Статьи по экономическим темам
1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 0.00 (0 Голоса)

МОДЕЛЮВАННЯ МАКРОЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВНОГО ІНВЕСТУВАННЯ.

Сучасний стан економіки країни значною мірою визначається ефективністю політики державного інвестування. Для розвитку виробництва як у промисловості, так і у сільському господарстві потрібні чималі кошти. Але уряд країни має дуже обмежені інвестиційні ресурси і тому актуальною стає проблема ефективного їх використання. Якщо зараз розв’язати цю проблему якнайкраще, в майбутньому держава отримає більше коштів у своє розпорядження, тобто додатково до суми державних інвестицій отримаємо ще певні дивіденди від інвестицій, зроблених у минулому, а від ефективності вкладень залежатиме й сума додатково одержаних коштів.

На державному рівні задачу оптимальної структури інвестицій можливо представити у наступному вигляді:

Цільова функція:

, (1)

де Y — валовий національний продукт; Yi — валовий національний продукт в окремій галузі і; Z — кількість безробітного населення по Україні в цілому; Zi — кількість безробітних відповідно у галузі і; Infl — рівень інфляції, Infl0 — оптимально припустимий рівень інфляції.

Тобто маємо багатокритеріальну задачу оптимізації.

Розглянемо обмеження до цієї задачі:

Обмеження по структурі виробництва, які враховують те, що насамперед потрібно забезпечити мінімальний попит на продукцію кожної з галузей народного господарства:

, і = 1 ... 6, (2)

де Yi — валовий продукт в галузі і, представлений у вигляді виробничої функції Кобба—Дугласа [2].

Обмеження на обсяг державних інвестицій:

. (3)

Обмеження на трудові ресурси:

, (4)

де Т — загальна чисельність працездатного населення.

Інші взаємозв’язки між змінними моделі та її параметрами врахуємо завдяки макроекономічній моделі економіки України, яка охоплює основні сектори економіки та основні галузі народного господарства і побудована на основі статистичних даних макроекономічних показників України за період з 1996 по 2000 рік [1]. Коефіцієнти виробничих функцій для шести агрегованих галузей України наведені у табл. 1.

Таблиця 1

КОЕФІЦІЄНТИ ВИРОБНИЧИХ ФУНКЦІЙ

Галузь

Виробнича функція

a0

a1

a2

Промисловість

0,199591

0,674121

1,873683

Будівництво

0,826425

0,018506

3,144631

Сільське господарство

0,405973

1,208849

0,462727

Торгівля

33,38329

–1,99348

3,674654

Транспорт та зв’язок

93,07501

–1,19281

0,560213

Нематеріальне виробництво

0,588689

1,321829

0,348604

Аналізуючи коефіцієнти виробничих функцій, які відображають маржинальну ефективність використаних ресурсів (капіталу чи праці), можна відмітити, що в промисловості, будівництві, сільському господарстві та нематеріальному виробництві маржинальна ефективність залученого капіталу та праці додатна. А у торгівлі та на транспорті маємо від’ємну маржинальну ефективність капіталу. З цього можна зробити наступні висновки: в промисловість, будівництво, сільське господарство та нематеріальне виробництво потрібні інвестиції у вигляді капітальних вкладень, при чому найбільша віддача від капітальних вкладень буде у нематеріальному виробництві (1,32), сільському господарстві (1,20) та промисловості (0,67). Але трудові ресурси найефективніше можуть бути використані у торгівлі (3,67), будівництві (3,14) та промисловості (1,87).

Для аналізу скористаємося кількома державними інвестиційними політиками (під політикою у даному випадку розуміється напрям інвестицій, тобто на користь якої галузі розподіляються державні інвестиції):

·  політика стимулювання промисловості;

·  політика стимулювання сільського господарства;

·  політика стимулювання будівництва;

·  політика рівномірного стимулювання виробничих галузей.

Стимулювання промисловості

Ця політика передбачає державне інвестування переважно промисловості. Тобто 40 % усіх державних інвестицій будуть спрямовані на розвиток промисловості: машинобудування, приладобудування та інші галузі (рис. 1). Промоделюємо економічний розвиток України на найближче п’ятиріччя виходячи з запропонованої структури державних інвестицій. У результаті для даної політики одержано такі значення цільових показників (табл. 2).

Таблиця 2

РЕЗУЛЬТАТ МОДЕЛЮВАННЯ ПОЛІТИКИ СТИМУЛЮВАННЯ ПРОМИСЛОВОСТІ

 

2001

2002

2003

2004

2005

ВНП, млрд грн.

167

168

169

172

178

Безробіття, млн осіб

3,73

3,64

3,60

3,40

3,06

Інфляція, %

3,74

–0,14

4,84

13,96

21,45

Рис. 1. Розподіл державних інвестицій політики стимулювання промисловості.

Стимулювання будівництва.

Ця політика передбачає державне інвестування переважно капітального і житлового будівництва. Валові інвестиції, які при цьому передбачаються у галузь, становлять також 40 % загального обсягу державних інвестицій в економіку (рис. 2). Після перегляду графіка моделювання економічного розвитку України на найближче п’ятиріччя з наведеною структурою розподілу державних інвестицій дозволило отримати наступні результати (табл. 3).

Рис. 2. Розподіл державних інвестицій політики стимулювання будівництва

Таблиця 3

РЕЗУЛЬТАТ МОДЕЛЮВАННЯ ПОЛІТИКИ СТИМУЛЮВАННЯ БУДІВНИЦТВА

 

2001

2002

2003

2004

2005

ВНП, млрд грн.

166

169

174

180

186

Безробіття, млн осіб

3,60

3,33

2,98

2,61

2,22

Інфляція, %

3,64

6,82

20,39

18,72

27,31

Стимулювання сільського господарства

Ця політика полягає в розвитку агропромислового комплексу в Україні. Про це свідчить значний ексцентриситет у державних інвестиціях у бік агропромислового комплексу. Запропонуємо для інвестування агропромислового комплексу також 40 % загальнодержавних інвестицій (рис. 3).

Рис. 3. Розподіл державних інвестицій політики стимулювання АПК

За результатами моделювання економічного розвитку України на найближче п’ятиріччя для даної політики одержано такі значення цільових показників (табл. 4).

Таблиця 4

РЕЗУЛЬТАТИ МОДЕЛЮВАННЯ ПОЛІТИКИ СТИМУЛЮВАННЯ АПК
 

2001

2002

2003

2004

2005

ВНП, млрд грн.

169

171

172

173

174

Безробіття, млн осіб

3,52

3,35

3,32

3,26

3,18

Інфляція, %

3,74

4,31

2,60

3,80

10,45

Політика рівномірного розподілу інвестицій

Політика рівномірного розподілу інвестиції полягає в рівномірному розвитку промисловості, будівництва й агропромислового комплексу в Україні. В наведеній політиці кожній з галузей припадає по 25 % загального обсягу державних інвестицій (рис. 4).

Рис. 4. Розподіл державних інвестицій політики рівномірного стимулювання галузей.

Після перегляду графіка зробимо моделювання економічного розвитку України на найближче п’ятиріччя. В результаті для даної політики одержано такі значення стратегічних показників (табл. 5).

Таблиця 5

РЕЗУЛЬТАТИ МОДЕЛЮВАННЯ ПОЛІТИКИ РІВНОМІРНОГО СТИМУЛЮВАННЯ

 

2001

2002

2003

2004

2005

ВНП, млрд грн.

167

170

175

181

188

Безробіття, млн осіб

3,70

3,55

3,23

2,87

2,48

Інфляція, %

3,74

2,60

21,26

17,90

29,97

У результаті моделювання з використанням різноманітних напрямів економічного розвитку одержано попередні результати проведення чотирьох політик. Тепер потрібно згідно з цільовою функцією знайти найоптимальнішу структуру державних інвестицій. Але на стадії порівняння показників виникає проблема їх порівняння: всі показники, що визначають ефективність політики, вимірюються в різних одиницях і несуть різне значеннєве навантаження, отже порівнювати їх між собою буде некоректно. Для цього випадку необхідно використовувати оцінки в якісних шкалах, що дозволять нам знайти байєсовські значення для кожної політики, прийнявши гіпотезу про рівну значимість усіх трьох показників. Результати переведення показників у якісні шкали представимо у вигляді табл. 6.

Таблиця 6

РЕЗУЛЬТАТИ ПРОВЕДЕННЯ РІЗНОМАНІТНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ПОЛІТИК

Політика

ВНП

Безробіття

Інфляція

Байєсовске значення

Стимулювання промисловості

3

3

2

2,67

Стимулювання будівництва

2

1

3

2

Стимулювання АПК

4

4

1

3

Рівномірне інвестування

1

2

4

2,33

Аналізуючи байєсовскі значення, отримані з табл. 6, можна зробити такі висновки. Найефективнішою є політика стимулювання будівництва, що пояснюється коефіцієнтами виробничої функції (а1 = 0,018; а2 = 3,142). Такі значення коефіцієнтів свідчать про високу віддачу інвестицій, спрямованих на розвиток будівництва на сучасному етапі розвитку економіки.

Ефективне розв’язання проблеми оптимізації структури державних інвестицій уже наступного року може дати позитивні результати у вигляді зростання податкових надходжень, що приведе до зростання інвестиційних ресурсів уряду, про що свідчать дані табл. 2—5. При проведенні політики стимулювання АПК Україна може досягти приріст валового продукту лише у 0,5 %, а при інвестуванні будівництва можна досягти приріст у 3,5 %.

Таким чином, проблема оптимізації структури державних інвестицій є дуже актуальною, бо неефективний розподіл обмежених інвестиційних ресурсів уряду може призвести до ще більш глибокої кризи чи затяжної стагнації, та навпаки — вдалий розподіл державного бюджету між галузями може вивести Україну на траєкторію стабільного економічного зростання. Аналіз засвідчив, що найбільшу ефективність державних інвестицій за результатами моделювання політик стимулювання різних галузей народного господарства одержано в будівництві. Розрахункові значення валового національного продукту, інфляції та безробіття, які отримані за допомогою системи моделювання економічної політики MacroPlus [1], прогнозують приріст ВПН до 3,5 % на рік (186 млрд грн. у 2005 р.), зменшення безробіття до 2,22 млн осіб у 2005 р., коливання інфляції у межах 3—10 % на рік.

Література.

1. Порохня В. М., Солодухін С. В. Інформаційні системи MACROPLUS // Моделювання та інформаційні системи в економіці: Міжвідом. наук. збірник. Вип. 66. — К.: КНЕУ, 2001. — С. 49—54.

2. Сакс Дж. Д., Ларрен Ф. Б. Макроэкономика. Глобальный подход. — М.: Дело, 1996. — 848 с.

С. В. Солодухін, аспірант Запорізька державна інженерна академія.

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить