Лісова генетика. Навчальний посібник. Г.Г. Баранецький, Р.М. Гречаник. 2003 р.
  • Регистрация
1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 0.50 (1 Голос)

12.5. Генофонд виду

Генофондом виду називають сукупність генів (носіїв спадковості) всіх особин, що його складають.

У процесі експлуатації лісових ресурсів проходить збіднення видової і формової різноманітності деревної рослинності. Втрата і зниження генетичного потенціалу природних популяцій широкорозповсюджених лісових деревних рослин може привести до зниження стійкості і продуктивності наступних поколінь лісу і значно знизити можливості генетичного покращення штучних лісових біоценозів в майбутньому. У зв'язку з цим у природоохоронних міроприємствах важливе місце повинно зайняти збереження генетичного фонду деревних порід, як бази для лісової генетики, селекції і насінництва, що являються основними методами підвищення продуктивності лісів і збагачення їх кількісного складу, а також з метою подальшого збереження і вивчення значно відмінних по біологічній продуктивності та інших показниках лісових екосистем.

Дуже важливим моментом збереження генофонду являється збереження насаджень місцевого походження, генотип яких в основному відповідає умовам середовища. Прийнятним являється використання цих насаджень, але до їхньої рубки потрібно зібрати насіння для створення нових лісових культур. Одним з методів збереження генофонду є відбір плюсових дерев. Згідно сучасних вимог було б корисним зберігати кращі популяції та індивідууми даного виду в межах підвидів, географічних і екологічних типів. Для збереження генофонду необхідно взяти під державний захист і охорону різні об'єкти лісових біоценозів природнього і штучного походження. У цьому плані слід використовувати заповідники, національні природні і дендрологічні парки, дендрарії, заказники, ботсади, насінневі плантації, клонові архіви, плюсові та елітні дерева, географічні архіви насіння і пилку. У даному випадку інтереси лісової генетики і селекції повинні вписуватися у загальні проблеми охорони природи.

З метою збереження генофонду лісоутворюючих видів передбачається охорона і відтворення популяцій, груп популяцій і окремо взятих структур.

Генофонд виділяють для найбільш важливих видів, підвидів, екотипів і окремих популяцій деревних порід. Передбачається чотири методи (форми) збереження генофонду:

1. Виділення лісових генетичних резерватів.

2. Відбір і збереження окремих цінних насаджень і дерев.

3. Створення колекційних культур і клонових архівів.

4. Тривале збереження цінних генотипів у вигляді насіння, меристем, пилкових зерен.

Основною формою збереження і підтримки у поколіннях генетичного фонду лісових порід являються генетичні резервати. Вони представляє собою ділянки лісу, типові для даного природно кліматичного району, на якому сконцентровані цінні в генетично-селекційному плані популяції певного виду. Мета виділення резерватів – одержання високоякісного насіннєвого та вегетативного матеріалу для підвищення продуктивності лісів майбутнього. Перш за все резервати слід виділяти у зоні оптимуму місцезростання виду, де останній має цінний генетичний потенціал, і в районах, де існує загроза втрати генетичного фонду цінних видів лісових порід. У районах, де відбувається інтрогресивна гібридизація видів, у склад резерватів включаються як і вихідні види, так і їх гібриди. Встановлені наступні оптимальні розміри лісових генетичних резерватів: сосна звичайна, ялина – від 500 до 1000 га; сосна кедрова сибірська, сосна кедрова корейська, кедровий сланник, береза – від 200 до 500 га; дуб, бук, модрина, ялиця, осика, липа дрібнолиста – від 100 до 200 га. Для видів з малим ареалом, рідких у даному районі чи розповсюджених невеликими ділянками (у степу, лісотундрі, горах) є допустимим виділення лісових генетичних резерватів площею менше 10 га. Рідкісні і зникаючі види, розповсюджені на площі менше 1500 га, повинні повністю входити в лісовий генетичний резерват.

У резервати перш за все входять стиглі і пристигаючі насадження; при відсутності насаджень цих вікових груп є можливим включення середньовікових насаджень. Резерват можна створювати як для однієї деревної породи, так і для двох і більше залежно від характеру насаджень у даному лісонасіннєвому районі. В окремих випадках в резервати можуть бути включені найбільш цінні посадки (лісові культури) екзотів, а також ділянки полезахисних лісових насаджень. Кількість лісових резерватів для кожної породи в лісонасіннєвому районі повинна бути не менше трьох. Границі лісових ділянок, виділених в резерват, необхідно суміщати з чітко виділеними граничними лініями – квартальними просіками, границями виділів і ін. Навколо резерватів створюються спеціальні буферні зони.

Основним способом відновлення лісу в генетичних резерватах повинно бути природне. Якщо необхідно, то проводять міроприємства по сприянню природному насіннєвому поновленню. При відсутності природного поновлення допускається порослеве (для листяних порід). Лісові культури можна створювати лише як виключення у важких лісорослинних умовах і при тривалій відсутності підросту з насіння, зібраного в резерваті.

При необхідності генетичні резервати виділяють також в лісах 11 і 111 групи з переведенням їх в установленому законом порядку в ліси 1 групи і підвищеної категорії захищеності.

Пропозиції та обґрунтування по виділенню лісових генетичних резерватів і їх територіальному розміщенню в межах різних лісонасіннєвих районів розробляють науково-дослідні заклади, які здійснюють методичне керівництво селекційно-насіннєвими роботами у даному регіоні. Ці пропозиції узгоджують з органами лісового господарства відповідних областей і потім представляють на затвердження Міністерством лісового господарства.

На кожний виділений резерват складають (у 4 екземплярах) такі документи:

1. Паспорт з повною характеристикою насаджень і території резервату.

2. План території резервату.

3. Схематичну карту підприємства лісового господарства з позначенням резервату.

Наступною формою збереження генофонду являється охорона окремих насаджень і дерев. Цей шлях використовують в лісовому господарстві відповідно з Основним положенням і вказівками по порядку відбору та обліку плюсових дерев і насаджень, постійних лісонасіннєвих ділянок і плантацій в лісовому господарстві, а також при виділенні пам'ятників природи. Метою збереження окремих насаджень і дерев (унікальних, еталонних, елітних, плюсових) у природних умовах є тривале використання їх у селекційно-генетичній роботі.

До групи унікальних дерев, досить різноманітної за складом, можна віднести реліктові дерева – представники видів, які являються великою рідкістю у даному районі як ті, що збереглися від далекого минулого чи рослини других природних зон, що збереглися де-небудь в наших лісах. Наприклад, одиничні екземпляри крейдової сосни (третинний релікт). Особливий інтерес викликають зараз дерева – довгожителі, ветерани дендрофлори. Вони представляють величезний інтерес як представники цінного генофонду. Надзвичайна довговічність – це і надзвичайна життєстійкість, у великій мірі зумовлена їх біологічними спадковими властивостями. Використовуючи такі дерева як маточні і насіннєві, і як донори для гібридизації, можна створювати більш довговічні продуктивні ліси, особливо захисні, паркові, курортні. Такі дерева дозволяють також вияснити рекордні можливості росту, накопичення біомаси, граничної довговічності деревних порід. Аналізуючи взяті ще за життя з цих дерев проби деревини (керни), можна вияснити за річними кільцями закономірності зміни фізико-географічного середовища за великі відрізки часу, враховувати їх в лісівництві. Старовікові дерева дозволяють реставрувати рослинність і ландшафти минулого.

Третя форма збереження лісового генофонду – створення колекційних ділянок закладкою колекційних культур і клонових архівів. Так зберігають всі види деревних рослин, занесених в Червону книгу, а також рідкісні екотипи, різновидності, цінні форми, плюсові та елітні дерева, відібрані для насінництва.

Колекційні культури створюють по спеціальній методиці з переважно вегетативно розмножених об'єктів (тобто шляхом прищеплення, живцювання, відводків), які забезпечують найбільш повне збереження у потомстві особливостей маточних дерев. До такої категорії відносяться також географічні культури, система яких створена для випробування різних кліматипів основних лісоутворюючих порід з обширними ареалами при аргументації можливих перенесень лісового насіння, випробувальні культури, цінні ділянки культур порід-інтродуцентів, а також клонові архівно-колекційні ділянки із вегетативного потомства плюсових дерев для вивчення і збереження на випадок втрати маточних дерев в лісі.

Колекційна ділянка складається з двох частин: розсадника і власне колекційної ділянки. Розсадник ділиться на 3 відділення:

1. Вирощування потомства плюсових дерев.

2. Вирощування потомства рідких, щезаючих і унікальних популяцій.

3. Вирощування потомства унікальних дерев.

На колекційну ділянку складають паспорт, книгу обліку колекційних культур.

Клонові архіви – колекційні ділянки із вегетативного потомства від плюсових і елітних дерев. Мета створення цих колекційних ділянок – концентрація в одному пункті і збереження клонів кращих дерев даного регіону.

Клонові архіви повинні закладатися в оптимальних і кращих для даної породи умовах місцезростання, на відкритій, вільній від порослі площі, де є можливість використання механізації і високої агротехніки. Ділянки дублюються, тобто закладаються в районі у двох пунктах для великої гарантії збереження генофонду у випадку стихійного лиха.

Кількість саджанців кожного клону в архіві 15‑20 шт. До посадки складають схему розміщення посадкових місць і клонів на ділянці і позначають їх етикетками з номерами посадкових місць. Догляд спрямований на забезпечення найкращого збереження рослин. Обрізка крони не допускається, щоб не міняти досліджувані габітуально-морфологічні ознаки і не ослабляти дерева. Проводять захисні міроприємства, в тому числі обов'язкове обгороджування ділянки, створення протипожежних узлісь із листяних порід, мінсмуг.

Основним документом клонового архіву є паспорт. Він заповнюється у декількох екземплярах і зберігається в інституті-кураторі по зоні, управлінні лісового господарства.

Генофонд виду - 0.0 out of 5 based on 1 vote

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить