Статьи по медицинским темам
  • Регистрация
1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 0.00 (0 Голоса)

Захворювання шлунка і дванадцятипалої кишки найбільш розповсюджені серед хвороб органів травлення у дітей і підлітків і складають 58-65% в структурі дитячої гастроентерологічної патології [3]. За останні роки частота уражень гастродуоденальної зони збільшилась більш ніж у 1,5 рази і складає 140 на 1000 дітей [8]. При цьому серед хвороб шлунка і дванадцятипалої кишки переважають функціональна диспепсія та хронічний гастродуоденіт, які становлять до 85-90% [4, 11].

Порушена діяльність шлунково-кишкового тракту супроводжується погіршенням самопочуття дитини, появою скарг різноманітного характеру, змінами фізіологічних відправлень, що нерідко має вплив на якість життя та соціальну активність хворої дитини. В цілому ряді випадків захворювання гастродуоденальної зони зберігаються протягом життя або прогресують і стають основою для формування хронічної патології у дорослому віці. Це обумовлює актуальність проблеми захворювань гастродуоденальної зони та пошука шляхів їх раціональної терапії та профілактики.

В світі сучасних уявлень, в етіопатогенезі захворювань гастродуоденальної зони вирішальне значення мають аліментарні погрішності, порушення режиму харчування, обтяжена спадковість, агресивний вплив кислотно-пептичних факторів, шкідливі звички, персистенція вірулентних штамів Helicobacter рylori (Hp), психоемоційне перенапруження та ін. [4, 9].

Вважаємо за необхідне підкреслити значення нервово-психічних факторів в виникненні, формуванні та прогресуванні патології гастродуоденальної зони. Відомо, що діяльність шлунково-кишкового тракту знаходиться під постійним контролем центральної та вегетативної нервової системи. Негативні емоції, розумове перенапруження, гострий або хронічний стрес викликають зміни в центральній нервовій діяльності: ослаблення гальмувального процесу в корі головного мозку та розгальмування підкірки, де виникає вогнище застійного збудження, що супроводжують підвищення тонусу блукаючого та симпатичного нервів. Дисфункція вегетативної нервової системи сприяє порушенню шлункової секреції та моторики кишечнику, спастичним скороченням судин і трофічним змінам слизової оболонки гастродуоденальної зони тощо [1, 2, 4].

У зв’язку з вищезазначеним раціональна терапія дітей з захворюваннями гастродуоденальної зони повинна базуватися на поєднанні дієтичного харчування, регулярного прийому їди, оздоровленні шлунково-кишкового тракту, нормалізації діяльності центральної і вегетативної нервової системи. Сучасна фармакотерапія має в наявності широкий спектр різноманітних медикаментозних засобів, серед яких спазмолітики, прокінетики, аналгетики, седативні та транквілізуючі препарати. Проте, призначення багатої кількості ліків в цілому ряді випадків є проявами поліпрагмазії і нерідко викликає негативну реакцію з боку батьків та самої дитини, є економічно нераціональною. З другого боку, більшість пацієнтів та їх родичів віддають перевагу засобам рослинного походження через їх природню сутність, доведену ефективність та безпеку.

У зв’язку з вищенаведеним нашу увагу привернув комплексний фітопрепарат „Гастритол” фірми “Др. Кляйн” (реєстраційне посвідчення № Р.08.03/07257).

Слід зазначити, що він виготовлений у відповідності до стандарту GMP з суворо визначеною кількістю лікарських рослин. В 100 мл Гастритолу містяться 7 рослин: Potentilla anserina L. (трава лапчатки гусиної) – 35 мл, Chamomilla recutita Rausch (квітки ромашки аптечної) – 20 мл, Radix Liquiritae (корінь солодки) – 15 мл, Hypericum perforatum (трава звіробою) – 15 мл, Artemisia absinthium (трава полину гіркого) – 5 мл, Carduus benedictus (трава кардобенедикту) – 5 мл, Radix Archangelica officinalis Hoffin (корінь дягелю) – 5 мл.

Біологічно активні речовини цих рослин – таніни, флаваноїди, кумарини, фуранокумарини, хамазулен, гіперецин та ін. – викликають місцеві ефекти в шлунково-кишковому тракті: знеболюючий (корінь дягелю, ромашка аптечна), протизапальний (корінь солодки, ромашка аптечна), бактерицидний (корінь солодки), спазмолітичний (лапчатка гусина, корінь дягелю), вітрогінний (трава кардобенедикта, полинь гірка, корінь дягелю), жовчогінний (корінь дягелю, трава полину), ульцеропротекторний (корінь солодки), секретолітичний (трава кардобенедикту, трава полину), в’яжучий (трава лапчатки гусиної), антиалергічний (ромашка аптечна). Крім зазначеного, вони забезпечують центральну регуляцію секреторної і моторної функції травної системи, а також здатні впливати на активність центральної та вегетативної нервової системи, викликати седативний (квітки ромашки), антидепресивний (трава звіробою, трава полину), вегетостабілізуючий (трава звіробою, квітки ромашки) ефекти [12].

Вивчення клінічної ефективності та безпечності комплексного рослинного препарату „Гастритол” при лікуванні дітей з захворюваннями гастродуоденальної зони і стало метою нашої роботи.

Матеріали і методи. Під спостереженням знаходились 51 дитина віком 6-17 років з захворюваннями гастродуоденальної зони: 29 осіб (13 хлопчиків, 16 дівчаток) мали функціональну диспепсію, 22 дитини (9 хлопчиків, 13 дівчаток) – хронічний гастродуоденіт. У 11 дітей з функціональною диспепсією та у 9 хворих з хронічним гастродуоденітом супутньою була дискінезія жовчовивідних шляхів.

Обстеження включало вивчення скарг з якісною і кількісною оцінкою самопочуття (кожний симптом визначався за бальною системою від 0 до 3 балів); анамнезу захворювання та життя; рутинне клінічне обстеження. Всім хворим було проведено фіброгастродуоденоскопію з визначенням pH, де-нол-тест, копрограму, аналіз калу на приховану кров, на яйця гельмінтів, визначення антитіл до Нр і лямблій, ультразвукове дослідження органів травлення.

Оцінка психоемоційного стану була проведена за допомогою дитячого опитувача неврозів [10], результати якого оцінювали за 5 шкалами: депресія, астенія, тривожність, порушення поведінки і сну. Комплексна одномоментна оцінка діяльності центральної та вегетативної нервової системи була здійснена за допомогою програмно-апаратного комплексу „Діагноз” шляхом визначення електричного опору шкіри та швидкості переробки інформації [6].

Діагноз функціональної диспепсії, хронічного гастродуоденіту, дискінезії жовчовивідних шляхів було веріфіковано за міжнародними стандартами [4, 5]. У 19 дітей мав місце дискінетичний, у 10 неспецифічний варіант перебігу функціональної диспепсії. У всіх хворих з хронічним гастродуоденітом виявлено поверхневі (еритематозні, катаральні) ураження слизової оболонки.

Терапевтичний комплекс у всіх хворих складався з лікувально-охоронного режиму з достатнім нічним сном та обов’язковим денним відпочинком, дієти № 5, сеансів психоемоційного тренінгу за методикою Н. В.Нагорної [7], що проводилися щоденно протягом 12 днів. Гастритол призначали: дітям з 6 до 12 років - по 1 краплі на рік життя, дітям старше 12 років - по 20 крапель тричі на день через 30 хв. після їди протягом 3 тижнів. Нр-позитивні хворі (12 осіб) починали прийом Гастритолу після проведення ерадікаційної терапії. Критеріями ефективності препарату були зміни самопочуття, клінічних даних та показників психоемоційного стану, що оцінювали дослідники до початку лікування, на 7-й, 14-й та 21-й дні прийому Гастритолу. Поряд з цим, на 21-й день терапії була проведена оцінка ефективності дітьми та їх батьками за 5-бальною шкалою. Протягом всього часу спостереження реєстрували можливі небажані ефекти препарату.

Статистичну обробку результатів дослідження проводили класичними математичними методами варіаційної статистики за допомогою пакета програм „MedStat”.

Результати досліджень та їх обговорення. Під час первинного клінічного обстеження всі діти скаржилися на біль в епігастральній та пілородуоденальній зоні (табл. 1), при цьому середній бал якісної оцінки частоти болю складав 2,9 в обох групах (табл. 2), середній бал інтенсивності – 2,3 в групі дітей з функціональною диспепсією та 2,3 в групі дітей з хронічним гастродуоденітом. Біль в точці Кера відзначали 37,9±9,0% пацієнтів з функціональною диспепсією та 40,9±10,5% дітей з хронічним гастродуоденітом, середній бал інтенсивності 2,3 в обох групах. Зниження апетиту мало місце у всіх осіб з функціональною диспепсією та у 68,2±9,9% дітей з хронічним гастрдуоденітом, середній бал якісної оцінки – 2,4 та 2,6 відповідно. Нудоту відмічали 69,0±8,6% дітей з функціональною диспепсією і 68,2±9,9% дітей з хронічним гастродуоденітом (середній бал – 2,2 в обох групах). Періодично блювання мало місце у 37,9±9,0% хворих з функціональною диспепсією і у 40,9±10,5% дітей з хронічним гастродуоденітом при середньому балі якісної оцінки 2,0 у хворих з функціональною диспепсією та 2,6 у дітей з хронічним гастродуоденітом. Метеоризм непокоїв 17,2±7,0% хворих з функціональною диспепсією (середній бал 2,2) та 22,7±8,9% пацієнтів з хронічним гастродуоденітом (середній бал 2,6). Схильність до закрепів мала місце у 31,0±8,6% хворих на функціональну диспепсію та 27,3±9,5% дітей з хронічним гастродуоденітом (середній бал – 2,6 в обох групах).

У 37,9±9,0% дітей з функціональною диспепсією та у 36,4±10,3% хворих з хронічним гастродуоденітом мали місце порушення сну у вигляді труднощів засинання, рідше раннього пробудження, нічних пробуджень, „страшних” снів. Астенічний синдром був виявлений у 93,1±4,7% дітей з функціональною диспепсією та у 59,1±10,5% пацієнтів з хронічним гастродуоденітом і був представлений порушеннями уваги, погіршенням пам’яті, підвищеною втомлюваністю. Цих дітей відзначала підвищена емоційність, чутливість, уразливість, капризи, зниження успішності в школі. Порушення поведінки (непосидючість, непокірність, драчливість) відзначали у 31,0±8,6% дітей з функціональною диспепсією та у 31,8±9,9% хворих з хронічним гастродуоденітом. Депресивний синдром у вигляді схованої форми мав місце у 34,5±8,8% дітей з функціональною диспепсією та у 31,8±9,9% хворих з хронічним гастродуоденітом. Підвищена тривожність була виявлена у 65,5±8,8% пацієнтів з функціональною диспепсією та у 59,1±10,5% дітей з хронічним гастродуоденітом. Необхідно зазначити, що підвищена тривожність переважала у хворих молодшого шкільного віку, а депресія - у підлітків.

У 11 дітей (37,9±9,0%) з функціональною диспепсією та у 9 пацієнтів (40,9±10,5%) з хронічним гастродуоденітом до початку лікування відзначено порушення взаємодії між центральними механізмами регуляції шлунково-кишкового тракту, про що свідчили незадовільна оцінка швидкості переробки інформації та знижений електричний опір шкіри. Астенічний синдром мав місце у 93,1±4,7% дітей з функціональною диспепсією та у 59,1±10,5% пацієнтів з хронічним гастродуоденітом і виявляв себе порушеннями уваги, погіршенням пам’яті. Цих дітей відзначала підвищена емоційність, чутливість, уразливість, капризи, зниження успішності в школі. Порушення поведінки (непосидючість, непокірність, драчливість) відзначали у 31,0±8,6% дітей з функціональною диспепсією та у 31,8±9,9% хворих з хронічним гастродуоденітом. Депресивний синдром у вигляді схованої форми мав місце у 34,5±8,8% дітей з функціональною диспепсією та у 31,8±9,9% хворих з хронічним гастродуоденітом. Підвищена тривожність була виявлена у 65,5±8,8% пацієнтів з функціональною диспепсією та у 59,1±10,5% дітей з хронічним гастродуоденітом. Необхідно зазначити, що підвищена тривожність переважала у хворих молодшого шкільного віку, а депресія – у підлітків.

Табл. 1

Аналіз самопочуття та об’єктивного стану хворих на функціональну диспепсію та хронічний гастро дуоденіт на фоні прийому препарату «Гастритол»

Ознаки

До лікування

7-й день лікування

14-й день лікування

21-й день лікування

 

Функціональна диспепсія (n=29)

Хронічний гастродуоденіт (n=22)

Функціональна диспепсія (n=29)

Хронічний гастродуоденіт (n=22)

Функціональна диспепсія (n=29)

Хронічний гастродуоденіт (n=22)

Функціональна диспепсія (n=29)

Хронічний гастродуоденіт (n=22)

 
 

Абс.

%, M±m

Абс.

%,M±m

Абс.

%, M±m

Абс

%, M±m

Абс.

%, M±m

Абс

%, M±m

Абс

%, M±m

Абс

%, M±m

 

Біль в епігастрії

29

100,0±0,0

22

100,0±0,0

14

48,3±9,3*

16

72,7±9,5*

0

0,0±0,0*

2

9,1±6,1*

0

0,0±0,0*

1

4,5±4,4*

 

Знижений апетит

29

100,0±0,0

15

68,2±9,9

9

31,0±8,6*

13

59,1±10,5

2

6,9±4,7*

14

14,0±7,4*

0

0,0±0,0*

3

13,6±7,3*

 

Нудота

20

69,0±8,6

15

68,2±9,9

5

17,2±7,0*

12

54,5±10,6

0

0,0±0,0*

5

22,7±8,9*

0

0,0±0,0*

0

0,0±0,0*

 

Блювання

11

37,9±9,0

9

40,9±10,5

0

0,0±0,0*

6

27,3±9,5

0

0,0±0,0*

0

0,0±0,0*

0

0,0±0,0*

0

0,0±0,0*

 

Метеоризм

5

17,2±7,0

5

22,7±8,9

1

3,4±3,4*

4

18,2±8,2

0

0,0±0,0*

2

9,1±6,1

0

0,0±0,0*

1

4,5±4,4

 

Закрепи

9

31,0±8,6

6

27,3±9,5

0

0,0±0,0*

4

18,2±8,2

0

0,0±0,0*

3

13,6±7,3

0

0,0±0,0*

2

9,1±6,1

 

Біль в т. Кєра

11

37,9±9,0

9

40,9±10,5

5

17,2±7,0

5

22,7±8,9

2

6,9±4,7*

2

9,1±6,1*

0

0,0±0,0*

0

0,0±0,0*

 

Порушення сну

11

37,9±9,0

8

36,4±10,3

3

10,3±5,7*

7

31,8±9,9

0

0,0±0,0*

6

27,3±9,5

0

0,0±0,0*

1

4,5±4,4*

 

Астенія

27

93,1±4,7

13

59,1±10,5

12

41,4±9,1*

13

59,1±10,5

0

0,0±0,0*

7

31,8±9,9

0

0,0±0,0*

5

22,7±8,9*

 

Депресія

10

34,5±8,8

7

31,8±9,9

3

10,3±5,7*

6

27,3±9,5

0

0,0±0,0*

5

22,7±8,9

0

0,0±0,0*

1

4,5±4,4*

 

Тривожність

19

65,5±8,8

13

59,1±10,5

9

31,0±8,6*

13

59,1±10,5

2

6,9±4,7*

9

40,9±10,5

0

0,0±0,0*

2

9,1±6,1*

 

Порушення поведінки

9

31,0±8,6

7

31,8±9,9

4

13,8±6,4

7

31,8±9,9

0

0,0±0,0*

5

22,7±8,9

0

0,0±0,0*

1

4,5±4,4*

 

Примітка: * - різниця достовірна (р<0,05) у порівнянні з даними до лікування.

 

Табл. 2

Динаміка самопочуття дітей з функціональною диспепсією та хронічним гастродуоденітом на фоні терапії Гастритолом

(за бальною оцінкою )

Скарги

Середня оцінка в балах до початку лікування

Середня оцінка в балах на 7-й день лікування

Середня оцінка в балах на 14-й день лікування

Динаміка бальної оцінки

Функціо

нальна диспепсія

(n=29)

Хроніч

ний гастро

дуоденіт

(n=22)

Функціо

нальна диспепсія

(n=29)

Хроніч

ний гастро

дуоденіт

(n=22)

Функціо

нальна диспепсія

(n=29)

Хроніч

ний гастро

дуоденіт

(n=22)

Функціо

нальна диспепсія

(n=29)

Хроніч

ний гастро

дуоденіт

(n=22)

Біль у животі

- за частотою

- за інтенсивністю

2,9

2,3

2,9

2,8

0,5

0,4

2,1

1,8

0,0

0,0

1,3

1,1

-2,85

-2,25

-1.55

-1,7

Нудота

2,2

2,2

1,25

1,8

0,1

0,4

-2,1

-1,8

Відрижка повітрям

2,2

2,2

1,8

2,2

0,5

1,5

-1,7

-0,7

Блювання

2,0

2,6

0,5

1,5

0,0

0,5

-2,0

-2,1

Метеоризм

2,2

2,6

1,0

2,4

0,3

1,2

-1,9

-1,4

Закрепи

2,6

2,6

0,5

2,0

0,0

1,5

-2,6

-1,1

Зниження апетиту

2,4

2,6

1,8

2,4

0,2

1,2

-2,2

-1,4

Біль в т. Кера

- за інтенсивністю

2,3

2,3

0,5

1,5

0,2

1,0

-2,23

-1,25

На фоні прийому препарату „Гастритол” у всіх хворих мала місце позитивна динаміка клінічних проявів, яка була реєстрована вже в кінці першого тижня лікування (табл. 1). Вона була більш виражена у дітей з функціональною диспепсією і проявлялась достовірним зниженням частоти та інтенсивності абдомінального болю у 41,7% хворих (у 27,3% дітей з хронічним гастродуоденітом), покращенням апетиту у 69,0% пацієнтів (у 9,1% хворих з гастродуоденітом), зменшенням нудоти у 41,8% дітей (у 13,7% пацієнтів з гасродуоденітом), метеоризму у 13,8% (у 4,5% дітей з гасродуоденітом), повним зникненням блювання та закрепів, тоді як у дітей з гастродуоденітом воно мало місце у 27,3±9,5% дітей залишалося періодичне блювання та у 18,2±8,2% пацієнтів – метеоризм та закрепи.

Через 2 тижні діти з функціональною диспепсією майже не відзначали скарг, тільки у 6,9±4,7% мав місце знижений апетит та зберігалась біль в точці Кера. В групі дітей з хронічним гастродуоденітом теж мала місце позитивна динаміка: знижений апетит зберігався у 14,0±7,4% хворих, нудота у 22,7±8,9%, закрепи у 13,6±7,3% хворих, метеоризм, біль в епігастральній ділянці та в точці Кера у 9,1±6,1% дітей. Через три тижні лікування діти з функціональною диспепсією не пред’являли скарг, у 4 пацієнтів з хронічним гастродуоденітом мали місце незначні та рідкі скарги (біль в епігастральній ділянці, знижений апетит, метеоризм).

Звертало увагу, що на фоні лікування препаратом „Гастритол” мала місце паралельна позитивна динаміка як в кишково-шлунковому тракті, так і в психоемоційному стані. У дітей з функціональною диспепсією на 7-й день лікування достовірно покращився сон. Тільки у 3 дітей (10,3±5,7%) залишалися порушення сну, які зникли к кінцю 2-го тижня лікування. У пацієнтів з хронічним гастродуоденітом цей показник к кінцю 1-го тижня майже не змінився і мав місце у 7 дітей (31,8±9,9%), залишався на другому тижні лікування у 6 дітей (27,3±9,5%), а на 3-му тижні лікування зберігався тільки у 1 дитини (4,5±4,4%). Кількість хворих з проявами астенії серед дітей з функціональною диспепсією знизилася вдвічі к кінцю 1-го тижня лікування і повністю зникли ці прояви на 14 день терапії. У хворих на хронічний гастродуоденіт вони зберігалися у 5 дітей (22,7±8,9%). Кількість осіб з ознаками прихованої депресії серед дітей з функціональною диспепсією вже в кінці першого тижня лікування зменшилась в 3 рази (10,3±5,7% дітей) і не було виявлено в кінці другого. У дітей з хронічним гастродуоденітом прояви прихованої депресії ще зберігалися на 14-й день лікування (22,7±8,9% хворих), а на 21-й день залишалися тільки у 1 (4,5±4,4%) дитини. Зменшення рівня тривожності у 34,5±8,8% пацієнтів з функціональною диспепсією відзначено на 7-й день лікування Гастритолом і констатовано у 100,0±0,0% дітей на 21-й день терапії. В групі дітей з хронічним гастродуоденітом на 21-й день спостереження високий рівень тривожності залишався лише у 2 хворих (9,1±6,1%).

Поліпшення стану регулюючих систем за даними швидкості переробки інформації та електричного опору шкіри констатовано на 21-й день лікування у 98,0±4,4% всіх обстежених.

Потреба в ситуаційному призначенні спазмолітиків мала місце у 3 дітей з хронічним гастродуоденітом та дискінезією жовчовивідних шляхів в перші 4 дні лікування. Небажаних побічних ефектів під час лікування Гастритолом не виявлено. Ефективність препарату як „відмінну” оцінили 87% дітей та їх батьків, як „добру” – 13% опитуваних. Всі пацієнти та батьки висловили бажання використовувати даний препарат й надалі.

Висновки.

Комплексний рослинний препарат „Гастритол” позитивно впливає на самопочуття, клінічний стан хворих, сприяє зникненню проявів больового, диспептичного та астеноневротичного синдромів, що робить доцільним його призначення при функціональній диспепсії, хронічному гастродуоденіті і дискінезії жовчовивідних шляхів у дітей.

Гастритол може бути призначеним в якості монотерапії у дітей з дискінетичним та неспецифічним варіантом функціональної диспепсії, поверхневим хронічним гастродуоденітом і дискінезією жовчовивідних шляхів.

Гастритол рекомендовано призначати дітям 6-12 років по 1 краплі на рік життя, дітям понад 12 років - по 20 крапель 3 рази на день через 30 хв. після прийому їди протягом 3 тижнів.

Література.

1  Белоусов Ю. В., Белоусова О. Ю. Функциональные заболевания пищеварительной системы у детей. – Х.: ИД «ИНЖЭК», 2005. – 176-181.

2  Белоусов Ю. В. От функциональной диспепсии к пептической язве // Совр. педиатрия. – 2006. – № 1. – С. 79-80.

3  Волосянко А. Б., Лембрик І. С. Клініко-параклінічні особливості синдрому функціональної диспепсії у дітей шкільного віку: принципи діагностики та лікування // Мистецтво лікування. – 2006. - №5. – С.25-27.

4  Захворювання органів травлення у дітей (стандарти діагностики та лікування): Навчальний посібник / Ю. В.Білоусов, Л. Г.Волошина, Н. В. Павленко та ін. – Х.: ВД “ІНЖЕК”, 2004. – С.36-54.

5  Избранные вопросы детской гастроэнтерологии / под ред. С. С.Казак. – К.: «Ходак». – 2003. – 152с.

6  Лях Ю. Є. Оцінка та прогноз психофізіологічних станів людини в процесі діяльності: Автореф. дис.... д-ра биол. наук: 03.00.13 / Київ. універ. ім. Тараса Шевченка. – К., 1996. – 48 с.

7  Нагорна Н. В. Немедикаментозна терапія і профілактика вегето-судинної дисфункції у дітей та підлітків: Автореф. дис.... д-ра мед. наук: 14.01.10 / Національний мед. універ. ім. О. О. Богомольця. – К., 2001. – 37 с.

8  Няньковский С. Л., Ивахненко О. С. HELICOBACTER PYLORI – ассоциированные заболевания гастродуоденальной зоны у детей // Новости мед. и фарм. – 2004. – №13. – С. 7-8.

9  Приказчик Ю. В. Характерологические особенности детей с хронической гастродуоденальной патологией // Совр. педиатрия. – 2005. – № 4(9). – С. 91-93.

10  Седнев В. В., Збарский З. Г., Бурцев А. К. Детский опросник неврозов (ДОН). Методические указания. – Донецк. – 1997. – 8с.

11  Функциональные заболевания пищеварительного тракта у детей. Принципы рациональной терапии / Хавкин А. И., Бальмер С. В., Волынец Г. В., Жихарева Н. С. - Практическое руководство. – 2004. – 24с.

12  Энциклопедия практической фитотерапии / Лавренов В. К., Лавренова Г. В., Онипко В. Д., Лавренов Ю. В. – Д.: Сталкер, 2001. – 592с.

Резюме. В работе дана оценка клинической эффективности комплексного растительного препарата „Гастритол” в лечении детей с патологией гастродуоденальной зоны. Под наблюдением находился 51 ребенок в возрасте от 6 до 17 лет: у 29 детей (13 мальчиков и 16 девочек) имела место функциональная диспепсия, у 22 пациентов (9 мальчиков и 13 девочек) – хронический гастродуоденит. У 11 детей с функциональной диспепсией и у 9 больных с хроническим гастродуоденитом сопутствующим диагнозом была дискинезия желчевыводящих путей. Клиническая симптоматика обследуемых была представлена болевым, диспептическим и астеноневротическим синдромами. Для коррекции имеющихся отклонений назначали комплексный фитопрепарат „Гастритол”, в состав которого входят 7 растений (лапчатка гусиная, ромашка аптечная, корень солодки, трава зверобоя, полыни горькой, трава кардобенедикта, корень дягиля). Биологически активные вещества этих растений (танины, флавоноиды, кумарины, фуранокумарины, хамазулен, гиперецин и др.) вызывают местный эффект в желудочно-кишечном тракте и оказывают центральное действие на секреторную и моторную функции пищеварительной системы, а также обладают седативным, антидепрессивным и вегетостабилизирующим действием.

Результаты трехнедельного лечения с использованием указанного препарата у детей с функциональной диспепсией, хроническим гастродуоденитом в сочетании с дискинезией желчевыводящих путей свидетельствуют о положительной динамике, проявляющейся в исчезновении болевого синдрома у 98,0% детей, нормализации аппетита у 94,0% больных и стула у 96,1% пациентов, уменьшении метеоризма у 98,0% детей. У всех детей наблюдалось улучшение показателей психоэмоционального статуса, проявляющееся в повышении активности и работоспособности, уменьшении тревожности или депрессии у 96,1% пациентов, нормализации сна у 98,0% больных. Во время лечения Гастритолом нежелательных побочных эффектов не выявлено. Эффективность препарата как „отличную” оценили 87% детей и их родителей, как „хорошую” – 13% опрошенных. Результаты работы позволяют рекомендовать препарат „Гастритол” в рациональной терапии у детей с патологией гастродуоденальной зоны, в том числе в виде монотерапии.

Ключевые слова: дети, функциональная диспепсия, хронический гастродуоденит, дискинезия желчевыводящих путей, Гастритол.

Summary. In the work the data of the clinical and psycho-emotional status at 51 children aged from 6 to 17 years with pathology gastroduodenal zone were presented. At the majority of patients took place the different infringements of clinical and psycho-emotional status. Results of therapy with preparation Gastritol during three weeks a high efficiency of Gastritol including the clinical improvement and psycho-emotional status optimization have revealed.

Key words: children, functional dyspepsia, chronic gastroduodenitis, Gastritol.

 

РАЦІОНАЛЬНЕ ЛІКУВАННЯ ДІТЕЙ З ЗАХВОРЮВАННЯМИ ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНОЇ ЗОНИ

Нагорна Н. В., Бордюгова О. В., Дубова Г. В., Конопко Н. М., Четверик Н. О.

Кафедра педіатрії факультету післядипломної освіти

(зав. – д. м.н., проф. Н. В. Нагорна)

Донецького державного медичного університету ім. М. Горького

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить