Статьи по информатике
1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 0.00 (0 Голоса)

Автори:

Суховірський Борис Іванович, ректор ЧДІЕУ, академік

Руденко Олександр Геннадійович, ст. викладач кафедри ІСТ ЧДІЕУ

Короваєв Олександр Володимирович, інженер лабораторії “Комп’ютерних технологій” ЧДІЕУ

Організація: Чернігівський державний інститут економіки та управління

Якість підготовки фахівців будь-якого рівня насамперед визначає сучасний економічний і соціальний стан розвитку суспільства та перспективи його підвищення в майбутньому. Тому на економічні вищі навчальні заклади (ВНЗ) в першу чергу покладена задача по формуванню нового покоління фахівців, які спроможні підняти економіку України до рівня розвинутих світових держав.

Сучасний ВНЗ – це складна організаційно-економічна система, що спрямована на підготовку висококваліфікованих фахівців для роботи в промислово-економічній і фінансовій сфері, а також соціальному житті суспільства. ВНЗ складається з множини різноманітних структурних підрозділів, які пов’язані один з одним великою кількістю різнотипних і різнорідних зв’язків. До найбільш вагомих, можна віднести зв’язки, що характеризують ієрархічну підпорядкованість, вкладені зв’язки, зв’язки інформаційних та матеріальних потоків, тощо. Досягнення високого рівня в підготовці фахівців напряму залежить від ефективності сформованої структури ВНЗ і системи його керування.

Високі результати роботи ВНЗ забезпечуються за умов виконання таких вимог, як:

· створення оптимальної структури ВНЗ, яка спрямована на зменшення (в ідеалі відсутність) надмірності інформації, що циркулює між підрозділами, дублювання або роздрібнення функцій в різних підрозділах т. і.

· прогнозування розвитку ВНЗ і планування відповідних заходів щодо підвищення якості управління;

· ефективне управління – тобто своєчасне прийняття керівництвом оперативних, вірогідних і обгрунтованих рішень, а також висока швидкість реагування підрозділів на дані рішення.

Управління сучасного ВНЗ, як правило, здійснюється наступним чином:

· збір даних про поточний стан справ, зведення, контроль і аналіз оперативних даних про діяльність підрозділів;

· обробка зібраної інформації і формування узагальнених показників за визначений період, виявлення критеріїв їх оцінки;

· аналіз наявних показників і порівняння їх з попередніми результатам, виявлення динаміки змін та прогнозування відповідних показників на наступний період, формування рішень по внесенню змін у чинну систему управління у випадку незадовільного прогнозу або рішень, що відповідають чинній системі при позитивному прогнозі.

Для ефективного управління ВНЗ, його керівництво повинно своєчасно одержувати точну, повну і достовірну інформацію про поточний стан справ. При підготовці подібної інформації завжди виникає проблема що пов’язана зі збором різнотипної специфічної інформації з різноманітних джерел, які можуть географічно бути рознесені друг від друга на значні відстані. Робітники ВНЗ для вирішення цієї проблеми змушені вдаватися до дублювання інформації, тобто зберігати у себе дані, що сформовані в інших підрозділах. При такому підході одна проблема замінюється на іншу: “Як опе­ра­тив­­но отримати і проконтролювати достовірність інформації, що взята з іншого підрозділу?”. Ці питання можна вирішити тільки за допомогою сучасних сітьових технологій передачі, обробки і збереження інформації. Застосування розподіленої обчислювальної мережі, яка об’єднує декілька незалежних клієнтів в змозі вирішити багато проблем, що виникають в цій області.

Свого часу в Чернігівському державному інституті економіки і управління була побудована розподілена локальна обчислювальна мережа (РЛОМ), яка об’єднувала інформаційними зв’язками окремі підрозділи. На базі цієї РЛОМ була створена корпоративна обчислювальна мережа яка управляється декількома серверами. Ця мережа об’єднує робітників багатьох підрозділів інституту, зокрема: деканатів, навчального відділу, кафедр, відділу кадрів, бухгалтерії, а також навчальні класи. Сервери забезпечують вихід із будь-якої станції до глобальної мережі Internet по виділеному каналу зв’язку. На базі цієї інфраструктури було прийняте рішення по створенню автоматизованої системи підтримки прийняття рішень (АСППР) для управління ВНЗ. Створена із застосуванням сучасних сітьових інформаційних технологій, ця система забезпечує безперебійну інформаційну взаємодію головних підрозділів ВНЗ. АСППР покликана систематизувати інформаційні потоки між різноманітними підрозділами ВНЗ, розмежувати сферу діяльності кожного з підрозділів, привести до єдиного стандарту (електронного та “паперового”) всі форми звітності, тощо. По результатам діяльності підрозділів, які накопичуються і зберігаються в відповідних базах даних з’являється можливість оптимізувати структуру роботи ВНЗ, та моделювати його діяльність в умовах, що змінюються. Оптимальна схема розподілу інформаційних потоків між підрозділами ВНЗ зображена на рис. 1.

Схема розподілу інформаційних потоків між підрозділами ВНЗ

Рис. 1. Схема розподілу інформаційних потоків між підрозділами ВНЗ

За основу створення АСППР взятий структурний принцип, який передбачає модульну організацію і поетапне нарощування функціональних можливостей. Це дозволяє сконцентрувати технічні можливості і фінансові ресурси інституту на автоматизацію першочергових задач діяльності конкретного структурного підрозділу.

АСППР здійснює поділ на чотири вертикальних інформаційних рівня в залежності від типу інформації, що обробляється.

1. Рівень оперативної інформації. На цьому рівні деканати, навчальний відділ, кафедри, бухгалтерія, відділ кадрів, науково-дослідні лабораторії та інші підрозділи, що займаються безпосереднім управлінням, отримують, накопичують і обробляють оперативні дані, а також виконують їх первинний аналіз.

2. Рівень узагальнення. Проректори, керівники відділів і підрозділів використовуючи оперативну інформацію формують узагальнені показники діяльності своїх підрозділів, проводять більш глибокий аналіз оперативних даних.

3. Центральний рівень. Ректорат ВНЗ. Використовує в своїй роботі узагальнені, глобальні показники діяльності за різноманітний термін часу. Аналізується діяльність кожного підрозділу і їх взаємодія один з одним у масштабах ВНЗ. Проводиться довгострокове прогнозування і планування, виробляється загальна стратегія розвитку. Приймаються рішення по структурних і функціональних змінах ВНЗ.

4. Архівний рівень. Основне призначення модулів цього рівня забезпечити довгострокове збереження оперативних і узагальнених даних про роботу ВНЗ за весь час його існування; виконувати оперативні запити по пошуку і вибірці даних.

У межах позначених вертикальних рівнів здійснюється розподіл на декілька горизонтальних рівнів, зокрема:

1. Рівень обліку, контролю і аналізу успішності студентів.

2. Рівень обліку руху студентів по фахам, групам, семестрам.

3. Рівень обліку, контролю й аналізу навчальної роботи.

4. Рівень науково-дослідної і виробничої діяльності.

5. Рівень обліку професорсько-викладацького складу.

6. Рівень обліку фінансово-економічної діяльності інституту, тощо.

Розподіл інформаційних потоків між рівнями управління приведений на рис.2.

Розподіл інформаційних потоків між рівнями управління

Рис. 2. Розподіл інформаційних потоків між рівнями управління

Головний інформаційний потік

Інформаційний потік зворотного зв’язку

Впровадження АСППР здійснюється поетапно. В першу чергу автоматизуються підрозділи першого рівня з відповідними горизонтальними рівнями. Саме в цих підрозділах відбувається найбільш інтенсивна обробка інформації. Крім того, без наявності даних цих підрозділів, за визначений термін часу, неможливо виконання функцій прогнозування і планування учбово-виховної роботи. Поетапне впровадження АСППР потребує формування єдиної загальної концепції створення системи, генерації алгоритмів обробки інформації, відповідних засобів її передачі між підсистемами і організація захисту цих підсистем від несанкціонованого доступу.

База даних АСППР забезпечує збереження всієї інформації, яка циркулює в автоматизованій системі, навіть у тому випадку, коли програмна реалізація окремих модулів поки не забезпечує повну підтримку необхідних функцій. Ця вимога дозволяє уникнути необхідності переробки або перекодування даних при змінах та доповненнях новими модулями.

При виборі систем сітьового адміністрування враховуються наступні вимоги:

· підтримка роботи зі значними обсягами даних;

· висока стійкість до перешкод і відмов модулів АСППР;

· верифікація і контроль даних, резервне копіювання, відновлення (у разі випадку руйнації даних);

· захист інформації від несанкціонованого доступу та зловмисних змін;

· підтримка одночасної роботи багатьох користувачів з різними правами доступу до інформаційних ресурсів, т. і.

Безпосереднє впровадження перших модулів системи ППР вже призвело до деяких змін, що пов’язані із специфікою використання електронної форми збереження інформації, у чинному механізмі роботи ВНЗ, зокрема:

· кожний студент при вступі до інституту одержує індивідуальний номер (ідентифікатор); цей номер не змінюється впродовж всього періоду навчання в інституті і обов’язково зберігається при надані студенту академічної відпустки, переводу його в іншу групу або на іншу спеціальність; при відновленні студента йому надається збережений раніше його індивідуальний номер;

· кожна група при формуванні також одержує індивідуальний код, що не може змінюватися.

Головною задачею АСППР є задача автоматизації роботи факультету як найбільшого і головного підрозділу ВНЗ [1]. Саме факультет здійснює фахову підготовку студентів і аспірантів, займається управлінням учбово-методичною, науково-дослідною і виховною роботою. Факультет несе основну відповідальність за якість підготовки майбутніх спеціалістів. Найвищим органом управління факультету є деканат, який покликаний здійснювати керівництво і координацію роботи факультету в цілому. Деканат – це активний центр до якого збігається вся інформація про студентів з інших підрозділів ВНЗ.

Наступними задачами АСППР є задачі по автоматизації діяльності навчального відділу і кафедр, потім господарсько-економічних підрозділів і як завершальна – автоматизація діяльності керівного складу ВНЗ.

Впровадження перших модулів системи дозволило структурувати інформаційні потоки, реально зменшити дублювання даних, підвищити ефективність та швидкість первинної оперативної обробки даних, зменшити паперовий документообіг між підрозділами, а також дозволила швидко отримувати інформацію із різноманітних джерел. Керівництво ВНЗ (ректор, проректори) отримує як зведену, так і деяку поточну інформацію, що дає змогу самостійно аналізувати і приймати оперативні управлінські рішення по застосуванню тих чи інших заходів щодо учбово-виховного процесу. З’явилась можливість безпосереднього отримання розпоряджень керівництва ВНЗ підрозділами нижнього рівня управління (зокрема кафедрами), що також підвищує швидкість реагування на внесення змін в учбовий процес.

Література та примітки.

1. Суховірський Б. І., Маслов В. П., Руденко А. Г., Короваєв О. В. Економічна ефективність автоматизованого управління учбово-методичною роботою на рівні факультету ВНЗ. // Сіверянський літопис. – 1999. – № 6. – С. 189-194.

В статье показано, что для эфективного управления ВУЗ, его руководство должно своевременно получать точную, полную и достоверную информацию о текущем состоянии дел. Эти вопросы можно решить только с помощью современных сетевых технологий передачи, обработки и сохранения информации. Применение распределенной вычислительной сети, что объединяет несколько независимых клиентов, решает много проблем, которые возникают в этой области.

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить

По темам:

История Украины

Культурология

Высшая математика

Информатика

Охотоведение

Статистика

География

Военная наука

Английский язык

Генетика

Разное

Технологиеские темы

Украинский язык

Филология

Философия

Химия

Экология

Социология

Физическое воспитание

Растениевосдство

Педагогика

История

Психология

Религиоведение

Плодоводство

Экономические темы

Бухгалтерские темы

Маркетинг

Иностранные языки

Ветеринарная медицина

Технические темы

Землеустройство

Медицинские темы

Творчество

Лесное и парковое хозяйство

Агрономия

Преподавателям

Юридические темы

Google