Статьи по экономическим темам
  • Регистрация
1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 0.00 (0 Голоса)

Схема проведення моніторингу у водно-болотних угіддях на прикладі „Молочниого лиману”

3.4.1.  Орнітологічний моніторинг

Опис контрольної території

Назва території: Лиман Молочний.

Тип території: водно-болотне угіддя міжнародного значення, яке крім лиману як водойми включає білянки берегу з агроценозів, степові схили, солончаки, штучні ліси та інші насадження деревинно-чагарникової рослинності, тощо.

Координати: крайні точки території: північна - 46º46' N, 35º21' E; південна - 46º23' N, 35º22' E; західна -46º41' N, 35º15' E; східна – 46º31' N, 35º31' E.

Карто-схема: масштаб 1:100000 (рис. 3.1) (схема включає загальний план території, розташування основних комплексів, стацій, контури обстежених територій, розташування піших й автомобільних маршрутів, розподіл на моніторингові ділянки і їхні коди).

Площа: загальна площа контрольної території становить 385,707 км2 (периметр – 126,5 км), акваторії – 222,744 км2, акумулятивних утворень (островів і кіс) – 1,61 км2, штучних лісів - 16,753км2, лісосмуг – 3, 98 км2, сільгоспугідь - 115,1 км2. Загальна довжина лісосмуг - 137,86 км, сумарний периметр акумулятивних утворень - 47,89 км (точні виміри необхідні для розрахунків щільності поселень птахів, та загальної їх чисельності на всій території).

Зонування: за даними багаторічних спостережень виділені три ділянки: верхів'я лиману з дельтою р. Молочна, середня частина та пониззя з Олександрівським заливом та пересипом, який відокремлює лиман від Азовського моря (ці ділянки найбільш повно відбивають чисельність і видовий склад водно-болотних птахів у випадку скороченого варіанта обстеження території, а для більш ретельного обстеження під час гніздування додатково відокремлюються внутрішні плеса дельти річки Молочна, крайові зарості очерету, острова Довгий, Підкова, Кирилівські).

Обстеження території

Для всієї території розроблено декілька варіантів проведення обліків. Повне обстеження на всьому лимані має включати кільцевий об'їзд на автомобілі і піші маршрути із застосуванням стандартних методик обліку.

Число мінімальних за обсягом показників обліків - 4 (середньовесняний, гніздовий, середньоосінній). Оптимальна кількість повних обліків - 7 (середньозимовий, весняно-міграційний, весняно-гніздовий, пізногніздовий, серпневий, середньо-осінній, пізньоосінній). Човнові й авіа маршрути необхідні для обстеження дельти ріки Молочної під час гніздових обліків. Крім того, необхідні також щомісячні обліки на пересипу лиману (помилково названі «коси» Степанівська та Пересип), за винятком тих періодів, коли проводяться обліки по всьому лимані. Залежно від ступеня повноти обстеження, таких виїздів може бути 4-7.

Довжина автомобільного кільцевого маршруту - 250 км, при неповному щомісячному обстеженні - 130 км, а тривалість роботи в полі - 2 дні. Кількість задіяних фахівців – 4. Тривалість періоду повного обстеження: узимку -3-4 дня, навесні й восени - 2-3 дня, у гніздовий період - 4-5 днів, що в цілому становить за мінімальною схемою - 11-15 днів, а за оптимальною - 20-27 днів.

Рис. 3.1. Основні біотопічні комплекси, яки підлягають моніторингу

3.4.2. Гідроекологічний моніторинг

Враховуючи велике значення ВБУ «Молочний лиман» для збереження та відтворення біорізноманіття в регіоні схема моніторингу повинна базуватися на комплексному підході. У зв’язку з цим основними блоками гідроекологічного моніторингу повинні стати наступні компоненти: польові дослідження, аналіз фактичного стану, проноз, оцінка прогнозу (рис. 3.2). Саме ці блоки є основними при проведені моніторингу довкілля. Етап управління станом гідроекосистеми базується на результатах моніторингу і знаходиться на іншому, вищому рівні екологічних досліджень.

Рис. 3.2. Блок-схема організації моніторингу

Польові дослідження та оцінка стану гідроекологічних компонентів ВБУ «Молочний лиман» повинно здійснюватися за наступними напрямками:

–  інвентаризація іхтіофауни та вивчення динаміки видового складу в зв’язку з мінливими умовами середовища;

–  дослідження популяційної структури іхтіофауни в цілому та внутрішньовидової структури фонових видів;

–  вивчення екології окремих ресурсних видів риб;

–  вивчення видового складу та біомаси планктону та бентосу;

–  дослідження гідрохімічного режиму Молочного лиману та факторів, що впливають на його формування.

–  прогноз та оцінка стану гідроекологічних показників буде базуватися на фактичних результатах польових досліджень та їх аналізі. Основними показниками які повинні бути при цьому отримані є наступні:

–  оцінка показників біорізноманіття в результаті негативних змін в гідроекосистемі ВБУ;

–  оцінка чисельності та біомаси гідробіонтів у водоймі в результаті негативних змін в гідроекосистемі ВБУ;

–  оцінка показників загальної та рибопродуктивності в результаті негативних змін в гідроекосистемі ВБУ;

–  оцінка ефективності заходів щодо збереження та оптимізації біологічного різноманіття як умови стійкості гідроекосистем;

Проведення моніторингових робіт повинно базуватися на методичних підходах які вже близько 60 років реалізуються у даній водоймі. Передусім збір моніторингових даних повинен базуватися на стандартній стацій станцій (рис 3.3). Це дасть змогу порівняти отримані результати з літературними даними, що підвищить рівень та точність прогнозів щодо розвитку гідроекосистеми.

Сучасні моніторингові дослідження природних водойм мають в своєму арсеналі значну кількість методів, що доповнюють один одного, та дають можливість отримати репрезентативні данні про стан екосистем.

Найбільш вагоме місце з них займає метод польових досліджень, який в свою чергу поділяється на експедиційні та стаціонарні дослідження. Стаціонарні роботи будуть проводитися на Степанівському польовому стаціонарі де повинні проводитися систематичні (не менше одного разу на місяць) контрольні виміри та аналізи. Експедиційні дослідження повні здійснюватися один раз у квартал за стандартними сітками станцій (рис. 3.3).

3.4.3 Герпетологічний моніторинг

 

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить