Статьи по охотоведению
  • Регистрация
1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 0.00 (0 Голоса)

 

Окреслено проблеми мисливського господарства та передумови його реформування. Запропоновано та теоретично обґрунтовано принципи реформування мисливського господарства України.

Ключові слова: мисливське господарство, принципи реформування, мисливська політика.

Doctorate I. G. Gul – NUFWT of Ukraine

Department of economics and management of forest enterprises

PRINCIPLES OF REFORM OF UKRAINIAN HUNTING

Outlined problems of hunting and conditions its reform. There are proposed and theoretically well founded principles of reform of Ukrainian hunting.

Keywords: hunting, principles of reform, hunting policy.

Мисливське господарство є однією із форм традиційного природокористування в Україні і тісно взаємозв’язане із лісовим, аграрним та водним господарствами. Проблема ефективного відтворення, охорони та використання ресурсів мисливських угідь займає одне з ключових місць у сучасній науці і потребує негайного вирішення. За останнє століття в Україні спостерігається стійка тенденція до виснаження ресурсів мисливського господарства, що гальмує його розвиток і призводить до деградації галузі вцілому.

На даний час реформування мисливського господарства України є об’єктивною необхідністю. Принципи організації та ведення мисливського господарства, які Україна успадкувала від командно-адміністративної економіки, є застарілими і не достатньо ефективними, вони не відповідають сучасним вимогам ринкової економіки і потребують удосконалення. Мисливське господарство тісно пов’язане з лісовим господарством, тому теоретичні, практичні та правові аспекти його реформування також потрібно розглядати у взаємозв’язку. Теоретичне та правове підґрунтя реформування мисливських та лісових підприємств України було закладене у багатьох працях вітчизняних науковців [1-3].

В період державної незалежності України першим кроком на шляху до економічних реформ у сфері мисливського господарства стало ухвалення Кабінетом Міністрів України «Положення про мисливське господарство та порядок здійснення полювання» [4] у 1996 році, що в перспективі переросло у Закон України «Про мисливське господарство та полювання» [5], який був прийнятий Верховною Радою України у 2000 році. У 2005 році був виданий Указ Президента України «Про невідкладні заходи у сфері збереження, відтворення та раціонального використання мисливських тварин» [6]. Даний документ підтвердив необхідність реформування мисливського господарства, яке полягає в удосконаленні нормативно-правової бази в галузі охорони, використання та відтворення мисливських тварин, державної політики в цій сфері, підвищення ефективності правового забезпечення її реалізації.

Також варто відзначити, що теоретичні та правові аспекти лісової і мисливської політики України знайшли своє відображення у Державній цільовій програмі «Ліси України» на 2010-2015 роки (2009) [7], а також Державної програми «Ліси України» на 2002-2015 роки (2002) [8] (втратила чинність на підставі Постанови КМ № 977 від 16.09.2009) та «Концепції реформування та розвитку лісового господарства» (2006) [9]. Основними завданнями Концепції і Державної програми у сфері мисливського господарства є ефективне відтворення, охорона та раціональне використання мисливської фауни на засадах сталого розвитку, збереження біологічного різноманіття лісових екосистем та розроблення методики розрахунку розміру плати за використання земель мисливського господарства. Позитивним зрушенням у реформуванні лісового та мисливського господарств стало прийняття нового Лісового кодексу України (2006) [10] у якому передбачається три форми власності на ліси (державну, приватну та комунальну). Такий підхід до розподілу форм власності на ліси був закладений і в проекті Лісового кодексу України [11], що підготовлений працівниками кафедри економіки та менеджменту лісових підприємств Національного лісотехнічного університету України.

Суттєву роль у створенні ефективної мисливської політики відіграють принципи, які спрямовані на реформування мисливського господарства на засадах ринкової економіки. Аналіз зарубіжних та вітчизняних наукових праць у сфері мисливського господарства дав нам змогу сформувати такі принципи реформування мисливського господарства: реформування мисливського господарства на засадах ринкової економіки; екологізації інструментів мисливської політики; економічного стимулювання підвищення продуктивності мисливських угідь; економічного стимулювання поглинання мисливськими угіддями парникових газів та позитивних зовнішніх екологічних ефектів; стримування деградації мисливських угідь і мисливської фауни за допомогою економічних санкцій; державної фінансової підтримки лише пріоритетних напрямків розвитку мисливського господарства; реформування мисливського господарства України з врахуванням принципів мисливської політики; уникнення зворотних грошових потоків.

Принцип реформування мисливського господарства на засадах ринкової економіки передбачає перехід на принципову нову модель ведення мисливського господарства, яка б спиралась на ринкові методи господарювання. Досвід європейських країн свідчить, що високий рівень культури ведення мисливського господарства, відсутність податкового тиску на користувачів мисливських угідь з боку держави, формування ефективних принципів та інструментів мисливської політики дають змогу функціонувати мисливському господарству на засадах самоокупності та самофінансування і відносять його до однієї із найбільш прибуткових сфер економічної діяльності. Реформування мисливського господарства України на засадах ринкової економіки прямо пов’язане із змінами у законодавчій, податкові, фінансовій, ціновій та інших системах управління економікою. Для побудови ефективного ринкового механізму у сфері відтворення, охорони і використання ресурсів мисливського господарства необхідно спиратись на принципи та інструменти мисливської політики, що здатні ефективно впливати на формування цін на продукцію та послуги мисливського господарства, які в умовах ринкової економіки визначаються на основі попиту і пропозиції.

Принцип екологізації інструментів мисливської політики. Антропогенний вплив людини на навколишнє природне середовище призвів до виникнення екологічних загроз, які нависли над земною цивілізацією в двадцять першому столітті. Екологічна ситуація у всіх сферах природокористування залишається вкрай складною і призводить до дестабілізації екологічних систем. Екологізація інструментів мисливської політики повинна втілюватися в життя на основі концепції щодо екологізації суспільного розвитку [12] та екологізації інструментів економічної та лісової політик. Дотримання даного принципу необхідне при реформуванні мисливського господарства та формуванні ефективної системи інструментів мисливської політики, оскільки він враховує екологічний ефект і екологічні витрати на попередження екологічної шкоди, яка б могла бути нанесена екосистемам мисливських угідь. В кінцевому результаті це призведе до раціонального використання та відтворення ресурсів мисливського господарства, збереження біорізноманіття, відновлення умов, при яких спостерігатиметься збільшення чисельності мисливських тварин.

Принцип економічного стимулювання підвищення продуктивності мисливських угідь. Надмірна експлуатація ресурсів мисливського господарства, відсутність коштів для ефективного їх відтворення, призвело до зниження природної продуктивності мисливських угідь та збіднення біологічного різноманіття в Україні. Відповідно до Державної цільової програми «Ліси України» на 2010-2015 роки [7] на ведення мисливського господарства, здійснення державного регулювання і контролю в галузі мисливського господарства та полювання, охорону, використання і відтворення мисливської фауни, збереження та поліпшення стану мисливських угідь з 2010 по 2015 роки передбачено фінансування у розмірі 95 млн. грн., у тому числі із загального фонду 4,53 млн. грн., спеціального фонду – 32,12 млн. грн., інші джерела фінансування – 58,35 млн. грн. [7]. При реалізації програми чисельність диких копитних тварин у мисливських угіддях України повинна зрости з 87,7 тис. голів у 2010 році до 108,9 тис. голів у 2015 році [7]. Економічне стимулювання підвищення продуктивності мисливських угідь передбачає проведення ефективних, комплексних біотехнічних заходів щодо охорони, відтворення та раціонального використання ресурсів мисливського господарства, а також надання податкових та кредитних пільг суб’єктам господарювання, державну фінансову підтримку тих угідь, які мають важливе екологічне та соціальне значення.

Принцип економічного стимулювання поглинання мисливськими угіддями парникових газів та позитивних зовнішніх екологічних ефектів передбачає економічну підтримку раціонального відтворення та використання ресурсів мисливських угідь на засадах сталого екологічно збалансованого розвитку, попередження негативних екологічних, економічних та соціальних наслідків, впровадження природоощадних технологій, створення таких умов ведення мисливського господарства при яких відбуватиметься зменшення антропогенних викидів та збільшення поглинання парникових газів мисливськими угіддями. Глобальне потепління більшість науковців головним чином пов’язує із надмірними викидами в атмосферу вуглекислого газу (СО2) та метану (СН4) і чи не єдиним засобом запобігання даної екологічної катастрофи є збільшення лісистості планети. Тому даний принцип необхідно розглядати у взаємозв’язку із лісовою, аграрною, водною та іншими політиками.

Принцип стримування деградації мисливських угідь і мисливської фауни за допомогою економічних санкцій. Цей принцип передбачає матеріальне стягнення з юридичних та фізичних осіб за порушення природоохоронного законодавства та завдану екологічну шкоду мисливським угіддям і мисливській фауні в процесі ведення мисливського господарства та полювання. Згідно статті 43 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» [5] економічні санкції затверджуються та регулюються чинним законодавством, а саме спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного середовища і спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі мисливського господарства та полювання за погодженням з центральним органом виконавчої влади з питань фінансів. Великих збитків мисливськогосподарській діяльності при переході до ринкових відносин завдає браконьєрство. З метою посилення боротьби з браконьєрством та стримування деградації мисливського фонду були затверджені такси для відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання (передбачені додатком до наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та Державного комітету лісового господарства України від 18 липня 2007 року № 332/262) [13, 14]. При реформуванні мисливського господарства економічні санкції повинні розглядатися як інструмент мисливської політики і враховувати не лише економічні збитки, а й екологічні (зниження чисельності мисливських тварин та продуктивності мисливських угідь, відлякування звірів від природних місць розмноження, розбалансованість екологічної системи тощо). Отримані кошти від порушення природоохоронного законодавства необхідно спрямовувати на відтворення та охорони ресурсів мисливського господарства, що в свою чергу призведе до стримування деградації мисливських угідь та мисливської фауни.

Принцип державної фінансової підтримки лише пріоритетних напрямків розвитку мисливського господарства. На даний час однією із найболючіших проблем розвитку мисливського господарства України є недостатнє його фінансування. Аналіз наукових праць з економічної, екологічної та лісової політик розвинених країн світу підтверджує той факт, що державна фінансова підтримка є складовою частиною ефективного функціонування національної економіки. При цьому кошти виділяються на подолання екологічних і соціальних проблем країни та розвиток лише пріоритетних напрямків виробничо-господарської діяльності. В Україні найпрестижнішим є ліцензійне полювання на копитних тварин, які є найбажанішим здобутком для мисливця (олень благородний, кабан, козуля), а особливо їх трофеї. Особливої уваги заслуговує організація полювання для іноземних мисливців та розвиток мисливського туризму. Збільшення чисельності копитних тварин до оптимальної, створення вольєрних розплідників та відповідної інфраструктури для розвитку мисливського туризму повинні стати пріоритетними напрямками державної фінансової підтримки в сфері ведення мисливського господарства.

Принцип реформування мисливського господарства України з врахуванням принципів мисливської політики. Важливе місце у системі формування ринкових відносин у мисливському господарстві відводиться ефективності провадження мисливської політики та принципам, на яких вона базується. Мисливська політика – це сукупність принципів і інструментів, за допомогою яких здійснюється захист інтересів світової спільноти, національних інтересів України, інтересів місцевих громад та суб’єктів, що здійснюють відтворення, охорону і використання мисливських угідь. Для реформування мисливського господарства необхідно враховувати такі принципи мисливської політики: організація мисливського господарства на засадах ринкової економіки; використання лише екологічно доступних ресурсів мисливської фауни; сприяння екологізації розвитку мисливського господарства; збереження біорізноманіття тваринного та рослинного світу мисливських угідь; збереження культурної екологічної спадщини на теренах мисливських угідь; дотримання національних традицій в процесі відтворення, охорони і використання мисливських угідь; дотримання етичних норм у процесі полювання; недискримінаційного ставлення до мисливських угідь всіх форм власності; державного сприяння розвитку мисливського господарства; інтеграції мисливської політики з лісовою, аграрною, водною, рекреаційною, торгівельною та іншими політиками; врахування впливу мисливського господарства на довкілля; сталого екологічно збалансованого відтворення і використання ресурсів мисливських угідь; збереження екологічної ніші мисливських тварин.

Принцип уникнення зворотних грошових потоків спрямований на удосконалення фінансових взаємовідносин між користувачами мисливських угідь та державою, а також формування такого економічного механізму, який би уникав зустрічних грошових потоків між ними. Міжнародний досвід ведення лісового господарства свідчить про те, що більш ефективними є системи фінансування, які уникають зустрічних грошових потоків [15]. Для реалізації даного принципу необхідно, щоб такі інструменти мисливської політики як державний та місцевий бюджети, бюджетні та позабюджетні фонди, податкова політика держави стимулювали розвиток галузі за рахунок створення гнучкої системи фінансування та оподаткування мисливських господарств.

Висновки

1. Існуюча система організації та ведення мисливського господарства в Україні не відповідає вимогам ринкової економіки і дає змогу стверджувати про об’єктивну необхідність його реформування.

2. Перехід від командно-адміністративних до ринкових методів господарювання вимагає враховувати принципи реформування мисливського господарства, які сприятимуть поступовому, але ефективному переходу на засади сталого екологічно збалансованого розвитку.

3. Принципи реформування мисливського господарства спрямовані на підвищення продуктивності мисливських угідь, збереження біорізноманіття, державну фінансову підтримку розвитку мисливського господарства, відвернення негативних екологічних загроз та перехід мисливського господарства на засади самоокупності та самофінансування.

Література

1. Муравйов Ю. В. Нормативи плати за спеціальне використання лісових мисливських угідь та фауни як інструмент реалізації екологічної політики: автореф. дис... канд. екон. наук: 08.08.01/ Муравйов Юрій Володимирович; УкрДЛТУ. – Львів, 2001. – 18 с.

2. Холявка В. З. Коренева плата за деревину: інструмент лісової політики і екологізації лісового сектора економіки: монографія / В. З. Холявка. – Львів: ЛА «Піраміда», 2005. - 240 с.

3. Шейгас І. М., Гудзь І. М. Особливості та перспективи розвитку мисливського господарства України у період реформування галузі // Наук. вісник НЛТУ України: Зб. наук.-тех. праць. – Львів: НЛТУУ. – 2006, вип. 16.3. – С. 47-52.

4. Положення про мисливське господарство та порядок здійснення полювання // Постанова Кабінету Міністрів України від 20.07.1996 р. № 780. – 16 с.

5. Про мисливське господарство та полювання: закон України від 22 лютого 2000 року №1478-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2004. - № 32. – С. 391.

6. Указ Президента України від 23 травня 2005 року "Про невідкладні заходи у сфері збереження, відтворення та раціонального використання мисливських тварин".

7. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державної цільової програми «Ліси України» на 2010-2015 роки» від 16 вересня 2009 р. № 977.

8. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державної програми «Ліси України» на 2002-2015 роки» від 29 квітня 2002 р. № 581 (постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ № 977 від 16.09.2009).

9. Концепція реформування та розвитку лісового господарства (схвалена Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.04.06 № 208-р) // Http: // www. dklg. kmu. gov. ua

10. Лісовий кодекс України: Офіційне видання. – К.: Видавничий Дім „Ін. Юре”, 2006. – 184 с.

11. Проект “Лісового кодексу України”/ Синякевич І. М., Соловій І. П., Мельник С. О., Холявка В. З., Ковалишин В. Р. – Деревообробник. – 2002, № 15 (57). – С. 4-7.

12. Лісова політика: теорія і практика // Під наук. ред. проф. док. екон. наук Синякевича І. М. Авторський колектив: Синякевич І. М., Соловій І. П., Врублевська О. В., Дейнека А. М., Польовський А. М.. Павліщук О. П., Білінський І. Г., Дячишин О. В., Головко А. А., Дудюк В. С., Холявка В. З., Сенько Є. І.: Монографія. – Львів: Піраміда, 2008. – 612 с.

13. Про затвердження Такс для обчислення розміру відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства в галузі мисливського господарства та полювання (крім видів, занесених до Червоної книги України): наказ Держкомлісгоспу України від 18 липня 2007 року № 332/262 // Офіційний вісник України. – 2007. - № 58. - С. 83.

14. Порадник карпатського лісівника / М. В. Чернявський, В. І. Парпан, Р. І. Бродович та ін.; під заг. ред. М. В. Чернявського. - Івано-Франківськ: Фоліант, 2008. – 368 с.

15. Синякевич І. М. Лісова політика: Підручник. / І. М. Синякевич. – Львів: ЗУКЦ, 2005. – 224 с.

УДК 630*15:630*6 Аспір. І. Г. Гуль –

Кафедра економіки та менеджменту лісових підприємств НЛТУ України

Принципи реформування мисливського господарства України

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить