Статьи по экономическим темам
1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 1.50 (1 Голос)

ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ПОБУДОВИ АВТОМАТИЗОВАНИХ БІБЛІОТЕЧНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ДЛЯ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ.

Згідно із Законом України «Про інформацію», «основними принципами інформаційних відносин є: гарантованість права на інформацію; відкритість, доступність інформації та свобода її обміну; об’єктивність, вірогідність інформації; повнота і точність інформації…»

Перетворення інформації на один із найцінніших ресурсів є нині важливою тенденцією розвитку світового співтовариства. Цей процес вимагає створення й упровадження систем, що забезпечують масовий і ефективний доступ до сховищ інформації.
У цьому випадку інформація справді може розглядатися як ресурс з усіма наслідками, що з цього випливають: необхідністю керування, контролю інформаційної безпеки, створення зручного середовища для роботи з ним і т. д.

У процесі еволюції людства книги здавна були основним носієм знань, а бібліотеки — основним сховищем книг. У наш час, у період так званої інформаційної революції, коли безпрецедентний розвиток обчислювальних мереж у загальносвітовому масштабі забезпечив якісно новий рівень доступу до інформації, а обсяг інформації, що зберігається в обчислювальних системах, швидко зростає, необхідно переосмислити місце та роль бібліотек у сучасному суспільстві.

Як об’єкт інформаційних відносин бібліотека є і творцем, і користувачем інформаційних ресурсів. Одним із важливих показників успішного руху на шляху до інформатизації суспільства є стан доступності ресурсів користувачу.

Раніше, у сфері автоматизації бібліотечної діяльності, основна увага приділялася розробці та використанню систем автоматизації бібліотек, орієнтованих на забезпечення традиційного бібліотечного циклу. Розвиток автоматизованих бібліотечних інформаційних систем повністю відповідає історії розвитку інформа­ційних технологій у цілому. Зокрема, розробкою та впровадженням таких систем успішно займаються фахівці Національної бібліотеки України ім. Вернадського.

Системи автоматизації бібліотечної діяльності, що застосовуються нині в Україні, розрізняються форматами подання даних, не підтримують або тільки частково підтримують міжнарод­ні MARC-стандарти. Діючі АБІС орієнтовані на використання персональних ЕОМ і локальних мереж. Останнє утруднює їх застосування в корпоративних мережах великих навчальних
закладів. Крім того, не всі системи підтримують технологію intranet-мереж і онлайнового публічного доступу до каталогів віддалених користувачів, що є дуже важливим для закладів вищої освіти.

Сфера вищої освіти є однією з важливіших і специфічних галузей людської діяльності. Вищі навчальні заклади як об’єкт інформатизації — це велика складна система, яка характеризується багатовимірністю, що зумовлена великою кількістю підрозділів, багатоцільовим характером функціонування, необхідністю реалізацій безперервного багатоступеневого навчання спеціалістів із використанням сучасних інформаційних технологій, багатопрофільністю підготовки спеціалістів.

Інформаційний потенціал бібліотек вищих навчальних закладів займає не останній щабель у загальному інформаційному ресурсі певної галузі та регіону. На сьогодні в Україні налічується понад 150 бібліотек із сукупним фондом майже 100 млн примірників різних видань. Кожна з таких бібліотек має по-своєму унікальний фонд, який висвітлює історію розвитку та останні досягнення науки і техніки.

Величезний інформаційний ресурс університетських бібліотек, на мій погляд, використовується не в повному обсязі. Оскільки люди можуть використовувати лише те, що їм доступно, використання інформації залежить від системи її забезпечення — отже, чим краще організований доступ до інформації, тим більше її використовують. Ведення спеціальних і тематичних баз даних Електронного каталогу в середовищі професійної системи для автоматизації бібліотечних технологій підвищить «коефіцієнт корисної дії» цих ресурсів.

Для того щоб в сучасних умовах успішно вирішувати головне завдання бібліотеки вузу — забезпечення навчального процесу, необхідно чітке й оперативне керування бібліотечним фондом, гнучке реагування на всі зміни, що відбуваються у вузі: нові освітні стандарти, багаторівнева підготовка фахівців, відкриття нових спеціальностей тощо. Впровадження сучасних інформаційних технологій дозволить вирішувати ці складні завдання керування фондом.

Рівень розвитку засобів обчислювальної техніки і сучасні інформаційні технології дозволяють орієнтувати бібліотечні інформаційні системи на комплексну реалізацію можливостей, серед яких основними є автоматизація традиційного бібліотечного циклу; створення віртуальної бібліотеки; включення інформаційних ресурсів бібліотек у національний і світовий інформаційний простір.

При розробці бібліотечної інформаційної системи необхідно враховувати взаємозв’язок та взаємозалежність виділених напрямів, а також вплив рішень, закладених при вирішенні кожного зав­дання, на засіб реалізації інших завдань системи.

Створення й упровадження сучасної інформаційної системи забезпечить можливість проведення радикальних змін у роботі бібліотек, а саме:

·  різке зниження витрат часу й інших витрат на виконання функцій обслуговування користувачів бібліотеки;

·  глобалізація обслуговування — робота з клієнтами на їхньому робочому місці за допомогою Internet/Intranet;

·  орієнтація на майбутні потреби клієнта, прискорене просування нових технологій.

На основі аналізу вимог до сучасних інформаційних систем ми можемо визначити, що автоматизована бібліотечна інформаційна система (АБІС) повинна мати такі основні властивості:

¨ оперативне керування інформаційними ресурсами — адміністрування бази даних про фонди бібліотеки повинно бути доступно працівникам даної бібліотеки; функції, пов’язані з технологічним ланцюжком обробки книг і обслуговування читачів, повинні виконуватися на робочих місцях фахівців, що відповідають за ці операції;

¨ наступність — використання наявного парку обчислювальних машин і вже існуючих бібліографічних баз даних;

¨ перспективність — збереження інвестицій у систему в міру її розвитку й розширення, пов’язаного зі збільшенням типів і обсягів інформації, що зберігається, удосконалюванням бібліотечної технології, зміною вимог замовника до бібліотечної системи, зміною програмних/апаратних платформ і типів комунікацій [2].

Ефективне використання інформаційної системи можливо тільки при врахуванні всіх резервів та можливостей існуючих систем. Тому при розробці автоматизованої бібліотечної інформаційної системи (АБІС) необхідно також ураховувати наступні фактори:

·  існуючий рівень розвитку комунікаційної інфраструктури і реальні перспективи її розвитку;

·  парк обчислювальної техніки, який має бібліотека;

·  рівень автоматизації бібліотеки;

·  рівень фахівців, які супроводжують і розробляють АБІС у бібліотеці;

·  проблема українізації та ін.

Нині, щоб зрозуміти, що таке сучасна бібліотечна інформаційна система, досить розглянути будь-яку бібліотеку. І відразу ж стане зрозуміло, що це насаперед мережа. Тому перелічені вимоги до бібліотечних інформаційних систем такого класу дозволяють нам розподілити автоматизовану бібліотечну інформаційну систему (АБІС) на концептуальний, логічний і фізичний рівні уявлення, показані на рис. 1.

Рис. 1. Рівні уявлення бібліотечної інформаційної системи

З рис. 1 видно, що на концептуальному рівні систему можна представити у вигляді віртуального бібліографічного простору. Це основна ідея запропонованого підходу до створення бібліотечних систем. Віртуальний простір — це сукупність інформаційних образів бібліографічних БД, організована таким чином, що її можна розглядати як інформаційний образ однієї великої бази даних, що має безліч бібліографічних описів документів у бібліографічному форматі, а також самих документів. В уявленні користувачів і в «уявленні» прикладних програм віртуальний простір є цільним об’єктом, доступ до якого прозорий, тобто немає необхідності знати, які ББД його утворюють, їх адреси і т. п. Далі, при описі віртуального простору, всі операції, стосовно нього, варто розуміти в змісті інформаційного відображення відповідних операцій на фізичному й логічному рівнях мережі.

Як уже було зазначено, простір містить не тільки бібліографічні описи документів, а й самі документи в електронному вигляді. Кожен документ повинний мати бібліографічний опис, при цьому сам опис може не мати посилання на описуваний їм документ в електронному виді, тобто він може і не існувати в інформаційному просторі, існуючи на якому-небудь іншому носії, наприклад паперовому.

Дослідження, проведені при розробці та впроваджені ІС та технологій до бібліотек, дають змогу визначити, що АБІС повинна підтримувати виконання наступних функцій бібліотечної діяльності, реалізованих у відповідних функціональних підсистемах (рис. 2.):

·  комплектування та облік фондів;

·  каталогізація та ведення бібліотечних каталогів;

·  бібліотечне обслуговування;

·  інформаційно-довідкове обслуговування;

·  підсистема Internet-обслуговування;

·  керування бібліотечною діяльністю та адміністрування.

Підсистема комплектування та обліку фондів підтримує вирішення наступних задач:

1. Комплектування (АРМ «Комплектації»):

·  планування замовлень книг і підписки;

·  замовлення книг і підписка на періодичні видання;

·  контроль надходжень літератури та виконання замовлень;

·  реєстрація нових надходжень літератури, введення первинних даних для книги сумарного обліку (КСО) із подальшим її поповненням на базі аналізу партій книг за різними аспектами;

·  розподіл літератури та передача описів до БД електронного каталогу.

Рис. 2. Функціональна схема автоматизованої бібліотечної системи (АБІС)

2. Інвентарний облік (АРМ «Комплектації»):

·  інвентарний і сумарний облік надходжень, переміщень та списання літератури;

·  статистичний облік.

Підсистема каталогізації та ведення каталогів підтримує вирішення завдань:

Каталогізація і нормативний контроль (АРМ «Каталогізатор»):

·  створення бібліографічних записів;

·  редагування бібліографічних записів;

·  онлайновий Імпорт/Експорт бібліографічних записів у форматі UNIMARC/USMARC;

·  лінгвістична обробка документів (систематизація, предметизація, індексування ключовими словами) і нормативний контроль;

·  формально-логічний контроль даних як на рівні окремих бібліографічних елементів, так і на рівні опису в цілому;

·  друк вихідних форм (бібліографічні картки, формуляри, списки нових надходжень тощо).

Підсистема бібліотечного обслуговування підтримує вирішення задач:

1. Онлайновий пошук в електронному каталозі та замовлення на видачу літератури (АРМ «Читач»):

·  пошук документів в електронному каталозі за всіма основними елементами бібліографічного опису та їх сполученнями;

·  перегляд і друк знайдених документів;

·  формування вимог на видачу літератури;

2. Реєстрація читачів і абонентів міжбібліотечного абоне-
менту (МБА), видачі/повернення літератури (АРМ «Книговидача»):

·  створення та ведення БД «Читачі бібліотеки й абоненти МБА»;

·  формування вимог на видачу літератури та фіксація їх виконання;

·  реєстрація видачі та повернення літератури;

·  контроль повернення;

·  отримання статистичних зведень про боржників, затриману літературу та місцезнаходження документів;

·  друк супровідних документів для відправлення;

·  перенаправлення вимог;

·  взаєморозрахунки зі сховищем;

·  друк вимог.

Підсистема інформаційно-довідкового обслуговування підтримує вирішення завдань:

1. Формування та друк довідок, списків і покажчиків, карток на публікації, статті;

2. Створення проблемно-орієнтованих баз даних.

Підсистема Internet-обслуговування підтримує вирішення завдань:

1. Можливість повної інтеграції до корпоративних бібліотечних систем за допомогою Web-технологій та протоколу Z39.50;

2. Публічний онлайновий Internet/Intranet — доступ до бібліографічних ресурсів видалених користувачів.

Підсистема керування та адміністрування підтримує вирішення завдань:

1. Адміністрування АБІС. (АРМ «Адміністратора») — це робоче місце фахівця, який виконує системні операції над базами даних у цілому, спрямовані на підтримку їх в актуальному стані.

·  реорганізація та актуалізація файлів бази даних;

·  індексація БД;

·  архівація та відновлення баз даних.

2. Статистика (читачів і абонентів, кількості користувачів, книговидачі, виконання вимог і відмовлення, комплектації фондів, МБА, платних послуг).

Структурна схема автоматизованої бібліотечної інформаційної системи (АБІС) зображена на рис. 3.

Перший рівень — це рівень локальної обчислювальної мережі. На цьому рівні повинні використовуватися швидкісні надійні комунікаційні засоби: FDDI, FAST Ethernet, Ethernet. На цьому рівні відбувається звернення користувачів вищого навчального закладу різних категорій до бібліотечних ресурсів. Робота адміні­стратора бази даних відбувається якраз на цьому рівні.

Другий рівень використовується для забезпечення інформаційного сервісу для факультетів та кафедр університету. Для реалізації даного типу зв’язків пропонується використання технології Intranet. До технологій Intranet слід віднести не тільки службу Web, а й використання Internet як глобальної транспортної мережі, що поєднує локальні мережі вищого навчального закладу, а також усі інформаційні технології верхніх рівнів Internet, перенесені до корпоративної мережі.

Головним аргументом на користь цього вибору є те, що використання Intranet — найбільш економічно вигідний варіант, оскільки не потребує використання спеціалізованих програмних засобів, додаткового налаштування мережі, а також забезпечує високий рівень безпеки [1].

Третій рівень — це глобальний рівень. На цьому рівні використовується IP-підключення вузлів для використання бібліографіч­них ресурсів за межами організації.

2-й рівень

Рис. 3. Структурна схема автоматизованої бібліотечної інформаційної системи (АБІС).

З точки зору архітектури інформаційних систем програмне забезпечення для реалізації АБІС можна розділити на дві компоненти: серверну та клієнтську. Основною функцією серверної компоненти є управління базами даних, що зберігають інформаційні ресурси бібліотеки. Клієнтська компонента програмного забезпечення виконує функції додатку, що реалізує логіку роботи користувачів у середовищі прикладної програми, та
функції організації інтерфейсу взаємодії прикладної програми з користувачем. Клієнтська компонента має виглядати як ієрархія автоматизованих робочих місць (АРМ), орієнтованих на різних користувачів (адміністраторів БД, каталогізаторів, комплектаторів, читачів та ін.).

З огляду на специфіку вищих навчальних закладів автоматизована бібліотечна інформаційна система може бути використана при комплектуванні фонду навчальної літератури для визначення мінімальної достатньої кількості видань з урахуванням контингенту студентів по факультетах та формах навчання, стану забезпеченості літературою по дисциплінах. Другий важливий напрям використання АБІС — підготовка пропозицій до внутрівузівського плану видань навчально-методичної літератури.

Таким чином, запропонований підхід передбачає створення розподіленої бібліотечної системи, який на практиці дозволить створити покоління нового бібліотечного сервісу, що поєднує попередній досвід створення бібліотечних інформаційних систем із сучасними досягненнями в галузі мережевих та інформаційних технологій.

Реалізація всіх сервісів запропонованої системи дозволить забезпечити:

·  автоматизований обмін бібліографічними описами між бібліотеками вузів та із закордонними системами подібного типу;

·  одночасний доступ багатьох користувачів локальної мережі, а також користувачів мережі Intranet/Internet до електронних каталогів бібліотек вузу і до інших бібліотечних ресурсів, сконцентрованих у мережі вищого навчального закладу;

·  автоматизацію технології міжбібліотечного обміну літературою;

·  реалізацію таких сучасних послуг як електронне замовлення літератури та електронна доставка документів;

·  використання бібліотечних ресурсів у системах дистанційного навчання;

·  перехід на новий рівень у сфері бібліографічної обробки документів і поповнення фондів бібліотек (замовлення літератури).

Література

1. Олифер В. Г., Олифер Н. А. Комп’ютерні мережі. Принципи, технології, протоколи. — СПб.: Пітер, 2000. — С. 286—288.

2. Plemnek A., Sokolova N. RUSLANet — a new generation library system project in Russia // The Electronic Library. — 1996. — Vol. 14 — N 4. — Р. 303—306.

О. Є. Камінський, канд. екон. наук Київський національний економічний університет.

Основні принципи побудови автоматизованих бібліотечних інформаційних систем для вищих навчальних закладів - 1.0 out of 5 based on 1 vote

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить