Статьи по охотоведению
1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 0.00 (0 Голоса)

ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ БІОЛОГІЇ ТА ЕКОЛОГІЇ БОЛОТЯНОГО ЛУНЯ У ПРАВОБЕРЕЖНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Вступ. Раціональне і високоефективне ведення мисливського господарства, власне як і інших галузей сучасного природокористування можливе лише за умови приведення господарювання до найбільш повної його відповідності наявним екологічним умовам. Однією з вагомих складових останніх є біотичні чинники і серед них вплив на населення мисливських птахів і звірів хижих тварин і зокрема представників ряду соколоподібних (Falconiformes) – досить різноманітної і специфічної групи орнітофауни України. В 50-х роках минулого століття оцінки життєдіяльності денних хижих птахів і їх впливу на поголів’я мисливських тварин були однозначними і, переважно, досить негативними, що призвело до різкого зниження їх чисельності практично по всій території України та багатьох сусідніх держав. Наслідки цього абсолютно необгрунтованого і непродуманого втручання людини у природу даються взнаки і до нині, що змушує більш обережно і зваженого підходити до оцінки впливу різних видів хижих тварин на популяції мисливських та інших видів птахів і звірів. В основі таких оцінок мають лежати об’єктивні матеріали, що були отримані в результаті детальних і різнобічних наукових досліджень різних аспектів біології та екології як мисливських тварин, так і тих видів хижаків, які співіснують з ними на одній території.

До низки таких видів належить болотяний лунь (Circus aeruginosus L.) оцінка практичного значення якого в природних і антропогенно – трансформованих екосистемах Правобережного Лісостепу України і зокрема впливу на населення мисливських птахів і звірів означеного регіону була поставлена за головну мету проведення наших досліджень.

Методика досліджень

Вивчення різних аспектів біології та екології болотяних лунів проводились нами впродовж 1998-2005 рр. у верхівях рр. Бог (Південний Буг), Інгул, Велика Вись, Синюха та багатьох інших. В основу роботи було покладено систематичні польові спостереження за загальноприйнятими методиками сучасних еколого-фауністичних досліджень. Періодичні явища біології піддослідних тварин (весняний приліт, шлюбний період, гніздування, ріст і розвиток молодняка, осінній відліт і т. і.) вивчались спираючись на ретельні фенологічні спостереження. Чисельність птахів встановлювалась, - у гніздовий період, шляхом обліків гніздових пар на конкретних ділянках оселення (водойми, болота, річкові заплави тощо), а у післягніздовий період маршрутним методом на постійних трансектах шляхом підрахунку всіх помічених птахів цього виду..

Живлення болотяних лунів вивчалось шляхом збору та ідентифікації залишків їжі цих птахів, зібраних на гніздах, кормових “столиках”, а також вмісту стравоходів та шлунків особин, котрі були здобуті впродовж мисливського сезону “по перу”.

Розміри ембріональної смертності в кладках цих птахів встановлювались шляхом обстеження гнізд після появи пташенят і підрахунку яєць, які виявились бовтунами, а також тих, в яких знаходились мертві ембріони та співставлення їх кількості з загальним числом яєць, зареєстрованих у повних кладках.

Екстенсивність зараження та етіологічну структуру лептоспірозу болотяних лунів досліджували серологічним методом із застосуванням загальноприйнятих методів, зокрема тесту реакції мікроаглютинації-лізису з використанням у якості антигену лабораторних культур лептоспір семи серологічних варіантів, що мають найбільш широке поширення і практичне значення в межах регіону. Лабораторні дослідження проб крові, взятих у здобутих болотяних лунів проводились у серологічному відділі Кіровоградської обласної лабораторії ветеринарної медицини.

Огляд літератури

Різні аспекти біології та екології болотяних лунів вивчались багатьма вітчизняними та зарубіжними зоологами. Найбільш повні відомості про життєдіяльність цих птахів на території України наводять Ф. І.Страутман (1963) та В. М.Зубаровський (1977). Окремі фрагментарні дані, головним чином з оцінки місця і ролі болотяних лунів у природних та окультуренних біоценозах містяться в публікаціях О. О.Салганського (1964), К. А.Татаринова (1973), Є. Спуриса, В.Шміта (1962), а відомості про живлення у працях німецького зоолога В. Бока (Восk,1978), який наводить також дані про практичне значення даного виду у мисливському господарстві землі Шлесвіг-Гольштейн, підкреслюючи, що оцінка характеру впливу цих хижаків на населення мисливських птахів і звірів має здійснюватись диференційовано, виходячи з конкретних місцевих біоценотичних особливостей територій, а також напрямку ведення мисливського господарства.

В. Шіппер (Schipper,1973) досліджував міжвидові зв’язки серед симпатричних видів роду Circus на території країн Західної Європи і встановив виразні конкурентні зв’язки серед представників цього роду, зокрема певний негативний вплив болотяних лунів на населення трьох інших видів - представників роду Circus.

Аналіз літератури, до якої ми мали доступ, свідчить про те, що детальне вивчення особливостей біології та екології болотяних лунів на території Правобережного Лісостепу України проводилось у недостатній мірі, що й обумовило необхідність здійснення наших досліджень.

Результати досліджень

Поширення. На території лісостепових районів правобережних областей України болотяні луні поширені досить нерівномірно. Це повязано з певними біоценотичними особливостями територій і передусім наявності властивих для цих птахів місць оселення. Найбільш часто і регулярно болотяні луні зустрічаються у центральній і північній частині регіону, зокрема у заплавах рік Бог, Случ, Збруч, Вовк, Плоска, Велика Вись, Синюха, Інгул та багатьох інших, де є достатня кількість споконвічних місць існування цього виду – розлогих заболочених ділянок, водосховищ, ставків, річкових долин, місць колишніх торфозаготівель, що густо заросли макрогідрофільною рослинністю, тощо.

Зовсім інша картина спостерігається у південній частині краю на межі з степовою зоно, де заболочених угідь дуже мало або вони відсутні взагалі. Тут болотяні луні зустрічаються досить рідко, головним чином під час сезонних міграцій і лише поодинокі пари спорадично гніздяться в очеретяних і рогозових заростях окремих водойм.

Стації. Головними гніздовими біотопами болотяних лунів у межах Правобережного Лісостепу України є, головним чином, різноманітні перезволожені землі, водойми, долини рік, болота площею не менше 50 гектарів, які вкриті густими хащами очерета звичайного (Phragmites communis L.), рогоза вузьколистого (Typha angustifolia L.), рогоза широколистого (Typha latifolia L.), схеноплектуса озерного (Schoenoplectus lacustris L.), лепешняка водяного (Gliceria aquatica L.) та інших макрогідрофільних трав’янистих рослин. Набагато рідше цей птах оселяється у заростях чагарників – верби козячої (Salix caprea L.), верби ламкої (Salix fragilis L.), вільхи чорної (Alnus glutinosa L.) та інших, котрі досить широко розповсюджені на надмірно зволожених землях регіону.

На невеликих за площею водоймах і болотах ці птахи гніздяться досить рідко, а використовують подібні угіддя у якості своїх мисливських ділянок.

Кормові стації цього виду окрім різноманітних навколоводних біотопів, включають також і прилеглі до них агроценози, луки, що значною мірою впливає на склад поживи і визначає характер, якісні і кількісні параметри практичного значення болотяних лунів.

Періодичні явища.Час весняної появи болотяних лунів визначається строками настання стійкого потепління і досить часто фенологічно співпадає з початком цвітіння мати-й-мачухи (Tussilago farfara L.), калюжниці болотяної (Caltha palustris L.) та початком вегетації багатьох лучних і болотяних рослин.

Найбільш ранні зустрічі цих птахів були зареєстровані нами 2.ІV 1998 р., 31. ІІІ 1999 р., 4.ІV 2000 р., 2.ІV 2004 р. в різних місцях регіону.

До середини – кінця квітня болотяні луні займають свої гніздові ділянки і приступають до шлюбних ігор, завдяки яким вдавалося встановити не тільки місцезнаходження гніздової ділянки, але й визначити конкретну щільність гніздування цих птахів.

Безпосередньо до розмноження, тобто до відкладання яєць, болотяні луні приступають у середині – кінці травня, інколи на початку червня. Найчастіше повні кладки складались з пяти яєць – 56,2 % (n=16), по чотири яйця було у 25,7 %, а по шість яєць у 18,1 % гнізд, котрі знаходились під спостереженням.

Насиджування кладок тривало до середини червня і лише у 6,2 % гнізд до початку липня.

Ембріональна смертність у гніздах болотяних лунів, за якими проводились спостереження була порівняно невисокою і складала близько 8,5 % від загальної кількості яєць у всіх кладках.

Постнатальна смертність пташенят болотяних лунів коливалась у межах 19,3 – 30,3 %% від загальної кількості молодняка, що з’явився у певному році. До початку серпня ріст і розвиток пташенят дозволяв їм підніматися на крило і виводки залишали гнізда. Досить скоро по тому вони розпадалися, молоднях переходив до самостійного існування, розлітаючись по водних і болотних угіддях регіону і прилеглих до нього територій.

Осіння міграція болотяних лунів на зимівлю розпочинається досить рано – уже в середині серпня. Зовні вона досить мало помітна, тому важко встановити конкретні терміни її початку, тоді як завершення відльоту датувалося досить точно. Найбільш пізні особини болотяних лунів спостерігались нами 18.ХІ 1998 р., 26.ХІ 1999 р., 24.ХІ 2000 р., 27.ХІ 2003 р.

На зимівлі ці птахи траплялися досить рідко і лише у малосніжні теплі зими, коли температура повітря рідко опускалася нижче за - 5 градусів за Цельсієм, а водойми стояли протягом майже всієї зими не вкритими кригою.

Чисельність. Поголів’я болотяних лунів в межах Правобережного Лісостепу України є найбільш високою серед птахів, що входять до роду Circus і заселяють вказану територію, тобто є симпатричними з видом, що підлягає опису. Мова іде про польового (Circus cyaneus L.), лучного (Circus pygargus L.) та степового (Circus macrourus Gm.) лунів, котрі, поза всяким сумнівом знаходяться під пресом більшого за розмірами і агресивнішого сусіда, чисельність якого у літній період помітно перевищує сумарне поголівя всіх трьох вказаних видів лунів.

Розглядаючи динаміку чисельності болотяних лунів в історичному плані слід підкреслити, що помітне скорочення поголів’я болотяних лунів, власне як і більшості інших навколоводних птахів, відбулося у середині 60-х років минулого сторіччя. Воно було викликане повсюдним осушенням перезволожених земель, котре проводилось не тільки на півночі і заході України, але й у багатьох інших її регіонах і яке мало вкрай негативний вплив на природне середовище більшої частини території країни (Татаринов,1973). Слідом за зниженням чисельності, відбулася стабілізація поголів’я болотяних лунів на рівні, що є характерним і для останніх років. Про конкретну щільність населення цих птахів можна судити за результатами їх обліку у верхів’ях рр. Бог, Інгул, Велика Вись у 1998-2005 рр.

Таблиця 1.

Щільність гніздування болотяних лунів у Правобережному Лісостепу України

Назви водойм і боліт

Площа /га/

Характер заростання водойм і боліт

Кількість гніздових пар

Ставки:

Новобубнівський

Захарівський став

Юхимівський став

Водосховища:

Наркевицьке

Теофіпольське

Деражнянське

Щедрівське

Ярославське

Кузьминське

Кіровоградське

Болота:

Заплава Великої Висі

Заплава р. Інгул

100

110

60

125

105

305

1250

650

750

130

750

70

Частковий

Суцільний

Частковий

Бордюрний

Частковий

Частковий

Бордюрний

Частковий

Бордюрний

Частковий

Суцільний

Суцільний

1-2

2-3

0-1

0-1

1-2

3-4

4-5

2-3

3-4

2-3

9-11

2-3

З таблиці 1 видно, що найбільша щільність гніздування болотяних лунів – приблизно 1 пара на 20-40 га угідь має місце на великих за площею заболочених ділянках і занедбаних водосховищах, ставках тощо, які вкриті суцільними заростями макрогідрофільної флори по більшій частині їх площі.

На акваторіях з не суцільним, - частковим характером заростання щільність гніздування болотяних лунів не перевищує 1 пари на 150-200 га, а на відкритих водоймах з вузькою смугою заростання очеретом, рогозом і т. п. лише вздовж берегів (бордюрне заростання) ці птахи гніздяться досить рідко – тобто 1 гніздо припадає на площу не менше 300 га подібних акваторій.

Міжвидові і трофічні звязки. Живлення болотяних лунів у західному лісостепу України носить виражену сезонну специфіку.

Весною, в раціоні цих птахів помітне місце займають яйця водоплав-них птахів, серед яких найчастіше зустрічаються яйця лиски (Fulica atra L.). Спостереження за гніздами лисок показали, що 7,3 % від їх загальної кількості були знищені болотяними лунями. Дещо меншої шкоди зазнали від цього хижака пірникози великі (Podiceps cristatus L.), загибель гнізд яких склала 4,7 % від загальної кількості кладок, доля яких була простежена.

На початку літа на кормових столиках і на гніздах болотяних лунів починають з’являтися залишки пташенят і дорослих особин водоплавних птахів, луска і кістки риб, фрагменти дрібних ссавців і земноводних.

У другій половині літа – на початку осені в раціоні цих хижаків неухильно зростає кількість мишовидних гризунів, питома вага яких у загальному обсязі поживи болотяних лунів досягає не менше 75-80 %%, про що свідчив аналіз вмісту стравоходів та шлунків 17 особин цих птахів, що були здобуті і обстежені нами в кінці літа на початку осені 2001-2005 рр.

Таблиця 2.

Живлення болотяних лунів у західному Лісостепу України

Компоненти живлення

Питома вага поживи

В екзкмплярах

В %%

Риби (Pisces)

Короп (Cyprinus carpio L.)

Карась сріблястий(Carassius auratus Bloch.)

1

До 10

1,8

18,3

Птахи (Aves)

Яйця лиски

Яйця пірникози великої

Молода лиска

Молодий крижень (Anas platyrhynchos L.)

12

4

1

1

21,8

7,2

1,8

1,8

Ссавці (Mammalia)

Гризуни (Rodentia)

Полівки (Microtus sp.)

Хомяк звичайний (Cricetus cricetus L.)

Ондатра (Ondatra zibethica L.)

Водяна полівка (Arvicola terrestris L.)

Зайцеподібні (Lagomorpha)

Молодий заєць русак (Lepus europaeus Pall.)

До 20

3

1

1

1

36,4

5,5

1,8

1,8

1,8

Всього залишків корму

55

100,0

Аналізуючи міжвидові зв’язки болотяних лунів в межах окресленої території слід особливо підкреслити, що їх популяція не зазнає відчутного негативного впливу з боку природних ворогів – птахів і звірів. У перебігу досліджень нами не було встановлено жодного факту здобування і використання у якості поживи цих птахів іншими тваринами.

З метою вивчення можливих міжвидових звязків болотяних лунів з патогенними мікроорганізмами, зокрема з спірохетами Leptospira interrogans було проведено серологічне тестування крові 17 особин, здобутих протягом серпня - вересня 2001-2005 рр. у верхівях р. Бог, р. Інгул та р. Велика Вись. В результаті лабораторних досліджень було встановлено, що екстенсивність ураження лептоспірозом серед здобутих особин болотяних лунів складала 35,3 %. Етіологічна структура захворювання виглядала наступним чином. Обстежені особини перенесли зараження лептоспірами трьох серологічних варіантів, а саме Leptospira grippotyphosa, L. tarassovi та L. рomona, - відповідно 50,0 %, 33,3 % і 16,7 % від загальної кількості проб (n = 6), що дали позитивну реакцію при тестуванні крові.

Щодо антропогенного впливу на поголів’я болотяних лунів слід зазначити, що обмеження їх чисельності, як спеціальний мисливськогосподарський захід за період спостережень офіційно не проводилось. Мали місце лише поодинокі випадки відстрілу цих птахів мисливцями у процесі полювання на водоплавну і болотяну дичину, які не могли бути і не стали причиною помітного скорочення чисельності цих пернатих хижаків.

Значно більшої шкоди зазнало населення цих та інших птахів внаслідок широкомасштабного осушення перезволожених земель, яке мало місце у 60-70-х роках минулого сторіччя на території багатьох регіонів Правобережної України і яке призвело до істотного скороченя чисельності багатьох видів водоплавних і болотяних птахів та ссавців амфібіонтів.

Основні висновки:

1.Практичне значення болотяного луня в межах Правобережного Лісостепу України досить неоднозначне. З одного боку, цей денний хижак завдає шкоди популяціям водоплавних і болотяних птахів, а також дрібних мисливських ссавців, яка є небажаною на тлі малочисельності останніх. Разом з тим цей птах приносить незаперечну користь знищенням на полях сівозмін великої кількості мишовидних гризунів та інших шкідливих для сільського господарства тварин.

2.Болотяні луні у прибережно-водних екосистемах Правобережного Лісостепу України виконують вагому санітарну функцію та відіграють роль природного меліоратора тваринного населення загалом і серед мисливських тварин зокрема.

3. Приймаючи до уваги сучасний стан чисельності болотяних лунів і їх біоценотичне значення слід виключити цих птахів з переліку шкідливих тварин, що підлягають обмеженню чисельності. Вона може проводитись лише в разі гострої потреби і тільки у незаперечних випадках істотної шкідливості, на підставі детальних спостережень, виключно вибірково і лише тих особин, котрі завдають шкоди тим чи іншим видам господарської діяльності, зокрема в місцях інтенсивного розведення водоплавної дичини а також поблизу птахоферм, на яких вирощується домашня водоплавна птиця.

ЛІТЕРАТУРА:

1.Зубаровський В. М. Фауна України. Птахи. Т.%- Вип.2.-Київ: “Наукова думка”, 1977.-331 с.

2.Лавров Н. П. Отряд дневные хищные птицы // Биология промыслово-охотничьих птиц СССР.- М.: “Высшая школа”, 1975.- с.135-149.

3.Салганский А. А. Птицы и звери наших лесов.-М., 1964.-369 с.

4.Спурис Э., Шмит В. Птичий заповедник.-Рига,1962.-168 с.

5.Страутман Ф. И. Птицы западных областей Украины.-Львов,1963.-199 с.

6.Татаринов К. А. Фауна хребетних заходу України,-Львів,1973.-257 с.

7.Bock W. Jagdgebict nud Ernahrung der Rohzweine (Circus aeruginosus) in Schleswig-Holstein //J. Ornithol.-1978.-119.- 3.-S.298-307.

8.Schipper W. F comparison of prey selection in sympatric harriers (Circus) in Western Europe //Gerfaut.-1973.-63.-1-2.-P.17-120.

Гулай В. І.,Гулай В. В.

Деякі особливості біології та екології болотяного луня у Правобережному Лісостепу України.

Південний філіал “Кримський агротехнологічний університет” НАУ.

У статті розглядаються особливості поширення, сучасного стану чисельності, періодичні явища, трофічні зв’язки болотяного луня – найбільш чисельного і практично вагомого представника роду Circus у природних і антропогенно-трансформованих прибережно-водних екосистемах Правобережного Лісостепу України.

Ключові слова: Щільність населення, чисельність, трофічні звязки, лептоспіроз, етіологічна структура, ембріональна смертність, стації, біоценози, мисливське господарство.

Гулай В. И., Гулай В. В.

Некоторые особенности биологии и экологии болотного луня в Правобережной Лесостепи Украины.

Южный филиал «Крымский агротехнологический университет» НАУ.

В статье рассматриваются особенности распространения, современного состояния численности, периодические явления, трофические связи болотного луня – наиболее численного и практически весомого представителя рода Circus в природных и антропогенно-трансформированных прибрежно-водных экосистемах Правобережной Лесостепи Украины.

Ключевые слова: Плотность населения, численность, трофические связи, лептоспироз, этиологическая структура, эмбриональная смертность, стации, биоценозы, охотничье хозяйство.

В. І.Гулай д. б.н., професор ПФ “Кримський агротехнологічний університет” НАУУ

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить