Статьи по экономическим темам
  • Регистрация
1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 0.00 (0 Голоса)

Обґрунтування переліку та класифікація факторів впливу на біорізноманіття

Для виділення та обґрунтування елементів регіональної екомережі, а також для подальшого їх моніторингу слід обов’язково враховувати фактори, які впливають як на біоту в цілому, так і на її окремі компоненти зокрема. Найбільш загальні серед основних факторів можна об'єднати в умовні групи за місцем та масштабами їх впливу на: діючі в межах водно-болотних угідь або в зональних ландшафтах, спрямовані на екосистеми в цілому або переважно тільки на їх окремі елементи (наприклад, на птахів, як індикаторів стану екосистем).

Основні фактори, що впливають на стан водно-болотних угідь (ВБУ)

Водно-болотні вгіддя займають особливе місце серед континентальних і прибережних екосистем, підданих впливу різних факторів. Це, насамперед, пов'язано із цінністю й запасами біологічних ресурсів, які використовуються людиною, геоморфологічними особливостями вологих територій, на яких, в кінцевому підсумку, накопичуються всі стоки водозбірного басейну. Нарешті, історичний розвиток цивілізованого суспільства відбувався шляхом концентрації поселень вздовж водойм, що сформувало глибокі культурні та господарські традиції, пов'язані з прибережними й аквальними ландшафтами.

Охорона й управління ВБУ, підтримка їх біорізноманіття, вимагають урахування основних факторів, що на них впливають, а також - прогнозування очікуваних результатів цього впливу. Складність полягає в тім, що ВБУ є унікальними природними комплексами, в яких тісно переплетені екологічні зв'язки декількох тисяч видів і форм живих організмів, що населяють як водойми, так і прибережні ділянки. Фактори впливають не поодинці, а в сукупності, принципово ускладнюючи не тільки аналіз самих факторів, але й прогноз стану ВБУ.

За місцем й напрямками впливу на ВБУ фактори умовно можна поділити на три групи: ті, що впливають на водозбірний басейн водно-болотного угіддя; ті, що впливають на ресурси водно-болотного угіддя; ті, що викликані рекреаційною діяльністю людини.

Фактори впливу на водозбірний басейн

Впливають насамперед на ємність біотопів, загальну продуктивність і структуру екологічних угрупувань. При контролі за ними й оперативному зм'якшенням їх впливу існування ВБУ забезпечує підтримку необхідної біологічної різноманітності.

1. Зміна структури підстелаючої поверхні. Впливає на співвідношення швидкості стоку й фільтрації води в ґрунт, що визначає швидкість забруднення, евтрифікації й деградації окремих водойм або їх ділянок.

1.1.  Скорочення площі водоохоронних лісів.

1.2.  Перевищення ступеня розораності земель, припустимої для регіону. Оранка водоохоронних смуг.

1.3.  Ущільнення ґрунту й деградація структури рослинного покриву через перевипас худоби, особливо на знижених перезволожених ділянках.

1.4.  1.4. Закріплення берегів, випрямлення й каналізація русла водотоку, дренаж, меліорація, які змінюють підземний стік.

Зміна водного балансу й гідрологічного режиму водойми

2.1. Зрошення. Розвинене переважно уздовж окультурених долин рік або берегів водойм, але в степовій зоні України після будівництва системи каналів фактор став широко розповсюдженим й у басейновому масштабі. Веде до підйому солей до поверхні ґрунту, викликаючи зміну рослинності в зоні зрошення, а також хімічного складу вод підземного й поверхневого стоку. Зрошення сприяє підвищенню рівня ґрунтових вод, що приводить до заболочування понижених ділянок.

2.2. Скидання дренажних вод у водойми. Веде до опріснення солоних і гіперсолоних водойм, часом - досить істотному. У перші роки змішування солоної й прісної води приводить до різкого підвищення біопродуктивності, формуванню нових біотопів, вселенню нових видів, збільшенню біорізноманіття. При цьому зникає природна галофіт на рослинність разом з пов’язаною з нею фауною.

2.3. Будівництво численних дрібних ставків у басейні або великих водоймищах по головному руслу веде до корінної зміни гідрологічного режиму рік й інших водотоків.

2.4. Заміна в значних масштабах солоної або слабосолоної води на прісну в озерах, лиманах і великих морських затоках.

2.5. Коливання рівня води у водоймі в результаті вилучення води для питва, зрошення, промислового виробництва, а також через роботу ГЕС, у тому числі, шлюзових пропусків. Вплив фактора проявляється в стрибкоподібній зміні рівня води у водоймі, що лімітує розвиток прибережних біотопів. Цей фактор сприяє виносу з водойми частини "ініціаторів" продукції: фітопланктону, зоопланктону, спор, плодів, личинок, ікри й т. п.

3. Забруднення й зміна хімічного складу води у водоймі

3.1. Пряме забруднення ґрунтових вод пестицидами, гербіцидами, хімічними добривами, інсектицидами, які використаються в сільському й лісовому господарствах, а також непряме забруднення радіонуклідами, важкими металами й іншими хімічними речовинами при їхній акумуляції рослинністю.

3.2. Забруднення поверхневих вод, насамперед, у наслідок зберігання мінеральних добрив й інших активних хімічних сполук у водоохоронних зонах, а також у результаті їх застосування поблизу водойми й на рисових чеках.

3.3. Теплове забруднення в районі великих ГРЭС й АЕС через зміну загального гідрорежиму водойми впливає на склад і структуру його біоти.

3.4. Скидання неочищених побутових і погано очищених промислових стоків у водойму.

Фактори впливу на ресурси водно-болотних угідь

1. Вилучення біологічного ресурсу, що веде до зміни структури біоти.

1.1. Рибний промисел. Традиційний фактор господарського використання водойм, що вимагає оцінки обсягів промислового вилучення риби державними, кооперативними, приватними й іншими організаціями, а також аматорами. При даному виді промислу попутно (випадково) вилучаються й інші біологічні об'єкти.

1.2. Заготівля сировини рослинного походження (торф, очерет, зостера та ін.).

1.3. Аматорське й промислове полювання.

2. Вплив на біологічні ресурси, що веде до зміни якості, кількості й різноманітності біотопів

2.1. Видобуток піску, гравію, солі в межах ВБУ.

2.2. Сінокосіння й заготівля інших рослинних ресурсів. Через зміну структури рослинного покриву веде до погіршення й знищення місць перебування окремих видів і угруповань.

2.3. Вилучення мулу як бальнеологічного ресурсу та ін.

2.4. Випалювання рослинності (очеретяні зарості, степові пасовища й т. п.).

2.5. Заготівля лікарських і декоративних рослин, грибів й ягід (особливо промислове косіння лікарських рослин).

3. Зміна структури трофічних ланцюгів, екологічних ніш окремих видів

3.1. Інтродукція нових видів тварин і рослин, розведення й біотехнологічні роботи, спрямовані на підвищення продуктивності мисливських угідь.

3.2. Створення мережі риборозплідних господарств (крім зміни співвідношення видів через збільшення кормової бази рибоїдних птахів веде до росту чисельності їх популяцій, витисненню інших видів з місць мешкання).

Фактори рекреації

1. Перетворення узбереж. Будівництво курортних комплексів (фактор сам по собі не завжди є прямою загрозою для ВБУ).

2. Пресс на тварин і рослинність ВБУ.

2.1. Відвідування місць гніздування птахів людьми, розвиток пікнікового й бівуачного туризму на берегах ВБУ.

2.2. Знищення й вилучення відпочиваючими рослин і тварин: збір квітів, колекціювання комах, вилов молоді птахів і ссавців (найчастіше із цікавості, а рептилій знищують навіть зі страху).

3. Зміна середовища перебування рослин і тварин, рудералізація ландшафту.

3.1. Пожежі (найчастіше, викликані розведенням багать).

3.2. Поява бродячих тварин і бур'янистих видів рослин у районах бівуачного відпочинку.

Основні фактори впливу на видове різноманіття птахів у водно-болотних угіддях

Чинники, що безпосередньо впливають на птахів, мають різні причини (один із чинників може бути викликаним різними за походженням та проявами причинами), а їх дія призводе до різних наслідків, або безпосередньо для птахів, або опосередковано, через погіршення/знищення умов їх існування (відповідно, негативні та позитивні наслідки). Наприклад, створення ставка на місці солоноводної затоки (як причина дії чинника) знищує умови існування для видів, що мешкають на солончаках (виступає як негативний чинник для лучного дерихвоста, морського пісочника та малого крячка) але створює умови для прісноводних видів (виступає як позитивний чинник для крижня, лиски та річкового крячка). Тому, оцінити чинник та виробити засоби впливу на нього (для збільшення або зменшення дії) можливо не тільки враховуючи наслідки його дії на птахів та їх середовище, а й за умов обов’язкового визначення причин виникнення цього чинника.

Основні чинники:

Негативні:

Непокоєння птахів

Нестача кормів

Нестача водопоїв

Загибель дорослих птахів

Загибель кладок та виводків

Втрата або погіршення якості біотопів

Позитивні:

Наявність місць відпочинку (денного, нічного, в т. ч. для линяння і т. і.)

Нові водопої

Збільшення кількості корму

Створення або відновлення необхідних біотопів

Перелік найбільш типових для Азово-Чорноморського регіону чинників, які впливають на розподіл мігруючих водоплавних птахів

1. Непокоєння птахів

Рибальство, браконьєрство (незаконне мисливство), мисливство, рекреація, активна господарська діяльність; відсутність або нестача островів та обмілей, що не відвідуються людиною або наземними хижаками

2. Нестача кормів

Недостатньо прісних та опріснених водойм з достатньою кількістю водних тварин (безхребетні, риба, амфібії, плазуни) та рослин; знищення або деградація луків та ділянок степу з великою кормовою базою (висока видова та кількісна різноманітність тваринних та рослинних кормів); велика площа перелогів (високий та щільний травостій є недоступним для птахів)

3. Нестача водопоїв

Обмежена кількість прісних водойм (в т. ч. ставків, водосховищ, артезіанських свердловин, скидів води з меліоративних систем) доступних для більшості птахів

4. Загибель птахів

Рибальство (загибель в тенетах), браконьєрство (незаконне полювання), мисливство

5. Втрата або погіршення якості біотопів

Зменшення кількості та площі прісних і опріснених водойм, щільне їх заростання очеретом (зникнення плесів), знищення островів та мілководь (в т. ч. затоплення), луків та ділянок степу, заростання с/г ланів сорняками (високий та щільний травостій є недоступним для птахів)

Перелік основних причин дії чинників в межах ВБУ на протязі року

Причини (джерела) дії чинників

Періоди (сезони) дії

Опріснення водойм (скид прісної води, перш за все із зрошувальних систем та артезіанських свердловин, створення ставків та водосховищ)

Круглий рік, але переважно у травні-липні

Засолення водойм (зменшення стоку річок, скорочення обсягу скиду прісної води, перш за все із зрошувальних систем та артезіанських свердловин)

Круглий рік, але переважно у серпні-вересні

Коливання рівня води в наслідок роботи ГЕС

Круглий рік, але найбільші негативні наслідки для птахів у квітні-червні

Скорочення площі луків у дельтах річок (в тому числі внаслідок роботи ГЕС)

Круглий рік

Підігрів водойм скидами теплої води з ГРЕС

Зима

Пожежі

Найбільш негативні наслідки для птахів у квітні-червні

Рибальство

Круглий рік

Мисливство

Вересень-грудень, у виняткові роки або на окремих територіях – до кінця січня

Браконьєрство (незаконне мисливство)

Круглий рік

Рекреація

Переважно у червні-серпні, а також по великим святам у травні-листопаді

Випас худоби

Березень-листопад, а також в теплі зими

Побутові та промислові викиди

Круглий рік

Застосування пестицидів

Переважно у квітні-червні

Наявність островів та обмілей

Круглий рік

Утворення важкодоступних заплав (заростання водойм очеретом та іншою водяною рослинністю)

Круглий рік

Мозаїчне заростання водойм надводною рослинністю

Круглий рік, але найбільш важливо для птахів у квітні-липні

Наявність артезіанських свердловин

Круглий рік, але найбільш важливо для птахів у червні-вересні

Наявність меліоративних каналів

Круглий рік

Створення та відтворення ставків та водосховищ

Круглий рік

Ламання криги завдяки навігації

Зима

Відновлення луків та степу

Круглий рік

Збільшення площі перелогів (з високим та щільним травостоєм) за рахунок скорочення площі ланів

Круглий рік

Відновлення с/г ланів

Круглий рік

Підгодівля птахів

Зима

Основні фактори впливу на стан зональних ландшафтів

1.  Насадження деревинно-чагарникової рослинності. Розвиток деревинно-чагарникової рослинності сприяв формуванню штучних екосистем. В останні роки активна вирубка дерев веде до погіршення гніздової ємності біотопів. Крім того слід зазначити, що проведення робіт по створенню лісових насаджень в регіоні проводиться виключно по схилам, ярам та балкам де збереглась природна степова рослинність. При посадці деревних порід терасуються схили, що призводить до знищення степової рослинності.

2.  Перевипас худоби, особливо овець, на степових ділянках та луках в заплавах річок привів до деградації природної рослинності і заміні її малопродуктивними рослинними угрупованнями з домінуванням бур’янів, які не поїдаються тваринами.

3.  Землеробство. Оранка степів в минулому й зрощування на їхньому місці культурних рослин призвело до деградації й знищення місцевої флори й фауни, але при цьому сприяло виникненню нових біотопів (агроландшафтів), у тому числі - поширенню рудеральної рослинності й синантропної фауни. Побічним негативним фактором землеробства є значне збільшення мишовидних гризунів, які знищують багато рідкісних та зникаючих степових рослин, поїдаючи їх соковиті підземні органи (цибулини, кореневища, кореневі шишки та ін.).

4.  Поливне землеробство. Введення зрошення, а потім його припинення сприяло зміні с/г культур, і, як наслідок, - змінам в екосистемі агроландшафтів.

5.  Рекреація. Розвиток рекреації шляхом масової забудови територій, формування мережі комунікацій й озеленення, привело до трансформації природних степових комплексів, урбанізації й рустифікації ландшафту, що, у свою чергу, сприяло розповсюдженню нових синантропних видів рослин і тварин. Ще одним негативним наслідком рекреації є збирання квітів на букети, хоча треба відмітити, що по-деяким видам рослин цей вид діяльності набуває майже промислових розмірів. В першу чергу це стосується весняних ефемероїдів (півонія, півники, сон, горицвіт, рястка, тюльпан та ін.). Причому по вказаній групі рослин окрім збору квітів, ще й спостерігається масова заготівля підземних органів з метою подальшого продажу.

6.  Забруднення побутовим сміттям. Недостача організованих полігонів твердих побутових відходів, а в деяких місцях і повна їхня відсутність, низька екологічна культура місцевого населення, приводять до постійного забруднення зонального ландшафту різноманітним сміттям, особливо навколо населених пунктів.

Основні фактори впливу на видову різноманітність птахів у зональних ландшафтах

1. Зміна та втрата біотопів:

- залісення відкритих просторів (штучні ліси, лісосмуги, сади, виноградники);

- розширення площі, яка використовується під забудови, споруди й прилеглі до них перетворені земельні ділянки (населені пункти, промислові, сільськогосподарські й військові об'єкти);

- вирощування сільськогосподарських культур, непридатних для гніздування більшості птахів (рис, зрошувані землі, культури, які вимагають частої обробки та інші);

- надмірний випас худоби в місцях гніздування.

2. Полювання, переслідування птахів, вилучення з природи яєць, пташенят і дорослих птахів.

3. Непокоєння птахів людиною, особливо під час сінокосіння, що веде до зміни добового ритму птахів, порушує соціальні відносини між ними, приводить до втрати яєць і пташенят.

4. Хімічне забруднення середовища (отруєння пестицидами).

 

5. Загибель птахів від зіткнення з лініями електропередачі.

6. Інтродукція й/або зростання чисельності хижаків: воронові (Pica pica, Corvus frugilegus, Corvus cornix, Corvus corax), лисиця (Canis vulpus), собака (C. familiaris), єнотоподібний собака (Nyetereutes procyonoides).

7. Торгівля й обмін птахами і яйцями.

8. Негативний вплив сільськогосподарської діяльності людини:

- загибель яєць і пташенят від сільськогосподарських машин (обробка ланів і сінокосіння);

- загибель птахів й яєць у наслідок випасу худоби (розчавлення худобою, поїдання чабанськими собаками);

- розлякування птахів (особливо якщо одночасно використаються багато техніки й/або людей).

9. Низька чисельність популяцій, розірваний і фрагментований ареал веде до формування критичного стану, який перешкоджає подальшому вільному обміну генною інформацією, накопичення популяціями негативних наслідків інбридингу.

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить