Статьи по экономическим темам
  • Регистрация
1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 0.00 (0 Голоса)

МОДЕЛЬ АНАЛІЗУ ЕЛАСТИЧНОСТІ ЗАТРАТ НА ПРОМИСЛОВОМУ ПІДПРИЄМСТВІ

З моменту створення підприємства його діяльність пов’язана зі здійсненням різноманітних затрат трудових, матеріальних, нематеріальних і фінансових ресурсів у процесі виробництва й реалізації продукції (робіт, послуг). Таким чином, облік і управління витратами повинні будуватися так, щоб можна було точно визначити і виміряти всі чинники виробництва, що впливають на їх рівень. Для досягнення цієї мети слід використовувати детальну, економічно обґрунтовану класифікацію затрат, яка дозволить провести всебічний аналіз структури собівартості продукції і впливу на неї різних чинників.

Існують різні класифікації затрат, які відрізняються ознаками угруповання і ступенем деталізації. Проаналізувавши результати досліджень з даного питання вітчизняних і зарубіжних учених, пропонуємо багатоознаковий підхід до класифікації затрат.

У класифікації виділено три напрями групування затрат: для оцінки запасів і визначення фінансового результату; для приймання управлінських рішень та планування; для контролю й регулювання.

У першому напрямі виділено 10 ознак: за характером участі у створенні продукції; за способом віднесення на собівартість продукції; економічно однорідними елементами; статтями калькуляції; видами діяльності; техніко-економічним призначенням; для внутрішньої звітності й ціноутворення; по періоду генерування прибутку; по періоду віднесення; вхідні та минулі.

У другому напрямі наведено 7 ознак: за характером залежності від обсягу виробництва; складом; відносно плану; календарними пе­ріодами; відносно проблеми; ставленні; прирощуванні та граничні.

У третьому напрямі виділено 3 ознаки: за ступенями регулювання, доцільності та відповідності нормам.

Класифікація, що пропонується, дозволяє систематизувати всі види затрат, залежно від мети і спрямованості обліку, для подальшого управління ними.

Як відомо, один і той самий вид затрат може відповідати декільком ознакам. Тому в процесі управління затратами потрібно використовувати інформацію за тими ознаками, які найбільш доречні для досягнення поставленої мети. Так, для прийняття управлінських рішень найбільш важливим є розподіл затрат на постійні та змінні. Це дозволяє формувати звіти про прибутки й збитки на основі маржинального підходу для оцінки ефективності роботи структурних підрозділів щодо приймання операційних рішень: яку продукцію, в яких обсягах і в якій пропорції виробляти в подальшому.

Однак розподіл затрат за характером залежності від обсягу виробництва на практиці проблематичний. Наприклад, Ю. П. Чепчу­гов зазначає, що класифікацію затрат на змінні та умовно-постійні, яка була би придатна для всіх цехів прокатного виробництва, встановити досить важко. У затратах по переділу витрати на електроенергію, стисле повітря, транспорт повністю відносяться до змінних; вартість води, амортизація основних засобів — повністю до умовно-постійних. За рядом статей затрати по переділу поділяються на умовно-постійні та змінні. Так, заробітна плата виробничих робітників (основна й додаткова) з нарахуваннями розподіляється на 50 % — змінні витрати, 50 % — постійні; витрати на поточний ремонт і утримання основних засобів на 80 % — постійні, 20 % — змінні; витрати на паливо та пар на 40 % — постійні, 60 % — змінні. Загальнозаводські затрати повністю відносяться до умовно-постійних. У середньому по прокатних станах частка умов­но-постійних затрат становить 40—47 %, змінні 60—53 % [1].

Для кількісної оцінки розподілу затрат за характером їх залежності від обсягу виробництва пропонується використовувати коефіцієнт еластичності затрат, який показує відсоткову зміну затрат (С) при зміні обсягу виробництва продукції (Q) на один відсоток:

. (1)

За допомогою цього показника визначається чутливість затрат до зміни обсягів виробництва за умови, що інші чинники, які впливають на величину затрат, залишаються незмінними.

Еластичність відношення затрати—виробництво є позитивною величиною, причому чим більше значення цього показника, тим чутливіше затрати до зміни обсягу виробництва [2]. Так:

— якщо Ес < 1, то затрати ростуть повільніше за обсяг виробництва, що вказує на ефективність його росту;

— якщо Ес = 1, то затрати збільшуються пропорційно обсягу виробництва, що вказує на його урівноважений характер;

— якщо Ес > 0, то затрати збільшуються швидше за обсяг виробництва, що вказує на неефективність його зростання;

— якщо Ес = 0, то затрати не пов’язані з обсягом виробництва.

Для якісної оцінки даної класифікації пропонується наступна градація значень еластичності затрат (табл. 1).

Таблиця 1

РОЗПОДІЛ ЗАТРАТ ЗА ХАРАКТЕРОМ ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ОБСЯГУ ВИРОБНИЦТВА

Затрати

Значення Ес

Постійні

0 £ Ес £ 0,1

Напівпостійні

0,1 < Ес £ 0,5

Напівзмінні

0,5 < Ес < 1

Змінні

Ес ³ 1

Детальний аналіз затрат підприємства за видами продукції пропонується опрацьовувати за допомогою реляційної економіко-математичної моделі (табл. 2).

Таблиця 2

РЕЛЯЦІЙНА ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ АНАЛІЗУ ЗАТРАТ

Вид
затрат (i)

Вид
продукції (j)

С1

С2

Сi

Сn

С

1

2

3

4

5

6

7

8

Q1 k1

E11

E12

E1i

E1n

Ec1

Q2 k2

E21

E22

E2i

E2n

Ec2

… …

Qj kj

Ej1

Ej2

Eji

Ejn

Ecj

… …

Qm km

Em1

Em2

Emi

Emn

Ecm

Q

Ec1

Ec2

Eci

Ecn

Ec

де — матриця затрат;

i = 1, n — індекс виду затрат; j = 1, m індекс виду продукції;

Сij- затрати i-го виду по j-му виду продукції;

— затрати i-го виду;

— затрати на виробництво j-го виду продукції;

— загальні затрати;

— вектор обсягу виробництва продукції;

— обсяг виробництва продукції j-го виду, т;

— коефіцієнт трудомісткісті продукції j-го виду;

— обсяг виробництва, в приведених т;

— вектор структури затрат;

— частка затрат i-го виду; ;

— вектор структури виробничого портфеля;

— частка j-го виду продукції в загальному обсягу виробництва; .

Еластичність затрат i-го виду по j-му виду продукції обчислюється наступним чином:

. (2)

Для статистичної оцінки коефіцієнтів еластичності затрат використовується середня геометрична щомісячних дугових коефіцієнтів еластичності за річний період:

, (3)

, (4)

де t = 1 ... 12 — індекс місяця;

— обсяг продукції j-го виду в t-му місяці;

— затрати i-го виду в t-му місяці;

— дуговий коефіцієнт еластичності i-х затрат по j-му виду продукції в t-му місяці.

Реляційна модель аналізу затрат дозволяє:

1. Проранжирувати види продукції виробничого портфелю по рівню затрат у технології виробництва (ранг ефективності продукції) за допомогою коефіцієнта еластичності затрат відносно обсягу для j-го виду продукції, який визначається як середня арифметична виду:

, . (5)

Даний коефіцієнт показує, на скільки відсотків зміняться затрати загалом при зміні обсягу виробництва на 1 %, тобто чим більш Ecj, тим менш ефективно виробництво j-го виду продукції.

2. Проранжирувати види затрат щодо чутливості до зміни обсягу виробництва і класифікувати їх на постійні та змінні за допомогою коефіцієнта еластичності витрат i-го виду відносно до обсягу виробництва:

. (6)

Даний коефіцієнт показує, на скільки відсотків зміняться затрати i-го виду при зміні обсягу виробництва на 1 %.

Якщо

, (7)

то Есі визначається як середня гармонічна:

. (8)

3. Розрахувати інтегральний коефіцієнт еластичності (Ес), за допомогою якого оцінюється з позиції затрат ефективність вироб­ництва загалом:

. (9)

Використання запропонованої моделі аналізу еластичності затрат дозволить класифікувати й проранжувати затрати залежно від обсягів виробництва, що допоможе виявити неефективні технології, нерентабельні види продукції і, як наслідок, сформувати оптимальний виробничий портфель підприємства. Розрахунки по моделі, що пропонується, можуть здійснюватися в програмному середовищі Еxcel (табл. 2), що дозволить автоматизувати управлінський облік на підприємстві.

Література

1. Чепчугов Ю. П. Себестоимость проката и пути ее снижения. — М.: Металлургия, 1985. — 56 с.

2. Піндайк Роберт С., Рубінфельд Деніел Л. Мікроекономіка: Пер. з англ. А. Олійника та Р. Скільського. — К.: Основи, 1996. — 646 с.

О. Ф. Клименко, канд. екон. наук Київський національний економічний університет,

В. М. Тишкевич ТОВ Підприємство «Техноком»

К. Ф. Ковальчук, д-р екон. наук, проф.,
О. А. Яковенко, асистент Національна металургійна академія України

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить