Центри біологічного різноманіття
  • Регистрация
1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 0.00 (0 Голоса)

56. Чечеліївський регіональний центр біологічного різноманіття біотичного типу знаходиться у східній частині області в околицях с. Чечеліївка Петрівського району. Він має середні розміри, близьку до овальної форму зовнішніх контурів та кластерну внутрішню структуру.

Даний регіональний центр представлений природними комплексами лісів, водойм, лук та степових ділянок, що збереглися на схилах досить густої балкової системи, утворюючи багате ландшафтне та біологічне різноманіття.

Лісові ценози представлені невеликим деревним масивом, що розташований на схилах балки вздовж берегів р. Верблюжки. Це насадження виконує досить вагомі водозахисні і водорегулюючі функції, забезпечуючи захист грунтів від водної ерозії. Окрім цього воно слугує осереддям існування великої кількості рослинних і тваринних організмів різних екологічних та систематичних груп, справляє значний оздоровчий вплив на прилеглі території сільськогосподарських угідь та населених пунктів.

Видовий склад даного лісового масиву представлений такими породами як ясен високий, дуб черешковий, клен гостролистий, тополя чорна, тополя дельтовидна, вяз гладенький, робінія несправжня акація, гледичія триколючкова. Серед чагарникових порід, що зростають тут найбільш поширеними є свидина криваво-червона, бузина чорна, глід одноматочковий, бруслина європейська, жостір проносний тощо.

Досить поширеними в межах даного центру біорізноманіття є субгігроморфні луки, у яких головне тло складають травостої тонконога лучного, пирія повзучого, тимофіївки лучної, конюшини лучної, конюшини повзучої, перстача білого, перстача повзучого, подорожника великого, спориша звичайного, жовтеця їдкого, підбіла звичайного, кропиви дводомної, гірчака перцевого та інших.

На руслах рік і струмків сформувались угруповання гідрофільної рослинності, яка представлена наступними, найбільш розповсюдженими видами – рогозом вузьколистим, очеретом звичайним, лепешняком тростниковим, різними видами осок, частухою подорожниковою, вахтою трилистою, незабудкою болотною, хвощем болотним, чередою трироздільною, вербозіллям звичайним, вовконогом європейським, гераню болотною, плакуном верболистим та багатьма іншими видами трав.

На схилах балок та ярів місцями збереглися похідні субмезоморфні, рідше семіксероморфні месцезростання з травянистою рослинністю, властивою для багатьох сусідніх регіональних центрів біологічного і ландшафтного різноманіття.

З рідкісних видів рослин тут зростають астрагал шерсистоквітковий, брандужка різнокольорова, сон чорніючий, а з тварин, що занесені до Червоної книги України (1994) тут періодично зустрічаються лунь польовий, лунь степовий, лунь лучний, боривітер степовий, змієїд звичайний, сорокопуд сірий, тхір степовий тощо.

Даний регіональний центр біологічного різноманіття знаходиться у безпосередньому контакті з р. Інгул, котра складає природну основу найбільш потужного у даній місцевості екологічного коридору і завдяки якому він сполучається з Богданівським центром біорізноманіття, що розташований південніше, з Олександродарським центром біорізноманіття, що знаходиться на південному заході, та з Ізмайлівським центром біорізноманіття, що знаходиться на півночі. З Білопільським центром біорізноманіття даний центр сполучається екокоридором, природною основою якого є долина р. Верблюжки з її аквальними комплексами та прилеглими лучно-степовими ділянками схилів.

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить