Статьи по филологии
  • Регистрация
1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 0.00 (0 Голоса)

Елементи філологічної лексики у пам’ятках Київської Русі

У статті проаналізовано, як використовувалася літературознавча термінологія в писемних пам’ятках періоду Київської Русі.

Ключові слова: літературознавчий термін, літературний троп, слово, повість, апокриф.

В статье проанализировано, как использовалась литературоведческая терминология в письменных памятниках периода Киевской Руси.

Ключевые слова: литературоведческий термин, литературный троп, слово, повесть, апокриф.

The article analyzes how literary terminology used in the written monuments of the period of Kievan Rus.

Key words: literary term, literary trope, a word story, apocryphal.

Філологічна наука у східних слов’ян була частиною їх світорозуміння та світосприймання. Можна сказати, що теорія літератури, стилістика, риторична наука на Україні започаткована статею “О образьх” Георгія Херобоско у Ізборнику Святослава 1073 р. Праця Георгія свідчить, що в той час уже глибоко і детально цікавились у Києві не лише самими художніми творами, але і теорією та практикою їх “сотворєнія”. У статті “О образьх” тлумачиться 27 літературних тропів та літературно-стилістичних фігур, а загалом вжито 46 літературознавчих термінів: “инословиє” у значені (алегорія, інакомовлення); “непотрьбиє” – зловживання, катахрезис; “лихновьоє” – гіпербола, перебільшення; “лицЂтворь” або “лицЂтворЂни” – персоніфікація; “пороуганиє” – іронія; “прьступноє” – інверсія; “сьприяти” – протиріччя, сенекдоха; “округословиє” – перифраз. В “Ізборнику Святослава” 1076 року, крім засвідчених в “Ізборнику” 1073 року, нових філологічних термінів не зафіксовано, але детально поясноється термін “слово”.

Святе письмо не давало відповіді на ті питання, які з’явилися в головах у читачів, деякі події переказувало занадто коротко. Через це виникало багато творів, які тлумачили й доповнювали текст біблійних оповідань. Так з’являються таємні або “отреченыє книги”, тобто апокрифи. Старозавітний апокриф “Про Ламеха, нащадка третього сина Адамова Сіфа” – невелике за обсягом тлумачення біблійного сюжету. З літературознавчої термінології тут наявні терміни “глагола”, “рече”, “словес”. Сторозавітний апокриф “Оповідання про бунт Люципера і ангелів” має такі літературознавчі терміни “рече”, “байка”, “байка простацка”. В апокрифі, який називається “Оповідання про Соломона. Повість о Кітоврасє”, зафіксовано такі літературознавчі терміни як “оповідання”, “повість”, “повіданиє”, “книжница”. Розглядався також апокриф “Хождєніє Богородиці по мукам”, у ньому наявні такі літературознавчі терміни, як “повість”, “історія”, “літургія”, “заповедь”, “поученія”.

У такій літературний пам’ятці як “Києвопечерський патерик” засвідчено 10 літературознавчих термінів це “льтописьхь”, “посланіє”, “описанія”, “писанія”, “письмена”. У літературній пам’ятці “Київському Синопсисі” зафіксовано 11 філологічнх термінів – це “сказаніє”, “чтеніє”, “посланіє”, “писаніи”, “повьсть”, “притча”, “писаніемь”, “вступленіє”, “сказаніє”, “хітрословесник”. Поодиноким острівцем стоїть у старому письменстві такий світський твір як славне “Слово о полку Игоревь”. У цьому літературному творі зафіксовано 23 літературознавчих терміни: “словесы”, “повьсти”, “пьсни”, “былины”, “повьдають”, “рьчь”, “въспыша”, “рече”, “пьснотворець” – та ін.

Варто відзначити, що термін “слово” функціонував як назва самого літературного твору “Слово о полку Игоревь”; “Слово о законь и благодати”; “Слово о гибелі землі руської”; “Слово о Романі Волинському”; “Слово о Лазареві Воскресінні” та ін.

Загалом же в писемних пам’ятках Київської Русі нами засвідчено філологічні терміни для називання літературознавчих понять та назв осіб, речей, та предметів, пов’язаних з літературою. У сучасному ж українському літературознавстві вживаються далеко не всі з них, а ті які функціонують, часто вжваються в “українізованому” фонетико-морфологічному оформленні.

Література

1.  Баймут Т. В. Пути возникновения, развития и становления грамматической терминологии восточных славян. “Філологічний збірник” Житомир. 1958, с.3-4;

2.  История русской критики, Т.1., М-Л, 1958, с.25-28;

3.  Літературна спадщина Київської Русі і українська література XVI – XVII століття. К., 1981, с.9-43;

4.  Наєнко М., Українське літературознавство. Школи, напрями, тенденції, К., 1997, с.28;

5.  Нудьга Г. А. На літературних шляхах. К., 1990, с.6-46.

Шаталіна О. Ф.

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить