Вивчення вихідного матеріалу кабачка на прояв ефекту гетерозису

УДК: 631.52: 625.62.3: 631.559: 575.222.78

Вивчення вихідного матеріалу кабачка

на прояв ефекту гетерозису

Катаєва Т. Є. – кандидат с.-г. наук, старший науковий співробітник (Донецька дослідна станція Інституту овочівництва і баштанництва УААН)

Вступ. Сучасний ринок сільського господарства вимагає створення конкурентноздатних, стабільних за господарсько-цінними ознаками сортів і гібридів F1. У звичайному сорті не завжди вдається поєднати усі необхідні позитивні якості, тому широке розповсюдження одержали методи створення гетерозисних гібридів овочевих рослин [1]. Використання гетерозисних гібридів замість сортів підвищує продуктивність рослини в 1,5-2 рази.

В теперішній час для покращення сортименту селекціонерами використовується переважно метод гібридизації. Це сприяє значному збільшенню генетичного різноманіття рослини [2]. Незалежно від шляхів здійснення, процес гібридизації приводить до утворення більш пластичних організмів, здатних змінюватись і пристосовуватись до нових умов існування в більшій ступені [3]. У гібридних організмів виникають не тільки ознаки батьків, але і нові, яких не було у вихідних форм. Одночасно, гібридизація дозволяє прослідкувати ступінь домінування тієї чи іншої ознаки в першому гібридному поколені (F1). Прояв вивчаємих кількісних ознак у F1 в порівнянні з батьківськими формами може коливатись як в сторону його збільшення, так і в сторону послаблення [4].

Основною відмінною здатністю гібридів F1 є прояв ефекту гетерозису за окремими кількісним ознакам, що обумовлює, насамперед, гетерозиготним станом організму. Чисельні дослідження доказали перевагу гібридів F1 перед сортами, і на сьогодні створення гетерозисних гібридів є найбільш пріоритетним напрямком селекції для більшості сільськогосподарських рослин [5]. Однак далеко не кожна гібридна комбінація є високопродуктивною або практично цінною. Найбільший гетерозисний ефект проявляють гібриди F1 у випадках, коли сорт чи лінія характеризується високою комбінаційною здатністю [6]. Тому вивчення вихідного матеріалу в цьому відношенні – важливий і необхідний етап селекційного процесу. Знання закономірностей прояву кількісних ознак у F1 є неодмінною умовою будь-якої обґрунтованої селекційної програми зі створення гетерозисних гібридів [1, 5, 7, 8].

Теоретичні дослідження відносно адаптації та генетики ознак рослин кабачка потребують доповнення та роз’яснення. Одним із актуальних можливих шляхів вирішення цієї проблеми є збір та вивчення генофонду кабачка для створення білоплідних, скоростиглих, холодостійких, засухостійких, продуктивних сортів і гібридів F1, стійких до абіотичних і біотичних факторів, з м’яким неколючим опушенням черешків, придатних до промислової переробки і з високими смаковими та технологічними властивостями.

Методика досліджень. Робота з гетерозисної селекції кабачка на Донецькій дослідній станції розпочата в 1999 році з вивчення вихідного матеріалу. Матеріалом для проведення досліджень були сортозразки світової колекції ВІР та лабораторії генетичних ресурсів ІОБ УААН, а також сорти і лінії місцевої селекції. Роботу проводили методом гібридизації з подальшим добором найбільш продуктивних рослин з привабливою формою плодів за повною схемою селекційного процесу. Оцінку вихідного матеріалу проводили згідно з загальноприйнятими методичними рекомендаціями [9, 10]. Сортовипробування гібридів F1 і сортів проводили згідно методики Державної служби з охорони прав на сорти рослин [11].

В розсадниках F1 проводили індивідуальну оцінку за комплексом якісних і кількісних ознак, добираючи для подальшої роботи найбільш перспективні генотипи. При цьому головну увагу приділяли поєднуванню ознак з набором бажаних якісних показників, таких як продуктивність, скоростиглість, розрідженість куща, слабке опушення черешків, вирівняність плодів за формою і масою, інтенсивність забарвлення та інші.

Величину ефекту гетерозису (Х) визначали за формою, запропонованою Х. Даскаловим [12]:

X = [ F / { ( P1 + P2 ) / 2 } ] x 100,

де: F1 – значення ознаки гібриду;

Р1 – значення ознаки материнської форми;

Р2 – значення ознаки батьківської форми.

Результати досліджень. Ефект гетерозису в значній мірі обумовлено генетичною різноякісністю (віддаленістю) схрещування форм, що пов’язано з підвищеною гетерозиготністю геному в F1. У зв’язку з цим головним методом добору пар для схрещувань був еколого-географічний, який передбачає максимальну генетичну віддаленість генотипів за рахунок різних ареалів їх формування.

Всього за період досліджень вивчено понад 1000 зразків кабачка різного географічного і генетичного походження та виділена колекція, яка має значну цінність для селекційного процесу. Вихідні форми характеризувалися значною контрастністю як за якісним (тип куща, характер опушення черешків, форма, маса і забарвлення плоду, відношення чоловічих і жіночих квіток), так і за кількісним ознакам (довжина вегетаційного періоду, товарність, продуктивність).

Виділені вихідні форми кабачка були використані в гібридних комбінаціях при схрещуванні. Гібрид порівнювали з батьківськими формами і визначали гетерозисний ефект (%), у порівнянні з кращою батьківською формою і з середнім показником між батьками за ознаками продуктивності: рання та загальна врожайність.

За роки досліджень найбільший відсоток гетерозисного ефекту за ознакою рання врожайність мали гібридні комбінації кабачка: 1578 х 200/1 (ОП 4) (450%), Зебра х 324 А (306%), 38/03 х 200/1 (ОП 4) (296%), ТСХА(ж) х 38/03 (238%), 405 S х 324 А (231%); 196 х 324 А (120%), НБ х 196 (107%), 88 х 170 Б (100%) (табл. 1). За загальною врожайністю найбільш продуктивними були гібриди: 38/03 х 200/1 (ОП 4) (223%), 88 х 92-93 (214%), 590 х 92-93 (191%), Зебра х 170Б (185%), 540 х 1578 (181%), НБ х 200/1 (ОП 4) (179%), 88 х 170Б (175%), НБ х 196 (162%), що підтверджує високе селекційне значення вихідних форм. А також встановлено, що виділені високопродуктивні форми мають реальну перспективу використання їх в селекції кабачка на гетерозис.

На основі виділеної гетерозисної комбінації НБ х 196 створено гетерозисний гібрид кабачка-цукіні Престиж f1, який занесено до Державного Реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні у 2008 році.

Висновки

1.  Вивчено понад 1000 зразків кабачка різного географічного і генетичного походження та створена колекція, яка має значну цінність для селекційного процесу.

2.  Виділено високопродуктивні вихідні форми, які мають реальну перспективу використання їх в гетерозисній селекції кабачка.

3.  В результаті селекційної роботи створено новий гетерозисний гібрид кабачка-цукіні Престиж F1, який занесено до Державного Реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні у 2008 році.

Список використаної літератури

1.  Авдеев Ю. И. Некоторые подходы в селекции гетерозисных гибридов / Авдеев Ю. И. // Гетерозис сельскохозяйственных растений. – М. – 1997. – С. 84-85.

2.  Дубинин Н. П. Общая генетика / Дубинин Н. П. – М.: Наука, 1986. – 560 с.

3.  Кравченко В. А. Методика і техніка селекційної роботи з томатом / Кравченко В. А., Приліпка О. В. – К.: Аграрна наука, 2001. – 86 с.

4.  Кильчевский А. В. Экологическая селекция растений / Кильчевский А. В., Хотылева Л. В. – Мн.: Технология, 1997. – 372 с.

5.  Боос Г. В. Гетерозис овощных культур / Боос Г. В., Бадина Г. В., Буренин В. И. – Л.: Агропромиздат, 1990. – 222 с.

6.  Брежнев Д. Д. Гетерозис в овощеводстве / Брежнев Д. Д. – Л.: Колос, 1966. – 315 с.

7.  Тихонова Т. Є. Результати селекції кабачка і патисона в Степовій зоні України / Т. Є. Тихонова // Таврійський науковий вісник. – Херсон, 2005. – Вип. 39. Ч. 2. – С.75 – 80.

8.  Тихонова Т. Є. Селекційна цінність генофонду і ефективність його використання в селекції кабачка і патисона : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук / Тихонова Т. Є. – Харків, 2007. – 18 с.

9.  Доспехов Б. А. Методика полевого опыта / Доспехов Б. А. – М.: Колос, 1973. – 366 с.

10.  Методика проведення експертизи сортів на відмітність, однорідність та стабільність (ВОС) // Охорона прав на сорти рослин. – Ч. 2. – К., 2004. – С. 221-228.

11.  Методика державного сортовипробування сільськогосподарських культур. – К., 2000. – Вип. 1. – 100с.

12.  Даскалев Хр. Гетерозис при домастите / Даскалев Хр., Иорданов М., Огнянова А. – София: Българська академия на науките, 1967. – 179 с.

УДК: 631.52: 625.62.3: 631.559: 575.222.78

Катаєва Т. Є. Вивчення вихідного матеріалу кабачка на прояв ефекту гетерозису

В результаті селекційної роботи виділені колекція та вихідні форми, які мають значну цінність та реальну перспективу використання в гетерозисній селекції кабачка. На їх основі створено новий білоплідний гетерозисний гібрид кабачка-цукіні Престиж F1.

УДК: 631.52: 625.62.3: 631.559: 575.222.78

Катаева Т. Е. Изучение исходного материала кабачка на проявление эффекта гетерозиса

В результате селекционной работы выделены коллекция и исходные формы, которые имеют большую ценность и реальную перспективу использования в гетерозисной селекции кабачка. На их основе создан новый белоплодный гетерозисный гибрид кабачка-цуккини Престиж F1.

Таблиця 1. – Гетерозисний ефект у нових гібридних комбінаціях кабачка за ознаками рання і загальна врожайність (середнє за 2001-2005 рр.)

Примітка: 1. КБ – краща батьківська форма; 2. СБ – середня між батьками

Добавить комментарий