Статьи по информатике
1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 3.25 (2 Голоса)

Про цільову функцію діяльності провайдера на ринку Інтернет

У статті розглядаються питання визначення і формалізації цільової функції діяльності провайдера послуг мережі Інтернет і критеріальних обмежень на її реалізацію при наданні цих послуг в режимі Dial-Up.

Важливість визначення і формалізації цільової функції діяльності провайдера послуг мережі Інтернет (далі – провайдера) і критеріальних обмежень на її реалізацію при наданні цих послуг в режимі Dial-Up обумовлена:

- необхідністю об’єктивного та всебічного уявлення про чинники, які впливають на діяльність провайдера на ринку, з метою розробки гнучкої та економічно доцільної стратегії обслуговування користувачів;

- високими тарифами на послуги Інтернет в Україні та обмеженими фінансовими можливостями більшості потенційних користувачів, що обумовило високу питому вагу використання саме режиму Dial-Up. Вказаний режим, який пропонує переважна більшість провайдерів в Україні, передбачає обслуговування користувачів на погодинній основі з врахуванням кількості і тривалості їх конектів (підключень до Інтернет) по комутованих телефонних лініях.

Визначальними критерієм діяльності провайдера, як і будь-якого підприємця, що працює в умовах ринкової економіки, є економічний критерій. У відповідності до цього, цільова функція його діяльності на ринку Інтернет у режимі Dial-Up може визначатися як максимізація щомісячного доходу Ds і представлятися у загальному виді таким чином

® max (1)

при наступних обмеженнях, які задаються провайдером на деякий проміжок часу (календарний період Т - місяць, квартал тощо):

("jm)(Сабj=Cабm,=Саб); ("jm)(Сj=Cm=С); CабminЈCабЈCабmax; CminЈCЈCmax;

G1 = const; G2 = const; G3 = const; Q = const; Ps і Pплs,

де N - кількість користувачів;

j, m О{N}- номера користувачів;

Саб - щомісячна абонентська плата, яка встановлюється провайдером за використання телефонного каналу доступу в Інтернет кожного користувача;

С - погодинна ціна, яка встановлюється провайдером на послуги Інтернет для кожного користувача;

Cабmin, Cабmax, Cmin, Cmax - відповідно мінімальні і максимальні ринкові щомісячні абонентські плати за використання телефонного каналу доступу в Інтернет і погодинні ціни на послуги Інтернет;

rj - номер конекту j-го користувача;

Rj - кількість конектів j-го користувача за місяць;

tjr - тривалість (у годинах) r-го конекту j-го користувача.

G1 - вартості оренди виділених наземних і/або супутникових каналів зв’язку, по яких здійснюється доступ провайдера до магістралі Інтернет (backbone);

G2 - вартості тарифів на послуги Інтернет, які надаються провайдеру по вказаних каналах зв’язку в режимі Leased Line за допомогою спеціалізованого обладнання для постійного підключення;

G3 - вартості оренди телефонних каналів, які орендує провайдер у підприємств Держкомзв’язку для підключення своїх користувачів;

Q - відсотки відрахувань і податків, які провайдер сплачує в державний бюджет у відповідності до діючого законодавства України;

Pплs, Ps - відповідно прибуток, який планується і який отримується провайдером в результаті діяльності на ринку Інтернет у відповідності до цільової функції.

Шляхи забезпечення реалізації цільової функції - підвищення цін Саб і С, з одного боку, і збільшення кількості користувачів та обсягу послуг Rjtjr, які надаються кожному з них, з іншого, - об’єктивно суперечні в умовах ринкової економіки. Дійсно, підвищення цін може призвести до зменшення обсягу послуг або й взагалі спричинити тенденцію втрати провайдером користувачів внаслідок їх переходу до інших провайдерів, ціни яких є більш прийнятними. І, навпаки, зменшення цін, навіть впритул до мінімальних на ринку, повинно забезпечити суттєве збільшення доходу провайдера за рахунок розширення кола користувачів і обсягів послуг, які їм надаються, проте не може гарантувати підвищення його прибутку Ps внаслідок зростання питомої ваги G1, G2, G3, Q та інших витратних статей у структурі цін Саб і С. Очевидно, що для вирішення задачі потрібен серйозний цілеспрямований аналіз як ринкової кон’юнктури, так і, на чому слід особливо наголосити, об’єктивних можливостей діяльності самого провайдера в цих умовах, тобто визначення якомога більшої кількості параметрів (факторів впливу), враховуючи які він зможе забезпечити гнучку стратегію своєї поведінки на ринку і впливати таким чином на саму ринкову кон’юнктуру.

З огляду на останнє, використання зазначеної співвідношенням (1) цільової функції (назвемо її базовою) не можна вважати достатньо обгрунтованим і виваженим з точки зору забезпечення прийнятних результатів внаслідок її недостатньої інформативності - вона враховує дуже обмежену кількість параметрів і тим самим зменшує кількість можливих варіантів діяльності провайдера на ринку. Тому уявляється необхідним розширити множину цих параметрів. Кажучи про додаткові параметри, які доцільно враховувати провайдеру, маються на увазі, перш за все, потреби користувачів в обсягах і часі (періодах доби) надання послуг Інтернет. Тобто удосконалення цільової функції вимагає диференціації користувачів за вказаними чинниками і передбачає введення такого відношення між провайдером і користувачами на ринку: різним (за обсягом послуг і періодом доби їх надання) групам користувачів - різні ціни на послуги.

З врахуванням зазначеного провайдеру необхідно виконати такі дослідження.

Для диференціації користувачів за обсягом послуг потрібно здійснити аналіз щомісячної статистичної інформації, яка є у розпорядженні провайдера і характеризує вартості Саб+СtjrRj оплат кожного користувача (сума цих вартостей складає доход провайдера Ds).

Метою аналізу повинно бути групування (кластеризація) користувачів шляхом завдання на масиві вказаних статистичних даних K пар порогів -відповідно нижніх та верхніх значень діапазонів вартостей оплат користувачів, таких, що

"(im) Ж; i, mО{K}.

В результаті кластеризації всі користувачі розподіляються на K класів, що не перетинаються

N =,

де Ni- кількість користувачів в i-ому класі.

Для кожного довільного j-го користувача i-го класу повинні бути визначені:

- погодинна абонентська плата за використання телефонного каналу доступу в Інтернет в l-ий період доби, де l=1, 2, 3 - відповідно ранковий (0-9 годин), денний (9-18 годин) і вечірній (18-24 години) періоди доби;

- погодинна ціна на послуги Інтернет в l-ий період доби.

У відповідності до розглянутих міркувань, введемо такі співвідношення:

1) щомісячна абонентська плата за використання телефонного каналу доступу в Інтернет кожного j-го користувача в i-ому класі з урахуванням різних тарифів оплати по періодах доби описується залежністю

,

де tl = 8dl - кількість годин за місяць, протягом яких здійснюється доступ в Інтернет;

dl - кількість діб на місяць, протягом яких користувач абонує телефонний канал у відповідні періоди доби, кожна з яких має тривалість 8 годин);

2) щомісячний доход провайдера за надання всім користувачам телефонних каналів доступу до Інтернет може бути описаний залежністю

(2)

3) щомісячна вартість надання послуг Інтернет кожному j-му користувачу в i-ому класі з урахуванням різних тарифів оплати по періодах доби може бути описана такою залежністю

, (3)

де - тривалість (у годинах) r-го конекту j-го користувача i-го класу;

- кількість конектів j-го користувача i-го класу в l-му періоді доби.

4) щомісячний доход провайдера від надання послуг Інтернет Dпос всім користувачам розраховується як

,

або, з врахуванням співвідношення (3) як

. (4)

Оскільки щомісячний загальний доход провайдера визначається як

,

то цільова функція (назвемо її удосконаленою) діяльності провайдера послуг Інтернет, які надаються в режимі Dial-Up, записується, з врахуванням співвідношень (2), (4), у вигляді

max (5)

при таких обмеженнях

("mn)(); ("mn)(); ("i)(C аб2>Cаб3>Cаб1);

("i)(C2>C3>C1); ("i, l)(Cаб*ЈC аб ЈCабmax);("i, l)(C*ЈCЈCmax); (6)

G1 = const; G2 = const; G3 = const; Q = const; Pпл і Ps,

де Cаб2, Cабз, Cаб1 - погодинні абонентські плати за використання телефонного каналу доступу в Інтернет у денний, вечірній і ранковий періоди відповідно;

C2, C3, C1 - погодинні ціни на послуги Інтернет у денний, вечірній і ранковий періоди відповідно;

Саб*<Сабmin, C*<Cmin - відповідно мінімальні щомісячні абонентські плати за використання телефонного каналу доступу в Інтернет і погодинні ціни на послуги Інтернет, які можуть бути запропоновані провайдером;

Pпл - прибуток, який планується отримати провайдером в результаті діяльності на ринку Інтернет у відповідності до удосконаленої цільової функції.

Як видно із співвідношень (5), (6), реалізація удосконаленої цільової функції дозволить створити передумови для більш гнучкої адаптації провайдера до ринкової кон’юнктури шляхом визначення конкурентоспроможних цін з врахуванням потреб користувачів і часової специфіки використання ними послуг Інтернет. Проте слід зауважити, що при цьому діяльність провайдера на ринку не повинна призвести до погіршення його плануємого економічного стану (принцип непогіршення позиції за Р. Белманом). Тому загальний вираз для припустимих варіантів діяльності провайдера повинен бути представлений у виді умови DіDs, або, з врахуванням співвідношень (1) і (5), як

(7)

при відповідних обмеженнях.

Природно, що здійснення умови (7) може мати місце тільки через деякий період часу, тривалість якого об’єктивно обумовлена не тільки “інерційністю” ринку внаслідок певного запізнення реагування користувачів загалом навіть тоді, коли їм пропонуються й найбільш принадні ціни, але й, і саме це необхідно визначити як головну причину запізнення, якщо темпи зростання кількості користувачів і обсягів послуг, що їм надаються протягом календарного періоду Т, виявляться нижчими за очікувані. З огляду на це, завжди існує ризик матеріальних збитків провайдера внаслідок недостатньої обгрунтованості його рішення про перехід до діяльності на ринку у відповідності до цільової функції (5). Необхідність зменшення вказаного ризику вимагає від провайдера ретельного обгрунтування вибору цієї функції шляхом вирішення комплексу задач, метою якого у кінцевому підсумку є підвищення достовірності визначення чисельних значень параметрів функції протягом періоду T. Перелік і черговість вирішення вказаних задач, які окреслюють поняття діяльності провайдера на ринку, вкладається у схему: ціноутворення - цінова політика - стратегія обслуговування користувачів. Компоненти схеми можуть бути визначені таким чином:

- ціноутворення - це визначення можливих варіантів цін у відповідності до специфіки сегменту ринку провайдера, його поточного стану і кон’юнктури ринкових цін, а також тенденцій поведінки сегменту і зміни ринкових цін у прогнозний період Т;

- цінова політика - це стратегія використання результатів ціноутворення на основі економічно-доцільного вибору тих або інших варіантів цін з урахуванням вказаних тенденцій, а також загального економічного стану в країні;

- стратегія обслуговування користувачів - це здійснення комплексу організаційно-технічних і фінансових заходів, спрямованих на забезпечення діяльності провайдера у відповідності до його цінової політики.

Вирішення перелічених задач потребує розробки методики, яка повинна охоплювати весь комплекс необхідних досліджень - аналізу статистичної інформації про поточний стан сегменту ринку послуг Інтернет, прогнозування його поведінки, побудови для цього відповідних економіко-математичних моделей і здійснення експериментів над ними з метою оптимізації цільової функції, прийняття рішень з використанням результатів експериментів.

В статье рассматриваются вопросы определения и формализации целевой функции деятельности провайдера услуг сети Интернет и критериальных ограничений на ее реализацию при предоставлении этих услуг в режиме Dial-Up.

 

Р. В.Корж менеджер ТОВ “Глобал Юкрейн”

Цільова функція діяльності провайдера на ринку інтернет - 3.0 out of 5 based on 2 votes

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить

По темам:

История Украины

Культурология

Высшая математика

Информатика

Охотоведение

Статистика

География

Военная наука

Английский язык

Генетика

Разное

Технологиеские темы

Украинский язык

Филология

Философия

Химия

Экология

Социология

Физическое воспитание

Растениевосдство

Педагогика

История

Психология

Религиоведение

Плодоводство

Экономические темы

Бухгалтерские темы

Маркетинг

Иностранные языки

Ветеринарная медицина

Технические темы

Землеустройство

Медицинские темы

Творчество

Лесное и парковое хозяйство