Статьи по растениеводческим темам
  • Регистрация
1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 0.00 (0 Голоса)

УДК: 636.652/.654:631.558.3

ВОДОСПОЖИВАННЯ СОРТІВ КВАСОЛІ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД СТРОКУ СІВБИ ТА ЗБИРАННЯ В УМОВАХ ПІВДЕННО-ЗАХІДНОЇ ЧАСТИНИ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Овчарук О. В.асистент кафедри плодоовочівництва, лісового та садово-паркового господарства

(Подільський державний аграрно-технічний університет)

Вступ. Ріст і розвиток рослин квасолі проходить в прямій залежності від умов зовнішнього середовища, основними складовими якого є температура повітря і ґрунту, освітленість, вологість та мінеральне живлення. Продуктивність рослин обумовлюється наявністю цих факторів і чим більше вони відповідають біологічним особливостям культури, тим повніше реалізуються потенціальні можливості квасолі.

Встановлення оптимального строку сівби впливає на тривалість вегетаційного періоду – це біологічна ознака, протягом якої формуються і виявляються основні кількісні і якісні показники квасолі [1].

Квасоля за відношенням до вологи належить до мезофітів і добре росте за умов достатнього зволоження.

Перша важлива та лімітуюча умова для проростання насінин – волога. Вона є не тільки середовищем, що створює сприятливі умови для перетворення запасних поживних речовин, але й приймає безпосередню участь в багатьох біохімічних процесах. Кількість води для повного набрякання залежить від генетичних та індивідуальних особливостей, а також від місця проростання зерен. Кількість поглинутої води залежить від хімічного складу зерна: білок вбирає 180 % води до сухої речовини, крохмаль – 70 %, клітковина – 30 % (Строна, 1966). По даним К. Е. Овчарова (1976) поглинання води білком іноді досягає 250 %. Для набрякання зерна квасолі звичайної необхідно 104,5% вологи від маси зерен (Іванов, 1961) . Одним з факторів, що впливає на швидкість набрякання є будова оболонки та крупність зерен. Після повного набрякання зерен, коли їх вологість складає 40-50 %, починається проростання. Для формування проростків необхідно 85-95 % води, оптимальна вологість ґрунту – 50-60 % повної вологоємності.

Критичними по відношенню до вологи в розвитку квасолі являється період від цвітіння до дозрівання бобів.

Методика досліджень. Експериментальну роботу проводили на дослідному полі Подільського державного аграрно-технічного університету в польовій сівозміні, протягом 2004-2007 рр., попередник – озима пшениця. Завданням досліджень було вивчення строків сівби та збирання урахуванням сортових особливостей квасолі звичайної при широкорядному способі сівби, і динаміки продуктивності та врожайності зерна.

Запаси продуктивної, доступної рослинам вологи розраховували за формулою:

; Wp = (VK) × d × 0,1 × h,

де, Wp – запаси продуктивної вологи, мм;

V – вологість ґрунту, % від маси абсолютно сухого ґрунту;

К – коефіцієнт в’янення;

d – об’ємна маса ґрунту, г/см3 ;

h – потужність шару ґрунту,

Сумарне водоспоживання:

S = Wп – Wк + O, мм або м3/га

Wп – запаси вологи в метровому шарі на початку вегетації;

Wк – запаси вологи в метровому шарі в кінці вегетації;

О – опади за період вегетації квасолі.

Коефіцієнт водоспоживання:

, мм/т або м3/т

де, У – врожайність, т

Результати дослідження. В середньому за період досліджень в умовах південно-західного Лісостепу України найбільше ґрунтової вологи в досліді 520 м3/га (табл. 1) витрачалося посівом сорту Харківська при сівбі його в строк, коли рівень термічного режиму ґрунту на глибині загортання насіння складав 12 0С і збирання проводилось за вологості зерна 16 %, а найменше (310 м3/га) – посівом сорту Буковинка від сівби його в строк, коли середньодобова температура ґрунту на глибині загортання насіння сягала 160С і збирали зерно при зниженні його вологості до 18 %.

В результаті проведених досліджень було встановлено сумарне водоспоживання посівами квасолі залежно від сорту, строку його сівби та збирання. Зокрема нами було визначено, що найбільше вологи 3375 м3/га використовувалося знову ж таки посівом сорту Харківська штамбова при сівбі за рівня термічного режиму ґрунту на глибині загортання насіння 10 0С і збиранні зерна при зниженні вологості до 16 %. Від пізніших строків сівби (РТР на глибині загортання насіння 12, 14, 160С) сумарне водоспоживання посівів квасолі знижувалось. Знижувалось сумарне водоспоживання посівів також залежно від сорту квасолі і найнижчий показник 2859 м3/га в середньому за період досліджень виявлений під посівом сорту Буковинка, який висівали за середньодобової температури ґрунту на глибині загортання насіння 160С і збирали при вологості зерна 16%. При збиранні квасолі з вологістю зерна 18% сумарне водоспоживання посівів було меншим порівняно із відповідними показниками, одержаними під посівами квасолі, що збиралася при вологості зерна 16 %, але виявлені тенденції зберігалися. А саме: найвище сумарне водоспоживання виявлено при ранніх строках сівби сорту Харківська штамбова, а найнижче – при пізніх строках сорту Буковинка і визначені показники були меншими в середньому на 108-236 м3/га. Поряд із зазначеним варто уточнити і те, що під посівами сортів Мавка і Буковинка найбільш підвищенні показники сумарного водоспоживання 3115-3281 та 3014-3124 м3/га відповідно, виявлялися при висіванні її при

Таблиця 1

Складові водного балансу та коефіцієнт водоспоживання, залежно від сорту, строку сівби та

строку збирання квасолі (середнє за 2004 – 2007 рр.)

Сорт

Строк сівби при рівні термічного режиму ґрунту на глибині загортання насіння

Складові водного балансу, м3/га

Коефіцієнт водоспоживання зерна, м3/т.

витрати ґрунтової вологи

опади

сумарне водоспоживання

строк збирання квасолі за зниження вологості зерна до

18%

16%

18%

16%

18%

16%

18%

16%

Харківська штамбова

10 0С

453

515

2699

2860

3152

3375

1970

2343

12 0С

443

520

2674

2833

3117

3353

1833

2095

14 0С

425

471

2648

2768

3073

3239

1529

1644

16 0С

401

432

2620

2743

3021

3175

1598

1662

Мавка

10 0С

443

479

2659

2779

3102

3258

1695

1974

12 0С

441

487

2674

2794

3115

3281

1542

1773

14 0С

426

474

2648

2769

3074

3243

1354

1544

16 0С

369

416

2583

2664

2952

3080

1562

1579

Буковинка

10 0С

411

430

2464

2619

2875

3049

1521

1783

12 0С

421

450

2593

2674

3014

3124

1401

1531

14 0С

366

394

2488

2568

2854

2962

1385

1466

16 0С

310

356

2423

2503

2733

2859

1676

1701


середньодобовій температурі ґрунту 12 0С і збиранні зерна як вологістю 18 % так і 16 %.

Враховуючи одержані показники сумарного водоспоживання та урожайності сортів квасолі нами було також розраховано ефективність витрачання води посівами цієї зернобобової культури на одиницю продукованого урожаю зерна. Так, розрахунками встановлено, що найбільш підвищені коефіцієнти водоспоживання зерна виявлені при збиранні квасолі при зниженні вологості зерна до 16%. Зокрема в досліді залежно від сорту та строку його сівби коефіцієнти водоспоживання зерна на вказаних посівах коливалися в межах 1466-2343 м3/т. При збиранні квасолі вологістю зерна 18% були значно меншими і коливалися залежно від сорту та строку його сівби в межах 1354-1970 м3/т. Отже, в результаті проведеного аналізу результатів досліджень нами встановлено, що найбільш ефективно в досліді волога витрачалася посівом квасолі сорту Мавка при сівбі його в строк, коли середньодобова температура повітря на глибині загортання насіння складала 140С і збирання зерна здійснювали при досяганні вологості його 18%. За таких умов на одиницю (тонну зерна) урожаю витрачалося 1354 м3 води. Досить близьким в досліді був коефіцієнт водоспоживання зерна 1385 м3/т і на варіанті сорту Буковинка, який висівався за РТР на глибині загортання насіння також 140С і збирання зерна квасолі при досяганні такої ж (18 %) вологості. Найменш ефективно витрачалася волога в досліді при збиранні квасолі вологістю зерна 16% і найбільшим коефіцієнт водоспоживання зерна 2343 м3/т в середньому за період досліджень був на варіанті досліду, де висівали сорт квасолі Харківська штамбова в строк, коли ґрунт на глибині загортання насіння в середньому прогрівався до 100С.

Таким чином, нами встановлено, що в умовах даного регіону найбільш ефективно витрачається волога сортами Мавка та Буковинка при сівбі за рівня термічного режиму ґрунту на глибині загортання насіння 14 0С та збиранні зерна при зниженні його вологості до рівня 18 %.

Таблиця 2

Урожайність сортів квасолі звичайної залежно від впливу строків сівби і строків збирання врожаю, т/га

(середнє за 2004-2007 рр.)

Сорт

(фактор А)

Строк сівби при рівні термічного режиму ґрунту на глибині загортання насіння (фактор В)

Середнє за фактором А

Різниця за фактором А

НІР05(А) = 0,08

10°С

12°С (к.)

14°С

16°С

Строк збирання при вологості зерна (фактор С)

18%

16%

18%

16% (к.)

18%

16%

18%

16%

Харківська штамбова

1,60

1,44

1,70

1,60

2,01

1,97

1,89

1,91

1,76

-

Мавка

1,83

1,65

2,02

1,85

2,27

2,10

1,89

1,95

1,95

0,19

Буковинка

1,89

1,71

2,15

2,04

2,06

2,02

1,63

1,68

1,9

0,14

Середнє за фактором В

1,69

1,89

2,07

1,83

=1,87

НІР05(АВС)=0,24

Різниця за фактором В

НІР05(В)=0,1

-0,2

-

1,8

-0,6

Середнє за фактором С

1,77

1,60

1,96

1,83

2,11

2,03

1,80

1,85

Різниця за фактором С

НІР05(С)=0,07

0,17

-

0,09

-

0,08

-

-0,05

-


Створення сприятливих умов росту і розвитку рослин і, як наслідок – підвищення ефективності поглинання ФАР та ефективне використання симбіотичної азотфіксації, на варіанті третього строку сівби при збиранні врожаю за вологості зерна 18% сорту Мавка, сприяло формуванню максимального рівня врожайності квасолі звичайної – 2,27 т/га (табл. 2). Цей показник був більшим на 0,67 т/га порівняно з контролем. У сорту Буковинка найвища врожайність формувалась за другого строку сівби і становила в середньому 2,15 т/га. Урожайність квасолі звичайної всіх досліджуваних сортів зменшувалась при сівбі у перший і четвертий строки.

Висновок. Отже, за результатами проведених досліджень встановлено, що в умовах південно-західної частини Лісостепу України найбільший рівень урожайності забезпечив сорт Мавка – 2,27 т/га, що на 0,67 т/га перевищив контроль сорт Харківська штамбова, при сівбі за рівня термічного режиму ґрунту на глибині загортання насіння 14 0С та збиранні зерна при зниженні його вологості до рівня 18 %.

Список використаної літератури

1.  Анчербак С. П. Влияние температуры и влажности воздуха на цветение и плодообразование фасоли / С. П. Анчербак // Сборник трудов, 1983. – №21. – С.150.

2.  Технологія вирощування квасолі в Україні. – К., 1994. – 20 с.

3.  Лукич Е. Л. Уборка фасоли / Е. Л. Лукич // Зерновое хозяйство. – 1979. – №9. – С.37-38.

4.  Корчинський А. А. Технологія виробництва квасолі в Україні. Методичні рекомендації / Корчинський А. А., Попов О. П., Будьоний Ю. В. [та ін.].– К., 1994. – 19 с.

5.  Пархуць Б. І. Формування продуктивності квасолі звичайної залежно від технологічних прийомів вирощування в умовах Лісостепу західного : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук / Пархуць Б. І. – Вінниця, 2008. – 20 с.

УДК: 636.652/.654:631.558.3

Овчарук О. В. Водопотребление сортов фасоли в зависимости от сроков посева и уборки в условиях юго-западной части Лесостепи Украины

В статье рассмотрена зависимость водопотребления от основных элементов технологии выращивания сортов фасоли: сроков сева, сроков уборки в условиях юго-западной части Лесостепи Украины.

Результаты исследований показали, что наиболее эффективно влага используется сортами Мавка и Буковинка при севе их при уровне термического режима почвы на глубине заделки семян 14 0С та уборке зерна при снижении его влажности до уровня 18 %.

УДК: 636.652/.654:631.558.3

Овчарук О. В. Водоспоживання сортів квасолі в залежності від строку сівби та збирання в умовах південно-західної частини Лісостепу України.

У статті розглянуто залежність водоспоживання від основних елементів технології вирощування сортів квасолі: строків сівби, строків збирання в умовах південної частини західного Лісостепу України. Результати досліджень показали, що найбільш ефективно витрачається волога сортами Мавка та Буковинка при сівбі їх за рівня термічного режиму ґрунту на глибині загортання насіння 14 0С та збиранні зерна при зниженні його вологості до рівня 18 %.

УДК: 636.652/.654:631.558.3

Water use varieties of beans regardless of planting and harvesting in the conditions of south-western part of the Forest-steppe of Ukraine

Describes the dependence of the core elements of water use technology growing varieties of beans: planting, harvesting in the conditions of South-western part of Forest-steppe of Ukraine. Studies have shown that most effectively moisture is Мavkа and Bukovinka in grades sevje their level of thermal treatment of soil to a depth of burying seeds 14 0С with cleaning grains while lowering its humidity level 18%.

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить

По темам:

История Украины

Культурология

Высшая математика

Информатика

Охотоведение

Статистика

География

Военная наука

Английский язык

Генетика

Разное

Технологиеские темы

Украинский язык

Филология

Философия

Химия

Экология

Социология

Физическое воспитание

Растениевосдство

Педагогика

История

Психология

Религиоведение

Плодоводство

Экономические темы

Бухгалтерские темы

Маркетинг

Иностранные языки

Ветеринарная медицина

Технические темы

Землеустройство

Медицинские темы

Творчество

Лесное и парковое хозяйство