Статьи по информатике
1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 0.00 (0 Голоса)

Рамазанова О. А. , Ст. викладач кафедри економічної теорії Академії Державної Податкової Служби України, Аспірантка Державного Університету технології та дизайну

Одним з потенційних факторів сприяння розвитку відносин України з провідними державами Західної Європи та її інтеграції до європейських і світових структур співробітництва та безпеки є “стратегічна відкритість” обох партнерів. І Україна, і Європейська та Світова спільнота (інституції та національні держави) формують стратегії свого розвитку, намагаються визначити свої специфічні ролі та моделі виживання у майбутньому. Ці пошуки ідентичності у навколишньому середовищі надають можливість партнерам брати активну участь у визначенні цілей та пріоритетів один до одного. Національні інтереси України потребують уважного відношення до очікуваного найближчими роками розширення Європейського Союзу - вступу до ЄС Польщі та Угорщини, і тоді Україна межуватиме з ЄС. В результаті це створить принципово нову геополітичну ситуацію. У зв’язку з цим стратегія інтеграції України до Європейського та Світового Співтовариства має забезпечити входження держави як до європейського, так і до світового політичного, економічного і правового простору, і отримання на цій основі статусу асоційованого члена ЄС, що є головним зовнішньополітичним пріоритетом України у середньстроковому вимірі [1, 7].

Вступ України до Світової Організації Торгівлі (СОТ) є одним із ключових елементів інтеграції, і питання стандартизації та усунення технічних бар’єрів в торгівлі мають велике значення [4]. Зокрема, стандартизація, визнаючи сучасний стан розвитку техніки та технологій сприяє тому, щоб зробити економіку прозорішою. З огляду на те, що міжнародна стандартизація впливає на здатність продукції бути прийнятою на ринку (і, таким чином, на прибутковість), компанії (фірми, економічні організації) повинні під час планування виходу на внутрішній ринок надати стандартизації найвищий пріоритет. Стандарти набули надто великого значення, щоб залишитись прерогативою виключно технічних експертів. Міжнародні стандарти, які будуть розроблені протягом наступного десятиріччя, матимуть вирішальний вплив на технологічну структуру усього світового ринку: вони змінять умови торгівлі не тільки на кожному національному ринку, але і на експортних ринках. Ефективність стандартизації залежить від мотивації та участі тих, хто використовує стандарти. Поряд із великими компаніями, вона повинна цікавити малі та середні фірми, оскільки надає можливість відкрито і демократично погодити спільні технічні умови [7, 10, 11].

Робота з міжнародної стандартизації ведеться у зростаючій кількості секторів. Однак, європейська промисловість стоїть перед вибором. Вона може прийняти сучасну структуру стандартизації у Європі, яка повільно продукуватиме стандарти протягом декількох наступних років, чи вона може прийняти рішення взяти участь у швидкому розробленні спільних міжнародних стандартів. Сама природа міжнародного, відкритого, заснованого на консенсусі процесу стандартизації забезпечує те, що остаточні стандарти незалежно від того, що вони стосуються як товарів, так і послуг, являють собою колективні знання та досвід всіх сторін, які беруть участь у їхньому розробленні, - виробників, урядових органів, науково-дослідних інститутів, випробувальних лабораторій та організацій споживачів. Надання більшого доступу до процесу стандартизації зацікавленим сторонам призведе лише до вдосконалення системи [5]. Тому другий варіант вибору буде найбільш вдалий, але і набагато дорожчий, ніж перший, і може сприйматись деякими представниками промисловості скоріше як загроза, а не як вигода. Повернення інвестицій, здійснених у розроблення міжнародних стандартів, добре видно на різних рівнях споживання у кожному секторі. Першим рівнем, звичайно, є створення загальної термінології. Це дозволяє виробникам спілкуватись ясно без створення неоднозначностей та непорозумінь з інженерами, які розробляють кінцевий продукт, дизайнерами та агентами закупівельних організацій по всьому світові. Тобто, виграє кожний. Інший рівень, сьогодні комерційний, а також соціальний, що все більш і більш стає законодавчо регульованим стосовно вимог, які стосуються питань захисту здоров’я, безпеки, а також питань впливу на навколишнє середовище, що його можуть спричинити продукція або послуга [5].

Міжнародна Організація Стандартизації (ISO) - всесвітня федерація національних органів зі стандартизації у кількості 130 держав, знаходиться у положенні, яке дає їй необхідний загальноохоплюючий погляд на всі галузі інтелектуальної, наукової, технологічної та економічної діяльності. ISO була сформована і почала виконувати свої офіційні функції 23 лютого 1947 р. Результатом роботи Міжнародної Організації ISO на сьогодні є більш ніж 11000 міжнародних стандартів. Робота ISO виконується ієрархією технічних комітетів (TC), підкомітетами (SC) та робочими групами (WG). Всього їх 2800. В цих комітетах працюють кваліфіковані представники промисловості, науково-дослідних інститутів, споживчих організацій, урядів та всесвітніх міжнародних організацій, чия мета - вирішення глобальних проблем стандартизації, пов’язаних з полегшенням міжнародного обміну товарами і послугами, розвитком співробітництва в сферах інтелектуальної, наукової, технологічної та економічної діяльності [6, 8].

Одним із значущих секторів де міжнародні стандарти ISO мають головне значення, це - сектор інформаційних технологій. Чому? Тому що в протилежність національним стандартам або, до певної міри, регіональним стандартам, міжнародні стандарти спонукають і прискорюють передачу знань і розповсюдження інновацій по всьому світові. Вони також часто грають роль, на яку не звертають уваги під час створення технологічних шляхів і зв’язків між ними, це надання інформаційним системам певного обличчя. Та більш за все, вони посилюють глобалізацію інформаційних систем, без яких глобалізація ринків товарів та послуг не може бути досягнута. Важливо відмітити, що в цій галузі кардинальну роль грає об’єднаний технічний комітет ISO/IEC-JTC 1 “Інформаційні технології”, який відповідає за “загальну” стандартизацію в галузі інформаційних технологій. Інші комітети: ITSIG - Група розробки стратегії інформаційних технологій, INFCO - Комітет з інформаційних систем та послуг, - які організовані в ISO, спрямовують дію на певні аспекти інформаційних технологій (наприклад, електронний обмін інформацією) або промислову автоматизацію [6] .

На ринку інформаційних технологій виступають три основні дійові особи: виробники, з їх швидко змінюваною номенклатурою продукції; користувачі, з їх все більш різноманітними вимогами; та урядові органи, з їх побоюванням пропустити позитивну дію технічної революції, що створила цю технологію, та сприянні збільшенню її постачання для застосування у своїх власних видах послуг у різних економічних секторах. Кожна з цих осіб має свою власну логіку [2]. Стандартизація може стати точкою їх спільних спрямувань та зіткнення інтересів в дусі відкритої конкуренції як ключової вимоги до будь-якого технологічного руху, так і законного захисту інтересів користувачів, державних або приватних. З цією метою ISO розробляє та видає міжнародні стандарти, які не можуть були прийняті як національні, і додержується напрямку уникнення “техніко-національної” спрямованості [5, 6].

Поряд з цим, система стандартизації повинна бути об’єднувальною силою, незважаючи на те, що вона зустрічається з потужним і часто суперечливим тиском: висока швидкість технологічного прогресу створює відчуття невідкладності розробки стандартів; існує ризик, що прагнення до нових міжнародних стандартів може бути причиною технологічної інерції; невизначеність та наявність цілковито специфічних інтересів (національних та економічних) роблять досягнення узгодженості між особами більш і більш складним; для стандартів не допустимо застарівати наступного дня після появи - повинна бути передбачена можливість їхньої трансформації в напрямку майбутнього прогресу. Гнучкість стандартизації піддається жорсткому випробуванню, але від неї не відмовляються. Існує зростаюча зацікавленість в “функціональних” стандартах, які встановлюють рівні технологічних систем, при цьому стандарти надають багато свободи для прийняття рішень. Чи вирішать проблему гнучкості “стандарти за прогнозом”, що розроблені до виникнення реальної необхідності стандартів у певній галузі, та до того, як декілька рішень починають конкурувати між собою (з незворотними наслідками)? До того ж зрозуміло, що стандарти в галузі інформаційних технологій значно відрізняються від стандартів, що мають справу з засобами вимірювань, матеріалами або процесами виробництва. Вони більше мають відношення до процесів та процедур (які звуться також протоколами) ніж до продукції або результатів [4, 5, 6]. Отже, можна зробити висновок, що стандарти, які охоплюють сектор інформаційних технологій, мають бути по своїй природі технологічними і відповідати вимогам поняття технології [12]. Тобто, міжнародні стандарти в секторі інформаційних технологій повинні мати високотехнологічну форму організації та управління процесами. Згідно з цим, стандартизація повинна встановити шість цілей для себе [6, 8], а саме: 1) прийти до технічних умов, які загально визнаються; 2) забезпечити взаємодію (міжкомп’ютерний зв’язок); 3) добитися простоти взаємного з’єднання між виробами, виготовленими різними постачальниками обладнання; 4) звести до мінімуму розкиди в характеристиках елементів та виробів у процесі виробництва; 5) зберегти вартість ранніх інвестицій завдяки сумісності моделей ЕОМ між їх поколіннями; 6) реалізувати “підхід з позицій процесу”.

В 1999 році ISO/TC 176 запропонував проект серії стандартів ISO 9000 версії 2000 року. Основна мета проекту визначається як уніфікація сімейства стандартів ISO 9000 версії 1994 року та реалізація концептуальної моделі стандартизації “підходу з позиції процесу”(Мал 1[13]). Визначення основних засад: прийняття підходу з позиції процесу; узгодженість з іншими стандартами систем управління; визнання споживчих умов зацікавлених сторін; додаткові вимоги неперервного удосконалення; потреба бути дружелюбним до споживача, - дає змогу визначити кінцевий продукт як “результат процесу” (Мал. 2[8]). Відповідно, це - виділення чотирьох категорій кінцевих продуктів:

- вироби;

- програмне забезпечення;

- послуги;

- матеріали, які підлягають переробці; (більшість видів продуктів є комбінаціями всіх або кількох визначених категорій) - дає змогу представити, що результатом будь-якої діяльності на всіх рівнях споживання є продукт як “результат процесу”. Будь-яка діяльність, яка отримує вхідні дані і перетворює їх до вихідних даних, може розглядатися як процес [12]. Часто вихідні дані одного процесу формують вхідні дані наступного процесу. Систематична ідентифікація таких процесів, розуміння їх послідовності та взаємодії і їх управління може бути визначено як “підхід з позиції процесу” [8]. Досліджуючи зміни в контексті проекту, можна зробити наступні висновки щодо ключових розбіжностей відносно сімейства стандартів ISO 9000 версії 1994 року [8, 9, 10, 11] :

- проект стандартів розробляється з використанням системного підходу до управління, зокрема, використання системного підходу до управління проектуванням;

- діючі моделі ISO 9001/2/3 буде об’єднано в один стандарт;

- покращання сумісності ISO 9000:2000 з сімействами стандартів ISO 9000:1994, ISO 14000 та ін.;

- скорочення галузей використання стандарту визначено та чіткіше обумовлено;

- ключова термінологія в межах стандарту змінилась та відображає комерційну всесвітню мову;

- проект більш посилює акцент на потребах та вимогах споживачів;

- проект визначає роль інформації як ресурсу;

- проект визначає вимірювання функціонування процесу/ ступінь задоволення споживача - нові вимоги;

- визначення нових вимог, пов’язаних з людським фактором робочого середовища.

Аналізуючи вище вказане, можна зробити висновок, що проект міжнародних стандартів ISO 9000:2000 виконує вимоги технологічності і являє собою форму високотехнологічної організації та управління процесами від даних на вході до даних на виході на всіх рівнях споживання до отримання кінцевого продукту.

Безперечно, що без застосування міжнародних стандартів ISO, зокрема : стандартів ISO 9000:2000 “Концепція і термінологія”, ISO 9001:2000 “Вимоги”, ISO 9004:2000 “Керівництво з удосконалювання функціонування” - неможливо реалізувати наступні властивості оцінки стану об’єкта багаторівневої системи опрацювання інформації (система моніторингу) [3]:

- організація семантично і технологічно узгодженої актуалізації інформації про стан об’єктів, як записів територіально розподільної бази даних;

- надійне зберігання цієї інформації у стандартизованій формі ;

- забезпечення необхідних умов для оперативного застосування поточної інформації з робочих місць вузлів управління шляхом використання мережевих протоколів передачі даних.

Таким чином, можна підвести наступні підсумки. В секторі інформаційних технологій, які являють собою інструмент глобалізації ринків і мають міжнародний рівень, стандартизація повинна :

- уникати “техніко-національної” спрямованості і, відповідно, мати статус міжнародного стандарту;

- відповідати вимогам технологічності.

Це - по-перше. По-друге:

- стандарти серії ISO 9000 версії 2000 - остання модель технології стандартизації, яка реалізує “підхід з позиції процесу”;

- розвиток і розповсюдження інформаційних технологій залежить від міри застосування міжнародних стандартів, зокрема стандартів ISO, та сприяння роботи комітетів ISO/IEC-JTC 1, ITSIG, INFCO в секторі інформаційних технологій.

Отже, міжнародні стандарти являють собою ключові інструменти, за допомогою яких можна крокувати разом із прогресом, пов’язаним з розвитком технологій, зокрема з розвитком інформаційних технологій, що дає прозорість взаємовідносин України з Європейською та Світовою спільнотою.

Концепція моделі системи менеджмента якості

Малюнок 1. Концепція моделі системи менеджмента якості

Концепція процесу

Малюнок 2. Концепція процесу

Література.

1. Україна 2000 і далі: геополітичні пріоритети та сценарії розвитку / Монографія Національного інституту стратегічних досліджень і Національного інституту українсько-російських відносин. - К.:НІСД,1999-384с.

2. Інформаційна безпека України: сутність та проблеми (матеріали “круглого столу”)//Стратегічна панорама.-1998.- №3-4.-С.-168-183.

3. Н. Андрейчук, Ю. Бурков. Застосування технологій Internet для моніторінгу стану складних систем шляхом використання розподільних даних//Стратегічна панорама.- 1999.-№3.- С.- 155-162.

4. За сторінками зарубіжних джерел//Інформаційний бюлетень з міжнародної стандартизації. -№1.- К.:Держстандарт України,1997-283 с.

5. За сторінками зарубіжних джерел//Інформаційний бюлетень з міжнародної стандартизації. -№2.-К:Держстандарт України, 1997 -182 с.

6. За сторінками зарубіжних джерел//Інформаційний бюлетень з міжнародної стандартизації. -№3.-К:Держстандарт України, 1997-235 с.

7. Технічне законодавство Європейського Союзу// Інформаційний бюлетень.- № 2.-Львів:НІЦ”ЛЕОНОРМ”,1999 -72 с.

8. ISO 9000:2000 Update Course Introduction to DIS. Bureau Veritas Quality International. Kiev,2000.

9. Сертифікація в Україні. Нормативні акти та інші документи.- Т.3.Стандарти з управління якістю та забезпечення якості. – К.:УкрНДІССІ Держстандарту України,1999. – 480 с.

10. П. Калита. Системы качества и международные стандарты ИСО серии 9000. – ч.1.-К.:МЦ “Прирост”,1996.-92 с.

11. П. Калита. Системы качества и международные стандарты ИСО серии 9000. – ч.2.-К.:МЦ “Прирост”,1996.-92 с.

12. А. Кочетков. Новые высокосложные технологии и управление//Системные исследования. Методологические проблемы. Ежегодник 1987.-М.:”Наука”,-1988.- С.158-185.

13. ISO 9000:2000

Аннотация.

Одним из условий интеграции Украины в мировое сообщество является вопрос стандартизации и устранения технических баръеров. Учитывая, что международная стандартизация влияет на способность продукции быть принятой на рынке, в данной статье приводится анализ значения международных стандартов ISO в секторе информационных технологий. В частности, приводится сравнительный анализ проекта международного стандарта ISO 9000:2000 и стандарта ISO 9000:1994 с учетом требования сектора информационных технологий к системам стандартизации.

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить

По темам:

История Украины

Культурология

Высшая математика

Информатика

Охотоведение

Статистика

География

Военная наука

Английский язык

Генетика

Разное

Технологиеские темы

Украинский язык

Филология

Философия

Химия

Экология

Социология

Физическое воспитание

Растениевосдство

Педагогика

История

Психология

Религиоведение

Плодоводство

Экономические темы

Бухгалтерские темы

Маркетинг

Иностранные языки

Ветеринарная медицина

Технические темы

Землеустройство

Медицинские темы

Творчество

Лесное и парковое хозяйство

Агрономия

Преподавателям

Юридические темы

Google