Центри біологічного різноманіття
  • Регистрация
1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Рейтинг 0.00 (0 Голоса)

49. Новопилипівський регіональний центр біологічного різноманіття культурно-ландшафтного типу знаходиться в східній частині області в околицях м. Олександрія. Він має середні розміри, кластерну внутрішню структуру та близьку до овальної форму і відокремлює ділянку місцевості з порівняно різноманітним ландшафтним і біоценотичним складом угідь. Тут зростають лісові, лучні, степові, водні рослинні угруповання, котрі дають притулок чималій кількості видів тварин різних систематичних та екологічних груп.

Особливо важливе значення в межах даного центру відіграє лісовий масив – ур. “Звенигородське 1 і 2” загальною площею 268 га, що виконує дуже важливу функцію оздоровлення оточуючого середовища в околицях великого промислового центру. Це також місце масового відпочинку жителів м. Олександрія. У складі даного насадження приймають участь такі породи як ясен звичайний, робінія несправжня акація, клен гостролистий, тополя чорна, тополя дельтовидна, тополя срібляста, сосна звичайна, береза бородавчаста, клен ясенелистий та деякі інші.

Лучні, прибережно-водні і водні біоценози приурочені до заплави р. Інгулець. Вони представлені типовим складом рослиності та тваринного світу і поки зберігають достатній рівень природності.

Лучні фітоценози включають велику кількість видів травянистих рослин серед яких головне тло складають пирій повзучий, тонконіг лучний, тимофіївка лучна, конюшина лучна, конюшина повзуча, подорожник великий, спориш звичайний, жовтець їдкий, гірчак земноводний, мята польова, перстач гусячий, мати-й - мачуха, кульбаба лікарська, чина лучна, горошок мишачий, вербозілля звичайне та багато інших.

Вздовж русел струмків і рік досить часто трапляються очерет звичайний, рогіз вузьколистий, лепешняк тростниковий, калюжниця болотна, хвощ болотний, кропива дводомна, ситник розлогий, череда поникла, череда трироздільна, сусак зонтичний та деякі інші.

На остепнених луках, котрі приурочені до схилів окремих балок у травянистому покриві переважають пирій повзучий, пирій середній, келерія гребінчаста, стоколос прямий, тимофіївка волотиста, костриця степова, спориш звичайний, деревій майже справжній та деякі інші. У помітно меншій кількості тут зростають дивина скіпетровидна, синяк звичайний, дурман звичайний, калачики непомітні, подорожник степовий, грицики звичайні, талабан польовий, льонок польовий, суховершки звичайні, конюшина польова, чебрець Маршаллів тощо.

З рідкісних видів тварин, що занесені до Червоної книги України (1994) тут періодично протягом всього року зустрічаються лунь польовий, лунь степовий, сорокопуд сірий, видра річкова, горностай середньоросійський. В період весняних та осінніх міграцій на даній території реєструвались зграї пролітаючих сірих журавлів, поодинокі особини змієїда звичайного, деркача, шуліки рудого.

Декількома екологічними коридорами даний елемент регіональної екомережі сполучається з іншими аналогічними структурами. Зокрема екороридором природною основою якого є р. Інгулець даний регіональний центр біологічного різноманіття сполучається з Диківським на заході та Ізмайлівським на півдні. Суцільним екологічним коридором, природну основу якого складають малі річки Камянка та Безіменна Новопилипівський центр біологічного різноманіття сполучається з Олександрівським центром, що знаходиться північніше.

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить