розвиток та якість щеплених саджанців винограду

Вивчено вплив бактеріального препарату комплексної дії на основі азотфіксувальних та фосфатмобілізувальних мікроорганізмів на ріст, розвиток щеп в шкілці і, в кінцевому результаті, – на вихід та якість саджанців винограду. Встановлено, що застосування бактеріальних препаратів у галузі виноградарства є ефективним. Інокуляція в кореневу зону щеп КМП призводить до підвищення біометричних показників та збільшення виходу саджанців на 15 – 19 %.

УДК 634.83:631.537:631.542.35

Новицкая-Боровская Н. А. Влияние микробных препаратов комплексного действия на развитие и качество привитых саженцев винограда

Изучено влияние бактериального препарата комплексного действия на основе азотфиксирующих и фосфатмобилизирующих микроорганизмов на рост, развитие прививок в школке и, в конечном результате, – на выход и качество саженцев винограда. Установлено, что применение бактериальных препаратов в отрасли виноградарства является эффективным. Инокуляция в корневую зону прививок КМП приводит к повышению биометрических показателей и увеличению выхода саженцев на 15 – 19 %.

УДК 634.83:631.537:631.542.35

Novitckaya-Borovskaya N. The Influence of Microbic Preparations of Complex Effect on the Development and Quality of Grafted Grape Seedlings

It has been studied the influence of bacterial preparation of complex effect based on nitrogen-fixing and phosphorus-mobilized micro organisms on the growth and on the development of grafts in the nursery and finally – on the yield and quality of grape seedlings. It has been stated the efficiency of bacterial preparations use in viticulture branch. Inoculation of CMP in root zone of grafts resulted to raising of biometric indices and increasing the yield of seedlings on 15 – 19 %.

Вплив мікробних препаратів комплексної дії на розвиток та якість щеплених саджанців винограду - 5.0 out of 5 based on 2 votes

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить

По темам:

История Украины

Культурология

Высшая математика

Информатика

Охотоведение

Статистика

География

Военная наука

Английский язык

Генетика

Разное

Технологиеские темы

Украинский язык

Филология

Философия

Химия

Экология

Социология

Физическое воспитание

Растениевосдство

Педагогика

История

Психология

Религиоведение

Плодоводство

Экономические темы

Бухгалтерские темы

Маркетинг

Иностранные языки

Ветеринарная медицина

Технические темы

Землеустройство

Медицинские темы

Творчество

Лесное и парковое хозяйство