Статьи по растениеводческим темам
1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 0.00 (0 Голоса)

БІОЛОГІЧНА ТА ГОСПОДАРСЬКА ОЦІНКА САДИВНОГО МАТЕРІАЛУ ЦИБУЛІ ШАЛОТ РІЗНОГО ПОХОДЖЕННЯ

Коваленко Є. М. – науковий співробітник (Дніпропетровська дослідна станція ІОБ УААН)

Вступ. Цибуля шалот (Аllium. ascalonicum L.) – широко поширена серед населення овочева рослина під назвою шарлотка, трибулька і тримбулька. Утворює кущ з великою кількістю цибулинок у гнізді і зачатків. Відрізняється винятковою скоростигістю: від садіння до достигання цибулин їй необхідно 50-70 діб. Цибулю шалот використовують не тільки для вигонки ранньої зелені, але також для одержання раннього врожаю цибулі-ріпки, коли свіжої ріпчастої цибулі ще немає.

Мінливість ознак у цибулевих рослин: тривалість веґетаційного періоду, біохімічний склад листків і цибулин, урожайність, форма і розмір цибулини, забарвлення сухих і соковитих лусок, зачатковість, галуження, – визначається, насамперед, ґрунтово-кліматичними умовами та способами вирощування [1]. В Україні практично відсутні дослідження з вивчення вихідного матеріалу цибулі шалот. Не дивлячись на велике різноманіття місцевих сортів, у Реєстр сортів рослин України занесено лише чотири сорти цибулі шалот Інституту овочівництва і баштанництва УААН: Сюрприз, Забава, Кущівка місцева і Ліра, які різняться за формою, забарвленням, строками дозрівання [2]. Необхідність розширення сортименту цибулі шалот обумовили пріоритетність напряму досліджень.

На сучасному етапі селекції біохімічний склад цибулі шалот мало вивчений. А. В. Кузнецов (1953), В. М. Марков, М. К. Хаев (1953) відносять цибулю шалот до солодких цибуль і вважають, що залежно від технології вирощування цибулина накопичує більше або менше складних цукрів. Х. Б. Шифрина (1961), И. И. Ершов (1998) представляють дані, за якими цибуля шалот має характерні ознаки хімічного складу гострих сортів цибулі [3, 4, 5]. Індивідуальна мінливість різних сортів за вмістом сухої речовини, цукру, аскорбінової кислоти дозволяє використовувати їх для різних напрямів (сушіння, консервування, у свіжому вигляді).

Одна з найбільш шкідливих хвороб цибулі – пероноспороз (збудник – гриб Peronospora destructor Berk.), що уражує листки і насіннєві стрілки. Стійкість цибулі проти пероноспорозу суттєво залежить від інфекційного навантаження, вологості і температури повітря [6].

Методика досліджень. Дослідження проводили у Дніпропетровській дослідній станції ІОБ УААН. Матеріалом для досліджень були 29 сортів-клонів, зібрані з семи областей України (Вінницька, Дніпропетровська, Запорізька, Одеська, Полтавська, Харківська, Чернігівська), які охоплюють реґіони найбільшого її споживання і стандартний сорт Кущівка місцева. Оцінку за основними апробаційним ознаками проводили згідно з ”Руководством по апробации овощных и кормовых корнеплодов”, ”Методическими указаниями по технологии производства посадочного материала лука-шалота”, ”Методическими указаниями по селекции лука и чеснока” [7, 8, 9]. Основні показники біохімічного складу листків і цибулин шалоту визначали у лабораторії масових аналізів Дніпропетровської дослідної станції ІОБ УААН. Вміст сухої речовини визначали методом висушування до постійної маси, вміст цукрів аналізували за методом Фрезеніуса-Лутохіна (йодометричний), вміст аскорбінової кислоти – методом І. К. Муррі. У лабораторії польових досліджень та охорони родючості ґрунтів Дніпропетровського державного проектно-технологічного центру охорони родючості ґрунтів і якості продукції визначали вміст нітратів у листках. Обстеження рослин на ураження несправжньою борошнистою росою проводили на 20–ти рослинах кожного сортозразка на природному фоні. Математичну обробку одержаних у досліді даних проводили за Б. О. Доспєховим [10].

Результати дослідження. За роки досліджень тривалість веґетаційного періоду шалоту змінювалась залежно від умов вирощування і розміру садивного матеріалу незалежно від походження сортозразка. Найбільш тривалий веґетаційний період був у 2004 році (77–86 діб), найкоротший – у 2007 році (70–80 діб). У період розростання листкової маси погодні умови 2004 року сприяли її швидкому наростанню (кількість опадів у травні становила 197,1 мм, температура повітря 17,1 ºС). На початку червня, коли почалося формування цибулини, дощі припинились, проте у третій декаді цього місяця знову була відмічена надмірна кількість опадів – 162,3 мм у поєднанні з високою температурою повітря 21,6 ºС. Це спричинило подовження веґетаційного періоду. У 2007 році тривала відсутность дощів у другій декаді квітня та лише 6,4 мм опадів – у третій, високі температури повітря у другій та третій декадах травня (відповідно 23,6 ºС, 27,9 ºС) негативно вплинули на ріст і розвиток рослин шалоту. Серед колекційного різноманіття місцевих сортів-клонів виділились дуже раньостиглі з веґетаційним періодом 75 діб – К-4, К-6, 78 діб – К-2, К-5, К-11, К-12, К-13, К-14, К-19, К-26, К-29, 79 діб – К-30, К-31, К-33. Всі згадані місцеві сорти мали великий за розміром садивний матеріал (цибулини масою 11–17 г), окрім зразків К-12, К-19 походженням з Харківської та Вінницької областей відповідно, у яких маса садивної цибулини була 5–10 г.

Важливою ознакою цибулі шалот є період від відростання до технічної стиглості листків. У середньому за роки дослідження найкоротший період від появи сходів до збирання листків відмічено у зразків К-4, К-6 (25 діб), Кущівка місцева, К-19, К-26 (26 діб), К-12, К-28, К-29, К-31 (27 діб).

Серед різноманіття місцевих сортів виділились сортозразки, які поєднали високу урожайність листків і цибулин: К-2, К-4, К-6, К-21, К-23 (Дніпропетровська обл.), К-13, К-17, К-22 (Полтавська обл.) (табл.1). Найбільш урожайними за масою листків були зразки у 2006 році. Цьому сприяли як достатня кількість опадів, невисока температура повітря в період формування листків, так і незначне ураження рослин пероноспорозом (ступінь розвитку хвороби 11,7–66,8%). Найбільш врожайним був зразок К-2 (5,1 кг/м2) з Дніпропетровської області. Дещо йому поступились, але також були високоврожайними сорти-клони К-4 (3,5 кг/м2), К-13 (4,2 кг/м2), К-14 (3,7 кг/м2), К-17 (4,1 кг/м2), К-23 (5,0 кг/м2), К-25 (4,0 кг/м2).

Таблиця 1

Урожайність кращих сортів-клонів за масою листків і цибулин (2005-2007 рр.)

Сорт, зразок

Урожайність, кг/м2

2005 р.

2006 р.

2007 р.

середнє за 2005-2007 рр.

листків

цибулин

листків

цибулин

листків

цибулин

листків

цибулин

Кущівка

місцева

(st)

3,7

2,5

3,4

1,8

3,2

1,1

3,4

2,1

К-2

3,2

5,1

3,9

2,8

3,1

0,9

3,4

3,0

К-4

3,9

3,6

4,0

3,7

4,0

1,6

4,0

3,2

К-6

3,4

1,6

4,2

2,7

3,6

2,7

3,7

2,1

К-13

3,8

4,2

3,6

2,4

2,7

1,1

3,4

2,7

К-17

3,6

4,1

4,0

1,9

2,8

1,2

3,5

2,5

К-21

3,1

2,4

3,6

2,4

3,4

1,3

3,4

2,4

К-22

4,0

2,4

3,0

2,9

3,2

1,2

3,4

2,4

К-23

3,6

5,0

4,0

2,6

2,8

0,9

3,5

3,4

НІР0,05

0,3

0,3

0,2

0,2

0,2

0,2

0,5

1,0

У середньому за роки досіджень вміст сухої речовини (7,8-9,4%) у листках шалоту мало варіював у межах кожного зразка порівняно з вмістом загального цукру (4,0-6,9%) та аскорбінової кислоти (13,9-36,4 мг/100г) (табл. 2).

Таблиця 2

Біохімічний склад листків і цибулин шалоту

(у середньому за 2004-2007 рр.)

Показник

Біохімічний склад

листків

цибулин

Суха речовина, %

7,8–9,4

12,4–16,0

Загальний цукор, %

4,0–6,9

8,3–11,5

Аскорбінова кислота, мг/100г

13,9–36,4

3,3–4,8

Вміст аскорбінової кислоти у листках шалоту змінювався як за роки вивчення (2004 р. – 12,9-47,3 мг/100 г, 2006 р. – 18,1-35,0 мг/100 г, 2007 р. – 14,8-25,3 мг/100 г), так і між зразками (за середньорічними даними від 13,9 мг/100 г (К-6) до 36,4 мг/100 г (К-22). У період від сходів до полягання листків у цибулині шалоту проходило накопичення сухої речовини (12,4-16,0%) і цукру (8,3-11,5%), а аскорбінової кислоти (3,3-4,8 мг/100г) – зменшення. Найкращими за біохімічним складом листків виявились зразки: Кущівка місцева (Харківська обл.), К-18 (Чернігівська обл.), К-15, К-22 (Полтавська обл.), цибулин – К-6, К-11 (Дніпропетровська обл.), К-22.

Поґодні умови 2004–2006 рр. (надлишок опадів у травні 2004 р. (ГТК=3,7), 2006 р. (ГТК=2,6), червні 2006 р. (ГТК=4,5) у поєднанні з холодними ночами та росами) були дуже сприятливими для розвитку і поширення пероноспорозу, що дозволило диференціювати зразки за групами стійкості проти цієї хвороби. Серед 30-ти зразків колекції у середньому за роки досліджень 25 належали до слабо і середньосприйнятивих, вісім з яких характеризувалися високою стійкістю проти пероноспорозу за ступенем розвитку хвороби: К-2 (20,2%), К-4 (18,8%), К-5 (20,3%), К-23 (19,5%), К-25 (21,3%), К-27 (23,2%), К-31 (15,3%), К-33 (22,7%) і припадали до групи слабосприйнятливих.

Селекційну цінність у напряму створення сортів, стійких проти пероноспорозу представляють місцеві сорти, які стабільно належали до групи слабосприйнятливих: К-4, К-5 (коефіцінт стабільності SF=1,95 ), К-11 (SF=1,80), К-18 (SF=1,86), К-25 (SF=1,04), К-27 (SF=1,27).

Висновки.

1. Веґетаційний період скорочується із збільшенням розміру садивної цибулини та збільшенням кількості цибулинок у гнізді. За скоростиглістю виділились сорти-клони з Дніпропетровської – К-2, К-4, К-5, К-6, К-11, Полтавської – К-13, К-14, Вінницької – К-19, Запорізької – К-26 та Одеської областей – К-29.

2. Найвищу селекційну цінність мали сортозразки, які поєднали високу урожайність листків (понад 3,4 кг/м2) і цибулин (понад 2,1 кг/м2): К-2, К-4, К-6, К-13, К-17, К-21, К-22, К-23. За цими ознаками вони характеризувалися високою стабільністю незалежно від погодних умов у роки досліджень.

3. Високою стійкістю до пероноспорозу характеризувались сорти-клони, які стабільно належали до групи слабо - та середньосприйнятливих: К-4, К-5, К-11, К-18, К-25, К-27, більшість яких походить з Дніпропетровської області.

Список використаної літератури.

1. Еременко Л. Л. Морфо-физиологическая изменчивость овощных растений // Л. Л. Еременко, Е. Г. Гринберг. – Новосибирск, 1977. – 298 с.

2. Державний реєстр сортів рослин придатних для поширення в Україні у 2008 році / [гол. редактор В. А. Хаджиматов ]. – К. : Державна служба з охорони прав на сорти, 2008 р. – 258 с.

3. Марков В. М. Овощеводство / В. М. Марков, М. К. Хаев – М., 1953. – 323 с.

4. Шифрина Х. Б. Биохимия лука / Х. Б. Шифрина ; под ред. А. И. Ермакова, В. В. Арасимович / Биохимия овощных культур. – Л. – М. : Сельхозгиз, 1961. – 544 с.

5. Ершов И. И. Лук-шалот вкусный и хорошо храниться / И. И. Ершов // Картофель и овощи. – 1998. – № 1. – С. 18–19.

6. Михайлов О. М. Прогноз з’явлення пероноспорозу на насінниках цибулі / О. М. Михайлов, В. Й. Тимченко, О. М. Бейдер // Овочівництво і баштанництво. – К., 1985. – Вип. 30. – С. 44–46.

7. Руководство по апробации овощных культур и кормовых корнеплодов / [под ред. Д. Д. Брежнева]. – М.: Колос, 1982. – 415 с.

8. Ершов И. И. Методические указания по селекции лука и чеснока / И. И. Ершов, М. В. Алексеева, А. А. Казакова. – М., 1984. – 36 с.

9. Ершов И. И. Методические указания по технологии производства посадочного материала лука-шалота / И. И. Ершов, А. Ф. Агафонов, А. Н. Лебедев [и др.]. – М., 1983. – 18 с.

10. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта: (С основами статистической обработки результатов исследований) / Б. А. Доспехов. – М.: Колос, 1979. – 416 с.

УДК 635. 263: 631. 527

Коваленко Е. М. Хозяйственно-биологическая оценка посадочного материала сортов лука шалот различного происхождения.

Представлены результаты изучения 29 местных сортов лука шалот разного происхождения за основными хозяйственно-ценными признаками: скороспелость, урожайность, биохимический состав, устойчивость против пероноспороза. Предложен ценный посадочный материал для селекционной работы.

УДК 635. 263: 631. 527

Коваленко Є. М. Господарсько-біологічна оцінка садивного матеріалу сортів цибулі шалот різного походження.

Представлені результати вивчення 29 місцевих сортів цибулі шалот різного походження за важливими господарськими ознаками: скоростиглість, урожайність, біохімічний склад, стійкість проти пероноспорозу. Запропонований цінний садивний матеріал для селекційної роботи.

УДК 635. 263: 631. 527

Kovalenko Е. M. Economic-biological estimation of a landing material of grades of onions shallotvarious origin.

Showed results of studying of 29 local grades of onions shallot a various origin behind the basic economic valuable signs: precocity, productivity, biochemical structure, stability against peronospora. The valuable landing material for selection

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить

По темам:

История Украины

Культурология

Высшая математика

Информатика

Охотоведение

Статистика

География

Военная наука

Английский язык

Генетика

Разное

Технологиеские темы

Украинский язык

Филология

Философия

Химия

Экология

Социология

Физическое воспитание

Растениевосдство

Педагогика

История

Психология

Религиоведение

Плодоводство

Экономические темы

Бухгалтерские темы

Маркетинг

Иностранные языки

Ветеринарная медицина

Технические темы

Землеустройство

Медицинские темы

Творчество

Лесное и парковое хозяйство