Лекции по лесному хозяйству
1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 5.00 (1 Голос)

Лекція 13. АНАЛІЗ ЛІСОВОЇ ПОЛІТИКИ КРАЇН ПІВНІЧНОЇ ЄВРОПИ

Лісова політика Фінляндії

1. Коротка характеристика основних чинників, що впливають на лісову політику.

2. Інструменти лісової політики.

3. Загальна характеристика лісової політики.

Коротка характеристика основних чинників, що впливають на лісову політику. Загальна площа Фінляндії 30,46 млн. га, площа лісів - 21,94 млн. га. Фінляндія не створює лісові плантації. За період з 1990 по 2000 р. лісовий покрив збільшився на 8 тис. га. Лісистість території становить 72 %, забезпеченість лісом - 4,2 га на одного жителя [681]. Близько 3 млн. га земель зайняті малопродуктивними лісами, приріст на яких складає 0,1 - 1,0 м3 деревини. Середній приріст деревини складає 3,8 м. куб. га (в південних районах -5,1 м3/га, північних - 1,9 м3/га). Національні парки і заповідники становлять 1,5 млн. га (6,6 % покритої лісом площі). Приватні ліси складають 60 %, державні - 25 та інші (промислових компаній, церковні та місцевої влади) - 15 %. Частка лісового комплексу складає 10 % валового внутрішнього продукту, а в доходах від експорту - близько 40 % [412, 681].

Запас деревини за деревними породами розподіляється таким чином: сосна -46 %, ялина - 36 %, береза - 15 %, інші деревні породи - 3 %. В процесі виробничо-господарської діяльності в лісі вирубується 80 % приросту деревини.

Лісовий сектор виробляє 5 % світового випуску продукції, а експорт канцелярського паперу складає 25 % світового [318, с. 12].

За оцінками фінських фахівців заготівля деревини дає 1528 млн. євро, торфу-202, рекреація і туризм-318, дичина-32, ягоди-30, олені - 13, гриби-5 млн. євро [318, с. 14].

Фінляндія багата на недеревні лісові ресурси. Біологічний врожай лісових ягід у лісах і на торфовищах сягає до 1 млн. т (в неврожайні роки - 0,5 млн. т). Запаси лісових ягід, що доступні для господарського використання, складають 30 % біологічного врожаю. Фактична заготівля складає 5-10 % [251]. Статистична звітність свідчить про те, що заготівля лісових ягід інколи перевищує об'єми тих, що заготовляються в садах. В лісах Фінляндії заготовляють гриби і лікарські рослини. На початку 80-х років XX століття валові доходи від заготівлі лікарських рослин складали 170-500 тис. американських доларів у рік (згодом вони становили 3,4 млн. американських доларів у рік) [251].

Біологічні запаси грибів у Фінляндії складають близько 2 млн. т, а в неврожайні роки - 0,4 млн. т. Біологічні запаси грибів використовуються значно гірше, ніж лісових ягід і лікарських рослин [251].

В кінці дев'яностих років у Фінляндії намітилася тенденція збільшення частки приватних лісів, що знаходяться в руках міських жителів. Цим стурбовані громадські організації і уряд, оскільки така тенденція може мати негативні наслідки для розвитку лісового господарства і економіки країни.

Загальна площа лісів, що охороняються (мають спеціальний статус згідно чинного лісового законодавства), становить 2,4 млн. га продуктивних лісових земель (10,6 % від лісового покриву) [412].

Біля третини території Фінляндії займають болота і торфовища, значна частина яких була осушена для потреб сільського і лісового господарства. Правда, половина заболочених територій збереглася непорушеною. Біля 3 млн. га лісів є малопродуктивними (приріст деревини в них складає 0,1 м. куб. га).

На лісову політику Фінляндії істотно впливають Міністерство охорони навколишнього середовища, Міністерство фінансів. Крім того, лісова політика формується під впливом Міністерства торгівлі і промисловості, Міністерства праці та Міністерства зовнішніх зв'язків.

Приватні ліси Фінляндії представлені дрібними лісовласниками. Середня площа одного приватного господарства складає 32 га. Триста двадцять тисяч приватних лісовласників володіють ділянками лісу площею до 2 га. Порядок ведення лісового господарства в приватних лісах регулює закон «Про приватні ліси». Приватні ліси тісно інтегровані з сільським господарством [412].

Приватні лісоволодіння у Фінляндії регулюються і контролюються за допомогою двох центральних лісових управлінь, які підпорядковані Національному управлінню лісовим господарством при Міністерстві сільського і лісового господарства. Одне управління охоплює території, населення яких розмовляє фінською мовою; інше - охоплює території, населення яких розмовляє шведською мовою. В склад окремих управлінь входять: чотири представники лісовласників, які вибираються від районних управлінь; два представники від лісової промисловості і профспілок лісових робітників (назначаються Міністерством сільського і лісового господарства); один директор-менеджер.

В державних лісах Фінляндії веденням лісового господарства займається державна фірма «Меізапаіішз», організована Міністерством сільського і лісового господарства разом з Міністерством з охорони довкілля понад 140 років тому. Виробничу-госпо-дарську діяльність цієї фірми регулює закон «Про лісову службу». Два підрозділи цієї фірми (Лісове господарство, Охорона природи) фінансуються за рахунок коштів державного бюджету. Крім держбюджетних структур, до складу фірми входять такі комерційні структури, як: «ЬааШпіаа»; «Рогіа»; «\УіШ ІМогт». Із них «Ьааштаа» продає і здає в оренду ділянки лісу для організації лісового відпочинку, купує і продає ліс; «\Уі1с1 N01111» здає будиночки в лісі в оренду для відпочинку, рибальства та мисливства, а також надає комплексні послуги для групового туризму; «Рогіа» надає послуги в сфері лісогосподарського виробництва.

«Рогіа» надає послуги не лише на внутрішньому ринку. Українцям ця фірма відома як така, що намагалася прорватися на ринки України в рамках так званого проекту «Карпатиленд» (разом з австрійською державною компанією АТ «Австрійські державні ліси»). «Рогіа» створила компанію «РОК. ІА - ОВіТог§тапа§етеп1; СтЬН» [410].

Як стверджують Парпан В., Шпарик Ю. та Голубчак О., дочірні компанії «МєізапаШпіз» працюють за такими напрямками: «АТ Рогіа» вирощує і реалізує насіння та садивний матеріал; «АТ Упсіиґог» надає інформаційні послуги щодо використання природних ресурсів, прогнозування та розвитку лісового господарства та збереження біорізноманіття; «АТ МеікаЬаПішз Сои8иШ炙 дає консультації з раціонального управління лісами. Зазначимо, що зараз МеізаЬаШшз займає активну позицію на міжнародній арені саме завдяки її комерційним (позабюджетним) підрозділам [318, с. 12].

Інструменти лісової політики. В Фінляндії розроблена «Державна лісова програма Фінляндії», в якій розроблені економічні, екологічні та соціальні аспекти сталого розвитку лісового господарства. Національні критерії і показники, на основі яких здійснюється екологічна сертифікація лісів, у багатьох випадках є вищими від тих, що передбачені законодавством Фінляндії.

Важливим інструментом лісової політики Фінляндії є система оподаткування. В лісовому господарстві, крім традиційних, застосовуються особливі, зокрема: податок на дохід від реалізації деревини на корені або круглих лісоматеріалів (до валового лісового доходу включаються також обсяги лісогосподарських робіт, які виконані лісовласником та членами його сім'ї); податок на майно (економічна оцінка майна підраховується шляхом його капіталізації за ставкою в 10 %) [412].

В Фінляндії ліси, що є державною власністю, не оподатковуються, а приватні ліси завжди є об'єктом оподаткування. До 1992 р. об'єктом оподаткування в лісовому господарстві був приріст деревини, що визначався в грошовому вираженні.

Податкові пільги розповсюджуються на торгівлю лісовими ягодами і грибами.

Система оподаткування лісового господарства в Фінляндії піддається гострій критиці як зі сторони лісовласників, так і «зелених».

До 1991 р. лісовласники вносили кошти на спеціальні банківські рахунки на відновлення лісу після рубки деревостанів. В 1991 році була введена більш жорстка процедура правового примусу заліснення. У випадках, коли лісовласник відмовляється відновлювати ліс на вирубці, його лісоволодіння передається під юрисдикцію спеціальних лісових асоціацій.

Ефективним інструментом лісової політики є екологічна сертифікація лісів. В листопаді 1999 р. почала діяти Фінська система сертифікації лісів (РРСЗ). За цією системою сертифіковано 13,5 млн. га лісів (60 % покритої лісом площі). Близько 180 тис. лісовласників заявили про те, що вони готові дотримуватися національних критеріїв сертифікації. Передбачалося впродовж 2000 р. за програмою РРСЗ сертифікувати всі ліси Фінляндії [412].

РРСЗ сповідує Пан'європейську програму лісової сертифікації (РЕРС). Як стверджує Ауво Кайвола, це пов'язано з тим, що ця програма передбачає демократичну процедуру прийняття рішень, характеризується більшою прозорістю, меншими затратами на аудит та підтримкою більшості лісовласників, підприємств, торговельних компаній і організацій лісового сектору. Крім того, РЕРС користується високим міжнародним авторитетом (особливо в Європі), передбачає застосування економічно ефективної регіональної сертифікації лісів. Рішення щодо сертифікації лісів приймаються з врахуванням балансу екологічних, економічних та соціальних аспектів стійкого розвитку на національному рівні.

Сертифікація лісів у Фінляндії здійснюється під егідою Фінляндської Ради сертифікації лісів, до якої включено 12 організацій, що представляють інтереси різних груп населення. Крім того, функціонує незалежна від неї Арбітражна комісія, яка вирішує конфліктні питання, що виникають у процесі сертифікації лісів.

На сертифіковані ліси видаються сертифікати терміном на 5 років. Щорічно сертифікаційні органи проводять аудит з метою перевірки та оцінки ведення лісового господарства. Особливістю фінської сертифікації є те, що вона не передбачає використання національного знаку про походження лісової продукції з сертифі-кованих лісів.

Фінська система сертифікації затверджена Пан'європейською Радою сертифікації лісів у квітні 2000 р.

Третина витрат на лісовідновлення фінансується за рахунок субсидій, що виділяються для лісового господарства, надаються під низькі відсотки.

Власники земель і водних територій володіють правом на використання ресурсів мисливської фауни. Це право вони можуть передавати за лізингом фізичним особам або компаніям.

Для реалізації цілей лісової політики використовується планування. Плани лісокористування складаються на основі матеріалів лісовпорядкування. Цей порядок планування був введений в Фінляндії в 1920 р. Державні органи управління лісовим господарством затверджують плани лісовідповлюваних робіт у приватних лісах.

В Фінляндії затверджена програма розвитку лісового господарства па 1990-2020 рр. Вона передбачає збільшення запасу деревини на 10%, щорічного приросту деревини-на 12 %, щорічного зростання обсягів лісозаготівель - на 20 %.

Державні органи здійснюють контроль за веденням лісового господарства в приватних лісах. Законодавство Фінляндії передбачає також державний контроль за продажем лісових земель, що знаходяться в приватній власності. Контроль продажі лісових земель здійснюють також лісові асоціації. Без їх дозволу приватні лісовласники мають право продавати лісові ділянки лише площею, що не більша двох гектарів.

Фінансування утримання державних органів управління лісовим господарством здійснюється за рахунок коштів державного бюджету та внесків лісовласників (кошти відраховуються щорічно від прибутків на основі спеціальної угоди). За рахунок коштів державного бюджету може здійснюватися пряме фінансування лісогосподарських заходів, якщо вони забезпечують підвищення продуктивності лісів.

В лісовій політиці Фінляндії велику роль відіграють угоди. Щорічно Центральний союз лісовласників і Центральний союз промисловців укладають між собою угоду щодо продажу деревини на корені підприємницьким структурам та заготовленої деревини біля доріг (як правило, продаються сортименти). В угоді вказуються об'єми поставок окремих сортиментів та ставки кореневої плати.

У Фінляндії законодавство з приватного лісоволодіння визначає основні вимоги щодо догляду за лісом. Зокрема, забороняється здійснювати заходи, які є небезпечними для відновлення лісів. Не дозволяється використовувати суцільні рубання в молодпя-ках, а також інтенсивно їх рубати. Законодавство Фінляндії зобов'язує лісовласників після рубання лісу проводити його відновлення. З метою збереження ґрунтів на лісо-заготівельних роботах використовується лісозаготівельна колісна техніка на шинах з низьким тиском.

Загальна характеристика лісової політики. Лісова політика Фінляндії спрямована на розвиток сталого лісового господарства. Базується на матеріалах Міжнародної конференції ООН, що відбулася в Ріо-де-Жанейро в 1992 р., а також конференції міністрів європейських країн, що відбулися в Страсбурзі (1990 р.), Хельсінки (1994 р.), Лісабоні (1998 р.) та Відні (2002 р.). Чинне лісове законодавство Фінляндії відповідає вимогам взятих на себе міжнародних зобов'язань.

Концепція сталого розвитку лісового господарства реалізується з 1995 р. Лісовідновлення зорієнтоване на природне поновлення. В середньому воно досягає 34 % загального обсягу лісовідновлених площ [318].

Національна лісова політика Фінляндії передбачає вільний доступ до лісів всіх форм власності. В лісах дозволено відпочивати, збирати ягоди та гриби. Відпочинок у лісових будиночках безкоштовний. Разом з цим, забороняється: турбувати відпочиваючих; заважати диким звірам і птахам; звалювати повноцінні і сухі дерева [318, с. 14].

Лісова політика Фінляндії спрямована на збільшення продуктивності лісів і збільшення обсягів лісозаготівель. Спрямована на організацію безвідходного лісогосподарського і лісозаготівельного виробництв. В лісовій політиці враховуються регіональні аспекти, що зумовлені різноманіттям економічних, екологічних та соціальних чинників.

Чинне законодавство Фінляндії зобов'язує заліснювати землі, що є малопридатними для сільського господарства.

Обсяги лісокористування в приватних лісах регулюються лісовласниками. Державні органи не встановлюють для приватних лісів розрахункової лісосіки і віку рубання деревостанів. Обмеження щодо рубання лісових насаджень встановлюються лише у випадках, коли ліси виконують важливі захисні та інші суспільні функції.

Лісова політика Фінляндії нагадує лісову політику, яку проводять інші країни Північної Європи (Швеція, Норвегія). Лісове господарство Фінляндії базується на принципі отримання лісового доходу, сильно інтегроване з сільським господарством. В багатьох випадках лісогосподарське виробництво повністю підпорядковане сільськогосподарському. Лісова політика спрямована на інтеграцію лісогосподарського виробництва з промисловістю, торгівлею, туризмом, мисливським господарством. Незважаючи на те, що Фінляндія розташована на півночі Європи, ліси все більше використовуються як місце відпочинку, особливо лісові масиви біля населених пунктів. Держава і численні комуни створюють у таких місцях добре організовані зони для відпочинку.

Законодавство Фінляндії спрямоване на збереження і поліпшення стану лісів та їх позитивного впливу на природне довкілля і здоров'я населення. У Фінляндії забороняється рубати суцільними рубаннями нестиглий ліс, а також інтенсивно проріджувати його. Законодавство зобов'язує після рубань проводити відновлення лісів, визначає мінімальні вимоги щодо догляду за лісом. Забороняється знищувати ліси, піддавати небезпеці процеси, спрямовані на відновлення лісів.

Лісова політика спрямована на застосування біологічних методів захисту лісу. В лісогосподарському виробництві рідко практикується використання хімічних речовин.

Не практикується вирощування швидкорослих деревних порід. Плантації швидкорослих деревних порід створюються головним чином з метою проведення наукових досліджень.

Відвідування лісу з метою відпочинку та збирання лісових ягід і грибів є безплатним. У Фінляндії століттями утвердилася традиція, яку називають «правом кожного» - правом вільного відвідування лісів всіх форм власності, збирання ягід і грибів.

Продумана лісова політика і добре організоване лісове господарство забезпечують сталий розвиток лісокористування. За словами фінських економістів лісове господарство Фінляндії можна характеризувати словами: стале, багатогалузеве, сімейне.

Розробляють лісову політику в Фінляндії і втілюють її в практику ведення лісового господарства такі організації: Центральний союз сільськогосподарських виробників і лісовласників; Фінляндське відділення Всесвітнього фонду охорони природи; Асоціація лісової промисловості Фінляндії; Союз охорони природи Фінляндії.

Висновки.

1. Лісова політика Фінляндії спрямована на сталий розвиток лісового сектору економіки, який займає вагоме місце в національній економіці. Разом з тим, цілі лісової політики в державних і приватних лісах досягаються неадекватними інструментами.

2. Лісове господарство Фінляндії характеризується високим рівнем інтенсивності і глибоким пошануванням національних традицій лісокористування.

3. Вагомим інструментом лісової політики Фінляндії є державні програми розвитку лісового господарства. За виконанням державних програм розвитку лісового господарства здійснюється ефективний державний контроль.

Лісова політика Фінляндії - 5.0 out of 5 based on 1 vote

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить