Статьи по растениеводческим темам
  • Регистрация
1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 0.00 (0 Голоса)

УДК 630.232

ВПЛИВ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ РЕЧОВИН НА РІСТ СОСНИ ЗВИЧАЙНОЇ У ЛІСОРОЗСАДНИКУ

Сірик В. В. (Науково-інженерний центр “АКСО” НАН України)

Пономаренко С. П. (ДП "МНТЦ Агробіотех")

Вступ. Україна стала однією з найменш залісених країн Європи, що є наслідком економічної діяльності людини. Лісистість України становить 15,7%. За цим показником наша держава майже вдвічі поступається Германії, Італії, Франції, Польщі і в чотири рази – Швеції [1]. На 1991 рік в Україні близько 57 % сільськогосподарських угідь складала рілля в той час як в високо розвинутих країнах, де дбають про збереження земельного фонду розорюють його лише на 12%.

Думку академіка НАН України Д. М. Гродзинського (газета “Сегодня” від 17.12.2004 р.) про необхідність проведення в Україні акції з масового висадження дерев на даний час підтримує уряд, затвердивши програму з лісового господарства. Всі землі, що не використовують у сільському господарстві, необхідно засадити лісами. І ні в якому разі не можна бездумно рубати існуючі ліси. Залісення покращить умови життя в Україні. В той же час вирощування лісів має ще один аспект – підвищення енергетичної безпеки країни.

Проблемою лісовідновлення та лісорозведення є підвищення приживлюваності і енергії росту лісових культур.

Коренева система саджанців розвивається під вивернутими з борозен шарами ґрунту. Це вимагає підготовки кореневих систем рослин перед посадкою шляхом обробки їх біологічно активними речовинами (БАР) та збагачення зони залягання коренів після посадки поживними речовинами. Це досягається шляхом внесення в глиняну "бовтанку" добрив (N, Р, К) і мікроелементів.

Обов’язковою умовою створення культур є використання засобів, що забезпечують формування розвинутої кореневої системи, яка сприятиме поліпшенню мінерального живлення рослин, прискореному росту майбутнього лісу, підвищенню його стійкості до несприятливих метеорологічних факторів.

Все це обумовило нагальну необхідність розширення робіт з удосконалення технологій створення культур, здатних протистояти існуючим тенденціям природнокліматичних змін, численним стресовим факторам у майбутньому.

З урахуванням цієї потреби, основною метою наших науково-дослідних робіт є застосування вітчизняних біологічно активних речовин (БАР) хімічного і біологічного походження. Ці засоби не суперечать загальноприйнятим технологіям вирощування лісових і плодово-ягідних культур, а вдосконалюють їх.

Біологічно активні речовини здійснюють позитивний вплив через саму рослину, посилюючи процеси фотосинтезу і кореневої ексудації кислот, цукрів, амінокислот, які реагують з багатьма сполуками ґрунту, споживаються ризосферною міко - і мікрофлорою. Ґрунтові мікроорганізми, отримуючи додаткові поживні речовини, активніше ростуть, підвищуючи біологічну активність ґрунту, збагачуючи його продуктами свого метаболізму, в тому числі органічними кислотами і біологічно активними речовинами.

Але, як свідчать наші попередні дослідження [2, 3, 4], різні породи мають різну чутливість до застосування БАР, тобто для кожної породи треба індивідуально підбирати вид та дозу препарату і деяких мікроелементів, які в суміші з БАР забезпечують високий синергізм дії.

У офіційних документах, регламентуючих використання БАР у лісовому господарстві України, перелік дозволених препаратів дуже обмежений. В той же час є достатній асортимент препаратів для застосування при вирощуванні сільськогосподарських культур. Таким чином, стає актуальною задача виявлення ефективності дії цих препаратів при вирощуванні деревних порід.

Матеріал і методика дослідження. З 1994 року в різних природно-кліматичних (Степовій, Лісостеповій, Поліссі і гірській (Карпати)) зонах України проведені досліди з використання нових агро препаратів, створених вченими Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України (Науково-інженерний центр “АКСО” і Державне підприємство Міжвідомчий науково-технологічний центр "Агробіотех"), як-то: триман-1, ендофіт, емістим-С, агростимулін, радостим, біолан, біосил на сільськогосподарських культурах, а також сіянцях шпилькових і листяних порід дерев, що забезпечували активний ріст і розвиток кореневої системи сіянців, як хвойних і листяних порід дерев, а також плодовоягідних і декоративних культур.

Позитивні результати отримані і іншими дослідниками з використання подібних агропрепаратів [5, 6, 7, 8].

Дослідні дані порівнювали з результатами, одержаними при використанні відомих в Україні препаратів, наприклад, гумату натрію, лігногумату, акваріну, реакому, Агату -25 і стандартних мінеральних азотних добрив.

В умовах лісорозсадника Бориспільського держлісгоспу Київської області були проведені дослідні роботи з використання БАР і ВАС при створені культур сосни звичайної шляхом обробки кореневої системи посадкового матеріалу.

Дослідження проводили у лісовому розсаднику з дерново-підзолистим ґрунтом. Вміст гумусу в орному горизонті складав 1,5-1,7% азоту, що легко гідролізується по Корнфілду – 2,0-2,8 мг/100 г ґрунту, рухливих фосфору і калію (у витяжці по Чірікову), відповідно 28,1 і 5,5 г/100 г ґрунту. Відповідно, орний горизонт характеризується низькою забезпеченістю гумусом, рухливим азотом і калієм. Забезпеченість фосфором висока. Реакція водної витяжки – близька до нейтральної (рНв 6,65), а сольової – (рНксо5,85). Загалом, для шпилькових культур такі показники рН можна вважати допустимими.

У 2000 - 2005 роках був проведений дослід із застосуванням агростимуліну, емістиму-С, триману-1 і чаркору при вирощуванні саджанців сосни звичайної

Облікова площа польової дослідної ділянки складала від 5 до 100 м2..

Кореневу систему посадкового матеріалу замочували у "бовтанці" із глини і лісового ґрунту з додаванням в неї вище вказаних біологічно активних речовин.

Вміст агростимуліну у "бовтанці" становив – 1 мл/л, емістиму-С – 1 мл/л, триману-1 – 50 мг/л, чаркору – 2 мл/л. Контроль – "бовтанка" без біологічно активних речовин. Їх саджали по 5 шт. на 1 погонний метр борозни. Довжина кожного варіанту досліду становила 8 пог. м посадкової стрічки. Повторність досліду триразова. В подальшому рослини вирощували без внесення добрив і поливу.

Результати досліджень. Біометричні показники п’ятирічних саджанців сосни звичайної в залежності від виду БАР, якими оброблялася коренева система посадкового матеріалу представлена на рис.1.

Показники діаметру стовбурця, мм

Показники висоти стовбурця, см

Рис.1. Біометричні показники п’ятирічних саджанців сосни звичайної

Виявлено позитивний ефект підсилення ростових процесів від використання біологічно активних речовин. Найбільш ефективними були варіанти з використанням агростимуліну і чаркору. В досліді з триманом-1 і емістимом-С значного збільшення висоти рослин і діаметра кореневої стовбурця біля кореневої шийки до контролю не спостерігається.

Обробка кореневої системи посадкового матеріалу сосни агростимуліном привела до збільшення висоти і діаметру стовбурця рослин, відповідно на 14 і 30%. Використання чаркору збільшила показники висоти і діаметру стовбурця рослин, відповідно на 19 і 21%.

Висновки

Для покращення приживлюваності саджанців деревних порід кореневу систему необхідно обробляти біологічно активними речовинами, шляхом додавання їх в "бовтанку".

При створені культур сосни необхідно проводити агрохіманаліз ґрунтів з визначення наявності поживних речовин. Відповідно, одержаним значенням агрохіманалізу ґрунту необхідно визначити необхідну кількість і склад мінеральних добрив, які необхідно внести в "бовтанку" для покращення приживлюваності саджанців деревних порід та покращення їх живлення на перших стадіях росту.

Список літератури

1. Шаленко В. Лісозбереження: від закликів – до відповідальності / В. Шаленко // Аграрний тиждень. – 2009. – № 14 (099). – С. 6.

2. Елементи регуляції в рослинництві // Зб. наук. праць. – К.: «Компос», 1998. – 398 с.

3. Регулятори росту рослин у землеробстві // Зб. наук. праць. – К., 1998. – 143 с.

4. Технологии применения регуляторов роста растений в земледелии : методическое пособие. – Киев, 2003. – 36 с.

5. Ведмідь М. Стан і перспективи розвитку лісокультурного виробництва / М. Ведмідь, В. Матейчук // Лісовий і мисливський журнал. – 2002. – № 2. – С. 3-5.

6. Ступар В. І. Результати вирощування лісових видів з використанням регуляторів росту рослин / В. І. Ступар, Р. М. Яцик, Р. Р. Олійник, І. П. Равлюк // Наук. вісник НАУ. – № 71. – 2004. – С.171-174.

7. Карман В. Вирощування сосни в контрольованому середовищі / В. Карман // Лісовий і мисливський журнал. – 2004. – № 4. – С. 6-7.

8. Ведмідь М. М. Вплив регуляторів росту рослин на ріст сіянців дуба звичайного у розсадниках / М. М. Ведмідь, В. М. Угаров, С. В. Яценко // Доповідь на німецько-українському форумі, 2009.

УДК 630.232

Сирык В. В. Влияние биологически активных веществ на рост сосны обычной в лесопитомнике.

Представлены результаты исследования влияния биологически активных веществ на рост и развитие пятилетних растений сосны обыкновенной в Полесской зоне Украины.

УДК 630.232

Сірик В. В. Вплив біологічно активних речовин на ріст сосни звичайної у лісорозсаднику.

Представлені результати дослідження впливу біологічно активних речовин на зростання і розвиток п’ятирічних рослин сосни звичайної в Поліській зоні України.

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить

По темам:

История Украины

Культурология

Высшая математика

Информатика

Охотоведение

Статистика

География

Военная наука

Английский язык

Генетика

Разное

Технологиеские темы

Украинский язык

Филология

Философия

Химия

Экология

Социология

Физическое воспитание

Растениевосдство

Педагогика

История

Психология

Религиоведение

Плодоводство

Экономические темы

Бухгалтерские темы

Маркетинг

Иностранные языки

Ветеринарная медицина

Технические темы

Землеустройство

Медицинские темы

Творчество

Лесное и парковое хозяйство