Статьи по медицинским темам
  • Регистрация
1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 0.00 (0 Голоса)

Було вивчено клінічну ефективність фітопрепарату Гастритол в комплексній терапії СФД у дітей молодшого шкільного віку. Обстежено 60 дітей з СФД та 30 практично здорових школярів віком від 7 до 12 років. Гастритол призначався в дозі 1 крапля на рік життя тричі на день через 20-30 хвилин після їди курсом на 14 днів. Доведено позитивний вплив лікування на нормалізацію функціонального стану шлунку та психоемоційного статусу протягом перших днів лікування.

Ключові слова: синдром функціональної диспепсії, фітотерапія, молодший шкільний вік, лікування.

Summary. Clinical effectiveness of phytopreparation Gastritol in children of junior school age with syndrome of functional dyspepsia was studied. 60 children with syndrome of functional dyspepsia and 30 children of control group 7-12 years old were observed. Gastritol was given in dosage 1 drop for 1 year of life three times a day 20-30 min. after a meal; duration of therapy was 14 days. Positive influence of therapy on the normalization of functional condition of stomach and psychoemotional status during first days of treatment was proved.

Key words: syndrome of functional dyspepsia, phytotherapy, junior school age, treatment.

Постановка проблеми та аналіз останніх досліджень. Останнім часом в дитячій гастроентерології активно дискутується питання про визнання та правильне трактування діагнозу „синдром функціональної диспепсії” (СФД), особливо на тлі поширеності та різкого омолодження органічної патології верхніх відділів травної системи [1,3,5].

За даними літератури, СФД частіше зустрічається у молодшому шкільному віці, що можна пояснити особливостями критичних періодів росту і розвитку дитини, стану її адаптаційних і регуляторних систем та порушенням коркових механізмів регуляції, особливо за умови великого психоемоційного та розумового навантаження в перші роки навчання [6,7]. Слід відмітити, що сьогодні ведуться пошуки шляхів удосконалення терапії захворювання за рахунок немедикаментозних засобів та фітопрепаратів, які не подразнюватимуть слизової оболонки шлунка, впливатимуть на основні ланки патогенезу хвороби, сприятимуть нормалізації психоемоційної сфери [2,4].

Метою роботи було удосконалення лікування синдрому функціональної диспепсії(СФД)у дітей молодшого шкільного віку із застосуванням препарату „Гастритол” залежно від змін психологічного статусу та функціонального стану шлунку в дітей молодшого шкільного віку із СФД.

Матеріал та методи. Для реалізації мети нами обстежено 60 дітей віком 7-12 років, хворих на СФД та 30 практично здорових дітей, як групу контролю по визначенню серотоніну та кортизолу сироватки крові. Відповідно до завдань дослідження всі діти з СФД були розподілені на дві групи. 30 дітей основної групи отримували в комплексному лікуванні фітопрепарат Гастритол в дозі 1 крапля на рік життя тричі на день через 20-30 хвилин після їжі курсом на 14 днів, а 30 дітей групи порівняння − традиційну терапію.

Всім дітям з СФД проводилося комплексне обстеження з врахуванням Римських критеріїв ІІ, а також фіброезофагогастродуоденоскопія (ФЕГДС) з прицільною біопсією слизової оболонки шлунка (за згодою батьків), комп’ютерна внутрішньопорожнинна рН-метрія шлунку за методикою Чернобрового В.М., ультразвукове дослідження моторно-евакуаторної функції шлунку за методикою, запропонованою в Інституті ПАГ АМН України, визначення вмісту кортизолу імуноферментним методом і серотоніну сироватки крові біохімічним методом, психологічне тестування із застосуванням апробованих тестових методик – Айзенка, Спілбергера, Люшера, Деллінгера, тесту „Дім-дерево-людина”.

Результати дослідження та їх обговорення. З даних анамнезу стало відомо, що більшість дітей з СФД (66,6%) відмічало наявність розумового напруження, погане засвоєння шкільного матеріалу, розсіяність уваги, непорозуміння з вчителями, порушення сну. Погрішності в харчуванні, які полягали у споживанні замість повноцінного обіду напівфабрикатів та великих проміжках між прийомами їжі, були наявні у 83,3% дітей. 26,7% дітей вказували на часте вживання газованих солодких напоїв, „кольорових” вод. Серед супутньої патології у дітей з СФД переважали синдром вегетативної дисфункції (80%), дисфункція біліарної системи по гіпертонічно-гіперкінетичному та змішаному типах (70%), гельмінтна інвазія (53,3%), хронічні захворювання ЛОР-органів (46,7%). Рідше відмічалася наявність гастроезофагеального рефлюксу (в 16,7% дітей), у 6,7% дітей було виявлено синдром подразненого кишківника.

Виразковоподібний варіант було констатовано у 36-ти хворих дітей із синдромом функціональної диспепсії (СФД), дискінетичний – у 24-ти пацієнтів. За даними ФЕГДС з прицільною біопсією, у всіх дітей, які знаходилися під нашим спостереженням, не було виявлено видимих змін слизової оболонки шлунка, а результати біопсії (у 23,3 % хворих) засвідчили лише незначні порушення мікроциркуляції.

За даними УЗД моторно-евакуаторної функції шлунка, у 34 хворих (56,7%) дітей виявлено прискорену та у 26 (43,3%) хворих − сповільнену моторно-евакуаторну функцію.

Результати рН-метрії шлунку вказали на перевагу помірної гіперацидності у 61,1% дітей з виразковоподібним варіантом СФД та абсолютної нормоацидності у 79,2 % дітей з дискінетичним варіантом хвороби.

Функціональний стан шлунка визначав клінічний перебіг хвороби. Так, за умови гіперацидності та прискореної моторно-евакуаторної функції шлунку, провідними в клінічній картині СФД були: приступоподібний періодичний біль у верхній третині епігастрію, який часто проходив самостійно або після приймання антисекреторних препаратів, а також печія, відригання кислим. За умови нормоацидності та сповільненої моторно-евакуаторної функції, спостерігався майже постійний тупий і розпираючий біль, що виникав або посилювався після вживання їжі, нудоту, раннє насичення, відригання повітрям, відчуття розпирання в животі після їди, що вказувало на шлунковий стаз, метеоризм. За наявності нормоацидності та прискореної моторно-евакуаторної функції больовий абдомінальний синдром проявлявся у приступах гострого болю, який припинявся після їди, періодичного блювання або приймання спазмолітичних препаратів. У дітей із супутнім діагнозом синдрому подразненого кишківника спостерігалися також розлади стільця по типу закрепу. У хворих з гастроезофагеальним рефлюксом відмічалися також печія за грудиною та інколи − надсадний кашель.

Прояви синдрому неспецифічної інтоксикації такі, як головний біль, швидку втомлюваність, зниження працездатності, порушення сну відмічалися у 90% дітей обох груп. Всі діти, переважно з виразковоподібним варіантом СФД, скаржилися на поганий апетит, іноді з ментальних причин, оскільки боялися виникнення болю або диспепсичних явищ.

Як відомо, загальний адаптаційний синдром організму дитини реалізується завдяки гіпоталамо-гіпофізарно-наднирниковій та симпатоадреналовій системам. Розлади адаптації створюють несприятливий фон для перебігу основного захворювання, що зумовлює необхідність подальшого вивчення їх у дитячій гастроентерології.

Стан адаптаційних механізмів у дітей з СФД та групи контролю ми вивчали за допомогою визначення рівня кортизолу (стрес-реалізуюча система) і серотоніну сироватки крові (стрес-лімітуюча система) (табл.1).

Табл.1

Вміст кортизолу і серотоніну в сироватці крові при синдромі функціональної диспепсії ( М ± m)

Показники

Клінічні варіанти СФД

Контроль

на група

n=30

Р

Виразково

подібний

п=36

Дискінетичний,

п=24

Гіперкіне

тичний

Гіпокіне

тичний

Кортизол, нг/мл

198,6±11,4

175,4±9,5

50,4±8,1

108,2±8,4

р<0,05

Серотонін, мкг/л

55,7±6,4

69,5±7,5

9,8±4,5

39,2 ±7,2

р<0,05

Примітки:

  1. Достовірність розбіжностей між показниками кортизолу в хворих з різними варіантами СФД та практично здорових дітей, р<0,05.
  2. Достовірність розбіжностей між показниками серотоніну в хворих з різними варіантами СФД та практично здорових дітей, р<0,05.

Отримані результати дозволили вважати, що у дітей із СФД відмічено суттєве напруження компенсаторно-адаптаційних механізмів у відповідь на дію стресового чинника, що диктує потребу тривалого спостереження та пошуків адекватної корекції.

Зміни психологічного статусу ми вивчали за допомогою батареї тестових методик, зазначених вище. Так, за результатами опитувача Айзенка, переважали риси помірної інтровертованості у 80% дітей та посилення властивостей нейротизму у 60% хворих з СФД. За результатами методики Спілбергера, у більшості дітей відмічено переважання помірних рівнів особистіної та реактивної тривожності (73,3% та 76,7% відповідно). Зміни психологічного статусу також включали комплекс неповноцінності, ослаблення інтелектуально-мнестичних функцій, зниження самооцінки, песимістичність, образливість, порушення сну, („втрата коренів”) за Люшером. Також у 50% дітей з СФД, згідно з проективною методикою „Дім-дерево-людина”, спостерігалося відчуття відчуження, що пов’язане, вочевидь, з сімейними конфліктами. 22% дітей постійно відчували потребу в емоційному теплі з боку оточуючих, при чому це стосувалося, насамперед, повноцінних родин, члени яких через нестатки змушені були податися на заробітки. В 7% хворих з СФД, за результатами цієї методики, було виявлено сором’язливість в стосунках з оточуючими, яка потенціювала посилення проявів больового абдомінального синдрому та печії.

Лікування СФД є складним завданням для практичного лікаря, оскільки воно повинно бути комплексним і в той же час враховувати індивідуальні підходи до кожного пацієнта, вік, порушення функціонального стану шлунку та зміни психологічного статусу.

Нами вивчалася клінічна ефективність фітопрепарату Гастритол німецької фірми „Др. Густав Кляйн” та вплив його на основні ланки патогенезу СФД. Даний препарат зареєстровано та дозволено для застосування на території України (реєстраційне посвідчення № Р.08.03/07257).

Гастритол чинить різнопланову дію на організм дитини, яка реалізується як місцево, так і на рівні центральної регуляції секреторної та моторної функцій шлунку. В склад препарату входять: Chamomilla recutita (ромашка аптечна), Hypericum perforatum (трава звіробою звичайного), Radix Archangelice officinalis hoffin (корінь дягелю), Radix liquiritte (корінь солодки), Patentilla ansertina L. (трава перстячу гусячого), Aremisia absintium (трава полину гіркого), Cardius benedictus (трава кардобенедикту). Препарат здійснює: протизапальну, антиалергічну дію та в’яжучий, регенеруючий ефекти (корінь солодки та ромашка аптечна), спазмолітичну (перстач гусячий, корінь дягелю), знеболюючу (корінь дягелю, трава полину), жовчогінну (корінь дягелю, трава полину), вітрогінну дію та посилення моторики шлунка, секретолітичний ефект (трава кардобенедикту, трава полину, корінь дягелю), цитопротекторну дію та бактерицидний ефект (корінь солодки), парасимпатичну дію та антидепресивний ефект (звіробій).

Ефективність запропонованої терапії ми оцінювали за динамікою змін клінічної картини СФД (табл.2).

Табл.2

Динаміка основних клінічних симптомів СФД під впливом лікування

N/n

Симптом

Основна група

п=30

Група порівняння

п=30

До ліку

вання

Після

лікування

До ліку

вання

Після

лікування

1.

Біль в епігастрії

30 (100%)

4 (13,3%)

30 (100%)

10 (33,3%)

р<0,05

2.

Печія

25 (83,3%)

6 (20%)

28 (93,3 %)

19 (63,3%)

р<0,05

3.

Відригання кис-

лим

27 (90%)

8 (26,7%)

30 (100%)

16 (%)

р<0,05

4.

Нудота

30 (100%)

9 (30%)

30 (100%)

18 (60%)

р<0,05

5.

Метеоризм

18 (60%)

5 (16,7%)

20 (66,7%)

11 (36,7%)

р<0,05

6.

Поганий апетит

30 (100%)

2 (6,7%)

30 (100%)

7 (23,3%)

р<0,05

Примітка. Достовірність розбіжностей між показниками основної групи дітей з СФД та групи порівняння після лікування, р<0,05.

Під впливом лікування Гастритолом нормалізація основних клінічних симптомів хвороби відмічалася на 3-5 днів швидше, ніж у групі порівняння. Біль в епігастрії зазнавав регресу вже на 5-7 день хвороби у більшості дітей основної групи (86,7%), в той час як у 66,7% дітей групи порівняння − тільки на 10-14 день від початку лікування.

Диспепсичні прояви такі, як печія, відригання кислим, нудота проходили у більшості дітей основної групи (73,3%) вже на 7-10 день хвороби, а у 66,2% дітей групи порівняння − на 11-14-ий день. Покращення апетиту відмічалося у переважної більшості дітей основної групи вже на 5-7 день від початку лікування, в той час як у пацієнтів групи порівняння − на 12-14 день.

Клінічні прояви синдрому неспецифічної інтоксикації зазнавали регресу під впливом запропонованого лікування у 70% дітей з СФД на 3-8 день лікування, в той час, як у групі порівняння − лише у 21% хворих, при чому на 10-12 день від початку терапії.

Нормалізація моторно-евакуаторної функції шлунку у переважної більшості дітей основної групи з СФД (82,3%) наставала на 5-7 день від початку терапії, а, натомість, у 61,5% дітей групи порівняння − на 7-10 день лікування.

Під впливом запропонованої терапії відмічалася нормалізація показників рН-грами у 72,7% дітей з виразковоподібним варіантом СФД на 3-5 день від початку лікування (рис.1).

 

Рис.1. Нормоацидність субтотальна у дітей з СФД (основна група) під впливом терапії Гастритолом

Натомість, у групі порівняння нормалізація показників рН-грами наставала лише у 54,2 % хворих на 4-7 день від початку терапії (рис.2).

 

Рис.2. Гіперацидність помірна селективна у дітей з СФД (група порівняння), що збереглася в процесі лікування

Нами вивчався стан адаптаційно-пристосувальних механізмів при СФД, зокрема рівні кортизолу і серотоніну сироватки крові, в процесі лікування. В результаті нами було встановлено зниження вмісту цих показників при різних клінічних варіантах СФД (табл.3).

Табл.3

Вміст кортизолу і серотоніну в сироватці крові дітей, хворих на синдром функціональної диспепсії, в процесі лікування

Показ

ники

Основна група дітей з СФД (клінічні варіанти)

Група

контролю

п=30

Виразковоподіб-ний, п=36

Дискінетичний

п=24

Гіперкінетичний

Гіпокінетичний

До ліку-вання

Після

ліку

вання

До ліку-

вання

Після ліку

вання

До ліку-вання

Після

ліку

вання

Корти

зол,

нг/мл

198,6

±11,4

83,3

±9,7

p<0,05

175,4

±9,5

79,9

±10,6 p<0,05

50,4

±8,1

122,0

±11,7 p<0,05

108±12,4

Серо

тонін,

мкг/л

55,7

±6,4

19,21

± 6,9 p<0,05

69,5

±7,5

27,21

±8,9 p<0,05

9,8

±4,5

43,3

±5, 9

p<0,05

32,9±9,0

Примітки:

  1. Достовірність розбіжностей між показниками кортизолу у хворих з синдромом функціональної диспепсії (основна група) та у здорових дітей, р<0,05.
  2. Достовірність розбіжностей між показниками серотоніну у хворих на синдромом функціональної диспепсії (основна група) та у здорових дітей, р<0,05.

Запропонована терапія Гастритолом виявляла позитивний вплив на динаміку основних показників психоемоційного статусу. При цьому вже на 7-10 день лікування прояви тривожності, в першу чергу реактивної, зменшилися у більшості дітей основної групи з 73,3% до 23,3 % відповідно, а емоційна лабільність та нейротизм − зі 100% до 26,7% та 23,3% відповідно. В той час, у групі порівняння ці показники зменшувалися лише на 10-14 день від початку лікування. Такі симптоми іпохондричного синдрому як постійне не задоволене бажання лікуватися, неспокій, внутрішня напруга, фобії, скарги на соматичні прояви, знижений настрій, поверхневий сон, відчуття невмотивованої нудьги та особистої неповноцінності, які проявлялися як ознаки тривожності, інтровертованість, піддавалися лікуванню в 66,8 % дітей основної групи та у 30% дітей групи порівняння на 7-12 день лікування.

За даними методики „Дім-дерево-людина”, нормалізація показників відбувалася у 26% дітей з СФД, з’явилася довіра до навколишніх, близьких людей та до лікаря, покращився настрій.

Прояви комплексу неповноцінності, ригідність та непослідовність мислення, емоційні спалахи, ослаблення інтелектуально-мнестичних функцій, нестійкості уваги та здатності до міркування, образливість, порушення сну, („втрата коренів”) за Люшером знижувалися під впливом лікування на 8-14 день від початку терапії у 82,5 % дітей основної групи та 55 % дітей групи порівняння відповідно.

Висновки.

  1. Отримані результати засвідчили високу ефективність комплексного фітопрепарату Гастритол в комплексному лікуванні СФД у дітей молодшого шкільного віку.
  2. Застосування препарату Гастритол сприяє позитивній динаміці клініко-параклінічних показників та змін психоемоційної сфери, скороченню терміну перебування дитини в стаціонарі та швидкому одужанню.
  3. Гастритол може бути рекомендовано до застосування в практиці дитячого гастроентеролога при функціональних захворюваннях шлунку через високу ефективність, добру переносимість та відсутність побічних ефектів.

 

Перспективи подальших досліджень: Вивчити ефективність Гастритолу у комплексі вторинної профілактики хронічного гастродуоденіту в дітей з функціональним захворюваннями шлунка.

Література

  1. Белоусов Ю.В., Белоусова О.Ю. Функциональные заболевания пищева-

рительной системы у детей: Монография, − Х.:ИД «ИНЖЭК»,2005.-256 с.-С.76-98.

  1. Борисенко М.І., Махновська Н.К., Стеценко Т.В. Застосування Гастритолу в комплексному лікуванні хронічного гастродуоденіту у дітей // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - №3.-2006.- С.57-60.
  2. Казак С.С.Неязвенная (функциональная диспепсия) у детей и подростков: болезнь или состояние? // Здоровье ребенка.-№3.-2006.-С.52-57.
  3. Метод реабілітації дітей молодшого шкільного віку з функціональною патологією шлунково-кишкового тракту / Нагорна Н.В., Острополець С.С., Бордюгова О.В., Т.В. Волченська, Т.В. Головина, Т.С. Гречка // Матеріали 11–го з’їзду педіатрів України (7 -10 грудня 2004 року., м. Київ) ”Актуальні проблеми педіатрії на сучасному етапі”. – С.170.
  4. Печкуров Д.В., Щербаков П.Л. Эпидемиология синдрома диспепсии у детей (анализ отечественных исследований 1972-2002 гг.) // Педиатрия. – № 4. – 2003. – С. 68-71.
  5. Римарчук Г.В., Полякова С.И. Неязвенная диспепсия у детей // Рос. мед. журн. – т. 9. – № 3-4. – 2001.
  6. Щеплягина Л.А. Факторы риска и формирование здоровья детей // Рос. пед. журнал. – М. –2002. – № 2. – С. 4-7.
  7. УДК 615.246+616-08+616.33-002+613.955

    ЕФЕКТИВНІСТЬ ГАСТРИТОЛУ В КОМПЛЕКСНІЙ ТЕРАПІЇ СИНДРОМУ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ ДИСПЕПСІЇ У ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ.

    І.С.Лембрик

    Івано-Франківський державний медичний університет

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить