Лісова генетика. Навчальний посібник. Г.Г. Баранецький, Р.М. Гречаник. 2003 р.
  • Регистрация
1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 0.00 (0 Голоса)

5.3. Транскрипція

ДНК бере участь у синтезі всіх білків, вона визначає їхню будову і функції. Але цілий ряд даних вказує на те, що сама ДНК безпосередньо не може бути матрицею в синтезі білків. У всіх клітинах, крім бактеріальних, майже вся ДНК знаходиться у хромосомах клітинного ядра, а в той самий час добре відомо, що синтез білка іде головним чином у цитоплазмі, де ДНК міститься у надзвичайно малих кількостях.

До цього часу ми говорили про генетичний код, розглядаючи лише один ланцюг ДНК. Якщо ж звернутися до двох ланцюгів, то виявляються можливими зразу шість різних рамок зчитування, по три в кожному ланцюгу, які читаються, звичайно, в різних напрямках, тому що ланцюги антипаралельні. Однак, незважаючи на таку можливість, майже у всіх випадках в будь-якій даній точці лише один ланцюг служить кодуючим, тоді як інший блокований у всіх потенційних рамках зчитування.

В еукаріотичній клітині ядро, яке містить генетичний матеріал, і цитоплазма, в якій синтезується білок, просторово роз'єднані. З цього випливає, що ДНК сама по собі не може служити матрицею.

Оскільки вже був очевидним зв'язок між кількістю РНК і рівнем білкового синтезу в клітині, виникла думка, що роль посередника між ДНК і білком може виконувати РНК. Спочатку вважали, що посередник повинен, очевидно, бути складовою частиною рибосоми, і були недалекі від істини, хоча деякі тонкощі при цьому не врахувались. Але оскільки рибосоми містять і білок, і РНК, думали, що можливо, рибосоми спеціалізовані завдяки наявності в них різних РНК, які використовуються в синтезі відповідних білків. Але, як тепер вже відомо, всі рибосоми в клітині мають однаковий склад – як у відношенні білка, так і у відношенні РНК.

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить