Методические указания по истории Украины
1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 0.00 (0 Голоса)

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МОРСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра українознавства.
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ.

Методичні матеріали

Для самостійної роботи студентів заочників

Одеса - 2006

Методичні матеріали підготували: кандидати історичних наук – завідувач кафедри українознавства доцент Михайлуца Микола Іванович та доцент Кязимова Галина Хадирівна.

Методичні матеріали ухвалено кафедрою українознавства ОНМУ 28 квітня 2006 р. (протокол № 9)

Рецензент: канд. істор. наук А. І.Федорова (ОНПУ)

Шановний студенте!

Враховуючи специфіку Вашої форми навчання ми пропонуємо для опрацювання робочу програму, літературу та навіть сторінки з наведеної літератури, яка є у бібліотеці ОНМУ. Для полегшення роботи до кожної теми, з рекомендованих підручників подаються відповідні сторінки.

Виходячи з того, що опанування історичною наукою неможливе без оволодіння спеціальною термінологією, хронологією подій та знань про історичних діячів, рекомендуємо звернути увагу на запропонований обов’язковий науково-довідниковий апарат.

Для Вашого самоконтролю подаємо перелік питань, які базуються на програмі навчального курсу.

Програма дисципліни “Історія України”

1.  МЕта та призначення.

Основною метою дисципліни “Історія України” є вивчення студентами історичного минулого українського народу та народів, які історично займають українську етнічну територію, через призму переважно двох проблем:

N боротьбу українського народу за власну державу на прикладі різних історичних періодів;

N модернізація та трансформація українського суспільства протягом віків.

Ці та інші проблеми дадуть змогу студентам зрозуміти історичний процес на українському підгрунті.

2. ЗАдачі вивчення дисципліни.

Історія України – предмет гуманітарного курсу, його вивчення відповідає завданням гуманізації підготовки фахівців у вищих навчальних закладах, сприяє здобуттю необхідних для інтелігента обсягу і рівня загальноісторичних та загальнокультурних знань, забезпечує їх орієнтацію в історичному просторі.

Засвоєння цього курсу також допомагає студентам самовизначитися в особистих світоглядних позиціях та духовних інтересах, зрозуміти своє місце в історії і значення для суспільства своєї професійної діяльності, до якої вони готуються. І, що особливо важливо, сприяє становленню фахівців як майбутніх інтелектуалів з універсальною загальноосвітньою та загальногуманітарною підготовкою.

3. Зміст дисципліни.

Дисципліна розподілена на 2 навчально-інформативних блоки.

Блок 1. ІСторія України з найдавніших часів до поч. ХІХ ст.

Тема 1. Найдавніші племена і держави на території України.

Археологічні дослідження території України. Неолітична революція. Перші протодержавні утворення. Грецькі міста-держави. Східні слов'яни: розселення, заняття, вірування.

Терміни та історичні особи:

Автохтон – прадавнє, споконвічне, первинне населення території або держави.

Кимерійці, скіфи, сармати – ipaномовні кочові племена, які протягом ІХ ст. до н. е. - ІІІ ст. нашої ери мешкали на території сучасної України. Займались скотарством (конярством), ремеслами, торгівлею. Вони асимілюються з місцевими племенами.

Неолітична революція – перехід первісного суспільства від споживання до відтворюючого господарювання. Охоплювала період ІV-ІІ тис. до н. е.

Трипільська культура – праукраїнська землеробсько-скотарська археологічна культура, яка займала простір від південно-східного Прикарпаття до Дніпра.

Хвойко В. – академік, який у 90-х роках ХІХ ст. відкрив і досліджував трипільську культуру.

Хронологія подій:

VІІІ – VІ тис. до н. е. – епоха неоліту.

ІV-ІІ тис. до н. е. – трипільська культура.

VІІ ст. до н. е. – початок грецької колонізації Причорномор’я.

ІV-VІІ ст. н. е. – розселення слов’ян.

Тема 2. Київська Русь і південно-західні руські князівства. (ІХ - перша пол. ХІV ст.)

Передумови утворення Київської Русі. Соціально-економічні та політичні фактори об¢єднання слов¢ян. Князі – Олег, Ігор, Ольга, Святослав.

Початок формування української народності. Християнізація. Київська Русь у період розквіту (Володимир Великий та Ярослав Мудрий). Причини та геополітичні наслідки децентралізації. Проблема генези української народності.

Економічне та політичне зростання Галицько-Волинського князівства, його роль в історії Центральної і Східної Європи.

Терміни та історичні особи:

Володимир Мономах – князь чернігівський, переяславський i з 1113 р. великий князь київський. 3дійснив ряд переможних походів проти половцями, відновив централізовану монархію на Pyci. Йому належать “Повчання” дітям, в яких викладено основні морально-етичні настанови для майбутніх поколінь.

Віче – народні збори в Київській Русі. Певна форма плебісциту.

Данило Галицький (1201-1264) – князь, син Романа Мстиславовича. Вів боротьбу проти бояр за Волинські землі i в 1214 р. стає княжити у Володимирі-Волинському, а згодом (1245) и у Галичі. Був активним борцем за об¢єднання Pyci та створення антимонгольської коаліції в Європі.

Смерди, закупи, рядовичі – катеГоРІЇ селян Київської Pyci, які відрізнялися майновою і соціальною нерівністю.

Любецький з’їзд – з’їзд князів у 1097 р. у Любечі. На ньому було визнано принцип вотчинного володіння землею. Це узаконювало роздроблення Давньоруської держави на окремі спадкові князівства.

Хозари, печеніги, половці – ТюркомовНі кочові народи, яКі мешкали у Прикаспійських степах, північноМу Кавказі, Приазов’ї та Частині Криму. Здійснювали постійні набіги на Київську Русь.

“Руська правда” – збірник Законів Давньоруського права. Який стояв на сторожі інтересів князя та Його Адміністрації, дружинної знаТі, Землевласників.

Ольга – жінка кн. Ігоря і після його смерті, опікунка кн. Святослава, княгиня 945-977 рр. Провела ряд реформ спрямованих на упорядкування збирання данини, сприяла християнізації тощо.

“Україна” – наПрикІнці XII – на початку XIII ст. “Україною” Називали ТериторІї ПіВденно-3ахідної Pyci. 3 часом, Назва Поширюється на Інші українські землі.

“Русь” – має Чотири Основних значення: етнічне – “Русь” – народ, плем’я, тощо;

Соціальне – “РycЬ” – Суспільний порядок Або стан; геоГРафічне – “Русь” Як ТерИтОрія, земля; політичне – “Русь” як держава. Русю Називалася Уся теРитоРія, Яку Населяли русьКі люди, Тобто СхідНі слов'Яни. Цим же словом назвали – “Руська земля” И Давньоруську державу.

Норманська теорія – теорія, яка виникла у ХVІІІ ст. і доводила нездатність слов’ян до державотворення, а стверджувала норманське походження влади.

Хронологія подій:

V ст. – заснування Києва.

VІІІ-ХІ ст. – формування східнослов’янської держави Київська Русь.

1169 р. – зруйнування Києва володимиро-суздальським князем Андрієм Боголюбським.

1153-1187 – князювання Ярослава Осмомисла в Галицькій землі.

1223 р. – битва з монголо-татарами на р. Калка.

1340 р. – розпад Галицько-Волинського князівства.

Тема 3. Україна під владою Литви та Польщі (ХІV - сер. ХVІІ ст.)

Боротьба за територіальну спадщину Київської Русі. Політика литовських князів на українських землях. Кревська унія.

Соціально-економічний розвиток, культура, освіта в українських землях

Причини, час, місце заснування Запорозької Січі. Формування суспільно-політичного устрою.

Люблінська унія. Українські землі під владою Польщі. Виникнення братств. Берестейська унія. Реєстрове козацтво. Козацькі повстання кінця ХVІ – першої половини ХVІІ ст.

Терміни та історичні особи:

Берестейська унія – (1596 р.) об’єднання (злука) православної та католицької (Вселенської) церков України та Білорусі. Умовами було визнання православними католицької догматики про чистилище, походження Святого Духа, дотримання візантійського обряду, слов’янської мови у богослужінні та юліанського календаря.

Кревська унія – (1385 р.) державно-політичний союз Польського королівства i Великого князівства Литовського оформлений у м. Крево (Білорусія). За умовами унії Литовський князь Ягайло сідав на польський престол, зобов’язавшись впроваджувати католицизм, передати полякам казну, білоруські та українські землі.

Литовські статути –кодекс законів феодального права (1529, 1566, 1588). Литовськими статутами користувалися в судах України, особливо Правобережної до XVII-XVIII ст.

Люблінська унія – (1569 р.) угода між Польщею та Литвою про утворення спільної держави – Речі Посполитої. Єдиними мали бути король, сейм, сенат, грошова система. Після Люблінської унії більшість українських земель опинилися в складі шляхетської Польщі.

Дмитро Вишневецький (Байда) – один з перших козацьких гетьманів, який у 1550-х роках на о. Мала Хортиця зібрав розрізнені ватаги козаків та побудував укріплення – Січ. Проводив військові походи у Молдавію, проти татар.

Петро Конашевич (Сагайдачний) – гетьман реєстрового козацтва у 20-ті роки ХVІ ст. Очолював морські походи на Туреччину, Крим. Борець за православ’я та українську культуру.

Хронологія подій:

Сер. ХVІ ст. – Заснування Запорозької Січі;

1542-1544 рр. – заснування у Львові перших православних братств.

1572 р. – формування реєстрового козацтва.

1590-ті рр. – перші козацькі повстання проти Речі Посполитої (К. Косинський, С. Наливайко та ін.);

Тема 4. Визвольна війна (Національна революція) українського народу. КОзацькО-гетьманська держава (1648 р. - кінець ХVІІІ ст.)

Характер, рушійні сили, мета та основні етапи визвольної війни. Переяславсько-Московський договір 1654 р., його сучасна оцінка.

Зародження і ознаки козацько-гетьманської держави.

І. Виговський. Гадяцький договір. Ю. Хмельницький. П. Дорошенко. Д. Многогрішний. І. Самойлович. І. Мазепа. Коломацькі статті. Утворення Малоросійської колегії.

П. Орлик та його “Конституція”. К. Розумовський. Обмеження козацького самоврядування. Ліквідація Запорозької Січі.

Правобережна Україна під владою Польщі (др. пол. ХVІІ - ХVІІІ ст.). Коліївщина. Гайдамаччина. Опришки.

Інкорпорація України в державну структуру Російської та Австрійської імперій.

Терміни та історичні особи:

Андрусівське перемир’я – (1667 р.) угода між Pociєю та Польщею за спиною українського народу про розподіл України на дві частини. Запорозька Січ мала перебувати під спільною владою обох держав. Таким чином було санкціоновано фактичне роз’єднання українських земель.

Гадяцький договір – (1658 р.) укладено гетьманом І. Виговським, який після смерті Б. Хмельницького, переорієнтував зовнішню політику гетьманської держави з промосковської на пропольську. Україна поверталася до Речі Посполитої на правах автономії, маєтки, землі та феодальні повинності відновлювалися. Обіцялися деякі привілеї козацькій старшині у питаннях релігії та культури.

Гайдамаки – 1. Повстанці-месники в Правобережній Україні проти польського панування. Найбільш активним цей рух був у 1734-1738, 1749-1750, та у період коліївщини 1768 року.

Коломацькі статті – (1687 р.) україно-російська угода, укладена на козацькій раді на р. Коломак, під час обрання гетьманом І. Мазепи. Договір був обмеженням та поступками царатові, Україна втрачала економічну, соціальну та зовнішньо-політичну самостійність. У гетьманську столицю вводились стрілецькі полки, заборонялось вести торгівлю з Кримом та в Московії, обмежувався козацький реєстр тощо.

Переяславсько-Московський договір (1654 р.) – договір між Росією та гетьманською Україною про військово-політичний союз, який надавав їм рівність. Пізніше порушувався російською владою.

Пилип Орлик – з 1710 р. – гетьман України після смерті Мазепи. Автор “Пактів i Конституції прав i вольностей Запорозького війська”.

Хронологія подій:

1648-1657 рр. – період Хмельниччини;

1672 р. – Бучацький договір;

1686 р. – “Вічний мир”;

1687-1708 (09) рр. – гетьманування І. Мазепи;

1767 р. – ліквідація Гетьманщини;

1775 р. – ліквідація Запорозької Січі.

Блок 2. Історія України

(ХІХ – поч. ХХІ ст.)

Тема 5. Українські землі у складі Російської та Австрійської імперій (ХІХ ст. 1917 р.)

Адміністративно-територіальний устрій, економічне становище, зростання соціальних суперечностей. Масони і декабристи в Україні. Початок національного відродження.

Західноукраїнські землі в першій пол. ХІХ ст. Український національний рух в Галичині. Селянство в революції (Лук¢ян Кобилиця).

Реформи 60-70-х рр. в Росії, їх особливості в Україні. Український національний рух другої пол. ХІХ ст. Перші політичні партії.

Західноукраїнські землі в другій пол. ХІХ ст. Суспільно-політичний рух, економічний стан.

Соціально-економічне та суспільно-політичне становище на початку ХХ ст. Українці в демократичній революції 1905-1907 рр., піднесення національного руху.

Західноукраїнські землі на початку ХХ ст.

Україна у період першої світової війни 1914-1918 рр. Українські січові стрільці. Антивоєнний рух.

Терміни та історичні особи:

Громади – нелегальні організації української інтелігенції культурницького та суспільно-політичного спрямування, що діяли наприкінці XIX – поч. XX ст. Громадівці засновували недільні школи з українською мовою викладання, видавали популярні брошури. Частина громадівців брала активну участь у політичному (революційному) pyci.

Драгоманов М. – літератор, публіцист, історик, філософ, політичний діяч. Закінчив Київський університет де й працював викладачем у 60-70-тi pp. XIX ст. Був активним учасником Київської громади. Репресований російською владою, звільнений з університету й у 1876 р. емігрував за кордон. У Женеві заснував першу українську друкарню и політичний журнал “Громада”. Один з засновників українського соціалізму. Останні роки свого життя викладав у Софійському університеті (Болгарія).

Емський указ (1876) – таємний урядовий документ про остаточну заборону української мови, письменства, видання та ввезення в межі України, надрукованих за кордоном видань: брошур, перекладів, текстів до музичних нот. Забороняв ставити українські вистави та концерти українських пісень. Події першої російської революції XX ст. змусили царизм скасувати цей указ.

Земства – органи місцевого самоврядування у Pociї, існували й в Україні виникли після реформи 1864 р. Земства контролювали питання місцевого господарства, медицини, народної освіти, ветеринарної служби, зв’язку, статистики тощо. До їх складу обирались представники ліберальної інтелігенції, з прогресивними поглядами, що поліпшувало соціальну сферу та підштовхувало уряд до прогресивних реформ.

Кирило-Мефодіївське товариство – перша політична, таємна, організація, створена у Києві (1845-1847). Засновниками були викладачі та студенти Київського університету: В. Білозерський, М. Гулак, М. Костомаров та Т. Шевченко. Основна мета - федеративний союз слов’янських народів, знищення самодержавства та кріпацтва. “Книга буття українського народу” – програмний документ товариства. Громадську роботу братчики проводили у руслі освіти народу, видавали популярні книжки, створювали початкові школи. Царизм покарав братчиків (12 чоловік) засланням та Т. Шевченка віддав у солдати.

Масони – члени релійно-філософського товариства, які виникли в середні ХVІ ст. в Англії. Існували в Польщі, Росії, Україні (Київ, Полтава, Одеса). Мета – створення світового наднаціонального братства.

Москвофіли – громадський рух у Західній Україні, який існував у 60-80-ті роки ХІХ ст. Були прибічниками русифікації України.

Народовці – громадський рух у Східній Галичині, Буковині. Існував у 60-80-ті роки ХІХ ст. серед передової українська інтелігенція, яка прагнула до національного відродження в боротьбі проти загрози полонізації.

Хронологія подій:

1832-1837 рр. – діяльність “Руської трійці”;

1848-1849 рр. – революційні події у західноукраїнських землях.

1891-1898 рр. – діяльність Братства тарасівців;

1900-1903 рр. – економічна криза в Російській імперії;

1905-1907 рр. – демократична революція у Росії.

Тема 6. Боротьба за державніСть в УкраїнІ (1917-1920 рр.)

Лютнева революція 1917 р. Утворення ЦР, її внутрішня та зовнішня політика. М. Грушевський. Українська держава П. Скоропадського. Утворення Директорії, її склад, соціальна база та політика.

Революційні події 1918 р. на західноукраїнських землях. ЗУНР.

Встановлення радянської влади в Україні. “Воєнний комунізм”. Селянський повстанський рух (Н. Махно та інші).

Денікінці в Україні. Радянсько-польська війна. Ризький мир. Основні уроки української національної революції.

Терміни та історичні особи:

Директорія – тимчасовий, колективний державний орган УНР утворений 14 листопада 1918 р. До нього входили 5 чоловік: В. Винниченко, С. Петлюра, А. Макаренко (від українських соціал-демократів), Ф. Швець (від укр. ecepiв), П. Андрієвський (від соціалістів-самостійників). У січні 1919 р. проголосила акт з’єднання (“Злуки”) УНР та ЗУНР в єдину державу.

Винниченко В. – письменник, політичний та громадський діяч. Був членом РУП, а потім УСДРП. Під час української революції 1917-1918 pp. очолював Генеральний Секретаріат Центральної Ради та був міністром внутрішніх справ. Автор чотирьох універсалів УНР. У 1919 р. очолював уряд Директорії. Емігрував до Австрії та Франції. Автор твору "Відродження нації. Історія української революції (1917- грудень 1919 р.”

“Воєнний комунізм” – система політичних, економічних та ідеологічних заходів більшовиків під час встановлення радянської влади з середини 1918 по березень 1921 р. Проголошував: націоналізацію власності, державну монополію на хлібну торгівлю, диктатуру пролетаріату з обмеженням виборчих прав, продрозкладку та формалістичні заходи у мистецтві та літературі.

Махно Н. – лідер селянського повстанського руху у південно-східній Україні в 1918-1921 роках.

Петлюра С. – державний і політичний діяч, лідер УСДРП. У червні 1917 р. генеральний секретар з військово-морських справ уряду УНР. З листопада 1918 р. член Директорії. на Вів воєнні дії проти більшовиків у 1918-1920 pp. Після поразки емігрував до Франції, де у 1926 р. був вбитий.

Раковський Х.– голова РНК УСРР.

Петрушевич Є. – державний і політичний діяч, один з керівників української революції 1917-1920 рр. З січня 1919 президент ЗУНР.

Хронологія подій:

4 березня 1917 р. – утворення Української ЦР;

Грудень 1917 р. – проголошення Радянської влади в Україні (І-й з’їзд Рад у Харкові).

Квітень-листопад 1918 р. – гетьманат П. Скоропадського;

Листопад 1918 р. – утворення Директорії;

Листопад 1918 р. – проголошення ЗУНР у Львові.

22 січня 1919 р. – проголошення Акту злуки УНР і ЗУНР.

Тема 7. Українські землі у міжвоєнний період (1921-1939 рр.).

НЕП в Україні. УСРР в системі “договірної федерації”. Політика коренізації та українізації.

Індустріалізація та “всеосяжна колективізація”. Голодомор 1932-1933 рр.

Репресії в Україні. Антицерковна політика.

Українські землі і геополітика. Український національно-визвольний рух. ОУН.

Терміни та історичні особи:

Голодомор – штучно організований сталінським керівництвом голод. Причини: насильницьке проведення колективізації сільського господарства, завишення планів хлібозаготівель, вилучалося зерна та продовольства. Наслідки – загибель від 3,5 до 5 млн. душ.

Українізація – в квітні 1923 р. XII з’їзд РКП(б) проголосив політику “коренізації”, Яка Передбачала Залучення Представників КоріннИХ Національностей до партії та державного Апарату, Застосовування національнОї МовИ у парТіЙній робоТІ, Адміністрації, освІті, видавничій справі, Пpeci. Політику українізації згорнуто на початку 30-х років.

НЕП – нова економічна політика проголошена у 1921 р. з метою залучення іноземних інвестицій, певної лібералізації i децентралізації економіки, утворення вільного ринку, розвитку приватної ініціативи. Селянські господарства продуктивно розвивались, зростало виробництво предметів споживання тощо. Згорнуто наприкінці 30-х років ХХ ст.

ОУН (Організація українських націоналістів) – політична організація створена Є. Коновальцем у Відні 1929 р. Метою було проголошення розбудови незалежної держави, в якій мали бути об’єднані усі українські етнічні землі. У роки другої світової війни ОУН проголошує гасло – “Боротьба проти Сталіна і Гітлера, проти імперій”. З жовтня 1942 р. організації ОУН з’єдналися з формуваннями УПА.

Репресії – метод фізичного, політико-правового, морального та психологічного знищення радянських людей у період сталінщини.

Хронологія подій:

Березень 1921 р. – запровадження НЕП;

30 грудня 1922 р. – утворення СРСР;

Березень-травень 1928 р. – фабрикація “шахтинської справи”;

1929-1930 рр. – початок суцільної колективізації;

23 серпня 1939 р. – Пакт Ріббентропа-Молотова.

Тема 8. Україна в роки другої світової війни (1939-1945 рр.).

Включення основної частини західноукраїнських земель до складу УРСР та їх радянизація.

Початок війни в Україні. Окупаційні режими. Розгортання руху опору, характеристика течій. Визволення території України. Вклад українського народу в розгром загарбників.

Терміни та історичні особи:

Ковпак С. – командувач одного з найчисельніших партизанських з’єднань в роки Великої Вітчизняної війни.

Колабораціонізм – співробітництво місцевого населення з окупантами в захоплених ними країнах під час Другої світової війни. В Україні на перших порах війни на цей шлях стала ОУН, яка намагалась за допомогою німців здобути право України мати свою незалежність. Однак, згодом, усвідомивши помилковість таких дій, перейшли до збройної боротьби проти гітлерівського режиму та радянської влади.

Окупація – тимчасове військове захоплення території однією державою іншої.

План “Ост” – політика здійснювана нацистською Німеччиною на окупованих східних територіях з метою винищення слов’янських народів.

Нацизм – одна з назв німецького фашизму, його ідеологія, політика, практика.

“Трансністрія” – ТериторІя ОкуповаНа Румунськими військами в 1941-1944 pp. у межиріччі ПівденнОго Бугу і Дністра. Знаходилася під цивільним адміністративним управлінням з центром в Одесі.

УПА (Українська повстанська армія) – збройні формування, створені у жовтні 1942 р. на Західній Україні з метою боротьби з окупаційними військами. (Керівники – Т. Бульба-Боровець, Р. Шухевич та ін.). Нараховувала 30-40 тис. осіб і діяла до поч. 50-х років.

Хронологія подій:

Липень-вересень 1941 р. – оборона Києва.

Серпень-жовтень 1941 р. – оборона Одеси.

Жовтень 1941 р. – липень 1942 р. – оборона Севастополя.

Листопад 1942 р. – січень 1943 р. – початок корінного перелому на користь Радянської армії.

Серпень-вересень 1943 р. – початок визволення української території; битва за Дніпро.

Жовтень (28) 1944 р. – звільнення всієї території України від окупантів.

Тема 9. Україна у др. пол. 40-х рр. - 1991 р.

Включення УРСР в ООН. Відродження народного господарства. Операція “Вісла” і продовження репресій. Голод 1946-1947 рр.

Хрущовська “відлига” та реформаторство.

Загострення гальмівних процесів у соціальному та економічному розвитку. Криза тоталітаризму в СРСР та УРСР в 60-70-ті рр. Розгортання правозахисного і дисидентського руху в Україні.

Перебудовчі процеси та їх наслідки.

Терміни та історичні особи:

Депортація – примусове виселення народів з місць постійного проживання, за політичними мотивами. У сталінські роки виселенню піддавалися цілі народи СРСР, певні соціальні верстви, особливо, “розкуркулене” селянство до Сибіру. 3і 3ахідної України вивезено українців (400 тис.), поляків (біля 1 млн.), німців (650 тис.), кримських татар (180 тис.) тощо. За “лінію Керзона” у 1947 польська влада примусово переселила 150 тис. українців (т. з. операція “Вісла”).

Дисидентський рух – в Україні громадсько-політичний рух проти радянського тоталітаризму в 60-80-х pp. XX ст. Учасники цього руху боролись з системою трьома напрямками: а) культурно-національним (вільний розвиток української культури, мови); б) правозахисним (боротьба за свободу слова, демократію, за незалежність України); в) релігійним (відстоювання свободи совісті, відновлення УГКЦ, УАПЦ та інших репресованих церков). Найвідомішою в Україні опозицією владі була Українська Гельсинська спілка (УГС) до якої, за період з 1976-1988 pp., входив 41 чоловік.

Десталінізація – політика хрущовського керівництва у другій половині 50-х років спрямована на викриття культу особи Сталіна і демократизації радянського суспільства.

“Жданівщина” – політика сталінського курівництва, яку втілював у життя секретар ЦК ВКП(б) А. Ждановим в національно-культурній та ідеологічній сферах повоєнного радянського суспільства.

Стагнація – застій у виробництві, торгівлі та соціальній сфері.

Шелест П. – перший секретар ЦК Компартії України (1963-1972), який сприяв національно-культурному пожвавленню в Україні. Автор книги “Україно наша Радянська”.

Хронологія подій:

1946-1947 рр. – голод в Україні;

Березень 1946 р. – ліквідація УГКЦ;

1946-1947 рр. – Операція “Вісла”

Квітень (26) 1986 р. – Чорнобильська катастрофа;

1988 р. – 1000-ліття хрещення Русі-України;

Липень (16) 1990 р. – ухвала Верховною Радою УРСР Декларації про державний суверенітет України.

Тема 10. Незалежна Україна на рубежі тисячоліть (1991 - наш час).

Акт про державну незалежність. Демократичні та конституційні процеси. Проблеми реформування економіки. Зовнішня політика: пошуки і надбання.

Проблеми становлення громадянського та правового суспільства на початку ХХІ ст.

Підсумки історичного шляху українського народу та уроки для сьогодення.

Терміни та історичні особи:

Позаблокова політика – політика побудована на принципах неприєднання до будь-яких військово-політичних блоків;

Гривня – національна грошова одиниця, впроваджена у 1996 році;

Чорновіл В. – (1938-1999) лідер Народного Руху України; народний депутат;

“Помаранчева революція” – протистояння “кучмізму”, корупції, беззаконню та прагнення народу до соціально-економічних та демократичних змін.

Хронологія подій:

Серпень (24) 1991 р. – проголошення Акту про державну незалежність України;

Червень (28) 1996 р.– прийняття Конституції незалежної України;

Грудень 1991 р. – обрання президентом Л. Кравчука;

Листопад 1999 р. – друге обрання президентом Л. Кучми;

Листопад 2004 р. – обрання президентом В. Ющенка.

4. Питання для самостійної роботи:

1.  Розкрийте суть та значення неолітичної революції.

2.  Перші протодержавні утворення на сучасній території України?

3.  Грецькі міста-держави та їх цивілізаційна роль.

4.  Східні слов”яни: їх розселення, заняття та еволюція.

5.  Визначте соціально-економічні та політичні фактори утворення Київської Русі.

6.  Порівняйте розвиток Київської Русі за перших князів ІХ-Х ст.

7.  У чому полягало історичне значення християнізації Русі?

8.  У чому є своєрідність соціально-економічного розвитку Київської Русі за правління Володимира Великого та Ярослава Мудрого?

9.  Обгрунтуйте причини економічного та політичного зростання Галицько-Волинського князівства.

10. Дайте характеристику політиці литовських князів на українських землях у ХІУ-ХУ ст.

11.Кревська унія: причини укладання, суть та наслідки.

12.Які характерні риси соціально-економічного розвитку українських земель у ХІУ - середині ХУІ ст.?

13.Люблінська та Берестейська унії: причини укладання, суть та наслідки.

14. Причини виникнення українського козацтва та суспільно-політичний устрій Запорозької Січі

15.Виникнення, діяльність та історичне значення братств.

16.Причини та соціальна направленість козацьких повстань кінця ХУІ-першої половини ХУІІ ст.

17.Характер, рушійні сили та основні етапи Визвольної війни сер. ХVІІ ст.

18.Переяславсько-Московський договір 1654 р.: його оцінка в історіографії.

19.Покажіть основні категорії зародження української козацької держави.

20.Охарактеризуйте гетьманування І. Виговського.

21.Дайте характеристику періоду Руїни.

22. Гетьман І. Мазепа та його роль в українській історії.

23.Дайте характеристику “Конституції” гетьмана П. Орлика.

24.Наведіть приклади обмеження козацького самоврядування на Україні у ХVІІІ ст.

25.Які причини ліквідації Запорозької Січі?

26.Основні напрямки соціально-економічного розвитку України під владою Польщі у ХVІІ-ХVІІІ ст.

27. Гайдамацький рух та опришки: причини, характер та розмах.

28. Утворення Задунайської Січі та Чорноморського козацтва.

29. Адміністративно-територіальний устрій, економічне становище українських земель у першій половині ХІХ ст.

30. Декабристський рух та масонство в Україні, характерні риси.

31. Наведіть приклади українського національного відродження в першій половині ХІХ ст.

32. Український національний рух в Західноукраїнських землях в першій половині ХІХ ст.

33. Селянство та його роль у революції 40-х років ХІХ ст. на Західній Україні.

34. Особливості реформ 60-70-х років ХІХ ст. Україні та їх значення.

35. Наведіть приклади переслідування української мови царизмом у ХІХ ст.

36. Наведіть приклади українського національного руху у другій половині ХІХ ст.

37. Перші політичні партії в Україні кін. ХІХ – поч. ХХ ст.

38.Соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель у другій половині ХІХ ст.

39.Соціально-економічне становище українських земель у складі Росії на початку ХХ ст.

40.Демократична революція 1905-1907 рр. в Україні, позиції політичних партій в революції.

41.Західноукраїнські землі на початку ХХ ст.: соціально-економічний аспект.

42.Україна та українці у першій світовій війні.

43.Лютнева революція 1917 р. і утворення Центральної Ради: внутрішня та зовнішня політика.

44.Держава гетьмана П. Скоропадського: внутрішня та зовнішня політика.

45.Утворення Директорії, її склад, соціальна база та політика.

46.Революційні події 1918 р. в західноукраїнських землях .

47.Шляхи та методи встановлення влади рад в Україні у 1919 р.

48.Політика денікінців в Україні та повстанська боротьба проти них.

49.Селянський повстанський рух в пореволюційній Україні : його історична роль.

50.Розкрийте основні уроки української національної революції 1917-1920 рр.

51.НЕП в Україні: мета, цілі і шляхи реалізації.

52.УСРР в системі Радянського Союзу.

53.Політика коренізації, її особливості та наслідки.

54.Сталінська соціально-економічна політика 20-х-30-х рр. в Україні та її наслідки.

55.Порівняйте причини та наслідки голоду 20-х та 30-х років ХХ ст.

56.Репресії в Україні: характер, масштаби та наслідки.

57.Українське питання на західноукраїнських землях у міжвоєнний період.

58.Пакт Молотова-Ріббентропа та його наслідки для України.

59.Початок війни 1941-1945 рр. в Україні.

60.Адміністративний устрій та окупаційний режим в Україні під час війни 1941-1945 рр.

61.Рухи опору в Україні проти окупантів в роки Великої Вітчизняної війни.

62.Визволення України та наслідки війни. (1941-1945 рр.)

63.Включення УРСР у світову повоєнну політику та в ООН.

64.Хрущовська “відлига”: та її характер в Україні.

65.Гальмівні процеси у соціальному та економічному розвитку СРСР та УРСР в 60-70 рр.

66.Правозахисницький та дисидентський рух в Україні.

67.Перші кроки перебудовчих процесів в Україні (кінець 80-х - поч. 90-х рр.)

68.Громадсько-політичні процеси в незалежній Україні: труднощі та надбання.

69.Зовнішня політика та економічні процеси в незалежній Україні.

70.Проблеми становлення громадянського та правового суспільства на початку ХХІ ст.

5. Рекомендована література:

1.  Аркас М. М. Історія України-Русі.-К.,1993.

2.  Бойко О. Д. Історія України, К.:Академія, 2002.

3.  Грабовський С. Нариси історії українського державотворення.-К.,1993.

4.  Грушевський М. С. Ілюстрована історія України.- К., 1996.

5.  Грушевський М. С.Иллюстрированная история Украини. Новое дополненное издание.-Донецк, БАО, 2002.

6.  Грушевский М. С. Очерк истории украинского народа.- К., 1991.

7.  Історія Украіни.( Під. ред. Ю. Зайцева).- Львів, 1996.

8.  Історія України. (Під. ред. В. А.Смолія).- К., 1997.

9.  Історія України /Під ред. Г.Д. Тимка/.- К., 2001.

10.Король В. Історія України. Посібник для старшокласників та абітурієнтів.- К.,1996.

11.Новітня історія України /А. Г.Слюсаренко та ін/.-К., 2000.

12.Остафійчук В. Ф. Історія України: сучасне бачення. Навчальний посібник. – К.: Знання-Прес, 2004.

13.Полонська-Василенко Н. Історія України у 2-х томах.-К., 1992.

14.Субтельний О. Україна. Історія.- К., 1991.

15.Светлічна В. В. Історія України.- Львів, 2002, 2005.

 

6. Методвказівки до вивчення дисципліни

ДЛЯ ВСІХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

1. Найдавніші племена і держави на території України.(1-С.6-14;2-С.6-64;3-С.5-32;4-С.5-21;7-С.4-11;9-С.17-28;11-С.22-34;12-С.5-44;13-С.7-28;14-С.9-40).

2. Київська Русь і південно-західні руські князівства (ІХ - 1 пол. ХІV ст.)(1-С.16-61;2-С.64-115;3-С.34-76;4-С.22-56;5-С.51-69;8-С.87-291;9-С.29-61;11-С.35-58;12-С.45-138;13-С.29-56;14-С.41-96).

3. Україна під владою Литви та Польщі.(1-С.94-163;2-С.142-196;4-С.57-76;5-С.85-99;8-С.87-271;9-С.69-115;11-С.59-93;12-С.139-246;13-57-78;14-С.97-147).

4. Визвольна війна (Національна революція) українського народу. Козацько-гетьманська держава (1648 р. - кінець ХVІІІ ст.) (1-С.171-254;2-С.197-235;3-С.162-272;4-С.77-125;7-С.45-49;8-С.303-421;9-С.115-182;11-С.94-132;12-С.247-492;13-С.79-114;14-С.148-203).

5. Українські землі у складі Російської та Австрійської імперій (ХІХ ст. – 1917 р.).(1-С.331-368;2-С.252-288;3-С.306-330;4-С.137-183;5-С.165-219;6-С.5-93;8-С.262-384;9-С.183-272,295-309;10-С.122-169;11-С.133-214;12-С.493-573;13-С.115-142;14-С.213-320).

6. Боротьба за державність в Україні.(1917-1920 рр.)(2-С.306-345;4-С.184-243;5-С.223-252;6-С.115-171;7-С.123-138;9-С.310-331;10-С.170-230;11-С.215-265;12-С.574-608;13-С.143-165;14-С.321-371).

7. Українські землі у міжвоєнний період.(1921-1939 рр.)(2-С.346-385;4-С.244-306;5-С.252-284;7-С.139-153;9-С.332-391;10-С.244-297;11-С.266-316;12-С.609-650;13-С.167-192;14-С.372-441).

8. Україна в роки Другої світової війни. (1939-1945 рр.).(4-С.307-325;5-С.284-321;9-С.392-418;10-С.298-338;11-С.317-364;12-С.650-653;13-С.195-212;14-С.442-484).

Тема 9. Україна у др. пол. 40-х рр. - 1991 р. (2-С.387-390;4-С.326-340;7-С.181-211;9-С.419-479;10-С.339-468;11-С.365-398;12-С.653-661;13-С.213-264;14-С.485-565).

Тема 10. Незалежна Україна на рубежі тисячоліть (1991 - наш час). (2-С.459-485;4-С.360-405;5-С.4-2-471;9-С.490-497;10-540-612;11-С.399-470;12-С.660-663;13-С.265-271;14-С.566-647).

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить