Лісова генетика. Навчальний посібник. Г.Г. Баранецький, Р.М. Гречаник. 2003 р.
  • Регистрация
1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 0.00 (0 Голоса)

Розділ 1. ГЕНЕТИКА В СИСТЕМІ ПРИРОДНИЧИХ НАУК та ОСНОВНІ ЕТАПИ ЇЇ РОЗВИТКУ

Генетика – наука про спадковість і мінливість організмів; вивчає принципи зберігання, передачі й реалізації генетичної інформації. Термін "генетика" запровадив англійський вчений В. Бетсон (1906), а одиницю спадковості – ген (за Менделем, "елемент спадковості") – датський вчений В. Йогансен (1909).

1.1. Предмет генетики

Діалектична єдність двох властивостей (спадковості і мінливості) проявляється на всіх рівнях організації живих систем.

Спадковість – властивість організмів повторювати в ряді поколінь подібні ознаки і забезпечувати специфічний характер індивідуального розвитку в певних умовах середовища. Завдяки спадковості батьки і нащадки мають подібний тип біосинтезу, який визначає подібність у хімічному складі тканин, характері обміну речовин, фізіологічних властивостях, морфологічних ознаках та інших особливостях. Внаслідок цього кожний вид організмів відтворює себе із покоління в покоління. Спадковість проявляється через розмноження, індивідуальний розвиток організмів.

Мінливість – це явище, яке дещо протилежне спадковості, і виражається в тому, що в будь-якому поколінні окремі особини чимось відрізняються та одна від одної, і від своїх батьків. Мінливість – відмінність між особинами в межах виду. Про різноманітність живого можна судити за даними систематики. Наприклад, у світі на сьогодні відомо 286 тис. видів квіткових рослин, 100 тис. видів грибів, 1‑1.5 млн. видів комах. І кожен із цих видів характеризується рисами, які відтворюються із покоління в покоління, що демонструє властивість спадковості. Мінливість проявляється за рахунок спадкових властивостей організму, зовнішніх умов. Закономірності спадковості і мінливості організмів характерні і для всіх видів рослин лісових фітоценозів.

Прояв спадковості і мінливості також простежується в межах окремих видів, найкраще це видно на прикладі людини. Різноманітність людей за різними ознаками не вимагає доказів. Відомі варіації морфології людини: колір очей, волосся, форма вуха, кінцівок. Люди різняться за темпераментами, здібностями до різної діяльності. Неоднаково відбувається обмін речовин, різна сприйнятливість до різних захворювань тощо.

Одночасно кожна людина має риси, якими вона нагадує своїх братів і сестер, батьків і дідів, а також більш віддалених предків.

Чому ж люди різноманітні? Чому люди подібні один до одного, як представники одного виду, чи як родичі?

Відповіді на ці питання дає генетика і відповідь на них однакова: тому що кожна людина одержала спадкові задатки – гени від своїх батьків.

Внаслідок злиття статевих клітин (гамет) утворюється зигота, з якої розвивається новий організм. В результаті такого злиття відбувається рекомбінація генів, чим і пояснюється велика різноманітність ознак. Дійсно, знайти двох ідентичних людей неможливо. Надзвичайно подібні тільки однояйцеві близнята і то завдяки тому, що розвиваються з однієї заплідненої яйцеклітини, яка на певному етапі свого розвитку ділиться на дві окремі клітини. При цьому треба відзначити, що однояйцеві близнята надзвичайно подібні тільки тоді, коли вони живуть в однакових умовах. Якщо ж вони виросли в різних умовах, то їх легко відрізнити, незважаючи на те, що вони мають ідентичний набір генів. Значить, ознаки організму формуються на основі спадкових задатків і під впливом навколишнього середовища.

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить